Опис

Натрієва селітра (харчова добавка E251) — це нітрат натрію, сіль азотної кислоти з формулою NaNO₃. Інші її назви — чилійська селітра та натронна селітра. Від нітриту натрію (E250) вона відрізняється одним атомом кисню, але в організмі й у продуктах поводиться інакше. Нітрат сам майже не діє. Він працює як запас, з якого бактерії поступово роблять нітрит.[1]

Тверда натрієва селітра — білий кристалічний порошок, який трохи вбирає вологу з повітря. Вона легко розчиняється у воді, плавиться за 306,5 °C, а за 380 °C розкладається. Існує й рідка форма E251: прозорий безбарвний розчин, де нітрату натрію 33,5–40%. Його отримують, змішуючи в точних пропорціях азотну кислоту з їдким натром, без подальшої кристалізації.[1]

Назва «чилійська» не випадкова. У природі нітрат натрію трапляється як мінерал нітратин. Найбільші його поклади лежать у пустелі Атакама на півночі Чилі, і понад століття майже весь світ отримував цю речовину саме звідти.[2] За даними, на які посилається Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA), більшість світового нітрату натрію й досі походить із чилійських родовищ.[1] Попит на природну селітру різко впав, коли навчилися синтезувати аміак із повітря, а з нього — нітрати.[2] Сьогодні нітрат натрію — передусім добриво, а також сировина для піротехніки.[2]

У їжі натрієву селітру цінують за дві речі:

  • Запас нітриту в м'ясі. У сирокопчених ковбасах і хамоні, які дозрівають тижнями, бактерії-закваски поступово відновлюють нітрат до нітриту. Саме нітрит, а не нітрат, фіксує рожевий колір і стримує збудника ботулізму. Тому EFSA вважає, що в м'ясі нітрат прямої технологічної ролі не має. Він лише забезпечує продукт нітритом на довгий час.[1]
  • Захист сирів від «пізнього здуття». У сирному молоці нітрат діє сам. Він пригнічує бактерію *Clostridium tyrobutyricum*, яка утворює гази й псує тверді сири під час дозрівання.[1]

У рибі, зокрема маринованому оселедці, нітрат, за даними наукових комітетів ЄС, стримує мікроби, що псують смак під час дозрівання. Від небезпечних для людини бактерій він тут не захищає.[1]

Застосування

У ЄС нітрати E251 і E252 мають спільні межі за Регламентом (ЄС) № 1333/2008.[3] У 2023 році ці межі переглянули Регламентом (ЄС) 2023/2108. Тепер їх рахують не як нітрат натрію, а як сам нітрат-іон, тож стару цифру множать на 0,73. Колишні 150 мг/кг нітрату натрію відповідають приблизно 110 мг/кг нітрат-іону.[4]

Де дозволено нітрати і скільки:

  • Тверді, напівтверді й напівм'які сири, сироваткові сири та сирні продукти. Тут діяла межа 150 мг/кг. З 9 жовтня 2026 року можна буде додати лише 75 мг/кг нітрат-іону. Якщо в готовому сирі виявиться понад 35 мг/кг нітрату, виробник мусить з'ясувати причину. Для кількох традиційних сирів довгого дозрівання до жовтня 2027 року залишено 110 мг/кг.[4]
  • Аналоги сиру на молочній основі. Межа знизилася зі 150 до 75 мг/кг ще з 9 жовтня 2025 року.[4]
  • М'ясні вироби без термообробки. З 9 жовтня 2025 року межа становить 90 мг/кг замість 150. Для великих шматків бекону й сухих ковбас, у які нітрит не додають, залишено 110 мг/кг.[4]
  • Традиційно засолені вироби. Наприклад, для бекону й шинки вільтширського типу межа знизилася з 250 до 150 мг/кг.[4]
  • Маринований оселедець і шпрот. Замість 500 мг/кг тепер 270. Залишкового нітриту в них має бути не більше 45 мг/кг.[4]

