Чому виникає вагінальна сухість і як із нею впоратись

Сухість піхви може викликати біль під час сексу, подразнення в повсякденному житті, часті інфекції або бажання уникати близькості. Найчастіше причина — зниження рівня естрогену, але не тільки.

Слизова піхви у здоровому стані завжди злегка волога. Це забезпечується природним мастилом, що виробляється під дією естрогену. Завдяки цьому слизова залишається еластичною, добре зволоженою й менш чутливою до тертя. Коли мастила стає менше, тканини стоншуються, стають сухими, вразливими до подразнень, мікропошкоджень і болю. Виникають труднощі під час сексу, свербіж, печіння, відчуття сухості при ходьбі або навіть у стані спокою. Стан часто виникає в період менопаузи, після пологів, під час грудного вигодовування або як побічна дія медичних втручань чи препаратів. Однак він може проявитися й у молодому віці, особливо якщо є інші фактори. І хоча це не загрозливо для життя, симптоми здатні суттєво погіршити якість життя — фізично, емоційно й у стосунках.

Що таке вагінальна сухість

Вагінальна сухість — це стан, коли слизова оболонка стає недостатньо зволоженою. Замість природного мастила, що підтримує м’якість і еластичність тканин, слизова втрачає вологу, втрачає пружність, стає тоншою й менш захищеною. У здоровому стані клітини вагінального епітелію оновлюються під дією естрогену, утримують вологу, виробляють глікоген і підтримують рівновагу мікрофлори. При зниженні рівня естрогену цей механізм порушується.

Одна з найчастіших форм сухості піхви в період менопаузи — це стан, відомий як атрофія піхвового епітелію або генітуринарний синдром менопаузи. При ньому слизова стає стоншеною, вразливою, втрачає природний кислий pH, що робить її чутливою до інфекцій і травмування навіть під час неінтенсивної фізичної активності або гігієнічних процедур.

Сухість піхви не обов’язково супроводжується болем під час сексу — іноді симптоми проявляються як легке подразнення при сидінні, відчуття сухості при носінні одягу або свербіж без чіткої причини. У деяких випадках вона не проявляється помітно, але спричиняє зміну вагінальної флори й підвищує ризик рецидивуючих інфекцій.

Наскільки це поширено

Сухість піхви — поширене явище, що спостерігається в різні періоди життя жінки. За даними клінічних досліджень, приблизно 17% жінок віком від 18 до 50 років повідомляють про проблеми з недостатнім зволоженням під час статевого акту ще до початку перименопаузи. Це означає, що симптоми можуть виникати й у жінок з регулярним менструальним циклом, якщо присутні інші чинники ризику — наприклад, прийом певних ліків або лактація.

Після настання менопаузи частота симптомів значно зростає: понад 50% жінок стикаються з сухістю піхви на постійній або епізодичній основі. Часто цей стан супроводжується іншими ознаками, характерними для зниження рівня естрогену, зокрема порушеннями сну, припливами, змінами настрою чи зниженням лібідо.

Незважаючи на поширеність, багато жінок не звертаються по допомогу або намагаються вирішити проблему самостійно. Це частково пов’язано з тим, що сухість піхви часто сприймається як приватна або незручна тема. Однак сучасні підходи до лікування дозволяють ефективно усунути симптоми навіть у складних випадках, тому вчасне розпізнання проблеми має вирішальне значення для якості життя.

Причини сухості піхви

У більшості випадків сухість піхви виникає через зниження рівня естрогену — статевого гормону, що регулює стан слизових оболонок, кровопостачання тканин і процеси клітинного оновлення. Але естроген — не єдиний чинник. Існує низка медичних, гормональних та поведінкових причин, що можуть спричинити або посилити цей стан.

Гормональні чинники

Коливання або стійке зниження рівня естрогену може виникати не лише під час менопаузи. Є інші фізіологічні та медичні ситуації, коли гормональний фон змінюється, і сухість піхви стає помітною.

• Менопауза: у цей період яєчники припиняють виробляти естроген у достатній кількості, що призводить до стоншення слизової, зниження її зволоженості та зміни pH середовища.
• Грудне вигодовування: під час лактації високий рівень пролактину пригнічує овуляцію, а отже, знижує вироблення естрогену. Результатом може бути тимчасова сухість піхви.
• Післяпологовий період: гормональні зміни після народження дитини можуть спричинити нестачу природного мастила незалежно від грудного вигодовування.
• Гормональні контрацептиви: деякі препарати знижують рівень естрогену або змінюють баланс прогестину й естрогену, що позначається на стані слизової.
• Хіміотерапія та променева терапія: лікування онкологічних захворювань може спричинити ранню менопаузу, що супроводжується стійким зниженням естрогену.
• Хірургічне видалення яєчників (оофоректомія): після такої операції настає так звана хірургічна менопауза — з усіма характерними проявами, зокрема сухістю піхви.

