Слиз у сечі іноді можна помітити випадково — як легку каламуть або ниткоподібні прожилки. Це не завжди погано. Але коли його стає більше, він змінюється на вигляд чи супроводжується іншими симптомами — варто придивитися уважніше.

Організм не робить нічого просто так. Навіть слиз, який з'являється в сечі, має свою мету. У нормі він зволожує та захищає сечовивідні шляхи. Але якщо його раптом побільшало або він став іншим за кольором, густотою чи кількістю — це вже не просто дрібниця. У таких випадках слиз може бути сигналом, що в організмі щось змінилося: десь почалося запалення, десь утворилися камені, десь порушився баланс. Усе це не обов’язково небезпечно, але ігнорувати такі сигнали не варто.

Причини появи слизу в сечі

Слиз у сечі може бути помітним з різних причин. Іноді він є звичною частиною роботи сечової системи. В інших випадках — це вже наслідок змін, які зачепили або самі сечовивідні шляхи, або інші органи поруч. У цьому розділі розберемо, коли слиз — це норма, а коли сигнал.

Фізіологічне походження слизу

Сечовидільна система має природний захисний механізм — тонкий шар слизу, який вкриває стінки сечовивідних шляхів. Його завдання — зволожувати, зменшувати тертя й виводити мікроорганізми, які могли б спричинити інфекцію. У нормі слиз прозорий, білий або злегка молочний, має рідку консистенцію й практично не помітний. Його кількість незначна, і він зазвичай не привертає уваги.

Іноді слиз, який видно у воді після сечовипускання, не має жодного стосунку до сечовидільної системи. У жінок це можуть бути звичайні вагінальні виділення. Їх кількість і структура змінюються протягом менструального циклу, а також під час вагітності. Такий слиз може бути прозорим, білуватим, більш рідким або густим. Коли він потрапляє в унітаз разом із сечею, складається враження, що слиз у самій сечі, хоча насправді це не так.

Патологічні причини

Коли слизу стає більше, змінюється його колір чи консистенція, або він супроводжується іншими симптомами, варто подумати про можливі порушення. У таких випадках слиз може бути ознакою захворювання.

Ось стани, які можуть супроводжуватись появою слизу в сечі:

  • Інфекція сечовивідних шляхів: слиз з’являється як частина запальної відповіді на бактеріальне ураження.
  • Інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, гонорея): викликають патологічні виділення, особливо помітні у чоловіків.
  • Синдром подразненого кишечника (СПК): слиз, що виділяється через кишечник, може змішуватися з сечею унітазі.
  • Неспецифічний виразковий коліт: організм виробляє надлишковий слиз у відповідь на запалення в товстій кишці, і він також може потрапляти в унітаз під час дефекації.
  • Камені в нирках: під час їх проходження по сечових шляхах виникає подразнення, яке може супроводжуватись появою слизу.
  • Рідше — рак сечового міхура: хоча слиз рідко є першим симптомом, він іноді з’являється поряд з іншими тривожними ознаками.

Симптоми, що супроводжують слиз у сечі

Слиз сам по собі не завжди дає зрозуміти, звідки проблема. Але коли з’являються супутні ознаки — картина стає чіткішою. У цьому розділі зібрані симптоми, які найчастіше йдуть поруч зі слизом у сечі. Вони не є однаковими для всіх станів, але можуть дати напрямок для пошуку причини.

Інфекційні прояви

Якщо слиз пов’язаний із запаленням сечових шляхів або інфекцією, що передається статевим шляхом, разом із ним зазвичай з’являються й інші сигнали. Вони можуть бути слабкими або навпаки — доволі виразними.

Серед найтиповіших симптомів при таких інфекціях:

  • печіння під час сечовипускання
  • часті або раптові позиви до сечовипускання
  • біль у нижній частині живота або в ділянці таза
  • наявність крові в сечі
  • білі, жовтуваті або зеленуваті виділення зі статевих органів.

Прояви з боку кишечника

У випадках, коли слиз потрапляє в унітаз не із сечових шляхів, а з кишечника, симптоми мають інший характер. Таке трапляється при синдромі подразненого кишечника або неспецифічному виразковому коліті. Слиз виходить із прямої кишки, але при дефекації може потрапити у воду поруч із сечею, створюючи хибне враження про його присутність у сечі.

У таких випадках варто звернути увагу на такі ознаки:

  • біль або спазми в животі
  • здуття
  • чергування закрепів і діареї
  • наявність слизу або крові у калі
  • втрата ваги без видимих причин
  • відчуття втоми або загального знесилення.

Коли звертатися до лікаря

Слиз у сечі може з’явитися і зникнути без будь-яких наслідків. Але є ситуації, коли його поява — не дрібна несподіванка, а вагомий привід для обстеження. У таких випадках чекати чи вгадувати, що саме відбувається, не варто. Визначити справжню причину зможе тільки фахівець.