Для нітратів регламент зробив одну поблажку. Якщо залишковий нітрат перевищує нову позначку, продукт можна продавати, але виробник зобов'язаний розібратися, звідки взявся надлишок. Причина в тому, що добавки дають лише малу частку всього нітрату в раціоні.[4] В органічних продуктах ЄС із нітратів дозволений тільки нітрат калію E252, тому натрієвої селітри в органічних ковбасах бути не може.[4]

На етикетці E251 позначають за загальним правилом: назва категорії («консервант») і далі назва речовини або E-номер.[5] Технічну чистоту добавки задає Регламент (ЄС) № 231/2012. З 2023 року в ньому для E251 встановлено межі по 0,1 мг/кг для миш'яку, свинцю й ртуті. Нітриту в твердій натрієвій селітрі має бути не більше 30 мг/кг.[6][4]

Реклама

Користь для організму

Сама собою натрієва селітра поживної цінності не має. Користь від неї в продуктах непряма: вона захищає довго витримані ковбаси від ботулізму, а сири від псування.[1]

Читайте:

Харчове отруєння: причини, симптоми, лікування
Харчове отруєння: причини, симптоми, лікування
Отруєння їжею — інфекція, що виникає після споживання забрудненої їжі або води. Причиною можуть бути бактері...

Нітрат, звідки б він не надходив, організм частково перетворює на нітрит, а далі на оксид азоту, який розширює судини. Приблизно 20–25% нітрату, що всмоктався, потрапляє у слину. Там бактерії рота перетворюють на нітрит від 5 до 36% цього нітрату.[1] Саме на цьому механізмі ґрунтуються дослідження нітратів як засобу знизити тиск. У мета-аналізі 16 невеликих досліджень, де загалом було 254 учасники, нітрат або буряковий сік знижували верхній артеріальний тиск у середньому на 4,4 мм рт. ст. Нижній тиск помітно не змінювався. Досліди тривали від двох годин до двох тижнів, тож автори закликали перевірити ефект у довших випробуваннях.[7]

Про спортсменів часто пишуть із посиланням на буряковий сік. Проте в одному з перших таких досліджень давали саме нітрат натрію. Дев'ять тренованих чоловіків три дні отримували його в кількості, досяжній з овочевим раціоном. На велотренажері за помірного навантаження вони витрачали менше кисню, ніж після плацебо.[8] Це цікавий результат, але дослідження маленьке й коротке. І воно не означає, що ковбаса з E251 додає витривалості: харчові добавки дають лише близько 2% усього нітрату в раціоні.[1]

Ще один поширений міф — «на тому самому механізмі працює нітрогліцерин». Нітрогліцерин — органічний нітрат, зовсім інша речовина. Щоб він розширив судини, його має активувати окремий фермент мітохондрій. Це показали досліди на клітинах і мишах.[9] Тож порівнювати його з харчовою селітрою некоректно.

Чи корисний E251?

Прямої користі від добавки немає. Нітрати, що можуть допомагати тиску, людина отримує здебільшого з овочів, а не з ковбаси чи сиру.

Шкода для організму

Нітрат сам по собі малотоксичний. Проблеми виникають, коли з нього утворюється нітрит.[1]

Метгемоглобін. Надлишок нітриту перетворює частину гемоглобіну на метгемоглобін, який не переносить кисень. У тварин нітрат навіть у дуже великих дозах, до 5% корму, шкоди не завдавав. Метгемоглобінемія й загибель тварин наставали лише за ще вищих доз.[1] Для людей найбільший ризик становить не харчова добавка, а вода. Немовлята, яким суміш розводять колодязною водою з високим вмістом нітратів, досі лишаються групою високого ризику. Трапляються й отруєння домашнім овочевим пюре. Діти на грудному вигодовуванні не страждають навіть тоді, коли мама п'є воду з дуже високим вмістом нітратів.[10] Всесвітня організація охорони здоров'я, розробляючи норму для питної води, врахувала саме випадки метгемоглобінемії в немовлят. Норма становить 50 мг нітрату на літр.[1]

