Алергія на пшеницю: симптоми і лікування

Людина роками їсть хліб без жодних проблем, але одного разу після бутерброда йде на пробіжку й опиняється в реанімації з анафілаксією. Так проявляється анафілаксія, залежна від пшениці й фізичного навантаження: у дорослих пшениця є провідною причиною харчової анафілаксії, і найчастіше саме в цій формі. Пекарі ж можуть спокійно їсти випічку й водночас задихатися від вдихання борошна, бо в них розвивається професійна астма пекаря^[1].

Алергія на пшеницю буває і в дітей, і в дорослих. Вона відрізняється від целіакії та нецеліакійної чутливості до глютену: тут імунна система реагує на білки пшениці як на загрозу, і реакція може розвинутися за хвилини або за кілька годин^[2].

Читайте:

Харчова алергія: все, що потрібно знати

Харчова алергія виникає, коли імунна система сприймає білок звичайного продукту як загрозу. Від непереносим...

Що таке пшенична алергія?

Пшенична алергія є імунною відповіддю на білки пшениці: система захисту помилково вважає їх шкідливими й починає з ними боротися. Наслідки бувають різними, від легкого дискомфорту до загрози життю. Алергія буває харчовою (після їжі) і дихальною, коли борошно вдихають, як у пекарів^[3].

Лікарі розрізняють два основні типи реакції: IgE-опосередковану та не-IgE-опосередковану^[3]. Від типу залежить, як швидко з'являються симптоми, які аналізи інформативні та чого чекати в майбутньому.

IgE-медіована реакція

Після першого контакту з білками пшениці організм виробляє проти них антитіла класу IgE. При повторній зустрічі ці антитіла запускають вивільнення гістаміну та інших медіаторів, і симптоми з'являються вже за кілька хвилин: свербіж, висипання, набряк шкіри, а в тяжких випадках анафілактичний шок^[3].

Особлива форма такої алергії вмикається лише за наявності «підсилювача». Пшениця сама по собі реакції не дає, але в поєднанні з фізичним навантаженням, прийомом нестероїдних протизапальних засобів чи алкоголю спричиняє від кропив'янки до тяжкої анафілаксії. У більшості таких пацієнтів знаходять сенсибілізацію до ω-5-гліадину, білка глютенової фракції пшениці^[4].

Не-IgE-медіована реакція

Цей тип розвивається повільніше: симптоми можуть з'являтися через кілька годин, а іноді й через 48 годин після контакту з пшеницею. Антитіла IgE тут не беруть участі, працюють інші клітинні механізми, що ведуть до хронічного запалення в стравоході або шлунку^[3]. Найвідоміші приклади: еозинофільний езофагіт, за якого пшениця є одним із ключових тригерів у людей будь-якого віку^[1], та еозинофільний гастрит. Еозинофільний гастрит може потребувати курсу пероральних кортикостероїдів, а езофагіт без лікування здатен ускладнитися звуженням стравоходу й труднощами з ковтанням^[3].

Симптоми пшеничної алергії

Симптоми різняться за характером та інтенсивністю. Найчастіше це свербіж і почервоніння шкіри, але бувають також порушення травлення та дихання, а серед рідших проявів трапляється головний біль^[5].

Основні клінічні ознаки включають:

• Висипання, кропив'янка та набряки, що можуть швидко поширюватися тілом.
• Біль у животі, спазми, нудота та блювання, діарея^[5].
• Респіраторні проблеми: закладеність носа, чхання, кашель, напад астми й утруднене дихання, що в крайніх випадках переходять в анафілаксію.

За не-IgE-медіованої реакції початок відкладений, тому зв'язок із їжею помітити важче. У дітей пшениця також може загострювати атопічний дерматит^[1].

Анафілаксія

Анафілаксія є найнебезпечнішим проявом пшеничної алергії. Це системна реакція, що розвивається за кілька хвилин і може спричинити критичне падіння артеріального тиску, набряк дихальних шляхів і смерть без негайної допомоги^[6].

Основні симптоми анафілаксії:

• Утруднене дихання через набряк гортані.
• Різке падіння артеріального тиску, що призводить до запаморочення та слабкості.
• Прискорене серцебиття або, навпаки, уповільнення серцевого ритму.
• Втрата свідомості.
• Сильний набряк обличчя, губ, язика.
• Блідість або синюшність шкіри.

Анафілаксія потребує невідкладної допомоги. У таких випадках необхідно:

• Негайно викликати швидку допомогу.
• Ввести адреналін внутрішньом'язово, якщо в людини є автоінжектор: це препарат першої лінії^[6]. Якщо за 5 хвилин стан не покращився, вводять другу дозу^[7].
• Покласти людину й підняти їй ноги; не дозволяти вставати й ходити, навіть якщо їй полегшало^[7].
• Стежити за диханням і бути готовими до серцево-легеневої реанімації, якщо дихання зупиниться.

