Опис

Нітрит калію (харчова добавка E249) — це калієва сіль азотистої кислоти з формулою KNO₂. Слово «азотистої» тут важливе. Сіль азотної кислоти — зовсім інша речовина, нітрат калію, яку ще називають калійною селітрою. Вона має власний номер, E252. Назви схожі, тому їх часто плутають, але нітрит і нітрат діють по-різному й нормуються окремо.[1][2]

На вигляд E249 — білі або злегка жовтуваті гранули. Вони жадібно тягнуть вологу з повітря і з часом розпливаються. У воді нітрит калію розчиняється легко, у спирті погано, а плавиться лише за 438 °C. Отримують його з нітрату калію, відбираючи в нього частину кисню. Уперше чистий нітрит отримав шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле: він півгодини прожарював селітру до червоного жару.[1][2]

Чистий нітрит калію в харчовій промисловості у вільному продажу не трапляється. За європейською специфікацією його можна продавати тільки в суміші з кухонною сіллю або її замінником. Так виходить нітритна сіль для засолювання м'яса. У самій добавці має бути щонайменше 95% нітриту калію. З 2023 року для неї ще й знизили допустимий вміст миш'яку, свинцю й ртуті: тепер не більше 0,1 мг/кг кожного, тоді як раніше дозволялося до 3, 2 і 1 мг/кг відповідно.[1][3]

Навіщо нітрит додають у м'ясо? Він робить одразу кілька справ:

  • Стримує бактерії. Головна мішень — збудник ботулізму. Нітрит не дає клітинам, що проростають зі спор, розвиватися й ділитися. Він також допомагає стримувати лістерії, золотистого стафілокока й деякі інші бактерії. А от проти сальмонели й кишкової палички, за оцінкою Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (EFSA), нітрит помітно не діє.[1]
  • Дає рожевий колір. З нітриту в м'ясі утворюється оксид азоту. Він зв'язується з червоним м'язовим пігментом, і шинка чи ковбаса залишаються рожевими, а не сіріють.[1]
  • Формує смак засоленого м'яса. Характерний смак шинки чи ковбаси частково пов'язаний з тим, що нітрит гальмує окиснення жирів.[1][4]

Можна натрапити на твердження, що нітрит калію знали ще в Стародавньому Єгипті й Римі. Засолювання м'яса справді дуже давнє: EFSA веде його історію від римських часів. Але тоді нітрит ніхто навмисно не додавав. Діяли домішки нітратів у солі, а навмисне використання цих речовин з'явилося значно пізніше.[1][4]

Застосування

У Європейському Союзі умови використання добавки задає Регламент (ЄС) № 1333/2008, а вимоги до її чистоти — Регламент (ЄС) № 231/2012.[5][6] Нітрити E249 і E250 мають спільні межі, і дозволені вони тільки в м'ясі. Це м'ясні вироби з термообробкою і без неї, стерилізовані м'ясні консерви, традиційно засолені продукти й кілька національних заготовок, як-от маринована свинина чи каслер.[1]

У старих описах E249 згадано сири, рибні консерви, пиво й молочні продукти. Це помилка. Нітритів як добавки там немає. У деяких твердих і напівтвердих сирах та в маринованому оселедці й шпроті дозволені інші консерванти — нітрати E251 і E252.[3]

У 2023 році ЄС переглянув межі для нітритів. Для більшості продуктів нові цифри діють з 9 жовтня 2025 року:[3]

  • Звичайні м'ясні вироби. Раніше можна було додати до 150 мг нітриту на кілограм продукту, тепер — до 80 мг/кг. До того ж у готовому продукті до кінця терміну придатності має лишатися не більше 45 мг/кг нітриту з усіх джерел.
  • Стерилізовані м'ясні консерви. Межа знизилася зі 100 до 55 мг/кг, а залишок не повинен перевищувати 25 мг/кг.
  • Традиційно засолені вироби. Для них діють окремі межі, бо виміряти, скільки розсолу ввібрало м'ясо, практично неможливо. Наприклад, для бекону вільтширського типу межа знизилася зі 175 до 105 мг/кг.

