Китайські трави при хворобах щитоподібної залози: що показують дослідження

Національний інститут діабету, хвороб травлення й нирок США (NIDDK) попереджає людей із гіпертиреозом: їжа з великою кількістю йоду, як-от ламінарія та інші морські водорості, може спричинити або посилити хворобу^[1]. А в одній із найвідоміших китайських формул «для щитоподібної залози» водорості стоять першими в списку. У 2025 році лікарі китайської лікарні опублікували ретроспективний аналіз: 73 пацієнтів із хворобою Грейвса, які пили відвари з багатими на йод травами, порівняли з 73 пацієнтами на звичайних тиреостатиках. Рівень вільного Т4 нормалізувався у 89% тих, хто пив відвари, і автори не знайшли суттєвої різниці між групами^[2]. Як одна й та сама речовина може і шкодити, і «лікувати», і чому з цього не варто робити висновків для себе, пояснимо далі.

У традиційній китайській медицині використовують корені, листя, стебла, квіти, плоди й насіння рослин, а також мінерали й тваринну сировину. З них готують відвари, гранули, порошки чи пігулки, причому лікар ТКМ зазвичай складає рецепт із кількох компонентів і підбирає його під конкретну людину. Тому двом пацієнтам з однаковим діагнозом він може призначити зовсім різні суміші. Траволікування займає в ТКМ центральне місце, і для хвороб щитоподібної залози є набір трав і формул, які згадують найчастіше.

Найґрунтовнішу перевірку цих засобів провели автори огляду Cochrane ще у 2007 році. Вони знайшли 13 досліджень китайських трав при гіпертиреозі за участю 1770 людей, і всі вони були низької якості. Ще 52 дослідження не вдалося оцінити, бо з їхніми авторами не змогли зв'язатися. Трави разом із тиреостатиками, можливо, трохи зменшували частоту рецидивів і побічних ефектів, але жодного добре спланованого дослідження не знайшлося, тож рекомендувати будь-яку конкретну формулу автори не змогли^[3].

Коротко: китайські трави при хворобах щитоподібної залози досліджували переважно в невеликих і слабко організованих випробуваннях, де їх додавали до звичайних ліків. Замінювати ними тиреостатики чи левотироксин не можна.

Як ТКМ пояснює хвороби щитоподібної залози

ТКМ описує організм через рівновагу інь і ян та рух життєвої енергії ці. Гіпертиреоз у цій системі вважають надлишком ян і виснаженням інь: звідси «жар», серцебиття, пітливість, тривожність і безсоння. Лікування має «охолодити» організм, «живити інь» і заспокоїти. Гіпотиреоз, навпаки, описують як нестачу ян нирок, тобто «холод», млявість і набряки, тож трави повинні «зігрівати».

Такий опис нагадує симптоми, але не замінює діагнозу. Щитоподібну залозу оцінюють аналізами та обстеженнями: насамперед рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) і вільного Т4, а за потреби антитілами й УЗД. Саме за цими показниками лікар і стежить під час лікування, тож розшифровку тестів варто обговорювати з ним, а не з травником.

Трави, які застосовують при гіпертиреозі

Описи нижче передають традиційні уявлення ТКМ. Вони сформульовані мовою «інь», «ці» та «есенції цзин» і не означають доведеної дії на щитоподібну залозу. Огляд Cochrane не зміг рекомендувати жодного конкретного трав'яного засобу при гіпертиреозі^[3].

Реманія (Shu Di Huang, 熟地黄)

Оброблений корінь реманії клейкої вважають в ТКМ одним із головних засобів, що «живлять інь» нирок і печінки та «охолоджують кров». Через це її вводять у більшість рецептів для людей, у яких лікар ТКМ бачить «виснаження інь», зокрема при гіпертиреозі. Сирий висушений корінь тієї ж рослини називають Sheng Di Huang і вважають ще більш «охолоджувальним».

Діоскорея (Shan Yao, 山药)

Корінь діоскореї супротивнолистої, або китайського ямсу, в ТКМ «зміцнює селезінку й шлунок» і «стабілізує ці». Її радять при порушеннях травлення й слабкості, які часто супроводжують гіпертиреоз. Цей корінь їдять і як звичайний овоч, у супах та кашах.