Причини та фактори ризику виникнення

Причиною є аномальна реакція імунної системи на білки пшениці в генетично схильних людей^[3]. Ризик вищий, якщо батьки мають астму чи інші алергічні хвороби. Найчастіше пшенична алергія трапляється в немовлят і дітей раннього віку, чия імунна та травна системи ще незрілі; у дорослих вона нерідко виникає як перехресна чутливість до пилку злакових трав^[2].

До білків, що викликають алергічні реакції, належать:

• Альбуміни та глобуліни, тобто водорозчинні білки пшениці, серед яких інгібітори α-амілази та білки-переносники ліпідів. Вони головні алергени дитячої пшеничної алергії та «астми пекаря»^[1].
• Гліадини. Один із них, ω-5-гліадин, є головним алергеном анафілаксії, пов'язаної з фізичним навантаженням^[1].
• Глютеніни (високо- та низькомолекулярні), які теж провокують цю форму анафілаксії^[1].
• Глютен, хоча найчастіше його згадують у зв'язку з целіакією, також є ключовим алергеном у дітей з пшеничною алергією^[1].

Білки пшениці трапляються й поза їжею: у деяких косметичних засобах, засобах для ванни та пластиліні для ліплення^[2]. Описано підтипи анафілаксії, коли сенсибілізація почалася через шкіру, з косметикою, що містила гідролізовані білки пшениці^[4].

Діагностика пшеничної алергії

Діагностику веде лікар-алерголог. Він з'ясовує, як швидко після їжі з'являються симптоми, як вони виглядають і чи були реакції на інші продукти.

Спочатку лікар збирає сімейний анамнез, відомості про інші алергії та характер реакцій на продукти з пшеницею. Харчовий щоденник допомагає помітити закономірності. Далі за рекомендаціями Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI) 2023 року шукають ознаки IgE-сенсибілізації^[8]:

• Шкірний прик-тест. На шкіру спини чи передпліччя наносять краплю розчину з білками пшениці й оцінюють, чи з'явилися почервоніння і пухир^[5].
• Аналіз крові на специфічні IgE-антитіла. Визначає рівень антитіл до білків пшениці. Для анафілаксії від навантаження інформативний аналіз IgE до ω-5-гліадину, а звичайні прик-тести й частина мультиплексних панелей без аналізу окремих компонентів можуть пропускати справжню алергію^[1].
• Пероральна провокаційна проба. Під наглядом лікаря людина з'їдає поступово зростаючі порції пшеничного продукту. Ця проба є еталоном діагностики харчової алергії, і її проводять, коли результати шкірних проб і аналізів неоднозначні^[8].

Точність шкірних тестів і аналізів IgE для пшениці нижча, ніж, наприклад, для арахісу^[8], і шкірна проба чи аналіз часто бувають позитивними в людей, які пшеницю переносять.

Міф: аналіз на IgG до пшениці та інших продуктів виявляє харчову алергію. Насправді: IgG4 до їжі відображають звичайний контакт імунної системи з продуктом, і Європейська академія алергології не рекомендує ці тести для діагностики^[9].

Коротко: вилучати пшеницю з раціону варто лише після підтвердженого діагнозу. Позитивний тест у людини, яка спокійно їсть хліб, привід обговорити з алергологом провокаційну пробу, а не сідати на сувору дієту.

Лікування та контроль стану

Головна стратегія полягає в тому, щоб уникати пшениці, а на випадок випадкового контакту мати ліки^[2]. Пацієнт отримує індивідуальні рекомендації щодо харчування і письмовий план дій на випадок реакції.

Для дітей досліджують пероральну імунотерапію: щоденне приймання поступово зростаючих доз пшеничного білка. Більшість схем досягає десенсибілізації, але рандомізоване подвійне сліпе дослідження поки одне, у вибірках мало учасників, а побічні алергічні реакції трапляються, хоча з часом рідшають^[10]. Тому поки це метод для спеціалізованих центрів.

Медикаментозна терапія

Лікар може призначити антигістамінні засоби й кортикостероїди для контролю симптомів, але жоден із них не замінює адреналін при анафілаксії^[5].

Антигістамінні засоби використовують для зняття свербежу, висипань і набряку шкіри. Серед них:

• Лоратадин
• Цетиризин
• Фексофенадин
• Дезлоратадин

Кортикостероїди зменшують запалення, зокрема при еозинофільному гастриті^[3]. Їх призначають у таблетках або ін'єкціях:

• Преднізолон
• Дексаметазон
• Метилпреднізолон

Препарати для невідкладної допомоги при анафілаксії:

• Автоінжектори адреналіну, яких людині з ризиком анафілаксії краще мати два, бо реакція може повторитися^[5]
• Ампули адреналіну для внутрішньом'язового введення

Заходи першої допомоги

Пацієнтам із ризиком анафілаксії слід завжди мати при собі адреналін, а людям із їхнього оточення треба вміти ним скористатися: EAACI рекомендує структуроване навчання^[6].