Порівнювати старі й нові цифри «в лоб» не можна. Старі рахували як нітрит натрію, нові — як сам нітрит-іон. Щоб перевести, стару цифру множать на 0,67. Отже, колишні 150 мг/кг — це приблизно 100 мг/кг нітрит-іону, і реальне зниження для звичайних ковбас становить приблизно зі 100 до 80 мг/кг.[3]

Звідки взагалі такі числа? Ще наукові комітети ЄС 1990 і 2003 років дійшли висновку, що для багатьох продуктів вистачає 50–100 мг нітриту на кілограм. Більше потрібно малосолоним виробам, які довго зберігаються. Контролюють саме додану кількість, а не залишок, бо проти ботулізму працює нітрит, доданий на початку.[1]

Є ще кілька правил, які стосуються саме E249:

  • Не для органічних продуктів. В органічних м'ясних виробах ЄС дозволяє лише нітрит натрію E250 і нітрат калію E252. Причому в менших кількостях і тільки тоді, коли немає технологічної альтернативи. Нітрит калію до цього переліку не входить.[3]
  • Не для немовлят. Об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) ще в 1990-х записав, що нітрит не слід додавати в їжу для дітей до 3 місяців.[1]

Окремо про ковбаси з написом «без нітритів». Часто замість нітритної солі в них додають овочевий порошок чи екстракт, багатий на нітрати, разом із бактеріальною закваскою. Бактерії перетворюють нітрат на той самий нітрит, і продукт набуває звичного кольору й смаку. Скільки нітриту зрештою утвориться, виробник точно не контролює, тому такий напис не означає, що нітриту в ковбасі немає.[7]

Реклама

Користь для організму

Поживної цінності нітрит калію не має. Користь від нього лише непряма: він захищає м'ясні продукти від збудника ботулізму. Це рідкісне, але смертельно небезпечне харчове отруєння, і саме тому від нітритів досі не відмовилися повністю.[3]

Читайте:

Харчове отруєння: причини, симптоми, лікування
Харчове отруєння: причини, симптоми, лікування
Отруєння їжею — інфекція, що виникає після споживання забрудненої їжі або води. Причиною можуть бути бактері...

Основна частина нітриту, з яким стикається людина, береться зовсім не з ковбаси. Овочі й вода містять нітрати, а бактерії в роті перетворюють від 5 до 36% нітрату слини на нітрит. За розрахунками EFSA, харчові добавки дають у середньому лише близько 17% усього нітриту, який людина отримує з їжею.[1]

В організмі частина нітриту перетворюється на оксид азоту, а він розширює судини. Тому у великих дозах нітрит знижує артеріальний тиск.[1] На цьому механізмі побудоване відоме дослідження з буряковим соком. 68 людей з гіпертензією чотири тижні щодня пили 250 мл соку, багатого на нітрати. Порівняно з тими, хто пив такий самий сік без нітратів, тиск у кабінеті лікаря знизився в середньому на 7,7/2,4 мм рт. ст.[8] Але йшлося про нітрат з овочів, а не про нітрит-консервант у ковбасі. Велике спостереження NutriNet-Santé, у якому брали участь понад 104 тисячі дорослих, жодної користі від нітритів і нітратів у їжі не виявило.[9]

Чи корисний E249?

Сам по собі — ні. Він лише не дає розмножуватися небезпечним бактеріям у ковбасі й шинці. Корисні для тиску нітрати ми отримуємо з овочів, а не з м'ясних виробів.

Шкода для організму

У невеликих кількостях нітрит засвоюється майже повністю. Організм швидко перетворює його на нітрат і виводить із сечею: у незмінному вигляді виходить лише близько 0,02% дози. Проблеми починаються за великих доз, а також тоді, коли нітрит встигає вступити в реакцію з іншими речовинами.[1]

Кисень і кров. Нітрит перетворює частину гемоглобіну на метгемоглобін, який не переносить кисень. У нормі метгемоглобіну в крові 1–3%. Коли його стає понад 20%, шкіра синіє, з'являються млявість, задишка, головний біль і тахікардія. Понад 50% може бути смертельним.[1] Серед людей найчутливіші немовлята, тому допустиме добове споживання нітриту не поширюється на дітей до 3 місяців. У звіті Північної ради міністрів до чутливіших груп також віднесли вагітних, людей із порушеннями обміну речовин і дорослих зі зниженою кислотністю шлунка.[1]

