Фермент, завдяки якому сеча має жовтий колір, науковці описали лише 2024 року. Його назвали BilR: бактерії кишківника за його допомогою перетворюють білірубін, продукт розпаду гемоглобіну, на уробіліноген[1]. Частина цієї речовини всмоктується назад у кров, а нирки виводять її вже як жовтий пігмент уробілін. Тож відтінок сечі залежить від печінки, кишкових бактерій, нирок і того, скільки людина випила за день.

Загальна інформація про колір сечі та його значення

Сеча – це рідина, яку організм виробляє для виведення зайвої води, солей і продуктів обміну. Звичайний її колір варіюється від майже прозорого до світло-жовтого: що більше рідини людина вживає, то світліша сеча, а за нестачі води вона темнішає, бо пігмент розчинений у меншому об'ємі[2].

Зміни кольору можуть залежати від харчування й ліків. Деякі продукти, як-от буряк, ожина чи ревінь, дають рожевий або червоний відтінок, а окремі препарати та барвники навіть синій чи зелений[2]. Такі зміни зазвичай тимчасові й безпечні. Якщо ж сеча набуває незвичного кольору без очевидних причин або це супроводжується іншими симптомами, потрібне обстеження.

Колір та стан сечі

Прозора сеча

Прозора сеча зазвичай вказує на те, що людина п'є багато рідини. Це буває при звичайному питному режимі, особливо в спеку чи після тренування. Однак постійно безбарвна сеча інколи свідчить про надмірне споживання рідини.

Міф: що прозоріша сеча, то краще для здоров'я. Насправді: добрим орієнтиром вважають світло-жовтий, солом'яний колір. Шкала кольору сечі, яку запропонував фізіолог Лоуренс Армстронг, у дослідженнях добре узгоджувалася з густиною та осмоляльністю сечі, тому її вважають придатною для приблизної оцінки гідратації поза лабораторією, але не для точних вимірювань[3]. Пити «до прозорого» немає потреби, а надлишок води може розбавити натрій у крові.

Надмірне вживання води знижує рівень натрію в крові (гіпонатріємія). Це проявляється нудотою, головним болем, сплутаністю свідомості, слабкістю чи судомами, а в тяжких випадках, які називають водною інтоксикацією, загрожує життю; описані такі випадки, зокрема, у марафонців і триатлоністів, які пили забагато під час змагань[4]. Якщо сеча тривалий час безбарвна, а спраги немає, кількість води можна зменшити до звичної норми.

Буває, що постійно прозора й рясна сеча не пов'язана з питтям «через силу». Великий об'єм світлої сечі разом із надмірною спрагою характерний для цукрового діабету і для рідкісного нецукрового діабету (порушення дії вазопресину), коли за добу може виділятися дуже багато розведеної сечі[5]. Якщо людина постійно хоче пити, часто ходить до туалету, зокрема вночі, і худне без причини, варто здати аналіз крові на глюкозу.

Від світло-жовтого до бурштинового

Жовтий колір сечі вважається нормальним і найпоширенішим. Він варіюється від дуже світлого, майже прозорого, до насиченого бурштинового відтінку, а основний пігмент, відповідальний за нього, – уробілін, який раніше називали урохромом.

Якщо людина отримує достатньо води, сеча має світло-жовтий або солом'яний відтінок. Упродовж дня колір змінюється: вранці, після нічної перерви в питті, а також після тренування чи солоної їжі сеча концентрованіша й темніша.

Міф: кава зневоднює, тому після неї сеча темнішає. Насправді: у перехресному дослідженні 50 чоловіків, які звично пили каву, чотири чашки на день протягом трьох днів не змінили загальної кількості води в організмі та маркерів гідратації порівняно з такою самою кількістю води[6]. Помірна кількість кави зараховується до добової рідини.

Коли водного балансу недостатньо, сеча набуває темнішого, бурштинового відтінку. У легких випадках достатньо випити більше води, щоб колір посвітлішав. Якщо ж темно-жовтий колір зберігається кілька днів і супроводжується спрагою, головним болем чи сухістю в роті, організм зневоднений і потребує корекції водного балансу.