Кизил лікарський (Shan Zhu Yu, 山茱萸)

Плоди кизилу лікарського, за ТКМ, «живлять печінку й нирки» та «утримують есенцію цзин». Їм приписують заспокійливу дію, тому їх включають у рецепти для людей із нервозністю й поганим сном.

Формули при гіпертиреозі

Формули ТКМ складаються з кількох трав, які, за задумом, мають посилювати дію одна одної та пом'якшувати небажані ефекти. Ось три класичні суміші, які найчастіше згадують у зв'язку з гіпертиреозом.

Лю Вей Ді Хуан Вань (Liu Wei Di Huang Wan, 六味地黄丸)

Шестикомпонентна «пігулка з реманією» вважається базовою формулою для «живлення інь» нирок і печінки. Традиційний склад:

• реманія оброблена (Shu Di Huang): головний компонент;
• кизил лікарський (Shan Zhu Yu);
• діоскорея (Shan Yao);
• корінь частухи (Ze Xie), який «виводить вологу»;
• гриб порія (Fu Ling);
• кора кореня півонії деревовидної (Mu Dan Pi).

Цікава деталь: ту саму формулу радять і при гіпертиреозі, і при гіпотиреозі, тобто при протилежних станах. У логіці ТКМ це можливо, бо лікують «синдром», а не діагноз. Але для людини з хворобою щитоподібної залози важливіше інше: рекомендувати Лю Вей Ді Хуан Вань, як і будь-яку іншу формулу, огляд Cochrane не зміг^[3].

Чжи Цзи Цін Гань Тан (Zhi Zi Qing Gan Tang, 栀子清肝汤)

Ця формула має «очищати жар печінки» і заспокоювати дратівливість. Склад:

• плоди гарденії (Zhi Zi);
• суховершки звичайні (Xia Ku Cao), які в ТКМ традиційно призначають при вузлах і зобі;
• корінь ласкавця (Chai Hu);
• корінь дягелю китайського (Dang Gui);
• корінь півонії молочноквіткової (Bai Shao);
• корінь солодки (Gan Cao).

Суховершки досліджені краще за інші компоненти. Метааналіз 2026 року зібрав 9 рандомізованих досліджень за участю 966 пацієнтів із хворобою Грейвса, у яких рідкий екстракт суховершків додавали до звичайного лікування. У поєднанні з тиреостатиками рівні гормонів і антитіл до рецептора ТТГ знижувалися трохи більше, ніж без нього, а розміри залози за УЗД зменшувалися на кілька міліметрів. Проте в цих дослідженнях часто було незрозуміло, як пацієнтів розподіляли на групи, і не застосовували «сліпий» метод, тож автори оцінили достовірність доказів як низьку або дуже низьку^[4].

Інші компоненти мають свої ризики. У японському дослідженні в 10 пацієнтів, які тривалий час приймали суміші з гарденією, виявили флебосклероз брижових вен, рідкісне ураження судин кишківника. Усі вони сумарно прийняли понад приблизно 5000 г плодів гарденії^[5]. Для порівняння, за класичним рецептом у добову порцію відвару кладуть близько 9 г гарденії, тож така кількість набирається приблизно за півтора року щоденного прийому. Гліциризин із кореня солодки може спричинити порушення ритму серця, а в людей із підвищеним тиском, хворобами серця чи нирок серйозні реакції описані навіть після невеликих кількостей^[6]. Для гіпертиреозу, який і сам навантажує серце, це небайдуже.

Тянь Ван Бу Сінь Дань (Tian Wang Bu Xin Dan, 天王补心丹)

Формулу використовують, щоб «живити інь серця й заспокоїти дух», тобто зменшити тривожність і покращити сон. Склад:

• сирий корінь реманії (Sheng Di Huang);
• насіння плосковіточника східного, або туї східної (Bai Zi Ren);
• насіння зизифуса колючого (Suan Zao Ren);
• корінь китяток тонколистих (Yuan Zhi);
• гриб порія (Fu Ling);
• корінь шавлії червонокореневої (Dan Shen);
• плоди лимонника китайського (Wu Wei Zi);
• корінь женьшеню (Ren Shen).