Такі отруєння трапляються, коли чистий нітрит потрапляє в їжу чи ліки через помилку або коли людина свідомо ковтає його кристали. Смертельна доза для людини того самого порядку, що й для тварин. У тварин вона становить 100–220 мг на кілограм маси тіла, а в людей індивідуальна чутливість сильно різниться.[1]

Нітрозаміни. У кислому шлунку, а також під час обробки м'яса нітрит може реагувати з амінами. Так утворюються N-нітрозаміни. Частина з них пошкоджує гени, а в гризунів спричиняє пухлини печінки.[10] Важить і температура. Варіння нижче 70 °C на кількість нітрозамінів майже не впливає, а сильний нагрів, понад 120 °C, у виробі з великою кількістю нітриту може підвищувати вміст нітрозаміну NDMA (N-нітрозодиметиламіну). Утворення частини нітрозамінів зменшують аскорбінова кислота, аскорбат натрію та ериторбінова кислота, які виробники додають разом із нітритом. У спостереженнях за людьми вітамін C з їжею гальмував утворення в організмі нітрозаміну-маркера, який сам рак не спричиняє.[1]

Рак. Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC) у 2015 році віднесло перероблене м'ясо до групи 1, тобто до доведених канцерогенів для людини. Ідеться про ковбаси, шинку, сосиски, бекон та інше засолене, копчене чи консервоване м'ясо. Основний зв'язок — з колоректальним раком. За даними 10 досліджень, кожні 50 г переробленого м'яса щодня підвищують ризик приблизно на 18%.[11][12] Серед можливих винуватців IARC називає N-нітрозосполуки, але зазначає, що їхній внесок у ризик невідомий.[11] Ще раніше, у 2006 році, робоча група агентства віднесла нітрит і нітрат до групи 2A «ймовірно канцерогенні», але лише за умов, коли в організмі утворюються нітрозосполуки.[13][1]

EFSA у 2017 році оцінила наукові дані так: є докази зв'язку готового нітрозаміну NDMA з колоректальним раком. Є деякі докази, що нітрит у раціоні пов'язаний з раком шлунка, а нітрит разом із нітратом з переробленого м'яса — з колоректальним раком. Для більшості інших видів раку даних недостатньо.[1] Водночас у тривалих дослідах на щурах і мишах сам нітрит натрію рак не спричиняв. У пробірці він пошкоджує генетичний матеріал клітин, але в дослідах на живих тваринах такої дії не виявили.[1]

Читайте:

Як харчування впливає на ризик розвитку раку
Як харчування впливає на ризик розвитку раку
Щоденні харчові звички можуть як підвищувати ризик розвитку раку, так і зменшувати його. Дослідження підтвер...

Дані великих спостережень. У дослідженні NutriNet-Santé понад 101 тисячу дорослих спостерігали в середньому 6,7 року. Ті, хто отримував найбільше нітритів із харчових добавок, частіше хворіли на рак передміхурової залози: ризик був у 1,58 раза вищим, ніж у тих, хто їх не споживав. Добавки-нітрати, особливо нітрат калію, пов'язали з раком молочної залози (ризик у 1,24 раза вищий). Для колоректального раку ризик виглядав схожим, але статистично значущим не був. Для нітритів і нітратів із природних джерел зв'язку не знайшли.[14] У тій самій когорті добавки-нітрити пов'язали з вищим ризиком діабету 2 типу, у 1,53 раза.[9] Обидва дослідження спостережні, тож причину й наслідок вони не доводять, а висновки ще треба перевірити в інших групах населення. Окремо в цих розрахунках виділявся саме нітрит натрію E250. Про нітрит калію окремих даних немає.