Деякі речовини впливають на колір сечі. Наприклад, рибофлавін (вітамін B2) з полівітамінів і добавок забарвлює сечу в яскраво-жовтий, майже «неоновий» колір: надлишок вітаміну нирки виводять у незмінному вигляді. Така зміна безпечна.

Рожева або червона сеча

Рожева чи червона сеча часто лякає, бо першою спадає на думку кров (гематурія). Цей симптом справді може вказувати на серйозне захворювання, але часто забарвлення має безпечніші причини.

Червоний або рожевий відтінок спричиняють певні продукти, медикаменти або захворювання сечовидільної системи. Біль, печіння чи гарячка поруч зі зміною кольору підказують, що причина швидше медична.

  • Харчові продукти. Буряк, ожина та ревінь містять пігменти, які тимчасово забарвлюють сечу[2]. Рожева сеча після буряка (бетуцианурія) буває приблизно в 10–14% людей і частіше трапляється при дефіциті заліза або порушеннях всмоктування в кишківнику[7]. Колір повертається, щойно пігмент виведеться з організму.
  • Захворювання. Кров у сечі з'являється при інфекціях сечовивідних шляхів, каменях у нирках, кістах, збільшенні простати, а також при пухлинах нирок чи сечового міхура[2]. Якщо разом із червоною сечею є біль у попереку, часте сечовипускання, печіння або дискомфорт унизу живота, потрібно швидко звернутися до лікаря. Безболісна кров у сечі теж потребує обстеження, бо може бути ознакою пухлини.
  • Медикаменти. Червоний або рожевий відтінок дають антибіотик рифампіцин, проносні засоби на основі сени та феназопіридин, який застосовують для полегшення болю при інфекціях сечовивідних шляхів[2].
  • Інтенсивні фізичні навантаження. Після тривалого бігу чи іншого виснажливого тренування в сечі може з'явитися кров[2]. Якщо колір не нормалізується після відпочинку, слід здати аналіз сечі.

Якщо червоний або рожевий відтінок зберігається кілька днів або супроводжується болем, слабкістю чи гарячкою, слід якнайшвидше звернутися до лікаря.

Помаранчева сеча

Сеча може набувати помаранчевого відтінку з різних причин, серед яких часто трапляється зневоднення: за нестачі рідини пігменти концентруються[2]. У таких випадках достатньо пити більше води й простежити, чи світлішає сеча.

Помаранчевий колір також може свідчити про проблеми з печінкою або жовчовивідними шляхами, особливо якщо одночасно кал стає світлим, а шкіра чи білки очей жовтіють[2]. Тоді в сечу потрапляє білірубін, який печінка не може нормально вивести з жовчю. Так буває при захворюваннях печінки, зокрема вірусних гепатитах чи біліарному холангіті, а також при закупорці жовчних проток. У таких випадках потрібне обстеження.

Ще однією причиною можуть бути лікарські засоби. Деякі препарати здатні змінювати колір сечі на помаранчевий, серед них[2]:

  • Протизапальні препарати: сульфасалазин, який застосовують при запальних захворюваннях кишківника та ревматоїдному артриті.
  • Ліки для сечовидільної системи: феназопіридин тимчасово забарвлює сечу в яскраво-помаранчевий колір.
  • Хіміотерапевтичні препарати: деякі протипухлинні засоби дають подібний ефект.

Якщо ви приймаєте такі препарати й помітили зміну кольору сечі, це, найімовірніше, їхня відома дія. Проте якщо помаранчева сеча не пов'язана з ліками або супроводжується жовтизною шкіри, свербежем чи дискомфортом у правому підребер'ї, потрібна консультація лікаря.

Синя чи зелена сеча

Синій або зелений колір сечі трапляється рідко й зазвичай пов'язаний із барвниками чи медикаментами. Здебільшого зміна тимчасова й не означає хвороби. Якщо ж відтінок зберігається без очевидної причини або супроводжується іншими симптомами, потрібно з'ясувати причину.