При появі тяжких симптомів необхідно:

• Ввести адреналін у передньобокову поверхню стегна
• Викликати швидку допомогу
• Прийняти антигістамінний препарат лише після адреналіну або при легкій реакції без порушень дихання
• Не вставати й не ходити після введення адреналіну
• Перебувати під наглядом: після анафілаксії в лікарні зазвичай залишають на 2–12 годин, щоб не пропустити повторну реакцію^[7]

Профілактика та заходи уникнення

Оскільки пшенична алергія часто тривала, головне в профілактиці полягає в суворому уникненні продуктів і товарів із пшеницею. Склад на етикетці треба читати щоразу, особливо коли йдеться про харчування поза домом, а також пам'ятати про непродовольчі товари з білками пшениці.

При плануванні раціону враховують можливість перехресного забруднення під час виробництва, тому корисно знати, де й у яких умовах виготовлено продукт. Дієтолог допоможе замінити пшеницю іншими джерелами поживних речовин.

Міф: при алергії на пшеницю треба вилучити весь глютен, тобто також жито, ячмінь і овес. Насправді: багато людей з алергією на пшеницю нормально їдять інші злаки, хоча так буває не завжди, а безглютенова дієта без потреби звужує раціон^[5]. Перехресна реакція найімовірніша з ячменем: у невеликому дослідженні дітей з анафілаксією на пшеницю вона була в 60% до ячменю і в 33,3% до вівса^[11]. Які злаки безпечні, вирішує алерголог за результатами проб.

Прогноз і перебіг захворювання

Чи вдасться перерости алергію, залежить від віку, форми алергії та рівня антитіл. У дослідженні дітей, які спостерігалися в алергологічній клініці, алергія на пшеницю минула у 29% до 4 років, у 56% до 8 років і в 65% до 12 років; медіанний вік одужання становив близько 6,5 року^[12].

Вищий рівень IgE до пшениці асоціювався з повільнішим одужанням, хоча багато дітей переростали алергію навіть із дуже високими показниками, а в помітної меншості вона зберігалася в підлітковому віці^[12]. Тому дітям періодично повторюють аналізи та провокаційні проби, щоб вчасно повернути пшеницю в раціон^[8].

У дорослих алергія може виникнути вперше^[2] і має стійкіший характер, тому потребує регулярного нагляду алерголога.

Відмінності пшеничної алергії від інших захворювань

Пшеничну алергію, целіакію та чутливість до глютену часто плутають. Усі три стани пов'язані з пшеничними продуктами, але механізми й наслідки різні.

Пшенична алергія проти целіакії

Целіакія є довічною імунною реакцією на глютен пшениці, ячменю й жита, за якої пошкоджується слизова тонкої кишки^[13] й порушується всмоктування поживних речовин. Пшенична алергія натомість дає швидкі (IgE) або відстрочені (не-IgE) алергічні реакції, і лише вона несе ризик анафілаксії^[3].

Пшенична алергія проти глютенової непереносимості

Нецеліакійна чутливість до глютену проявляється переважно травними симптомами, як-от здуття живота і нудота, а також втомою. Гострих імунних реакцій вона не дає, проте помітно знижує якість життя.

Поширені питання та відповіді

• Чи може алергія до пшениці з'явитися раптово? Так. У немовлят вона може проявитися при першому знайомстві з пшеницею, а в дорослих розвинутися вперше, зокрема через перехресну чутливість до пилку трав^[2].
• Які симптоми свідчать про небезпеку анафілаксії? Швидке утруднення дихання, стискання в грудях, різке падіння тиску, втрата свідомості. У такому разі вводять адреналін і негайно викликають швидку.
• Міф: алергія на пшеницю і целіакія є одним і тим самим. Насправді: це різні хвороби з різними аналізами. Целіакію виявляють за антитілами до тканинної трансглутамінази й підтверджують біопсією кишки, а лікують суворою довічною дієтою без глютену пшениці, ячменю й жита^[13]. При алергії ж уникають саме пшениці.
• Які заходи допомагають уникнути перехресного забруднення продуктів? Уважно читати етикетки, з'ясовувати умови виробництва і зберігання, у сумнівних випадках звертатися до виробника чи дієтолога. Позначка «органічний» нічого не говорить про вміст пшениці.
• Які засоби першої допомоги слід мати при собі? Автоінжектори адреналіну, якщо лікар визначив ризик анафілаксії, і антигістамінний засіб для легких шкірних реакцій.