Ситуації, у яких варто звернутися по медичну допомогу:

  • слиз у сечі з’явився раптово та у великій кількості
  • він набув жовтого, зеленуватого або червоного відтінку
  • змінилася консистенція — став густим, тягучим чи пластівчастим
  • разом зі слизом з’явився біль або печіння при сечовипусканні
  • є видимі домішки крові або різкий запах
  • з’явилася загальна слабкість, лихоманка або відчуття знесилення.

Навіть якщо симптоми здаються незначними, їх поєднання може вказувати на щось більше, ніж просто випадкове подразнення або нормальний фізіологічний процес.

Методи діагностики

Побачити слиз у сечі — одне, а з’ясувати, звідки він і чому з’явився, — зовсім інше. Щоб розібратись, лікар може призначити загальний аналіз сечі. Це базове дослідження, яке дозволяє виявити слиз, кров, білок, бактерії та інші зміни. Нічого складного: пацієнт здає зразок сечі, а далі все відбувається під мікроскопом. Такий аналіз часто призначають не лише при скаргах, а й у рамках рутинного огляду. Але коли з’являються симптоми — він стає першим кроком до відповіді.

У межах стандартної діагностики можуть проводити такі дії:

  • загальний аналіз сечі з мікроскопією осаду
  • оцінка кольору, прозорості та запаху сечі
  • визначення наявності бактерій, лейкоцитів або еритроцитів
  • порівняння результатів із симптомами, які описує пацієнт.

Лікування залежно від причини

Слиз у сечі — це не діагноз, а симптом. Те, як саме його лікувати, залежить від того, що його спричинило. У цьому розділі зібрані підходи до лікування основних станів, при яких слиз з’являється у сечі. Нічого зайвого — лише те, що реально працює.

Інфекції сечовивідних шляхів

Якщо причина — бактеріальна інфекція, основою лікування будуть антибіотики. Крім того, важливо підтримувати водний баланс — це допомагає вивести збудників разом із сечею.

Щоб зменшити ризик повторного виникнення інфекції, варто звернути увагу на звички:

  • випивати достатню кількість рідини протягом дня
  • не терпіти позиви до сечовипускання
  • обирати вільний, дихаючий одяг
  • після статевого контакту не зволікати з сечовипусканням.

Інфекції, що передаються статевим шляхом

Гонорею та хламідіоз лікують тільки за допомогою рецептурних антибіотиків. Жоден засіб з аптеки без призначення тут не допоможе. Важливо також, щоб лікування проходив і статевий партнер.

Для зниження ймовірності повторного зараження використовують бар’єрні методи захисту під час сексуального контакту.

Синдром подразненого кишечника

Синдром подразненого кишечника не лікується остаточно, але є препарати, які полегшують симптоми: від діареї, спазмів чи приєднаної бактеріальної інфекції. Крім того, дієта може значно впливати на прояви.

Допомогти можуть такі зміни у харчуванні та способі життя:

  • уникнення продуктів, які провокують здуття — капуста, квасоля
  • виключення глютену, якщо помітна чутливість
  • вживання харчових волокон для боротьби з закрепами
  • робота зі стресом, якщо він погіршує стан.

Неспецифічний виразковий коліт

Лікування підбирається залежно від активності запалення. Призначають препарати, що зменшують імунну відповідь і знижують запалення. У тяжчих випадках потрібна біологічна терапія або хірургічне втручання.

Іноді призначають безрецептурні препарати для зменшення болю чи діареї, але тільки за погодженням із лікарем.

Камені в нирках

Дрібні камені можуть вийти самостійно — достатньо пити більше води. Якщо камінь великий або спричиняє сильний біль, його дроблять ударно-хвильовою літотрипсією. Якщо й це не допомагає — доводиться видаляти хірургічно.

Коли камінь виходить, симптоми зникають — зокрема й слиз у сечі.

Питання, які часто ставлять

Коли люди помічають зміни в сечі, перше, що виникає — здогади. Нижче — відповіді на найтиповіші з них, без припущень і зайвих слів.

Чому в сечі плавають білі частинки?
Це можуть бути сліди слизу, виділень із кишечника або статевих органів. Також можлива наявність інфекції сечових шляхів.

Чому в сечі є слиз і вона каламутна?
Ймовірні причини — інфекція, подразнення кишечника або камені в нирках. Якщо слиз поєднується з іншими симптомами, слід перевіритись.

Підсумок

Сеча — це не просто рідина, яку організм виводить. Вона може розповісти набагато більше, ніж здається на перший погляд. Слиз — один із таких сигналів. І хоча в окремих випадках це — лише дрібниця, іноді за ним ховається складніша історія. Якщо щось виглядає інакше, ніж зазвичай, це варто принаймні помітити.