Під час панічної атаки паморочиться в голові, темніє в очах і здається, що от-от знепритомнієш. Чому так буває, чи справді можна втратити свідомість і що робити в цей момент.
Серце калатає, дихання стає частим і поверхневим, у голові паморочиться, перед очима пливе, руки поколює. Здається, що ще мить, і ви впадете. Для людей, які пережили панічну атаку, страх знепритомніти один із найпоширеніших і найлякливіших.
Добра новина в тому, що насправді втратити свідомість під час панічної атаки вдається рідко. Відчуття близької непритомності дуже переконливе, але механізм у нього інший, ніж у справжнього обмороку. Розуміння цієї різниці саме по собі допомагає зменшити страх, який підживлює паніку.
Чому під час панічної атаки здається, що ви знепритомнієте
Панічна атака це раптовий напад сильного страху чи дискомфорту, який досягає піку за кілька хвилин. Серед 13 можливих симптомів є запаморочення, нестійкість, легкість у голові чи відчуття, що зараз знепритомнієш, а також поколювання, відчуття нереальності того, що відбувається, і страх втратити контроль[1]. Більшість нападів триває від 5 до 20 хвилин[2]. Хоча б одну панічну атаку протягом життя переживає понад чверть людей[3].
Під час нападу вмикається реакція «бий або тікай». Мозок сприймає загрозу, реальну чи уявну, і тіло готується діяти: частішає серцебиття, напружуються м’язи, прискорюється дихання. Під час нападів, записаних на портативний кардіомонітор, у більшості людей пульс різко зростав[4], а в частини пацієнтів підвищувався викид адреналіну[5].
Головний винуватець запаморочення це гіпервентиляція. Коли людина дихає надто часто й глибоко, вона видихає забагато вуглекислого газу. Його рівень у крові падає, судини мозку звужуються, і кровотік у мозку трохи зменшується. Звідси запаморочення, слабкість, поколювання в руках, ногах чи навколо рота, затуманений зір і відчуття, що от-от знепритомнієш[6]. Тобто ці відчуття спричиняє не нестача кисню, а надлишок дихання.
Чи можна справді знепритомніти
Зазвичай ні. Справжня непритомність, або синкопе, це короткочасна втрата свідомості через те, що до мозку на мить надходить замало крові. Найчастіше так буває, коли різко падає тиск і сповільнюється пульс[7]. Під час панічної атаки все навпаки: пульс частішає, а тиск зазвичай не падає. Дослідження показують, що в здорових людей сама гіпервентиляція, навіть разом зі зміною положення тіла, не знижує кровопостачання мозку настільки, щоб людина втратила свідомість[8].
Прямих досліджень, які б підрахували, як часто люди непритомніють саме під час панічних атак, немає. Але є кілька винятків, про які варто знати:
- Вазовагальна реакція. Сильний страх, біль чи неприємне видовище можуть запустити рефлекс, за якого пульс і тиск різко падають. Це найпоширеніша причина непритомності в будь-якому віці, і хоча б раз у житті втрачає свідомість приблизно половина людей[7][9].
- Страх крові, ін’єкцій і травм. Це єдина фобія, для якої типова саме непритомність: спершу тиск і пульс зростають, а потім різко падають. Приблизно 70% людей з такою фобією хоча б раз знепритомніли[10].
- Психогенна псевдосинкопе. Інколи людина ніби втрачає свідомість, хоча кровопостачання мозку не порушене. Такі епізоди можуть тривати багато хвилин і повторюватися часто[7]. У спеціалізованих центрах з непритомності їх виявляють приблизно в 3% пацієнтів, здебільшого в молодих жінок[11].
Цікаво й те, що в дослідженні людей з незрозумілими непритомностями чи станами близькими до них приблизно в 13% причиною виявився панічний розлад, і після лікування епізоди здебільшого припинилися[12].
Коротко: звичайна панічна атака підвищує пульс і тиск, тому справжня непритомність під час неї буває рідко. Відчуття «зараз упаду» спричиняє часте дихання, а не нестача кисню.
Чому відчуття таке переконливе
Мозок постійно «читає» сигнали тіла. Коли серце калатає, а в голові паморочиться, він легко тлумачить це як ознаку небезпеки й близької непритомності. Виникає замкнене коло: ви помічаєте запаморочення, лякаєтеся, що впадете, тривога зростає, дихання частішає ще більше, і запаморочення посилюється. Розуміння того, що ці відчуття спричиняє гіпервентиляція, а не загроза життю, допомагає розірвати це коло.
Що робити, якщо під час атаки здається, що ви знепритомнієте
Сповільніть дихання. Дихайте повільно через ніс і спокійно видихайте через рот. Важлива саме повільність, а не глибина: дуже глибокі вдихи можуть посилити гіпервентиляцію[13]. Мета-аналіз 26 досліджень показав, що повільні дихальні практики зменшують стрес і тривожність[14]. Ті самі дихальні прийоми, що допомагають швидко заснути, працюють і вдень.
