Алергія на плісняву: як розпізнати, що викликає й що робити

Алергія на плісняву здатна викликати неприємні симптоми — від нежитю до ускладненого дихання. Найкращий спосіб захиститися — уникати вологи й контролювати середовище.

Пліснява — це не лише проблема старих вологих стін чи сирих підвалів. Вона може з’явитися у ванній, на продуктах, у повітрі після дощу. Більшість людей не помічають її присутності, але для декого вона перетворюється на причину постійного подразнення, свербежу, кашлю або нападів астми. Імунна система реагує на спори грибів, які ми вдихаємо, їмо або з якими маємо контакт, як на ворога. Так виникає алергія — не через слабкість організму, а через його надмірну пильність. Цей тип алергії належить до так званих екологічних, бо пов’язаний із зовнішнім середовищем.

Що таке алергія на плісняву

Алергія на плісняву — це реакція імунної системи на спори грибів, які природно присутні в повітрі, на поверхнях і навіть у їжі. Ці спори настільки малі, що їх легко вдихнути, навіть не помітивши. Для більшості людей це не проблема, але в декого організм починає сприймати їх як загрозу. Як результат — запускається ланцюгова реакція: нежить, сльозотеча, свербіж або навіть задуха.

Пліснява — це не один конкретний вид грибка. Її видів тисячі, і деякі з них мають виражені алергенні властивості. Деякі ростуть просто на віконних укосах або в кутках ванної, інші — в повітрі після дощу чи в компості. Людина може бути чутливою лише до одного або кількох видів — це залежить від особливостей імунної відповіді. Алергія може проявлятись сезонно (наприклад, у дощову осінь) або тривати цілий рік, якщо грибок постійно є вдома або на роботі.

Основні типи алергії на плісняву

Алергія на плісняву не обмежується лише повітрям, яке ми вдихаємо. Вона може виникати як при контакті з грибком у довкіллі, так і при споживанні певних продуктів. Це два окремі механізми, але симптоми можуть бути подібними.

Побутова (повітряна) алергія

Цей тип найпоширеніший. Спори грибів потрапляють у повітря і легко проникають у дихальні шляхи. Найбільше їх у сирих приміщеннях: ванних кімнатах без вентиляції, підвалах, на кухнях, де конденсується волога. У теплу пору року або після дощу пліснява активно росте і надворі — на листі, деревині, ґрунті. Люди, чутливі до спор, можуть відчувати симптоми майже одразу після контакту, особливо в замкненому просторі.

Додатковим джерелом спор у приміщенні можуть бути кондиціонери або зволожувачі повітря, якщо вони не очищуються регулярно або працюють у приміщенні з надмірною вологістю.

Харчова алергія на плісняву

Деякі продукти містять гриби або продукти їх ферментації. Для частини людей це може стати тригером. Найчастіше реакції проявляються як свербіж у роті, висип або закладеність носа після вживання певної їжі.

Найпоширеніші харчові джерела плісняви:

• Гриби: особливо сирі, сушені або мариновані
• Сири з пліснявою: типу брі, рокфор, камамбер
• Ферментовані напої: червоне вино, пиво, сидр
• Продукти з оцтом: мариновані овочі, кетчуп, соуси

Найпоширеніші види плісняви, що викликають алергію

Хоча плісняви існують тисячі видів, лише частина з них найчастіше провокує алергічні реакції. Деякі поширені всюди, інші — переважно в приміщеннях. Важливо знати, які саме мікроорганізми викликають проблеми, бо симптоми можуть виникати лише при контакті з конкретним видом грибка.

• Alternaria: часто трапляється на відкритому повітрі, особливо влітку та восени. Росте на гниючому листі, деревині, ґрунті.
• Cladosporium: одна з найпоширеніших плісняв як у природі, так і в приміщеннях. Зустрічається на шпалерах, вентиляції, в кондиціонерах, дерев’яних вікнах.
• Aspergillus: розмножується в запилених приміщеннях, на будівельних матеріалах, у старих книгах. Окрім алергії, може викликати легеневі інфекції (наприклад, аспергільоз).
• Penicillium: легко росте на харчах, у холодильниках, на зіпсованих продуктах. Має характерний зелено-блакитний колір.
• Stachybotrys (чорна пліснява): особливо токсична. Зустрічається у сильно вологих місцях. Виділяє мікотоксини, які здатні спричиняти серйозні ураження організму.