Яскраві харчові барвники здатні забарвити сечу в зеленуватий колір[2]. Метиленовий синій до харчових барвників не належить: це лікарський засіб і барвник для деяких медичних процедур, після якого сеча синіє або зеленіє. Така зміна нешкідлива й минає, коли речовина виводиться з організму.

Деякі лікарські засоби можуть впливати на колір сечі, змінюючи його на синій або зелений. До таких препаратів належать[2]:

  • Циметидин – застосовується для лікування кислотного рефлюксу та виразкової хвороби
  • Амітриптилін – антидепресант
  • Індометацин – протизапальний препарат, який використовують для зменшення болю та запалення
  • Тріамтерен – сечогінний засіб, що зберігає калій
  • Пропофол – засіб для наркозу. В огляді 95 описаних випадків зелена сеча після нього зазвичай зникала протягом доби після відміни препарату і не супроводжувалася погіршенням роботи нирок[8].

Окрім медикаментів, сечу забарвлюють деякі медичні процедури: барвники, які вводять під час окремих обстежень нирок і сечового міхура, надають їй синюватого відтінку[2].

Ще одна можлива причина – бактеріальна інфекція сечовивідних шляхів, зокрема синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa), яка виділяє зеленувато-сині пігменти[2]. Окремий рідкісний стан – синдром фіолетового сечоприймача: у людей із тривало встановленим катетером бактерії в лужній сечі утворюють індиго та індирубін, і мішок забарвлюється у фіолетовий колір[9]. У систематичному огляді 116 таких випадків середній вік пацієнтів становив майже 76 років, а сеча майже завжди мала лужну реакцію[10].

Синя сеча може бути пов'язана і з рідкісними спадковими захворюваннями. Синдром «синіх пелюшок» інколи плутають із сімейною доброякісною гіперкальціємією, але це окремий надзвичайно рідкісний розлад, вперше описаний 1964 року: у сечі немовлят з'являються похідні індиго, а в перших описаних пацієнтів також були діарея, погане набирання ваги, підвищений кальцій у крові та відкладення кальцію в нирках[11].

Якщо синій або зелений колір сечі з'явився раптово, не минає кілька днів і не пояснюється ліками чи барвниками або супроводжується печінням, болем чи гарячкою, потрібно здати аналізи.

Темно-коричнева сеча

Коричнева сеча може мати різні причини. Дуже концентрована сеча при зневодненні буває темно-бурштиновою, і після пиття колір світлішає. Якщо ж зміни зберігаються, причиною можуть бути продукти, медикаменти або хвороби.

Темно-коричневий відтінок можуть спричинити такі фактори[2]:

  • Медикаменти та добавки. Антибіотики метронідазол і нітрофурантоїн, протималярійні препарати хлорохін і примахін, проносні засоби на основі сени, міорелаксант метокарбамол, а також фенітоїн і статини.
  • Харчові продукти. Ревінь, алое та кінські боби (фава) у великих кількостях. Якщо колір змінився після них, варто почекати, поки продукт виведеться, і подивитися, чи повернеться звичний відтінок.
  • Рабдоміоліз. При цьому стані руйнуються м'язові волокна, а міоглобін потрапляє в кров і сечу, роблячи її кольору коли. Таке буває після надмірних тренувань і може пошкодити нирки. Біль і слабкість у м'язах разом із темною сечею потребують негайної медичної допомоги.
  • Захворювання печінки. Якщо разом із темно-коричневою сечею жовтіє шкіра, світлішає кал, з'являються свербіж, втома або біль у правому підребер'ї, причиною може бути гепатит, цироз печінки чи інша патологія, що порушує обмін білірубіну.
  • Фізичні навантаження. Після дуже інтенсивних тренувань, особливо бігу на довгі дистанції, сеча може темнішати через домішки крові або продукти руйнування м'язів. Якщо після відпочинку й пиття води колір не нормалізується, треба звернутися до лікаря.

