Рак легенів: що варто знати

У 2022 році рак легенів знову став найчастішим онкологічним діагнозом у світі: майже 2,5 мільйона нових випадків, тобто кожен восьмий рак, і близько 1,8 мільйона смертей, більше, ніж від будь-якої іншої пухлини^[1]. Підступність хвороби в тому, що на ранніх стадіях вона зазвичай нічим себе не видає, тому її часто знаходять, коли лікувати вже значно складніше^[2]. За останні два десятиліття лікування цієї пухлини докорінно змінилося: з'явилися ліки, що б'ють по конкретній поломці в генах пухлини, та імунотерапія^[3].

Що таке рак легенів

Рак легенів виникає тоді, коли клітини легеневої тканини перестають підкорятися нормальним механізмам регуляції росту й починають ділитися без зупину. У медичних документах і Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10, рубрика C34) його називають раком легені, тобто злоякісним новоутворенням бронхів і легені, а в побуті кажуть «рак легень» або «рак легенів». У здоровому організмі клітини діляться лише тоді, коли це потрібно, наприклад для відновлення тканин або загоєння. Під дією мутацій у ДНК ця здатність виходить з-під контролю, і зрештою формується скупчення клітин, яке перетворюється на пухлину.

Новоутворення можуть розташовуватися в різних ділянках легень: і в центральних бронхах, і на периферії, серед найдрібніших дихальних шляхів та альвеол. Здебільшого процес починається з клітин, що вистилають дихальні шляхи. У міру прогресування пухлина поступово проростає в сусідні структури й може поширюватися на лімфатичні вузли та інші органи.

Первинні пухлини

Раком легенів називають лише ті злоякісні процеси, які виникають безпосередньо в легеневій тканині. Найчастіше вони починаються в клітинах бронхів, бронхіол або альвеолярного епітелію. Саме такі пухлини класифікують за типом клітин, і від цього залежать їхній перебіг та підхід до лікування.

Метастатичне ураження легень

Окрема ситуація: пухлини, які потрапляють до легень з інших органів. Таке ураження називають метастатичним, або вторинним. Наприклад, рак молочної залози або нирки може дати метастази в легені, але це не рак легенів у прямому значенні. Такі випадки класифікують за органом, де пухлина виникла, навіть якщо вона вже уражає легені.

Розрізняти пухлини, що виникли в легенях, і ті, що потрапили туди вторинно, потрібно тому, що від цього залежать і назва діагнозу, і схема лікування.

Основні типи раку легенів

Коли йдеться про рак легенів, мають на увазі дві основні форми хвороби: недрібноклітинний і дрібноклітинний рак. Вони різняться будовою клітин, швидкістю росту й метастазування та тактикою лікування. Загалом типів злоякісних пухлин дуже багато, і в легенях можуть виникати й інші, рідкісні новоутворення, які не належать до класичного раку легенів.

Недрібноклітинний рак легенів

Недрібноклітинний рак становить близько 85% усіх випадків раку легенів^[2]. До цієї групи входить кілька морфологічних типів пухлин:

• Аденокарцинома: найпоширеніша форма, зазвичай розвивається на периферії легень і саме вона переважає серед людей, які ніколи не курили^[4].
• Плоскоклітинна карцинома: тісніше пов'язана з курінням, частіше розташовується ближче до центральних бронхів.
• Залозисто-плоскоклітинна (аденосквамозна) карцинома: рідкісний змішаний варіант, що поєднує риси обох типів.
• Саркоматоїдна карцинома: агресивна, низькодиференційована форма з гіршим прогнозом.

Дрібноклітинний рак легенів

Дрібноклітинний рак має зовсім інший характер. Він трапляється рідше, приблизно в 15% хворих, зате зазвичай агресивніший: росте надзвичайно швидко й рано дає метастази^[2]. Часто вже на момент виявлення уражені лімфатичні вузли або віддалені органи. Виділяють два основні варіанти:

• Дрібноклітинна карцинома: раніше її називали «вівсяноклітинним раком» через характерний вигляд клітин під мікроскопом; ця назва застаріла, але трапляється в старих виписках.
• Комбінована форма: поєднує риси дрібноклітинної пухлини й інших типів клітин.

Інші типи пухлин у легенях

У легенях можуть виникати й інші злоякісні процеси. Вони мають різну природу і потребують окремого підходу до лікування:

• Лімфома: рак лімфатичної тканини, який іноді уражає легені.
• Саркома: пухлина м'язової або сполучної тканини, що може розташовуватися в грудній порожнині.
• Мезотеліома плеври: злоякісна пухлина оболонки легень (плеври), найчастіше пов'язана з вдиханням азбесту.