Міф про тиск. Поширене твердження: нітрити звужують судини й підвищують тиск. Насправді все навпаки: нітрит розширює судини, і в дослідах на тваринах і людях у великих дозах він знижував тиск.[1] Інша справа, що саме перероблене м'ясо пов'язане з хворобами серця. У мета-аналізі 20 досліджень, де взяли участь понад 1,2 мільйона людей, кожні 50 г переробленого м'яса на день асоціювалися з ризиком ішемічної хвороби серця, вищим на 42%. Для червоного м'яса без переробки такого зв'язку не знайшли. Який компонент ковбаси за це відповідає, автори не встановлювали.[15]

Вагітність. Вагітних нітритами теж лякають: вони спричиняють вроджені вади в дитини. Даних на людях, які б це підтверджували, EFSA не наводить. У дослідах на мишах, щурах і хом'яках нітрит калію давали в дозах до 10–32 мг/кг, залежно від виду тварин. Єдиним ефектом було легке сповільнення формування кісток у плодів щурів на найвищій дозі. Нітрит натрію не порушував розмноження мишей навіть за дуже високих доз, понад 400 мг/кг на добу.[1]

Особливість саме нітриту калію. У 1980–1990-х роках у щурів, які пили воду з нітритом калію, збільшувалися клітини зовнішнього шару надниркових залоз. Науковий комітет ЄС з харчових продуктів (SCF) у 1997 році навіть розрахував на цій підставі безпечну дозу. Пізніші досліди показали, що помітно це проявлялося лише за дуже великої дози, 270 мг/кг на добу. JECFA, а згодом і EFSA, визнали такі зміни пристосуванням організму до коливань тиску, а не отруєнням.[1]

Чи небезпечний E249?

У кількостях, дозволених у ковбасі, нітрит калію не отруює. Головна проблема — нітрозаміни, які утворюються в переробленому м'ясі. А перероблене м'ясо, як доведено, підвищує ризик раку кишківника. Тому краще їсти ковбаси й бекон зрідка і не смажити їх на сильному вогні.

Регулювання

У ЄС нітрит калію дозволений з межами, описаними вище.[5][3] Головне питання для регуляторів — скільки нітриту людина може отримувати без шкоди. Для цього встановлюють допустиме добове споживання (ДДС), тобто кількість речовини, яку людина умовно може отримувати з їжею щодня впродовж усього життя без шкоди для здоров'я.

Для нітриту це значення майже не змінювалося десятиліттями. SCF у 1997 році встановив 0–0,06 мг на кілограм маси тіла, JECFA у 2002 році — 0–0,07 мг. EFSA під час переоцінки 2017 року залишила 0,07 мг нітрит-іону на кілограм маси тіла на добу. За основу взяли дослід на щурах. Нижня оцінка дози нітриту натрію, за якої вміст метгемоглобіну в їхній крові подвоювався, становила близько 9,6 мг/кг. Цю дозу зменшили в 100 разів. Помітної шкоди таке подвоєння ще не завдає, тож межа обрана з запасом.[1]

Що це означає на практиці? Для дитини вагою 20 кг ДДС — 1,4 мг нітрит-іону на добу, для дорослого вагою 70 кг — 4,9 мг. Якщо в ковбасі максимально дозволений залишок, 45 мг/кг, дитина отримає свою добову норму вже з 31 г такого продукту. Насправді виміряний вміст зазвичай нижчий: у переоцінці EFSA в м'ясних виробах у середньому було 11–16 мг/кг. Тоді ДДС дитини вміщується приблизно в 90–125 г ковбаси.[1][3]

EFSA також порахувала, скільки нітриту люди отримують насправді:

  • Лише з добавок. У середньому від менш ніж 0,01 до 0,03 мг/кг на добу, тобто нижче ДДС. Лише діти, які споживають найбільше, трохи перевищують межу: до 0,08 мг/кг.[1]
  • З усіх джерел разом. Тут враховані й добавки, і природний нітрит, і забруднення. У середньому виходить від 0,03 мг/кг у дорослих до 0,15 мг/кг у малюків. ДДС перевищене в немовлят, малюків і дітей навіть у середньому, а серед тих, хто споживає найбільше, — в усіх вікових групах.[1]