Сядьте або ляжте. Якщо сильно паморочиться, сядьте чи ляжте, доки відчуття не мине: так ви не впадете й не травмуєтеся. Якщо ж ви відчуваєте наближення справжньої непритомності (блідість, піт, нудота, темніє в очах), допомагає напруження м’язів: схрестити ноги й стиснути їх, стиснути руки в кулаки. У дослідженні з 223 пацієнтами такі прийоми зменшили кількість повторних непритомностей з 51% до 32%[15][7].
Переключіть увагу. Популярна техніка «5-4-3-2-1»: назвати 5 речей, які бачите, 4, яких торкаєтеся, 3 звуки, 2 запахи й 1 смак. Наукових досліджень саме цієї вправи немає, але багатьом вона допомагає відволіктися від симптомів.
Нагадайте собі, що відбувається. Скажіть подумки: «Це панічна атака. Вона неприємна, але мені не зашкодить і минеться». Британська служба охорони здоров’я радить саме так: нагадувати собі, що напад мине, і лишатися на місці[2].
Читайте:
Панічні атаки та панічний розлад: все, що потрібно знатиПанічна атака — це раптовий, виснажливий спалах тривоги, що супроводжується сильним страхом та фізичними си...
Коли це може бути не панічна атака
Не кожне запаморочення чи непритомність пов’язані з тривогою. Зверніться до лікаря, якщо[7]:
- Ви справді втратили свідомість. Особливо якщо це сталося вперше чи повторюється.
- Непритомність сталася під час фізичного навантаження чи в положенні лежачи. Це ознаки можливої серцевої причини.
- Перед втратою свідомості було раптове сильне серцебиття. Або біль у грудях, задишка, сильний головний біль.
- У родині були раптові смерті в молодому віці. Або у вас відома хвороба серця.
- З’явилися нові неврологічні симптоми. Слабкість у руці чи нозі, порушення мови, сплутаність свідомості потребують невідкладної допомоги.
Такі симптоми можуть мати серцеву чи неврологічну причину, і їх потрібно обстежити. Часте серцебиття поза нападами теж варто перевірити, щоб виключити тахікардію іншого походження.
Панічні атаки добре лікуються
Якщо напади повторюються, це привід звернутися до фахівця. Найкраще вивчений психотерапевтичний метод когнітивно-поведінкова терапія: огляд 54 досліджень показав, що вона часто ефективніша за інші види психотерапії[16]. З ліків першою лінією є антидепресанти групи СІЗЗС, а бензодіазепіни для тривалого лікування панічного розладу не рекомендують, бо вони погіршують віддалені результати[17][1]. Панічний розлад належить до тривожних розладів, і план лікування підбирає психотерапевт чи психіатр.
Підсумок
Відчуття, що зараз знепритомнієш, один із найчастіших симптомів панічної атаки, але справжня непритомність під час неї буває рідко: пульс і тиск у цей момент зростають, а запаморочення спричиняє часте дихання. Винятки становлять вазовагальна реакція, особливо при страху крові та ін’єкцій. Під час нападу допомагають повільне дихання, можливість сісти чи лягти й нагадування, що атака мине. Якщо ж ви справді втрачаєте свідомість, особливо під час навантаження чи з болем у грудях, потрібне обстеження.
Джерела17
- Огляд. NCBI Bookshelf
- Panic disorder. NHS.
- Дослідження. Kessler RC. та ін. The epidemiology of panic attacks, panic disorder, and agoraphobia in the National Comorbidity Survey Replication. Arch Gen Psychiatry, 2006.
- Дослідження. Ambulatory heart rate changes in patients with panic attacks.
- Дослідження. Wilkinson DJ. та ін. Sympathetic activity in patients with panic disorder at rest, under laboratory mental stress, and during panic attacks. Arch Gen Psychiatry, 1998.
- Огляд. Hyperventilation Syndrome Clinical Presentation: History, Physical Examination.
- Настанова. Brignole M. та ін. 2018 ESC Guidelines for the diagnosis and management of syncope. Eur Heart J, 2018.
- Огляд. Immink RV. та ін. Hyperventilation, cerebral perfusion, and syncope. Journal of Applied Physiology, 2014.
- Настанова. academic.oup.com
- Дослідження. Ost LG. Blood and injection phobia: background and cognitive, physiological, and behavioral variables. J Abnorm Psychol, 1992.
- Дослідження. academic.oup.com
- Дослідження. Scholars@Duke publication: Psychiatric syncope: a new look at an old disease. Scholars@Duke.
- Дослідження. Meuret AE. та ін. Respiratory and cognitive mediators of treatment change in panic disorder: evidence for intervention specificity. J Consult Clin Psychol, 2010.
- Мета-аналіз. Fincham GW. та ін. Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials. Sci Rep, 2023.
- Дослідження. van Dijk N. та ін. Effectiveness of physical counterpressure maneuvers in preventing vasovagal syncope: the Physical Counterpressure Manoeuvres Trial (PC-Trial). J Am Coll Cardiol, 2006.
- Мета-аналіз. Pompoli A. та ін. Psychological therapies for panic disorder with or without agoraphobia in adults: a network meta-analysis. Cochrane Database Syst Rev, 2016.
- Настанова. Overview | Generalised anxiety disorder and panic disorder in adults: management | Guidance | NICE.