Ці стани не називають раком легенів у вузькому сенсі, бо вони мають інше походження й перебіг.

Стадії раку легенів

Щоб оцінити поширення хвороби й обрати лікування, рак легенів класифікують за стадіями. Враховують розмір пухлини, її проростання в навколишні тканини, ураження лімфатичних вузлів і віддалених органів. Дві пухлини однакового розміру можуть бути на різних стадіях, якщо одна з них уже дала метастази, а інша ні.

Загальне стадіювання (I–IV)

Основою є класифікація TNM: розмір і поширення первинної пухлини (T), ураження лімфатичних вузлів (N) і віддалені метастази (M). З 2025 року діє її дев'ята редакція, у якій точніше розділено групи з ураженням лімфовузлів середостіння та з кількома віддаленими метастазами^[5]. Ця сама система тепер застосовується і до дрібноклітинного раку^[6].

Основні характеристики стадій:

• Стадія 0 (рак in situ): злоякісні клітини є лише в поверхневому шарі слизової бронха, без проростання вглиб.
• Стадія I: пухлина обмежена легенею, лімфатичні вузли не уражені.
• Стадія II: пухлина більша або має кілька вогнищ у межах однієї частки легені, можливе ураження найближчих лімфовузлів.
• Стадія III: пухлина проросла в сусідні структури, уражені лімфовузли середостіння чи інших ділянок грудної клітки, або є вогнища в іншій частці тієї самої легені.
• Стадія IV: рак поширився на другу легеню, плевру з утворенням рідини, перикард або віддалені органи (печінку, мозок, кістки).

Обмежена та поширена стадії для дрібноклітинного раку легенів

Для дрібноклітинного раку лікарі досі використовують і простішу двоступеневу класифікацію: обмежена та поширена стадії. Вона зручна, щоб вирішити, чи можна охопити пухлину одним полем опромінення.

• Обмежена стадія: пухлина в межах однієї половини грудної клітки: в одній легені й, можливо, у прилеглих лімфатичних вузлах (у середостінні або надключичних вузлах того самого боку). Таку зону потенційно можна опромінити в одному полі.
• Поширена стадія: рак вийшов за ці межі: уражені лімфовузли протилежного боку, друга легеня або віддалені органи. Охопити все одним полем опромінення вже неможливо.

Від стадії залежить, чи можлива операція, чи потрібне системне лікування, і який прогноз.

Метастатичний рак легенів

Метастатичним раком легенів називають стан, коли злоякісні клітини, що виникли в легені, поширилися на інші частини організму: другу легеню, кістки, головний мозок, наднирники, печінку тощо. Клітини мігрують із кров'ю або лімфою, тобто хвороба вийшла за межі первинного вогнища.

Такий діагноз погіршує прогноз і змінює підхід до лікування. Локалізовані форми часто можна видалити хірургічно, а метастатичний рак зазвичай потребує системного лікування: хіміотерапії, таргетних препаратів або імунотерапії^[2]. Операції в такій ситуації роблять рідко, здебільшого з паліативною метою, тобто щоб полегшити симптоми.

Метастази не змінюють назву пухлини: аденокарцинома легені з метастазами в печінку залишається раком легенів, а не раком печінки. Це принципово для вибору ліків, бо пухлини різного походження лікують різними схемами.

Симптоми раку легенів

Ознаки раку легенів бувають дуже різними: від тривалого кашлю до незрозумілого схуднення чи набряку обличчя. Багато з них схожі на прояви застуди, бронхіту чи інших непухлинних хвороб, тому їх часто ігнорують, і через це рак легенів нерідко виявляють уже на пізніх стадіях.

Прояви залежать від розташування пухлини, її типу й поширення. В одних людей рак дає про себе знати задовго до метастазів, в інших залишається безсимптомним, поки не уразить життєво важливі органи. Жоден із симптомів нижче не є специфічним лише для раку легенів, але їх поява, особливо кількох одночасно, потребує обстеження.