Медичні стани

Порушення роботи ендокринної або імунної системи також можуть негативно впливати на стан піхвового епітелію.

• Цукровий діабет: високий рівень глюкози в крові пошкоджує судини й нервові закінчення, що може знижувати кровопостачання слизової й зменшувати секрецію.
• Синдром Шегрена: аутоімунне захворювання, при якому уражаються екзокринні залози, зокрема слинні, слізні та піхвові. У жінок із цим діагнозом сухість піхви часто поєднується з сухістю в роті та очах.
• Прийом медикаментів: антигістамінні препарати, антидепресанти, засоби для лікування ендометріозу або міоми матки з антиестрогенною дією можуть зменшити секрецію слизових.

Поведінкові чинники

Навіть без медичних причин, деякі звички можуть порушити природний баланс середовища піхви та призвести до сухості. Якщо у вас немає гормональних змін, але ви відчуваєте дискомфорт, зверніть увагу на такі моменти:

• Недостатнє сексуальне збудження: за відсутності збудження зменшується приплив крові до піхви, тому виділяється менше мастила. Це може бути як епізодичним, так і хронічним явищем.
• Використання ароматизованих засобів: мила, гелі для душу, інтимні спреї чи дезодоранти з ароматизаторами можуть викликати подразнення й висушувати слизову.
• Спринцювання: регулярне промивання піхви змінює мікрофлору, порушує кислотність і знижує природне зволоження.
• Паління: нікотин звужує судини й послаблює живлення тканин, що позначається на стані слизових.
• Зловживання алкоголем: алкоголь сприяє зневодненню організму, а разом із ним — слизової піхви.

Симптоми сухості піхви

Сухість піхви — це не лише відсутність вологи. Цей стан проявляється комплексом симптомів, що можуть бути як очевидними, так і такими, що легко сплутати з іншими розладами. І хоча основний прояв — саме сухість, її наслідки охоплюють як фізичну, так і емоційну сферу.

Ознаки можуть з’являтися під час сексу, одразу після нього, при фізичній активності або навіть у стані спокою. Вони здатні варіюватися від помірного дискомфорту до вираженого болю, і не завжди прямо пов’язані з менопаузою або гормональними змінами.

Наведені нижче симптоми зустрічаються найчастіше. Якщо ви помічаєте подібні відчуття регулярно, варто не ігнорувати їх і не списувати на “вікові зміни” або “втому”.

• Свербіж і печіння: виникають як відповідь на подразнення сухої слизової. Можуть посилюватися після миття або фізичного навантаження.
• Біль під час статевого акту (диспареунія): одна з найпоширеніших скарг. Відчуття тертя, розриву або різкий біль можуть виникати при проникненні або після сексу.
• Кров’янисті виділення після сексу: уражена слизова легко травмується навіть при обережному контакті, що може призводити до незначної кровотечі.
• Підвищена чутливість у ділянці вульви: відчуття натягнутості, подразнення або болю навіть під час носіння тісної білизни.
• Часті інфекції сечовивідних шляхів або кандидози: зміна pH і порушення бар’єрної функції слизової створюють сприятливе середовище для бактерій і грибків.
• Постійне бажання сечовипускання: сухість і запалення слизової можуть подразнювати уретру, викликаючи помилкові позиви.
• Зниження інтересу до сексу: через страх болю, відчуття сором’язливості або втрату задоволення.

Багато з цих симптомів можуть виникати й при інших захворюваннях — інфекціях, дерматологічних станах, гормональних порушеннях. Саме тому важливо не ставити діагноз самостійно, а отримати підтвердження від фахівця, який проведе диференціальну діагностику.

Діагностика

Діагностика сухості піхви передбачає комплексний підхід. Стан може бути первинним симптомом, але частіше він є частиною ширшого гормонального або системного порушення. Завдання медичного фахівця — визначити точну причину, з урахуванням віку, фази репродуктивного циклу, способу життя та інших супутніх ознак.