Тривожність і безсоння при гіпертиреозі виникають через надлишок гормонів, і NIDDK називає засобом, що полегшує тремтіння, серцебиття й нервозність, бета-адреноблокатори, а саму хворобу лікують тиреостатиками, радіойодом або операцією^[1]. Якщо ж сон погіршився з інших причин, варто почати з простих домашніх засобів від безсоння. До того ж шавлія червонокоренева й женьшень входять до списку трав, після поєднання яких із варфарином описували тяжкі ускладнення, зокрема кровотечі й тромбози^[7].

Трави й формули при гіпотиреозі

Гіпотиреоз лікують левотироксином, гормоном, ідентичним тому, який виробляє здорова щитоподібна залоза. Дозу підбирають за аналізом крові через 6–8 тижнів після початку лікування, а NIDDK окремо наголошує: ніколи не припиняйте приймати ліки, не порадившись із лікарем^[8]. Трави ТКМ при гіпотиреозі мають «зігрівати» й «підтримувати ян нирок».

Кора кориці (Rou Gui, 肉桂)

У ТКМ використовують кору кориці китайської, або касії, яку вважають сильним «зігрівальним» засобом для кровообігу й «ян нирок». Саме касія містить кумарин, і Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH) застерігає, що тривалий прийом касії може бути проблемою для людей із хворобами печінки. Дослідження також не підтверджують користі кориці при будь-якому захворюванні^[9]. Щіпка кориці в їжі безпечна, але функцію щитоподібної залози вона не відновить.

Ю Гуй Вань (You Gui Wan, 右归丸)

«Пігулка відновлення правого», за ТКМ, повертає тепло й підтримує нирки, тож її призначають при хронічному гіпотиреозі та виснаженні. До складу входять:

• реманія оброблена (Shu Di Huang);
• кора кориці китайської (Rou Gui);
• оброблений бічний корінь аконіту (Fu Zi);
• насіння повитиці (Tu Si Zi);
• кора евкомії в'язовидної (Du Zhong);
• ягоди дерези, або годжі (Gou Qi Zi).

Найбільше запитань тут викликає аконіт. Його алкалоїди є сильними кардіо- та нейротоксинами. У ТКМ корінь застосовують лише після обробки, яка зменшує вміст отрути, але при завеликій дозі чи недостатній обробці стається отруєння: оніміння обличчя й кінцівок, слабкість, падіння тиску, біль у грудях і порушення ритму серця^[10]. Ягоди годжі теж є в переліку рослин, які у випадках, описаних у літературі, поєднували з варфарином перед тяжкими кровотечами^[7].

Окремо трави ТКМ вивчали при аутоімунному тиреоїдиті (хворобі Хашимото). Мережевий метааналіз 2024 року охопив 16 досліджень, у яких порівнювали 16 різних трав'яних формул при цьому захворюванні. Трави знижували рівень антитіл до щитоподібної залози і покращували симптоми за шкалами ТКМ, але не впливали на саму функцію залози, а автори назвали результати попередніми, які потребують перевірки у якісних дослідженнях^[11]. Нижчі антитіла самі собою ще не означають, що людині можна буде обійтися без левотироксину.

Формули, які нібито «мають наукове підтвердження»

У поширених описах ТКМ ще кілька формул подають як перевірені наукою.

Мікстура Інлю (Yingliu Mixture)

Мікстуру розробили в 1990-х у шанхайській лікарні ТКМ для лікування хвороби Грейвса. У рандомізованому дослідженні 120 пацієнтів 12 тижнів отримували або тіамазол у дозі 5–25 мг на добу, або тіамазол разом із мікстурою по 25 мл тричі на день. Гормони та антитіла до рецептора ТТГ знижувалися в обох групах, а автори зробили висновок, що поєднання, можливо, ефективніше за сам тіамазол^[12]. Тобто йдеться про одне невелике дослідження, де мікстуру додавали до звичайного препарату.

Хайцзао Юйху Тан (Haizao Yuhu Tang, 海藻玉壶汤)

Ця класична формула для лікування зоба містить дві морські водорості, саргасум (Hai Zao) і ламінарію (Kun Bu), а також цибулини рябчика Тунберга (Zhe Bei Mu), шкірку мандарина (Chen Pi) та інші трави. Дослідження, на яке часто посилаються як на доказ її ефективності, проводили на щурах із зобом через нестачу йоду, і людей у ньому не було^[13]. У цій формулі поєднано саргасум і солодку, хоча в самій ТКМ така пара належить до «вісімнадцяти несумісностей»^[13].