Типові симптоми

Найчастіше у хворих на рак легенів трапляються такі симптоми^[2]:

• Кашель, що не минає або посилюється: сухий або з мокротинням; насторожувати має і звичний «кашель курця», який змінив характер.
• Задишка: утруднене дихання навіть під час незначних фізичних зусиль.
• Біль у грудній клітці: може посилюватися під час дихання, сміху або кашлю.
• Кров у мокротинні: прожилки крові або кровохаркання (гемоптизія, у побуті «кашель із кров'ю»). Серед усіх симптомів саме кровохаркання найтісніше пов'язане з раком легенів^[7].
• Охриплість: буває, коли пухлина тисне на поворотний гортанний нерв, що керує голосовими зв'язками^[8].
• Втрата апетиту і ненавмисна втрата ваги: схуднення без зміни харчування чи способу життя.
• Втомлюваність: відчуття виснаження без очевидної причини.

Коротко: британські настанови NICE радять направляти на прискорене обстеження щодо раку легенів людей від 40 років із незрозумілим кровохарканням, а рентген грудної клітки терміново робити тим, хто від 40 років має два незрозумілі симптоми з переліку (тривалий кашель, втома, задишка, біль у грудях, схуднення, поганий апетит) або хоча б один, якщо колись курив^[9].

Атипові або рідкісні прояви

Іноді рак легенів проявляється симптомами, які важко одразу пов'язати з диханням:

• Біль у плечі: особливо коли пухлина росте у верхівці легені (пухлина Панкоаста). У таких хворих біль у плечі буває найпершим і найчастішим симптомом: його мають до 96% із них^[8].
• Набряк обличчя, шиї, рук: можливий прояв синдрому верхньої порожнистої вени, коли пухлина тисне на велику вену, що повертає кров від голови й рук до серця.
• Синдром Горнера: опущення верхньої повіки, звуження зіниці й відсутність потовиділення на одному боці обличчя; виникає, коли пухлина верхівки легені уражає нервові волокна^[8].

Ранні ознаки

Найперші сигнали можуть бути зовсім непомітними. Нерідко людина звертається через пневмонію (у побуті «запалення легень») або бронхіт, які повторюються чи погано відповідають на стандартне лікування. Повторні інфекції грудної клітки NICE також називає приводом для термінового рентгену в людей від 40 років^[9]. Особливо насторожує, коли запалення щоразу виникає в тій самій ділянці легені.

Що раніше людина звернеться з такими ознаками, то більше шансів знайти рак на стадії, коли його можна видалити.

Причини та фактори ризику

Хвороба розвивається через мутації в клітинах легеневої тканини, які ламають механізми «вимкнення» поділу. У нормі пошкоджена клітина або самознищується (апоптоз), або переходить у стан клітинного старіння (сенесценції) і більше не ділиться. Коли ці механізми дають збій, клітини розмножуються без контролю.

Чому в одних людей такі мутації накопичуються, а в інших ні, однозначно сказати неможливо. Проте чинники, які значно підвищують ризик, добре відомі.

Основні чинники ризику

Найвагоміші з них такі:

• Активне куріння: головна причина раку легенів. З ним пов'язано близько 80% смертей від цієї хвороби, а люди, які курять, мають у 15–30 разів вищий ризик захворіти чи померти від неї, ніж некурці^[10].
• Пасивне куріння: регулярне вдихання чужого тютюнового диму теж спричиняє рак легенів^[10].
• Вплив шкідливих речовин: радон у приміщеннях, азбест, кремнезем (силікатний пил), миш'як, хром, вихлопи дизельних двигунів, забруднене повітря^[10].
• Попереднє опромінення грудної клітки: наприклад, під час лікування лімфом або раку молочної залози.
• Хронічні хвороби легень: зокрема хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)^[2].
• Спадковість: рак легенів у батьків, братів, сестер чи дітей підвищує власний ризик^[10]. Сильніше він зростає, якщо хворіли двоє і більше родичів або якщо хвороба в родині виникала до 50 років^[11].

Чи викликає вейпінг рак легенів?

Рідина для електронних сигарет при нагріванні може утворювати канцерогени. Метааналіз даних майже 24 тисяч дорослих показав, що в людей, які вейпують, маркери запалення й канцерогенів вищі, ніж у некурців, хоча нижчі, ніж у курців сигарет^[12]. Чи підвищують вейпи ризик саме раку легенів, поки невідомо: вони з'явилися надто недавно, щоб побачити довгострокові наслідки. Безпечними їх вважати не можна.

Читайте:

Рак легень: міфи та реальність

Рак легень щороку діагностують у 2,5 мільйона людей, і довкола нього досі багато хибних уявлень: що хворіють ли...

Чи можна захворіти на рак легенів, не палячи?

Так. До 20% людей, які щороку помирають від раку легенів у США, ніколи не курили^[13]. Головна причина раку легень у некурців радон, далі пасивне куріння й забруднене повітря^[13]. Тому симптоми не можна ігнорувати, навіть якщо людина ніколи не тримала сигарету в руках.