Щитоподібна залоза. Нітрат конкурує з йодом за потрапляння в щитоподібну залозу. У кількох дослідженнях при високому вмісті нітратів у питній воді спостерігали збільшення залози чи навіть зоб. В одній великій когорті вищий вміст нітратів у раціоні пов'язували з частішим гіпотиреозом. Інші дослідження такого зв'язку не знайшли. EFSA оцінила докази як «деякі», але недостатні, щоб на їх основі розраховувати безпечну дозу.[1]

Читайте:

Що таке захворювання щитоподібної залози?
Що таке захворювання щитоподібної залози?
Щитоподібна залоза може працювати занадто повільно чи надто активно, запалюватися, збільшуватися або утворю...

Рак. Нітрати й нітрити, що потрапляють в організм, Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC) у 2006 році віднесло до групи 2A, тобто ймовірних канцерогенів. Таку оцінку дали лише для умов, за яких у тілі з них утворюються нітрозосполуки.[11][12] Власний аналіз EFSA 2017 року виявився спокійнішим. Свідчень зв'язку нітрату з раком стравоходу, шлунка, колоректальним раком, раком підшлункової залози, легень, грудей, нирок і мозку EFSA не знайшла. Для раку сечового міхура, передміхурової та щитоподібної залози, яєчників, лейкемії, а також для нітрату з переробленого м'яса й колоректального раку доказів недостатньо. У дослідах на мишах і щурах нітрат натрію пухлин не спричиняв, генетичний матеріал не пошкоджував.[1]

Інша справа — саме перероблене м'ясо, де нітрати й нітрити працюють у парі. У 2015 році IARC віднесло його до канцерогенів групи 1. Кожні 50 г ковбаси чи шинки щодня підвищують ризик колоректального раку приблизно на 18%. N-нітрозосполуки серед можливих причин, але їхній внесок невідомий.[13][14] Готові нітрозаміни, за оцінкою EFSA 2023 року, людина отримує передусім із м'яса й м'ясних виробів. У тих, хто їсть їх найбільше, запас безпеки недостатній в усіх вікових групах.[15]

Дослідження NutriNet-Santé. Це велике спостереження часто наводять як доказ, що нітрати спричиняють рак грудей і передміхурової залози. Насправді картина інша. Серед понад 101 тисячі дорослих добавки-нітрати пов'язали з вищим ризиком раку грудей, у 1,24 раза, і найсильніше — саме нітрат калію E252. Рак передміхурової залози пов'язали з добавками-нітритами, а не нітратами. Для нітратів з овочів і води зв'язку не знайшли. Дослідження спостережне, і автори просять підтвердити результати.[16]

Чи шкідливий E251?

У дозволених кількостях натрієва селітра не отруює і в дослідах на тваринах не спричиняла раку. Основний ризик пов'язаний із переробленим м'ясом загалом. Для немовлят небезпечніша вода з колодязя, ніж будь-яка добавка.

Регулювання

Для нітрату допустиме добове споживання (ДДС) становить 3,7 мг нітрат-іону на кілограм маси тіла. ДДС — це кількість речовини, яку людина умовно може отримувати з їжею щодня впродовж усього життя без шкоди для здоров'я. Цю межу встановили Науковий комітет ЄС з харчових продуктів (SCF) у 1997 році й Об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) у 2002 році.[1]

EFSA у 2017 році спробувала перерахувати цю межу. Вийшло, що точну цифру вивести неможливо: у різних людей бактерії в роті перетворюють на нітрит дуже різну частку нітрату. Розрахунок дав діапазон від 1,05 до 9,4 мг/кг. Чинні 3,7 мг/кг вміщуються в нього, тож EFSA не знайшла підстав їх скасовувати. Оригінальне дослідження 1958 року, на якому колись ґрунтувалася межа, для перевірки вже недоступне.[1]

