Інтермітуюча астма: симптоми, тригери, лікування

Інтермітуюча астма проявляється рідко — але навіть поодинокі напади можуть бути тяжкими. Якщо вчасно впізнати симптоми та знати, як діяти, її можна тримати під контролем і жити без обмежень.

Інтермітуюча астма — це форма бронхіальної астми, за якої симптоми виникають лише час від часу. Людина може мати кілька абсолютно спокійних тижнів або місяців без жодних ознак захворювання. Але навіть за такого перебігу важливо розуміти механізм хвороби, знати свої тригери й мати чіткий план дій. Річ у тім, що напади при інтермітуючій астмі можуть бути не лише легкими — іноді вони набувають середньої або навіть тяжкої форми, з потребою у медикаментозному втручанні. Рідкість симптомів — не привід їх ігнорувати.

Що таке інтермітуюча астма

Це форма бронхіальної астми, яка характеризується періодичністю симптомів і збереженням нормальної легеневої функції між нападами. Основна особливість — симптоми з’являються нечасто, але при цьому можуть бути різної тяжкості. Людина може почуватися повністю здоровою більшу частину часу, але в певних умовах стикається з раптовими епізодами задишки, кашлю чи хрипів.

Інтермітуюча астма визначається такими критеріями:

• Симптоми виникають рідше ніж 2 дні на тиждень
• Нічні пробудження — не частіше 2 разів на місяць
• Використання інгалятора короткої дії — максимум 2 дні на тиждень
• Загострення, що потребують застосування системних кортикостероїдів — не частіше одного разу на рік або взагалі відсутні.

Між нападами у більшості людей з інтермітуючою астмою немає жодних симптомів, а функція легень залишається в межах норми. Усе це відрізняє її від персистуючих форм, де симптоми присутні щонайменше кілька разів на тиждень, а іноді — щодня.

Втім, навіть при рідкісних проявах напади можуть бути не лише легкими. У деяких випадках вони мають середню або тяжку форму, особливо якщо виникають на тлі респіраторної інфекції або контакту з сильним тригером. Саме тому інтермітуюча астма потребує не меншої уваги, ніж інші типи.

Симптоми, які не варто ігнорувати

Симптоми астми, незалежно від форми, мають спільні риси. Різниця полягає у частоті та тривалості, а не в тому, які саме прояви виникають. Інтермітуюча астма проявляється не щодня, але навіть поодинокі епізоди можуть мати той самий механізм, що й напади при тяжчому перебігу.

Іноді людині здається, що це просто залишковий кашель після вірусної інфекції або наслідок сухого повітря. Але якщо симптоми повторюються у схожих умовах, це вже не випадковість — і варто розглядати астму як можливу причину.

Поширені прояви

Під час епізодів інтермітуючої астми виникає типовий набір симптомів, які мають запальне та спазматичне походження. Ось найчастіші з них:

• Сухий або малопродуктивний кашель: особливо вночі або після фізичного навантаження
• Хрипи: свистячі звуки під час видиху, які виникають через звуження бронхів
• Відчуття стискання або тиску в грудній клітці
• Задишка або утруднене дихання: може виникати при спокої, русі або на холоді.

Інколи напад супроводжується одночасно кількома симптомами, інколи — тільки одним. Багато людей звикають до постійного легкого кашлю чи періодичних хрипів і не пов’язують це з астмою.

Нетипові або оманливі симптоми

У частини людей єдиним проявом інтермітуючої астми може бути періодичний нічний кашель без інших ознак. Такий симптом часто не сприймається серйозно, особливо якщо відсутні хрипи або задишка. Але регулярні пробудження вночі через кашель — привід подумати саме про астму.

Також трапляються варіанти, коли напади провокуються сміхом, плачем, сильними емоціями або навіть простою розмовою на холодному повітрі. У цих випадках симптоми здаються побічним ефектом ситуації, а не проявом хронічного захворювання.

Ще один важливий аспект — симптоми можуть бути вираженими під час застуди, але не зникати після неї повністю. Якщо кашель або задишка зберігаються довше, ніж три тижні після ГРВІ, це теж може свідчити про бронхіальну астму.

Що провокує напади

Інтермітуюча астма активується не випадково — зазвичай напад має конкретну причину. Ці причини називають тригерами: це фактори, які викликають запалення або спазм у дихальних шляхах. У різних людей вони можуть суттєво відрізнятись, і навіть у однієї людини чутливість до тригерів може змінюватися з часом чи в різні пори року.

Важливо розуміти, що сам по собі тригер не є проблемою для здорових легень. Але при астмі навіть нешкідливий на перший погляд подразник — як-от пилок чи свіже повітря з вікна — може спричинити напад.

Найпоширеніші тригери

Ось фактори, які найчастіше викликають симптоми інтермітуючої астми:

• Пилок дерев, трав або бур’янів — особливо у весняно-літній період
• Домашній пил і пилові кліщі, що живуть у матрацах, подушках, килимах
• Шерсть, лупа або слина домашніх тварин, зокрема котів і собак
• Дим — сигаретний, від каміну, дров, печей чи свічок
• Холодне повітря або раптові зміни температури
• Сильні запахи: парфуми, освіжувачі повітря, побутова хімія, фарби
• Респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ, застуда)

Ці тригери можуть діяти як поодинці, так і в комбінації. Наприклад, застуда на фоні перебування в задимленому приміщенні значно підвищує ризик епізоду, навіть якщо кожен із цих факторів окремо не викликав симптомів раніше.

Індивідуальні тригери

Не всі подразники можна передбачити наперед. У когось симптоми виникають після прогулянки на вітрі, у когось — після хвилювання перед виступом чи навіть після вживання певних продуктів. Ці реакції формуються поступово й залежать від багатьох чинників: гормонального фону, стану імунітету, ступеня сенсибілізації організму.