На першому етапі проводиться збір анамнезу. Лікар розпитує про симптоми, їх тривалість, вираженість, фазу менструального циклу, тип контрацепції (якщо є), наявність хронічних захворювань, використання гігієнічних засобів, перенесене лікування чи оперативні втручання. Важливу роль відіграє також перелік ліків, які жінка приймає постійно або нещодавно розпочала вживати.

Далі виконується гінекологічний огляд. Під час нього лікар оцінює стан слизової оболонки піхви: чи є стоншення, знебарвлення, почервоніння, мікротріщини, зменшення кількості секрету, зміни в текстурі або ознаки атрофії. Візуальні зміни часто дають достатньо інформації для встановлення попереднього діагнозу.

Для уточнення причин можуть знадобитися лабораторні аналізи:

• Гормональний профіль: визначення рівня естрогену, фолікулостимулювального гормону (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ) дозволяє оцінити, чи є зниження естрогену віковим або вторинним до іншого процесу.
• Дослідження мазка або виділень: призначається для виключення інфекцій або запальних процесів. При сухості піхви інфекційний компонент може бути відсутній, але симптоми часто накладаються, тому цей етап важливий.

У разі підозри на системне захворювання — наприклад, синдром Шегрена — лікар може порекомендувати додаткове обстеження: аналізи на автоантитіла, загальний аналіз крові, УЗД органів малого таза.

Особливу увагу варто приділяти симптомам сухості у жінок молодше 45 років. Якщо вона виникає до перименопаузи, необхідно виключити ендокринні порушення, післяопераційні стани або медикаментозне пригнічення гормональної функції.

Також варто враховувати, що симптоми сухості можуть бути схожі на прояви вагініту, дерматозів, алергічних реакцій. Саме тому самодіагностика часто є хибною, а самолікування — неефективним або шкідливим.

Методи лікування

Лікування сухості піхви залежить від причини, вираженості симптомів і супутніх станів. Існує кілька підходів: місцеві або системні гормональні препарати, безрецептурні засоби, а також індивідуальні рішення для жінок, яким гормони протипоказані. У багатьох випадках ефективне поєднання методів — наприклад, регулярне використання зволожувачів разом з періодичною гормональною терапією.

Безрецептурні засоби

Це перший крок для багатьох жінок. Якщо симптоми легкі або епізодичні, іноді достатньо зовнішнього зволоження. Вони не впливають на гормональний фон, тому можуть використовуватися в будь-якому віці.

Серед доступних засобів — зволожувачі й лубриканти. Їх дія різна, тому важливо не плутати ці категорії.

• Зволожувачі піхви: наносяться кілька разів на тиждень (наприклад, Replens™, Luvena®, KY® Liquibeads, Vagisil). Вони зволожують слизову, підтримують її еластичність і зменшують симптоми між статевими контактами. Їх варто використовувати регулярно, а не лише при наявності дискомфорту.
• Лубриканти: використовуються безпосередньо перед статевим актом для зменшення тертя. Водорозчинні засоби (KY Jelly, Astroglide®) сумісні з презервативами та не змінюють мікрофлору піхви. Силіконові довше залишаються на слизовій, але потребують ретельного змивання. Олійні варіанти (включно з кокосовою олією) не підходять для використання з латексними контрацептивами, бо руйнують їх структуру.

Перед використанням будь-якого засобу бажано переконатися, що він не містить ароматизаторів, барвників чи інших подразливих компонентів. Косметичні креми або вазелін не придатні для піхви й можуть спричинити запалення або інфекцію.

Гормональна терапія

Коли симптоми пов’язані з тривалим зниженням естрогену — наприклад, під час менопаузи — найефективнішим методом вважається місцева гормональна терапія. Вона діє безпосередньо на тканини піхви й не чинить суттєвого впливу на весь організм, особливо якщо використовується у низьких дозах.

• Вагінальні креми: препарати естрадіолу або кон’югованих естрогенів (Estrace®, Овестин) наносяться аплікатором кілька разів на тиждень. Вони відновлюють товщину слизової, зменшують свербіж і покращують зволоження. Режим застосування зазвичай: щоденно протягом 2 тижнів, потім — 1–2 рази на тиждень для підтримки ефекту.
• Вагінальні таблетки: такі як Vagifem® — вводяться у піхву за допомогою аплікатора. Схема: щоденно 2 тижні, потім — 2 рази на тиждень.
• Вагінальні кільця: система Estring®, яку вводять у піхву на 90 днів. Вона постійно вивільняє низьку дозу естрогену й не потребує щоденного застосування.