Як діагностують рак легенів

Діагностика раку легенів поетапна: розпитування й огляд, обстеження грудної клітки, візуалізація та дослідження тканини під мікроскопом. Першим кроком зазвичай стає візит до лікаря зі скаргами. Оскільки симптоми неспецифічні, діагноз встановлюють лише за допомогою інструментальних і лабораторних досліджень.

Жоден окремий тест не може сам підтвердити або виключити рак легенів. Остаточне підтвердження дає біопсія, тобто дослідження клітин або тканини під мікроскопом.

Початкове обстеження

Спершу лікар розпитує про скарги, куріння, роботу з шкідливими речовинами, хвороби в родині, оглядає людину й вислуховує легені. Далі зазвичай призначають:

• Загальний і біохімічний аналіз крові: не підтверджує рак, але може виявити ознаки запалення, анемії чи порушення функції печінки.
• Рентгенографію органів грудної клітки: показує підозрілі затемнення (у побуті кажуть «пляма на легенях»), але не дає точного уявлення про розмір і природу утворення. Чутливість рентгену обмежена: у дослідженні майже 9 тисяч знімків він пропустив чверть випадків раку легенів, виявлених протягом року^[14], тому нормальний знімок не скасовує обстеження, якщо симптоми тривають.

Методи візуалізації

Щоб уточнити розташування, розмір і поширення пухлини, використовують:

• Комп'ютерну томографію (КТ): пошарові зображення легень, які дозволяють точно оцінити утворення. Це один з основних методів діагностики.
• Позитронно-емісійну томографію, поєднану з КТ (ПЕТ-КТ): після виявлення пухлини показує, наскільки активно вона поглинає глюкозу і чи є вогнища в інших органах.

Біопсія та інвазивні методи

Підтвердити рак можна лише взявши тканину або рідину на цитологічне чи гістологічне дослідження. Для цього застосовують:

• Тонкоголкову аспіраційну або трепан-біопсію (кор-біопсію): голку вводять у пухлину під контролем КТ або УЗД.
• Бронхоскопію: огляд дихальних шляхів гнучкою трубкою з камерою, під час якого беруть матеріал із бронхів.
• Плевральну пункцію (торакоцентез): забір рідини з плевральної порожнини, якщо вона там накопичилася. Такий стан називають плевральним випотом, у побуті кажуть «вода в легенях», хоча рідина збирається між легенею та грудною стінкою, а не в самій легені.
• Торакоскопію або відеоасистовану торакоскопічну операцію: малоінвазивне втручання через невеликі проколи для огляду й біопсії плеври чи легені.
• Медіастиноскопію: огляд і біопсію лімфатичних вузлів середостіння.

Молекулярне тестування

При недрібноклітинному раку, особливо аденокарциномі, у зразку пухлини шукають генетичні зміни, від яких залежить вибір ліків^[3]:

• Мутації в гені EGFR: на них діють таргетні препарати з групи інгібіторів тирозинкінази.
• Перебудови генів ALK і ROS1: для них теж є окремі таргетні препарати.
• Інші генетичні зміни: KRAS, BRAF, RET, MET, HER2, NTRK.

Окремо визначають білок PD-L1 на клітинах пухлини: від його рівня залежить, наскільки доцільна імунотерапія. Такі аналізи проводять уже після того, як біопсія підтвердила рак, і вони дозволяють підібрати лікування під конкретну пухлину.

Методи лікування

Лікування раку легенів спрямоване на те, щоб знищити злоякісні клітини, стримати ріст пухлини або полегшити симптоми. Вибір залежить від типу й стадії раку, генетичних змін у пухлині, загального стану людини. Часто поєднують кілька методів.

Одні види лікування мають на меті повне видалення пухлини, інші зменшують її розмір і вплив на організм. Паліативна допомога не виліковує хворобу, але полегшує її перебіг.

Хірургічне втручання

Операція можлива, якщо пухлина локалізована й не дала віддалених метастазів. Залежно від розміру та розташування утворення хірург може виконати:

• Сегментектомію: видалення одного чи кількох сегментів легені. У дослідженні майже 700 людей із периферійною пухлиною до 2 см без ураження лімфовузлів таке економне втручання було не гіршим за видалення частки^[15].
• Лобектомію: видалення однієї частки легені; це найчастіша операція при раку легенів^[16].
• Пневмонектомію: повне видалення однієї легені, коли пухлина розташована центрально або її не вдається прибрати меншим обсягом.