Хто найбільш уразливий

Пліснява може подразнювати дихальні шляхи навіть у людей без алергії, але для певних груп ризик значно вищий. У таких випадках реакція організму не обмежується легкими симптомами — можливі серйозні ускладнення, включно з астмою або порушенням роботи імунної системи.

• Люди з астмою або ХОЗЛ: спори плісняви можуть викликати напади задухи або загострення хронічних хвороб дихання.
• Особи зі зниженим імунітетом: наприклад, після трансплантацій або під час хімієтерапії. У таких випадках можливе навіть інфікування легенів.
• Ті, хто має спадкову схильність: якщо в родині є алергіки, ризик вищий. У дітей це може проявитися вже в дошкільному віці.
• Люди, які постійно контактують із вологою або пліснявою: працівники бібліотек, архівів, ремонту, мешканці сирих квартир без вентиляції.

Симптоми алергії на плісняву

Ознаки алергії на плісняву нагадують інші респіраторні алергії, тому їх легко сплутати з сезонною нежиттю чи застудою. Проте, якщо симптоми з’являються у вологих приміщеннях або після перебування на вулиці в дощову погоду — це може бути сигналом про чутливість саме до грибкових спор.

У більшості випадків проявляється алергічний риніт — хронічне подразнення носа на тлі впливу алергенів. Він може тривати тижнями, супроводжуючись закладеністю, рясними прозорими виділеннями, чханням і свербежем, особливо вранці.

Найчастіші симптоми виглядають так:

• Закладеність або виділення з носа: прозорі, рясні, що не зникають кілька днів або тижнів.
• Чхання, свербіж у носі: особливо вранці або після перебування в сирому приміщенні.
• Сльозотеча, свербіж і почервоніння очей: часто супроводжуються світлобоязню.
• Кашель і хрипи: сухий або з незначним мокротинням, посилюється вночі або при вологій погоді.
• Свербіж шкіри, висип: можливий навіть без прямого контакту з пліснявою.
• Головний біль, загальна слабкість: особливо при тривалому впливі грибкових спор.

У людей з астмою алергія на плісняву часто провокує напади: з’являється задишка, стиск у грудях, посилене дихання. Окремі види плісняви, особливо ті, що виділяють мікотоксини, можуть викликати важчі стани — гарячку, симптоми схожі на грип, навіть ураження легень. У таких випадках симптоми виходять за межі алергії і можуть свідчити про інфекцію або токсичне ураження.

Діагностика алергії на плісняву

Щоб точно визначити, чи симптоми викликані саме пліснявою, потрібна діагностика. Простого опису скарг недостатньо — алергії мають багато спільних проявів. Лікар починає з розмови: з’ясовує, коли з’явилися симптоми, у яких умовах вони посилюються, чи є сезонність або зв’язок із вологістю в оселі. Також враховують хронічні хвороби, родинну історію та середовище проживання.

Шкірні проби

Шкірні проби - це один із найпоширеніших методів. На шкіру наносять екстракти грибів і легенько подряпують верхній шар. Якщо є чутливість — на місці контакту виникає почервоніння, свербіж або невеликий набряк. Такий тест дозволяє швидко оцінити реакцію на десятки алергенів за один раз.

Аналізи крові

У деяких випадках (наприклад, при захворюваннях шкіри або ризику сильної реакції) призначають лабораторні дослідження. Найчастіше це аналіз крові на визначення рівня специфічних IgE — антитіл до конкретних видів плісняви. Такий аналіз дозволяє не лише підтвердити діагноз, а й відслідковувати ефективність лікування з часом.

Лікування алергії на плісняву

Повністю позбутися алергії на плісняву неможливо, але можна значно зменшити симптоми та ризик ускладнень. Основний принцип — уникати контакту з грибковими спорами. Що менше їх у вашому оточенні — то легше контролювати стан. Але якщо уникнути плісняви не вдається, підключають медикаменти або алерген-специфічне лікування.