Використання місцевих естрогенів може також зменшити частоту рецидивуючих інфекцій сечової системи, що часто супроводжують сухість піхви в менопаузі. Але навіть при місцевому використанні гормональні засоби мають протипоказання: їх не призначають жінкам із діагностованим або підозрюваним раком грудей, ендометрію, яєчників, а також при незрозумілих вагінальних кровотечах.

Альтернативні гормональні засоби

Коли застосування естрогенів небажане або протипоказане, можливе використання інших гормонально активних препаратів.

• Osphena® (оспеміфен): селективний модулятор естрогенових рецепторів, що приймається перорально. Призначений для лікування диспареунії у жінок у постменопаузі. Діє подібно до естрогену на піхву, але не на молочну залозу або ендометрій.
• DHEA (прастерон): вагінальні супозиторії, що містять дегідроепіандростерон — попередник естрогенів і андрогенів. Призначаються при вираженій сухості, особливо коли інші гормональні засоби протипоказані. Препарат доступний під назвою Intrarosa®.

Хоча ці засоби не є прямими аналогами естрогену, вони активують рецептори в слизовій піхви й сприяють її відновленню. Перед початком лікування необхідна консультація з фахівцем, оскільки навіть непрямі гормональні ефекти мають свої ризики.

Домашні й природні методи

Не всі жінки готові або можуть використовувати медикаментозні засоби. У деяких випадках при легких проявах сухості піхви допомагають домашні підходи, спрямовані на зменшення симптомів і підтримку природного стану слизової. Але навіть природні засоби потребують обережності, особливо якщо вже є подразнення або схильність до інфекцій.

Нижче — варіанти, які іноді рекомендують фахівці як допоміжні методи або початковий крок при слабко виражених симптомах.

• Натуральні олії: кокосова, оливкова, виноградна, соняшникова — іноді використовуються як зовнішній лубрикант перед статевим актом. Вони створюють ковзкий бар’єр, зменшують тертя й можуть знижувати дискомфорт. Але їх не слід використовувати разом із латексними презервативами або діафрагмами, оскільки вони порушують їхню цілісність.
• Підтримка водного балансу: достатнє вживання води допомагає організму підтримувати нормальну вологість слизових, зокрема й у піхві.
• Відмова від агресивної гігієни: ароматизовані гелі, мила, дезодоранти або спреї для інтимної зони можуть викликати подразнення, змінювати кислотність середовища й посилювати сухість. Варто обирати нейтральні засоби без запаху або використовувати лише воду.
• Сексуальна активність: регулярна стимуляція й повноцінне збудження сприяють природному приливу крові до піхви, що стимулює вироблення мастила. Важливо не поспішати — чим триваліша прелюдія, тим краща реакція слизової.

Ці методи можуть бути корисними як доповнення до основного лікування або як профілактика. Але якщо симптоми зберігаються або посилюються, покладатися лише на природні засоби не варто — вони не усувають причину, особливо при вираженому дефіциті естрогену або наявності супутніх захворювань.

Коли звертатися до лікаря

Сухість піхви — не завжди привід для термінового звернення, але є ситуації, коли медична допомога необхідна. Особливо це важливо у випадках, коли симптоми заважають повсякденному життю, порушують сексуальні стосунки або поєднуються з іншими тривожними ознаками. Ігнорування проблеми може призвести до хронічного подразнення, мікротравм, порушення мікрофлори або повторюваних інфекцій.

Наводимо ситуації, за яких консультація з лікарем є обґрунтованою:

• Симптоми заважають у повсякденному житті: печіння, свербіж або біль при сидінні, ходьбі чи під час гігієнічних процедур.
• Сухість ускладнює статеве життя: дискомфорт або біль при статевому акті, уникання інтимності, зниження сексуального потягу через страх болю.
• Немає ефекту від безрецептурних засобів: симптоми не минають після регулярного використання зволожувачів чи лубрикантів.
• З’являється вагінальна кровотеча: навіть незначні кров’янисті виділення поза межами менструації, особливо після сексу.
• Підвищується частота інфекцій: часті епізоди молочниці або циститу, що можуть бути наслідком ушкодженої слизової.

Важливо розуміти: діагноз “сухість піхви” — це не самостійне захворювання, а симптом. Тому під час звернення лікар буде шукати першопричину: гормональний дисбаланс, медикаментозну побічну дію, аутоімунний процес чи інше порушення. Чим раніше встановлено джерело проблеми, тим ефективнішим буде лікування.

Менструація: усе, що варто знати

Клопогін (чорний кохош)

Біль у грудях (масталгія): причини, симптоми, лікування