Під час операції видаляють і прилеглі лімфатичні вузли, щоб перевірити їх на метастази. Багато операцій сьогодні роблять малоінвазивно, через кілька невеликих розрізів із камерою або за допомогою робота^[16].

Хіміотерапія

Хіміотерапія (у побуті «хімія») означає введення препаратів, які знищують ракові клітини або зупиняють їхній поділ. Її застосовують:

• Перед операцією: щоб зменшити пухлину (неоад'ювантна терапія). Сьогодні її часто поєднують з імунотерапією: у дослідженні з ніволумабом повне зникнення живих пухлинних клітин у видаленій тканині спостерігали у 24% хворих проти 2,2% після самої хіміотерапії^[17].
• Після операції: щоб знищити залишкові клітини (ад'ювантна терапія).
• У неоперабельних випадках: як основне лікування.

Препарати вводять внутрішньовенно курсами, часто в поєднанні з іншими методами^[18].

Променева терапія

Променева терапія (опромінення) знищує злоякісні клітини іонізуючим випромінюванням. Її призначають:

• До або після операції.
• Коли хірургічне лікування неможливе. При невеликій пухлині на ранній стадії застосовують стереотаксичну променеву терапію: дуже точні пучки високої дози за 1–5 сеансів^[19].
• Для зменшення симптомів у разі метастазів (паліативна променева терапія).

При дрібноклітинному раку обмеженої стадії опромінення зазвичай поєднують з хіміотерапією. Якщо після цього підтримувати результат імунопрепаратом дурвалумабом, медіана тривалості життя у дослідженні зросла з 33,4 до 55,9 місяця^[20].

Радіочастотна абляція

Цей метод застосовують при невеликих пухлинах на периферії легень, коли операція неможлива або надто ризикована. Пухлину нагрівають радіохвилями через тонкий зонд, введений під контролем КТ, зазвичай під місцевим знеболенням^[21]. Абляцію використовують значно рідше, ніж стереотаксичне опромінення: серед понад 6 тисяч неоперованих хворих на ранній недрібноклітинний рак її отримали лише 3,1%, і п'ятирічна виживаність в обох групах була схожою^[22].

Таргетна терапія

Таргетні препарати діють на конкретну генетичну поломку в ракових клітинах і менше шкодять здоровим клітинам, ніж класична хіміотерапія^[23]. Залежно від виявлених змін можуть призначити:

• Інгібітори EGFR (наприклад, осимертиніб).
• Інгібітори ALK (наприклад, алектиніб).
• Інгібітори ROS1, BRAF, MET, KRAS та інших мішеней.

Таку терапію застосовують при недрібноклітинному раку з відповідними генетичними змінами, причому вже й на ранніх стадіях. Після видалення пухлини з мутацією EGFR осимертиніб підвищив п'ятирічну виживаність до 88% проти 78% у групі плацебо^[24].

Імунотерапія

Пухлина вміє «маскуватися» від імунної системи. Імунотерапевтичні препарати, інгібітори контрольних точок імунітету, знімають це «гальмо» з Т-лімфоцитів, і ті знову атакують ракові клітини^[3].

Таке лікування застосовують окремо або разом із хіміотерапією; вибір часто залежить від рівня PD-L1 у пухлині. При поширеному дрібноклітинному раку додавання атезолізумабу до хіміотерапії подовжило медіану тривалості життя з 10,3 до 12,3 місяця^[25].

Паліативне лікування

Коли повне вилікування неможливе, лікування спрямовують на полегшення проявів хвороби. Сюди входять:

• Зменшення пухлини, що перекриває дихальні шляхи.
• Видалення рідини з плевральної порожнини, щоб легше дихалося.
• Знеболювальні та підтримувальні засоби.

Паліативна допомога доречна задовго до останніх тижнів. У дослідженні людей із метастатичним недрібноклітинним раком раннє підключення паліативної команди покращило якість життя, зменшило частку тих, хто мав симптоми депресії (16% проти 38%), і, попри менш агресивне лікування наприкінці життя, подовжило його^[26].

Побічні ефекти лікування

Лікування раку легенів впливає на пухлину, але зачіпає й інші системи організму. Які побічні реакції виникнуть і наскільки тяжкими будуть, залежить від виду терапії, дози, тривалості курсу та особливостей людини. Знаючи можливі ускладнення, легше підготуватися до лікування й вчасно повідомити лікаря про небезпечні зміни.

