Болять нирки: причини і коли терміново до лікаря

Людина з нирковою колькою зазвичай не може знайти собі місця: крутиться в ліжку, ходить кімнатою, шукає положення, в якому стане легше, і не знаходить його^[1]. Ще один несподіваний факт: сила такого болю залежить від того, наскільки сильно перекрито відтік сечі, а не від розміру каменя^[1]. Крихітний камінець, що застряг у сечоводі, може боліти сильніше за великий камінь, який спокійно лежить у нирці.

Нирки фільтрують кров, виводять зайву рідину й продукти обміну. Біль у ділянці нирок дають різні стани: камені, інфекції, закупорка сечових шляхів, кісти, травми й пухлини.

Основні причини болю в нирках

Камені в нирках (нефролітіаз)

Камені в нирках належать до найчастіших причин болю в нирках. За оцінками, хоча б раз у житті камені утворюються приблизно в однієї людини з 11^[1]. Це тверді утворення з мінералів та інших сполук, які накопичуються в нирках. Поки камінь лежить у нирці, він може роками нічого не викликати. Біль з'являється, коли він рушає в сечовід (трубку між ниркою і сечовим міхуром) і закупорює його: сеча застоюється, нирка розтягується, і виникає ниркова колька^[1].

Симптоми каменів у нирках:

• Різкий, сильний біль у боці або в попереку, який накочує хвилями; найсильнішим він зазвичай стає через 1–2 години після початку^[1].
• Біль, що поширюється на живіт і пах, у чоловіків іноді в яєчко^[1].
• Кров у сечі (гематурія).
• Нудота і блювання через інтенсивний біль^[1].
• Часте сечовипускання або біль під час сечовипускання, коли камінь опускається до сечового міхура.

Лікування залежить від розміру каменя та його розташування. Перший вибір для знеболення при нирковій кольці становлять нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)^[1]. У великому рандомізованому дослідженні за участю 1645 пацієнтів відділень невідкладної допомоги диклофенак знімав біль частіше, ніж морфін: 68% проти 61%^[2]. Невеликі камені в нижній частині сечоводу часто виходять самі, а тамсулозин (препарат, що розслаблює м'язи сечоводу) полегшує їхній вихід^[1]. За метааналізом 55 досліджень, такі препарати (альфа-адреноблокатори) допомагають передусім при більших каменях: шанс, що камінь вийде, був на 57% вищим, ніж без лікування, тоді як при дрібних каменях користі не виявили^[3]. Від 6 мм шанси на самостійний вихід різко падають: за 20 тижнів самі вийшли лише 33% каменів сечоводу шириною 6 мм і 9% каменів від 6,5 мм^[4]. Такі камені часто потребують втручання^[1]: літотрипсії (дроблення каменів ударною хвилею чи лазером) або видалення через ендоскоп.

Коротко: при нирковій кольці знеболювальні з групи НПЗЗ працюють не гірше за наркотичні анальгетики, а невеликий камінь часто виходить сам; лікар вирішує, чи потрібні ліки для його виведення або дроблення.

Читайте:

Чи викликає надлишок кальцію камені в нирках?

Кальцій часто називають винуватцем каменів у нирках. Але у більшості випадків справа не в ньому, а в порушено...

Затримка сечі

Затримка сечі означає, що людина не може повністю спорожнити сечовий міхур. Вона буває гострою (раптова неможливість помочитися) і хронічною, яка розвивається поступово й часто майже не болить^[5]. У чоловіків гостра затримка трапляється приблизно в 13 разів частіше, ніж у жінок, і найчастіше її причиною є доброякісна гіперплазія передміхурової залози, тобто збільшення простати^[5]. Спровокувати затримку можуть і ліки: найчастіше це препарати з антихолінергічною дією (зокрема ті, що розслаблюють сечовий міхур), а також опіоїди, деякі антидепресанти й антигістамінні засоби^[6].

Симптоми затримки сечі:

• Відчуття тяжкості, розпирання та болю внизу живота, над лобком^[5].
• Біль при спробах сечовипускання, сильні позиви без результату.
• Відчуття неповного спорожнення сечового міхура.
• Біль у попереку, коли застій сечі доходить до нирок і вони розширюються (гідронефроз)^[7]. При хронічній затримці перші ознаки іноді з'являються вже тоді, коли страждає функція нирок^[6].

Лікування залежить від причини. Гостра затримка сечі потребує невідкладної допомоги: першим кроком лікар звільняє сечовий міхур катетером^[6]. Якщо винна збільшена простата, призначають альфа-адреноблокатори (тамсулозин, альфузозин), які розслаблюють м'язи шийки сечового міхура та простати і полегшують відтік сечі. В огляді Кокранівської співпраці після їхнього приймання 60,2% чоловіків змогли помочитися самостійно після видалення катетера, тоді як з плацебо таких було 38,1%^[8]. Для тривалого контролю додають препарати, що зменшують простату (фінастерид, дутастерид), а при механічній перешкоді (камінь, пухлина, звуження) може знадобитися операція^[6].