• Антигістамінні засоби: зменшують свербіж, чхання, виділення з носа. Наприклад, доступні препарати на основі лоратадину, цетиризину, дезлоратадину.
• Назальні стероїди: допомагають при хронічному риніті. Часто застосовують спреї з мометазоном або флутиказоном.
• Інгалятори при астмі: якщо пліснява провокує задуху, використовують інгаляційні кортикостероїди або бронхолітики.
• Імунотерапія: так звані «алергочіпи» або «алергени в ін'єкціях», які поступово знижують чутливість до грибів. Процедура тривала, але дає ефект на роки.

Самостійно підбирати ліки не варто — потрібно враховувати тип симптомів, їхню тривалість та супутні хвороби. У деяких випадках достатньо базових засобів, але при вираженій алергії лікування має бути системним і довготривалим.

Профілактика алергії та очищення середовища

Запобігти появі плісняви повністю неможливо — спори присутні в повітрі завжди. Але від вас залежить, чи стануть вони джерелом проблем. Ключове завдання — контролювати вологість і не створювати умов, сприятливих для росту грибка. Якщо пліснява вже з’явилась, важливо діяти швидко — інакше її спори поширяться по всьому приміщенню.

• Знижуйте вологість: підтримуйте рівень вологості в межах 40–50%. Для цього можна використовувати осушувачі повітря або регулярно провітрювати кімнати.
• Перевіряйте джерела вологи: усувайте протікання в трубах, дахах, навколо вікон. Навіть незначна течія може стати «гніздом» для плісняви.
• Очищуйте забруднені ділянки: для дезінфекції можна використовувати розчин хлорки (1 склянка на 4 л води). Перед обробкою надягніть рукавички, маску та одяг з довгими рукавами.
• Позбувайтесь речей, які неможливо очистити: мокрі килими, матраци, плитка, стельові панелі — якщо вони встигли запліснявіти, краще їх замінити.
• Не накопичуйте органічні відходи: листя, гілки, залишки деревини — все це чудове середовище для плісняви. Тримайте двір і балкон у чистоті.

Кондиціонери та зволожувачі повітря

Побутові прилади, які регулюють мікроклімат, можуть бути як помічниками, так і джерелом проблем для людей з алергією на плісняву.

Кондиціонери накопичують вологу всередині — особливо на фільтрах, в дренажних лотках і на теплообмінниках. Без регулярного чищення в цих місцях утворюється пліснява, яка під час роботи пристрою розноситься приміщенням. Раз на кілька тижнів фільтри потрібно мити або змінювати, а сам прилад — обслуговувати згідно з інструкцією.

Зволожувачі повітря — корисні лише за правильного використання. Якщо вологість у квартирі перевищує 60%, це створює ризик росту грибків на стінах, меблях, підвіконнях. Крім того, сам зволожувач, якщо його не мити, стає резервуаром для бактерій і спор. Найбільш критичні — ультразвукові моделі без стерилізації води. Для безпеки слід контролювати рівень вологості гігрометром і регулярно чистити пристрій.

Оптимальний варіант — використовувати прилади обережно, чистити згідно інструкції, не залишати їх увімкненими на ніч і завжди слідкувати за вологістю в приміщенні. Правильне використання допоможе уникнути загострення алергії, а не посилити її.

Коли звертатися по допомогу

Якщо ви помічаєте, що симптоми виникають щоразу після контакту з вологими приміщеннями, під час дощової погоди або після перебування на горищі чи в підвалі — це привід звернутися до лікаря. Алергія на плісняву може розвиватися поступово, і чим раніше ви отримаєте діагноз, тим простіше буде уникнути ускладнень.

Також обов’язково зверніться по медичну допомогу, якщо:

• Симптоми зберігаються понад два тижні: навіть після прибирання або зміни середовища.
• Розвивається задишка або кашель з утрудненим диханням: особливо якщо вже є діагноз астми.
• Виникали важкі алергічні реакції: з набряком, зниженням тиску, відчуттям браку повітря.

У деяких випадках лікар може порекомендувати носити із собою адреналін в автоінжекторі — наприклад, якщо є ризик анафілаксії. Це рідко, але буває при контакті з токсичними грибами або в людей з особливою чутливістю. Головне — не ігнорувати сигнали організму і мати план дій на випадок загострення.

Що таке алергічний кон'юнктивіт?

Алергія на пшеницю: симптоми, причини та шляхи лікування

Алергенні уколи: як працює імунотерапія при алергії