Коричневою сечу роблять також деякі інфекції сечових шляхів, внутрішня кровотеча та порфірія, рідкісне порушення обміну гему[2]. Тому темно-коричневе забарвлення, яке не минає після пиття або супроводжується болем, слабкістю чи пожовтінням шкіри, потребує аналізів та обстеження.

Каламутна сеча

Каламутний відтінок сечі зазвичай свідчить про домішки: лейкоцити, бактерії, слиз, мінеральні кристали чи білок. Свіжа сеча здебільшого прозора, тому стійке помутніння може вказувати на проблему, хоча інколи причина тимчасова й нешкідлива.

Серед основних причин каламутності сечі[2]:

  • Інфекції сечових шляхів (ІСШ). Потрапляння бактерій в уретру, сечовий міхур або нирки викликає запалення, яке супроводжується болем, печінням, частими позивами та неприємним запахом сечі. Каламутність з'являється через велику кількість лейкоцитів і бактерій.
  • Зневоднення. У концентрованій сечі легше випадають кристали солей, і вона може виглядати мутною. Якщо разом із цим сеча темна й хочеться пити, слід випити більше води.
  • Хронічні хвороби нирок. Ураження нирок може призводити до втрати з сечею білка та клітин крові. Сеча при цьому здебільшого лише пінистіша, а виявляють зміни за аналізом.
  • Вагітність. Під час вагітності склад сечі змінюється. Білок у сечі разом із підвищеним тиском є ранньою ознакою прееклампсії, небезпечного ускладнення для матері й дитини, але на око цих змін зазвичай не видно, тому сечу й тиск перевіряють на кожному плановому візиті[12]. Сильний головний біль, раптові набряки обличчя чи рук і порушення зору під час вагітності потребують негайного звернення.
  • Бульбашки газу в сечі (пневматурія). Пневматурію не слід плутати з піною в сечі: при ній із сечею виходить газ, часто через норицю (фістулу) між кишківником і сечовим міхуром. Таке трапляється при дивертикуліті, хворобі Крона чи пухлинах і потребує обстеження.

Якщо каламутність сечі зберігається більше кількох днів, супроводжується болем, дискомфортом або іншими симптомами, потрібна консультація лікаря для встановлення причини.

Читайте:

Коротко: разова зміна кольору після буряка, вітамінів чи нових ліків зазвичай безпечна; насторожують колір, що тримається без пояснення, і супутні симптоми: біль, гарячка, жовтизна шкіри, світлий кал.

Реклама

Питання, пов'язані з нирками

Сеча та ниркова недостатність

Нирки фільтрують кров і виводять із організму зайві речовини. На ранніх стадіях хронічної хвороби нирок більшість людей не має жодних симптомів, і виявити її можна лише аналізами крові та сечі; головні причини – цукровий діабет і високий тиск[13]. Колір сечі при цьому може довго залишатися звичним, а темна, червонувата чи коричнева сеча частіше трапляється при гострих станах або наявності крові.

Додатковими ознаками ниркових порушень є:

  • набряки обличчя або кінцівок
  • хронічна втома, слабкість
  • підвищення артеріального тиску (гіпертензія)
  • нудота, зниження апетиту.

Якщо разом із темною сечею з'являються ці симптоми, потрібно здати аналізи крові (креатинін, сечовина, електроліти) і сечі (білок, еритроцити, лейкоцити), а також зробити УЗД нирок.

Ранні сигнали хвороби нирок

На початкових стадіях ниркові патології можуть не мати яскраво виражених симптомів, однак є кілька ранніх ознак, на які варто звернути увагу:

  • раптові зміни в кількості або частоті сечовипускання
  • наявність крові або виражена пінистість сечі
  • безпричинна втома, головний біль, проблеми зі сном
  • набряки, особливо навколо очей, на руках і ногах
  • судоми м'язів, особливо вночі.

Якщо кілька з цих симптомів спостерігаються одночасно, слід звернутися до лікаря, щоб виключити або своєчасно виявити хворобу нирок. Що раніше встановлено діагноз, то більше можливостей сповільнити її перебіг.