Міф: при затримці сечі допоможуть ліки, які розслаблюють сечовий міхур. Насправді: такі препарати (антимускаринові засоби, як-от оксибутинін) послаблюють скорочення м'яза, що виштовхує сечу, і можуть затримку посилити; саме вони належать до найчастіших медикаментозних причин цього стану^[6].

Міхурово-сечовідний рефлюкс

Міхурово-сечовідний (везикоуретеральний) рефлюкс означає, що сеча з сечового міхура закидається назад у сечоводи або навіть у нирки, найчастіше під час сечовипускання^[9]. Це підвищує ризик інфекцій сечових шляхів, рубцювання нирок і їх тривалого ушкодження. Рефлюкс виявляють приблизно в 1% новонароджених і в 30–40% дітей, які перенесли інфекцію сечових шляхів з гарячкою^[9]. У дорослих його теж діагностують, але рідше.

Симптоми міхурово-сечовідного рефлюксу (сам рефлюкс часто нічим себе не виявляє, тож скарги зазвичай пов'язані з інфекцією^[9]):

• Біль у нижній частині живота або спині.
• Часті інфекції сечових шляхів, особливо з підвищенням температури.
• Біль під час сечовипускання.

Лікування може включати профілактичне приймання антибіотиків, корекцію закрепів і звичок сечовипускання у дітей, а при вираженому рефлюксі ендоскопічну або відкриту операцію^[9].

Обструкція мисково-сечовідного сегмента

Це блокування в місці, де ниркова миска (порожнина, куди збирається сеча) переходить у сечовід. Сеча відтікає погано, нирка поступово розтягується, і без лікування вона може повністю втратити функцію^[10]. Найчастіше ця вада вроджена й помітна ще на УЗД під час вагітності, але її також знаходять у дітей і підлітків під час обстеження через повторні інфекції. У дорослих звуження може виникати через рубці після операцій або процеси в заочеревинному просторі^[10].

Симптоми обструкції:

• Біль у боці, що може віддавати в живіт або пах.
• Періодичні напади сильного болю, нудота, блювання на тлі постійного тупого ниючого болю^[7].
• Часті інфекції сечових шляхів^[10].

Лікування обструкції найчастіше хірургічне: уролог відновлює нормальний прохід між нирковою мискою і сечоводом (пієлопластика)^[10].

Стриктура сечоводу

Стриктура сечоводу означає його звуження, яке обмежує або повністю перекриває відтік сечі з нирки в сечовий міхур. Причинами бувають перенесене запалення, камені, травми під час операцій, а також опромінення органів малого таза^[7][11].

Симптоми стриктури:

• Часто тривалий час немає жодних скарг: звуження виявляють на УЗД, коли нирка вже розширена^[7].
• Тупий біль у боці чи попереку, іноді напади сильнішого болю, залежно від того, наскільки перекрито відтік.
• Гематурія (кров у сечі) та інфекції сечових шляхів через застій сечі.

Лікування стриктури сечоводу зазвичай потребує втручання: встановлення стента (тонкої трубки всередині сечоводу), розширення балоном або реконструктивної операції, яку дедалі частіше виконують із роботизованою асистенцією^[12].

Інфекції нирок (пієлонефрит)

Пієлонефрит означає бактеріальне запалення однієї або обох нирок. Найчастіше інфекція піднімається з сечового міхура (після циститу), рідше потрапляє в нирки з кров'ю^[13]. Найтиповіші ознаки: гарячка і біль у боці^[13].

Симптоми пієлонефриту:

• Сильний біль у спині або в боці, під ребрами.
• Гарячка та озноб.
• Біль або печіння при сечовипусканні, часті позиви.
• Нудота та блювання.

Лікування полягає в прийманні антибіотиків, зазвичай упродовж 7–14 днів^[14]. Вагітним, людям із тяжкими хронічними хворобами або з вираженою інтоксикацією можуть знадобитися антибіотики внутрішньовенно в лікарні. Для зниження температури й болю зазвичай радять парацетамол; ібупрофен при інфекції нирок не варто приймати без поради лікаря, бо він може додатково навантажити нирки^[14]. Пієлонефрит у вагітних, людей із цукровим діабетом, вадами сечових шляхів чи ослабленим імунітетом вважається ускладненим і потребує ретельнішого нагляду^[13].

Полікістоз нирок

Полікістоз нирок (автосомно-домінантний) є спадковою хворобою, при якій у нирках утворюються численні кісти, заповнені рідиною. З віком вони збільшуються, нирки ростуть у розмірі й поступово втрачають функцію. Це найпоширеніша генетична причина ниркової недостатності: в США на неї припадає 6–10% усіх пацієнтів на діалізі^[15]. Скарги зазвичай з'являються у 30–40 років^[16].

Симптоми полікістозу:

• Біль у спині або боці.
• Збільшення об’єму живота через збільшення нирок.
• Часті інфекції сечових шляхів.