З нітрозамінами картина тривожніша. EFSA розрахувала, що нітрозаміни, які утворюються в організмі з нітриту на рівні ДДС, не викликають занепокоєння. А от з готовими нітрозамінами в м'ясних виробах у людей, які їдять їх найбільше, запас безпеки виявився недостатнім майже в усіх вікових групах.[1] У 2023 році EFSA окремо оцінила 10 канцерогенних нітрозамінів у їжі. Висновок: у кожній віковій групі серед людей, які споживають їх найбільше, реальне споживання з імовірністю 98–100% менш ніж у 10 000 разів нижче за дозу, що спричиняє пухлини в щурів. Саме запас у 10 000 разів вважають мінімально спокійним для речовин, які пошкоджують гени. Головне джерело нітрозамінів у раціоні — м'ясо й м'ясні вироби.[10]

Саме ці висновки й стали підставою для нових, нижчих меж 2023 року. Регламент прямо пояснює мету: утримувати утворення нітрозамінів якомога нижче й водночас зберегти захист від ботулізму. При цьому врахували досвід країни, яка роками тримала суворіші національні межі для нітритів у м'ясі й мала там помітно менше залишкового нітриту.[3]

Прогалини в даних лишаються. Зв'язок NDMA з колоректальним раком спирається лише на дві когорти й одне дослідження «випадок — контроль». EFSA рекомендувала провести більші спостереження, а також додаткові досліди з нітрозосполуками в м'ясних виробах і на трансгенних гризунах, щоб перевірити, чи пошкоджує нітрит гени у шлунку.[1]

Підсумок

Нітрит калію — консервант, який захищає ковбаси, шинку й бекон від ботулізму й дає їм рожевий колір. У ЄС він дозволений лише в м'ясі, і з 2025 року його можна додавати менше, ніж раніше. Поживної користі він не несе. Добова норма нітриту для дитини вміщується в невелику порцію ковбаси, а головні ризики пов'язані з нітрозамінами й самим переробленим м'ясом, яке підвищує ризик раку кишківника. Тож ковбасу й бекон краще залишити для рідких випадків, а нітрати для здоров'я судин брати з овочів.

Джерела15
  1. Mortensen A. та ін. Re-evaluation of potassium nitrite (E 249) and sodium nitrite (E 250) as food additives. EFSA J, 2017.
  2. Potassium nitrite. Wikipedia.
  3. Regulation - EU - 2023/2108 - EN. EUR-Lex.
  4. Огляд. Sindelar JJ. та ін. Human safety controversies surrounding nitrate and nitrite in the diet. Nitric Oxide, 2012.
  5. Regulation - 1333/2008 - EN - additives. EUR-Lex.
  6. Regulation - 231/2012 - EN. EUR-Lex.
  7. Огляд. Sebranek JG. та ін. Cured meat products without direct addition of nitrate or nitrite: what are the issues?. Meat Sci, 2007.
  8. Дослідження. Kapil V. та ін. Dietary nitrate provides sustained blood pressure lowering in hypertensive patients: a randomized, phase 2, double-blind, placebo-controlled study. Hypertension, 2015.
  9. Дослідження. Srour B. та ін. Dietary exposure to nitrites and nitrates in association with type 2 diabetes risk: Results from the NutriNet-Santé population-based cohort study. PLoS Med, 2023.
  10. Schrenk D. та ін. Risk assessment of N-nitrosamines in food. EFSA J, 2023.
  11. World Health Organization
  12. Bouvard V. та ін. Carcinogenicity of consumption of red and processed meat. Lancet Oncol, 2015.
  13. Grosse Y. та ін. Carcinogenicity of nitrate, nitrite, and cyanobacterial peptide toxins. Lancet Oncol, 2006.
  14. Дослідження. Chazelas E. та ін. Nitrites and nitrates from food additives and natural sources and cancer risk: results from the NutriNet-Santé cohort. Int J Epidemiol, 2022.
  15. Мета-аналіз. Micha R. та ін. Red and processed meat consumption and risk of incident coronary heart disease, stroke, and diabetes mellitus: a systematic review and meta-analysis. Circulation, 2010.