Щоб виявити індивідуальні тригери, доцільно вести короткий щоденник симптомів. Якщо напад виникає кілька разів поспіль після схожих обставин — це вже не збіг. Знання своїх тригерів — один із найефективніших способів профілактики.

Коли астма змінюється: як не пропустити момент

Інтермітуюча астма не завжди залишається стабільною. У деяких людей симптоми з часом починають з’являтися частіше, тривають довше або стають інтенсивнішими. Це може свідчити про перехід до персистуючої форми астми — тобто такої, що дає про себе знати регулярно.

Зміни можуть бути поступовими, тому їх легко не помітити. Людина просто частіше користується інгалятором, звикає до нічного кашлю, зменшує фізичну активність — і не пов’язує це з прогресуванням захворювання. Але є чіткі медичні ознаки, які вказують, що інтермітуюча астма вже змінила свій перебіг.

Ось сигнали, які не варто ігнорувати:

• Інгалятор короткої дії потрібен частіше ніж 2 рази на тиждень
• Нічні пробудження трапляються 3 і більше разів на місяць
• З’являються обмеження в повсякденній активності (наприклад, неможливо піднятись сходами без задишки)
• Полегшення після інгалятора настає повільно або не повністю

Як класифікують персистуючу астму

Якщо симптоми виходять за межі інтермітуючої форми, лікар класифікує ступінь тяжкості. Це потрібно, щоби правильно підібрати лікування та оцінити ризик загострень.

Існує три рівні персистуючої астми:

• Легка персистуюча: симптоми виникають більше ніж 2 дні на тиждень, але не щодня; нічні пробудження — 3–4 рази на місяць; інгалятор використовується більше 2 разів на тиждень
• Помірна персистуюча: симптоми турбують щодня; нічні пробудження — частіше одного разу на тиждень; щоденне застосування інгалятора; активність помітно обмежена
• Тяжка персистуюча: симптоми — протягом дня; нічні напади — кілька разів на тиждень; інгалятор потрібен кілька разів щодня; звичайна активність майже неможлива без втручання

Знати цю класифікацію варто навіть тим, хто поки що має інтермітуючий перебіг. Вона дозволяє своєчасно побачити зміну у динаміці хвороби та уникнути ускладнень.

Як лікують інтермітуючу астму

Інтермітуюча астма зазвичай не потребує щоденної терапії. Основне завдання лікування — швидке купірування симптомів у момент їх появи. Але важливо, щоб лікування було не лише “реакцією на напад”, а й частиною чіткого плану контролю захворювання.

Інгалятори швидкої дії

Препарати цієї групи — це перша лінія допомоги при епізодах інтермітуючої астми. Найчастіше призначають сальбутамол, наприклад Вентолін або Саламол. Ці інгалятори діють вже через кілька хвилин після застосування, розслабляючи гладку мускулатуру бронхів і полегшуючи дихання.

Застосовують їх лише за потреби, зазвичай не частіше двох разів на тиждень. Якщо інгалятор потрібен частіше — це вже свідчить про зміну перебігу астми. При правильному контролі інтермітуючої форми запасного інгалятора цілком достатньо для повсякденного життя.

Короткі курси системних стероїдів

Іноді симптоми стають сильнішими — наприклад, на тлі застуди чи контакту з потужним алергеном. У таких випадках лікар може призначити короткий курс пероральних кортикостероїдів, як-от преднізолон. Це дозволяє зменшити запалення у дихальних шляхах і запобігти тяжкому загостренню.

Згідно з клінічними настановами, при інтермітуючій астмі системні стероїди можуть взагалі не знадобитися або застосовуються не частіше одного разу на рік. Їх не використовують на постійній основі — лише як короткотерміновий захід при помірних чи тяжких епізодах або у періоді після вірусної інфекції, коли симптоми не зникають самостійно.

Життя з інтермітуючою астмою

У більшості випадків інтермітуюча астма не змушує кардинально змінювати спосіб життя. Людина може працювати, займатись спортом, подорожувати, ходити на прогулянки. Але для цього важливо знати свою межу — і мати під рукою інструменти, які допоможуть не дати симптомам вийти з-під контролю.

Інгалятор швидкої дії повинен бути в легкому доступі — не в аптечці вдома, а буквально в кишені або сумці. Напад може початись раптово, і навіть коротка затримка в застосуванні препарату здатна погіршити стан. Але цього може бути достатньо, якщо людина знає свої тригери і спостерігає за перебігом хвороби.

План дій і самоспостереження

Навіть якщо симптоми виникають раз на кілька тижнів, лікар допоможе скласти індивідуальний план дій. У ньому зазначається, коли і як застосовувати інгалятор, у яких випадках звертатися за допомогою, як уникати провокуючих чинників.

Крім того, варто вести короткий щоденник симптомів: записувати, коли виникає кашель чи задишка, які були умови, чи допомогла терапія. Це допомагає помітити, якщо напади стають частішими або тригери змінюються.

Ось що бажано тримати під контролем, навіть при рідких проявах:

• Як часто виникають симптоми і в які дні
• Що могло передувати появі ознак (погода, інфекція, алерген, стрес)
• Скільки доз інгалятора використано за тиждень
• Чи зникають симптоми повністю після застосування препарату

Також важливо знати межі безпечного очікування. Якщо напад не минає після 2 доз інгалятора протягом 20 хвилин, з’являється синюшність губ або сильна втома, це ознака ускладнення — і ситуація вимагає медичного втручання.

Чи допомагає мед при астмі?

Метод дихання Бутейка

Астма під час фізичної активності: симптоми і контроль