Лікування спрямоване на те, щоб сповільнити хворобу і захистити нирки. Дуже важливо контролювати артеріальний тиск: найчастіше для цього призначають інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину, а також радять обмежити сіль до 6 г на добу^[17]. Людям зі швидким прогресуванням хвороби може бути призначений толваптан. У трирічному дослідженні об'єм нирок на ньому зростав на 2,8% на рік проти 5,5% у групі плацебо, функція нирок погіршувалася повільніше, а епізодів ниркового болю було менше^[18]. Препарат викликає спрагу й часте сечовипускання і може пошкоджувати печінку, тому на початку лікування потрібні регулярні аналізи. Для знеболення першим вибором є парацетамол, а НПЗЗ зазвичай уникають. Великі кісти, що тиснуть і болять, іноді дренують^[17].

Хвороба передається дитині з імовірністю 50%, якщо хворіє один із батьків^[16]. Тому близьким родичам пацієнта має сенс обговорити з лікарем обстеження: зазвичай УЗД нирок, а в неоднозначних випадках генетичний тест^[19].

Травми нирок

Нирки можуть бути пошкоджені під час спортивних змагань, дорожньо-транспортних пригод, падінь або бійок. Найчастіше це тупі травми (80–90%), а серед постраждалих переважають молоді чоловіки^[20]. Пошкодження можуть призвести до кровотечі, витікання сечі навколо нирки або навіть до розриву нирки.

Симптоми травм нирок:

• Біль у спині, боці або животі.
• Кров у сечі.
• Синець чи припухлість у ділянці боку або попереку.

Травми нирок вимагають негайного медичного огляду, щоб оцінити пошкодження. Більшість пацієнтів зі стабільним станом сьогодні лікують без операції; при кровотечі часто вдається закупорити судину зсередини через катетер (емболізація) і зберегти нирку. Операція залишається обов'язковою, коли кровотеча загрожує життю^[20].

Рак нирок

Рак нирок, найчастіше нирковоклітинний рак, зазвичай діагностують у людей старшого віку: середній вік на момент діагнозу становить 65 років^[21]. На ранніх стадіях симптоми можуть бути нечіткими або відсутніми, тож пухлину нерідко знаходять випадково на УЗД чи КТ, зробленому з іншої причини.

Симптоми раку нирок:

• Біль у боці або нижній частині спини.
• Кров у сечі.
• Зниження апетиту, втрата ваги.
• Загальна слабкість.

Лікування раку нирок на ранніх стадіях найчастіше хірургічне: видаляють пухлину або всю нирку. Звична хіміотерапія при найпоширенішому, світлоклітинному, раку нирки майже не діє, тому її зазвичай не застосовують^[22]. При поширеній хворобі основою лікування є таргетні препарати, що блокують ріст пухлини та її судин, та імунотерапія^[22]. Стандартом першої лінії стали комбінації імунотерапевтичного препарату з таргетним^[23].

Як відрізнити біль у нирках від болю в спині

Найчастіше біль у попереку виникає через м'язи та зв'язки: потягнутий м'яз після незручного руху чи підняття ваги (біль у спині такого типу зазвичай минає за кілька тижнів)^[24]. Кілька ознак підказують, що болить саме нирка або сечовід:

• Біль розташований вище, ніж зазвичай болить поперек: збоку від хребта, під нижніми ребрами, і може віддавати вниз, у живіт і пах^[1].
• При нирковій кольці людина не може знайти положення, в якому стає легше, тоді як м'язовий біль зазвичай пов'язаний з певними рухами і стихає в спокої^[1].
• Біль поєднується з гарячкою, ознобом, нудотою, змінами сечовипускання або кров'ю в сечі^[13].

Деякі ситуації потребують невідкладної допомоги, без очікування планового прийому:

• Гарячка й озноб разом із болем у боці. Якщо інфекція поєднується з закупоркою сечоводу каменем, самих антибіотиків недостатньо: нирку треба терміново дренувати^[1].
• Сеча майже або зовсім не виділяється^[1].
• Біль або підозра на камінь у людини з єдиною ниркою, а також закупорка обох сечоводів^[1].
• Вагітність^[14][1].
• Сплутаність свідомості, сонливість, порушення мовлення, температура нижче 36 °C: це можливі ознаки сепсису^[14].
• Сильний біль, нудота чи блювання, що не минають понад 3 дні^[1].
• Біль у спині разом з онімінням чи слабкістю в обох ногах або проблемами з сечовипусканням^[24].

Як лікується біль у нирках?

Лікування болю в нирках залежить від його причини. При інфекції призначають антибіотики. Якщо біль викликаний каменем, знеболюють, як правило, НПЗЗ, а камінь або чекають, поки він вийде сам, або дроблять чи видаляють. Закупорку сечових шляхів усувають катетером, стентом або операцією. При хронічних хворобах, як-от полікістоз чи рак нирок, потрібне тривале спостереження в нефролога, уролога чи онколога. Приймати знеболювальні тривалий час без діагнозу ризиковано: так легко пропустити інфекцію або закупорку, яка тихо руйнує нирку.