Зоб через нестачу йоду справді зменшується, коли йоду стає достатньо. Але вміст йоду у водоростях коливається від 16 до 2984 мкг на грам, тоді як безпечна верхня межа для дорослого становить 1100 мкг на добу. Люди з аутоімунними хворобами щитоподібної залози можуть мати побічні реакції навіть від кількостей, безпечних для інших, а надлишок йоду може спричинити зоб, гіпертиреоз або тиреоїдит^[14]. Огляд 2025 року називає водорості серед типових джерел надлишку йоду, через який розвивається гіпертиреоз^[15]. Описано, наприклад, випадок 70-річної жінки без хвороб щитоподібної залози, у якої через 3 місяці прийому таблеток із ламінарією для схуднення розвинувся гіпертиреоз, і їй довелося 3 місяці лікуватися тіамазолом^[16].

Звідси й парадокс зі вступу. Великі дози йоду справді можуть тимчасово пригнічувати залозу, і лікарі інколи використовують йод при хворобі Грейвса чи перед операцією, але в частини пацієнтів він, навпаки, посилює гіпертиреоз^[15]. Ретроспективний аналіз з однієї лікарні ТКМ не може показати, кому такі відвари допоможуть, а кому зашкодять. Тому NIDDK попереджає, що водорості можуть посилити і гіпертиреоз^[1], і гіпотиреоз^[8]. Те саме стосується й харчування: в дієті при гіпертиреозі водорості зазвичай обмежують.

Сін Ці Хуа Ін Тан (Xing Qi Hua Ying Tang)

Формулу створили для полегшення симптомів зоба. Її основу становлять бульби ситі округлої (Xiang Fu), цибулини рябчика (Chuan Bei Mu) і корінь дягелю даурського (Bai Zhi), які мають «регулювати ці» й «розсмоктувати вузли». У дослідженні 72 пацієнтів із вузловим і дифузним зобом цю формулу порівняли з Хайцзао Юйху Тан: обидві групи пили відвар 6 місяців. Помітне зменшення зоба спостерігали у 82,3% пацієнтів на новій формулі та у 67,7% на класичній. Рівні ТТГ і гормонів в обох групах були нормальними до лікування й такими лишилися^[17]. Групи без лікування чи з плацебо в дослідженні не було, тому неможливо сказати, наскільки зоб змінився б сам собою.

Доказів мало. Дослідження китайських трав при гіпертиреозі мають низьку якість^[3], а для суховершків при хворобі Грейвса й трав при тиреоїдиті Хашимото результати попередні^[4][11]. Майже всі ці засоби вивчали лише як доповнення до звичайних ліків.

Селен: рідкісна добавка з переконливими даними

На тлі трав'яних формул корисно знати, як виглядає справді добре перевірена добавка. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні 159 пацієнтів із легкою офтальмопатією Грейвса 6 місяців отримували селен по 100 мкг двічі на день, протизапальний препарат пентоксифілін або плацебо. Селен покращив якість життя, зменшив ураження очей і сповільнив прогресування хвороби порівняно з плацебо, і ці результати зберігалися через 12 місяців^[18]. Ці дані стосуються саме легкої офтальмопатії, тож рішення, чи потрібен вам селен і як він впливає на щитоподібну залозу, краще ухвалювати разом з ендокринологом.

Безпека: печінка, взаємодії та якість продуктів

Печінка

У загальнонаціональному дослідженні в Китаї проаналізували 25 927 випадків медикаментозного ураження печінки, через яке люди потрапили до лікарні. Найчастішою окремою причиною виявилися засоби ТКМ, трав'яні та харчові добавки: 26,81% випадків^[19]. Довідник LiverTox Національних інститутів здоров'я США зазначає, що з понад 7000 китайських трав'яних засобів лише небагато пов'язані з явним ураженням печінки, але склад сумішей з однаковою назвою може суттєво відрізнятися, а інколи його взагалі неможливо встановити^[20]. Людям із хворобами печінки трав'яні суміші без погодження з лікарем краще не приймати. А про здоров'я печінки розумніше дбати перевіреними способами, ніж модним очищенням печінки травами.