Сеча на другій і третій стадіях хвороби нирок

Стадії хронічної хвороби нирок визначають переважно за швидкістю клубочкової фільтрації (від G1 до G5) з урахуванням того, скільки білка просочується в сечу, а не за кольором сечі[14]. На другій стадії людина зазвичай не відчуває змін у самопочутті, а колір сечі залишається звичним. Аналізи можуть показати підвищений рівень білка (протеїнурію), і тоді сеча інколи помітно піниться. Часто так перебігає діабетична нефропатія.

На третій стадії швидкість фільтрації становить 30–59 мл/хв, тобто функція нирок знижена помірно, але симптоми все ще можуть бути відсутні. Якщо хвороба супроводжується кров'ю в сечі, вона може потемніти до «чайного» кольору, проте в багатьох людей колір не змінюється. Без лікування хвороба може прогресувати до ниркової недостатності.

Коли слід звернутися до лікаря

Більшість змін у кольорі сечі тимчасові й пов'язані з харчуванням, кількістю випитої рідини або ліками. Однак у деяких випадках вони сигналізують про серйозні порушення. Слід звернутися до лікаря, якщо:

  • сеча має незвичний колір (синій, зелений, яскраво-помаранчевий, темно-коричневий або яскраво-червоний) кілька днів і це не пояснюється їжею чи ліками
  • сечовипускання супроводжується болем, печінням або частими позивами
  • у сечі видно кров (навіть без болю), стійку піну або з'явився сильний неприємний запах
  • зміни кольору супроводжуються лихоманкою, болем у попереку, животі або в ділянці нирок
  • темна чи помаранчева сеча поєднується зі світлим калом і жовтизною шкіри або очей
  • спостерігається слабкість, набряки, набір ваги через затримку рідини.

Лікар призначить аналізи крові та сечі, а за потреби УЗД, КТ чи МРТ, щоб оцінити нирки, печінку та жовчовивідні шляхи.

Коротко: хвороба нирок на ранніх стадіях не змінює колір сечі, тому людям із діабетом чи високим тиском потрібні регулярні аналізи, а не спостереження за відтінком.

Підсумок

Колір сечі – корисний, але грубий показник: за світло-жовтим відтінком зручно стежити за питтям, проте пити до повної прозорості не треба. Якщо колір змінився після буряка, вітамінів чи нових ліків, достатньо зачекати; кров у сечі, кола-подібний колір після тренування або темна сеча зі світлим калом і жовтизною шкіри потребують огляду лікаря без зволікань.

Джерела14
  1. Дослідження. Hall B. та ін. BilR is a gut microbial enzyme that reduces bilirubin to urobilinogen. Nat Microbiol, 2024.
  2. Mayo Clinic
  3. Дослідження. Armstrong LE. та ін. Urinary indices of hydration status. Int J Sport Nutr, 1994.
  4. Mayo Clinic
  5. Довідник. Hui C. та ін. Arginine Vasopressin Disorder (Diabetes Insipidus). 2024.
  6. Дослідження. Killer SC. та ін. No evidence of dehydration with moderate daily coffee intake: a counterbalanced cross-over study in a free-living population. PLoS One, 2014.
  7. Довідник. Sauder HM. та ін. Beeturia. 2023.
  8. Мета-аналіз. Lasica A. та ін. Propofol-Associated Urine Discoloration: Systematic Literature Review. Pharmacology, 2023.
  9. Огляд. Cantaloube L. та ін. [Pastel in the urine bag]. Geriatr Psychol Neuropsychiatr Vieil, 2012.
  10. Мета-аналіз. Yang HW. та ін. Trends in the epidemiology of purple urine bag syndrome: A systematic review. Biomed Rep, 2018.
  11. Огляд. Distelmaier F. та ін. Blue Diaper Syndrome and PCSK1 Mutations. Pediatrics, 2018.
  12. Pre-eclampsia. NHS.
  13. What Is Chronic Kidney Disease in Adults?. NIDDK.
  14. Stages of Chronic Kidney Disease (CKD). National Kidney Foundation.