Для дитини вагою 20 кг ДДС становить близько 74 мг нітрат-іону на добу, для дорослого вагою 70 кг — близько 260 мг. Тепер порівняйте, скільки нітратів дають добавки. За оцінкою EFSA, лише з E251 і E252 люди отримують у середньому від 0,01 мг/кг на добу (немовлята) до 0,09 мг/кг (малюки). Навіть ті, хто споживає найбільше, отримують не більше 0,22 мг/кг, тобто щонайменше в 15 разів менше за ДДС. Головні джерела добавкових нітратів — ковбаси, шинка й сир.[1]

З усіх джерел разом картина інша. У середньому люди отримують від 0,97 мг/кг на добу (люди похилого віку) до 4,15 мг/кг (малюки). Серед тих, хто споживає найбільше, — до 8,73 мг/кг у дітей. ДДС перевищене в усіх вікових групах. Основна частина надходить з овочів, особливо листових, і салатів, у малечі — з картоплі та інших крохмалистих коренеплодів. Частка харчових добавок — лише близько 2%.[1]

EFSA закликала провести сучасні дослідження: скільки нітрату потрапляє у слину, як швидко він стає нітритом і як нітрати впливають на щитоподібну залозу.[1]

Підсумок

Натрієва селітра — чилійська селітра, яку в харчовій промисловості використовують як запас нітриту в довго витриманих ковбасах і як захист твердих сирів від псування. Сама вона малотоксична й поживної цінності не має. ЄС поступово знижує межі для неї в м'ясі, сирі й оселедці. Добавки дають лише кілька відсотків нітрату в раціоні, основна частина надходить з овочів. Реальні ризики пов'язані з нітритом і нітрозамінами в переробленому м'ясі, а для немовлят — з нітратами в колодязній воді.

Джерела16
  1. Mortensen A. та ін. Re-evaluation of sodium nitrate (E 251) and potassium nitrate (E 252) as food additives. EFSA J, 2017.
  2. Sodium nitrate. Wikipedia.
  3. Regulation - 1333/2008 - EN - additives. EUR-Lex.
  4. Regulation - EU - 2023/2108 - EN. EUR-Lex.
  5. Regulation - 1169/2011 - EN - Food Information to Consumers Regulation. EUR-Lex.
  6. Regulation - 231/2012 - EN. EUR-Lex.
  7. Мета-аналіз. Siervo M. та ін. Inorganic nitrate and beetroot juice supplementation reduces blood pressure in adults: a systematic review and meta-analysis. J Nutr, 2013.
  8. Дослідження. Larsen FJ. та ін. Effects of dietary nitrate on oxygen cost during exercise. Acta Physiol (Oxf), 2007.
  9. Дослідження. Chen Z. та ін. An essential role for mitochondrial aldehyde dehydrogenase in nitroglycerin bioactivation. Proc Natl Acad Sci U S A, 2005.
  10. Настанова. Greer FR. та ін. Infant methemoglobinemia: the role of dietary nitrate in food and water. Pediatrics, 2005.
  11. Grosse Y. та ін. Carcinogenicity of nitrate, nitrite, and cyanobacterial peptide toxins. Lancet Oncol, 2006.
  12. Mortensen A. та ін. Re-evaluation of potassium nitrite (E 249) and sodium nitrite (E 250) as food additives. EFSA J, 2017.
  13. World Health Organization
  14. Bouvard V. та ін. Carcinogenicity of consumption of red and processed meat. Lancet Oncol, 2015.
  15. Schrenk D. та ін. Risk assessment of N-nitrosamines in food. EFSA J, 2023.
  16. Дослідження. Chazelas E. та ін. Nitrites and nitrates from food additives and natural sources and cancer risk: results from the NutriNet-Santé cohort. Int J Epidemiol, 2022.