Взаємодії з ліками

Левотироксин приймають натщесерце за 30–60 хвилин до сніданку, напоїв із кофеїном та інших ліків. Препарати кальцію й заліза можуть погіршувати його дію, а з трав окремо згадують звіробій^[21]. Шкодить і зайва доза гормону: вона може спричинити фібриляцію передсердь або остеопороз через надлишок левотироксину^[8]. Тіамазол разом із великими дозами йоду може діяти сильніше і спричинити гіпотиреоз^[14], тож водорості в складі відвару небайдужі й тут. Людям, які приймають варфарин, варто пам'ятати про женьшень, шавлію червонокореневу, дягель китайський і годжі^[7].

Що може бути в пачці

Американські дослідники перевірили 334 зразки сировини 126 видів китайських трав, зібраних у Китаї. Хоча б один важкий метал знайшли в усіх зразках. За реалістичного сценарію вживання небезпечні концентрації металів мали лише 3 зразки (1%), але за найобережнішого сценарію таких виявилося 69%^[22]. Аналіз ДНК 15 готових засобів ТКМ виявив у них такі потенційно токсичні рослини, як ефедра й копитняк, а також тваринні компоненти, рідко зазначені на упаковці^[23]. NCCIH попереджає, що в китайських трав'яних продуктах знаходили незазначені ліки (зокрема варфарин і диклофенак), миш'як, свинець, кадмій, пестициди й неправильні трави, які інколи пошкоджували органи^[24]. Огляди описують і домішки синтетичних ліків в азійських трав'яних засобах, які за визначенням є фальсифікацією^[25].

Окремий ризик стосується добавок «для підтримки щитоподібної залози». У дослідженні, проведеному в США, 9 із 10 таких добавок містили гормон Т3, а 5 із 10 гормон Т4. Деякі з них у рекомендованій дозі давали більше гормону, ніж звичайні дози для лікування гіпотиреозу^[26]. Людина, яка вважає, що п'є «трави», насправді може приймати неконтрольовану дозу гормонів.

Як це регулюють

У Європейському Союзі трав'яний засіб можна зареєструвати як традиційний, якщо його застосовують щонайменше 30 років, з них 15 років у ЄС. Клінічних випробувань ефективності для цього не вимагають, достатньо даних про безпеку та «правдоподібної» ефективності^[27]. Тобто довга історія використання не дорівнює доказу, що засіб лікує. NCCIH формулює головне правило коротко: не використовуйте ТКМ, щоб замінити або відкласти звичайне лікування^[24].

Якщо ви все ж хочете спробувати

• Розкажіть ендокринологу про будь-які трави, чаї чи пігулки ТКМ ще до того, як почнете їх пити.
• Не зменшуйте дозу тиреостатиків чи левотироксину й не припиняйте їх самостійно.
• Уникайте сумішей із водоростями (Hai Zao, Kun Bu) та засобів із невідомим складом.
• Регулярно перевіряйте ТТГ і вільний Т4, щоб вчасно помітити, чи справно працює ваша щитоподібна залоза. Йод із водоростей чи прихований гормон у добавці можуть зсунути показники, і навіть субклінічний гіпотиреоз чи субклінічний гіпертиреоз варто виявити якомога раніше.
• Купуйте лише зареєстровані засоби з повним складом на етикетці, а не суміші з інтернету.

Читайте:

Щитоподібна залоза і китайська медицина

Традиційна китайська медицина по-своєму пояснює, чому щитоподібна залоза починає працювати надто слабко чи ...

Негайно звертайтеся по медичну допомогу, якщо на тлі гіпертиреозу з'явилися висока температура, дуже часте серцебиття, сплутаність свідомості, блювання чи діарея: це можуть бути ознаки тиреоїдної кризи. Після початку прийому трав'яних засобів зверніться до лікаря, якщо пожовтіли шкіра чи очі, потемніла сеча, з'явилися біль у правому підребер'ї, оніміння обличчя чи кінцівок, перебої в роботі серця або симптоми гіпер- чи гіпотиреозу посилилися.