Хіміотерапія

Хіміопрепарати діють на клітини, які активно діляться. Ця дія невибіркова, тож страждають і здорові клітини, що швидко оновлюються: клітини крові, слизових оболонок, волосяних фолікулів. Звідси типові побічні ефекти^[27]:

• Нудота, блювання
• Втрата апетиту
• Випадіння волосся, зазвичай тимчасове
• Втома і загальна слабкість
• Діарея або закреп
• Запалення слизової рота (стоматит).
• Периферична нейропатія: поколювання або оніміння в кистях і стопах.

Хіміотерапія послаблює імунітет, тому висока температура, озноб чи інші ознаки інфекції під час лікування є приводом негайно зв'язатися з лікарем^[27].

Імунотерапія

Імунотерапія діє спрямованіше, але може розігнати імунну систему настільки, що та почне атакувати власні органи. У дослідженні реальної практики хоча б одну таку імунну реакцію мала чверть (25,1%) хворих на рак легенів, найчастіше пневмоніт^[28]. Серед можливих побічних реакцій:

• Підвищена температура.
• Біль у суглобах.
• Сухість і свербіж шкіри, висип.
• Діарея або нудота.
• Рідше запалення легень (пневмоніт), кишківника (коліт), печінки (гепатит), щитоподібної залози (тиреоїдит).

Променева терапія

Опромінення грудної клітки може зачіпати й легені, і прилеглі органи. Серед типових реакцій^[19]:

• Кашель і утруднене дихання.
• Біль у грудній клітці.
• Підвищена втомлюваність.
• Біль і утруднення під час ковтання, коли опромінення зачіпає стравохід.
• Почервоніння, сухість або лущення шкіри в зоні опромінення.

Хірургічне втручання

Після операції можуть бути короткочасні або тривалі наслідки. Найчастіші з них:

• Задишка, особливо після видалення частки чи всієї легені.
• Біль у грудній клітці та спині.
• Тимчасовий або постійний кашель.
• Втома протягом кількох тижнів після втручання.

Лікарі заздалегідь попереджають про ймовірні ускладнення й допомагають їх контролювати. Відновленню допомагають фізичні вправи: у метааналізі 12 досліджень вони покращували функцію легень, витривалість і якість життя після операції та зменшували задишку, хоча на втому не вплинули^[29].

Прогноз і перебіг хвороби

Перебіг раку легенів індивідуальний і залежить від типу пухлини, стадії на момент діагнозу, загального здоров'я, супутніх хвороб і того, як пухлина відповідає на лікування. В одних випадках людина живе роками без ознак хвороби, в інших пухлина повертається навіть після початкового успіху.

Лікарі говорять про «ремісію» (зменшення або зникнення ознак пухлини) чи «відсутність ознак хвороби». Але й тоді людина залишається під спостереженням, бо рецидив можливий.

Чи можливе повне вилікування?

Коли рак виявлено на ранній стадії й він не встиг поширитися, пухлину можна повністю видалити, а далі людина проходить регулярні контрольні обстеження. Проте слово «вилікування» в онкології вживають обережно. Частіше орієнтуються на п'ятирічну виживаність, тобто частку людей, живих через п'ять років після діагнозу.

Наскільки швидко прогресує рак легенів?

Дрібноклітинний рак прогресує значно швидше, ніж недрібноклітинний, і часто вже на момент діагнозу уражає лімфовузли або віддалені органи. Недрібноклітинний рак зазвичай росте повільніше.

Статистичні дані щодо виживання

П'ятирічна відносна виживаність, за даними американського онкологічного реєстру SEER, сильно залежить від поширеності пухлини^[30]:

• Локалізовані форми: 67% при недрібноклітинному раку, 34% при дрібноклітинному.
• Регіональне поширення: 40% при недрібноклітинному раку, 20% при дрібноклітинному.
• Віддалені метастази: 12% при недрібноклітинному раку, 4% при дрібноклітинному.

Ці цифри усереднені й описують людей, яким діагноз поставили кілька років тому, тобто до найновіших методів лікування. Індивідуальний прогноз може суттєво відрізнятися.

Коротко: різниця між «знайшли рано» і «знайшли пізно» при недрібноклітинному раку легенів означає п'ятирічну виживаність 67% проти 12%. Саме тому людям із високим ризиком пропонують скринінг.

Профілактика раку легенів

Не всі випадки раку легенів можна попередити, але ризик можна суттєво знизити. Профілактика охоплює спосіб життя і раннє виявлення хвороби в людей із високим ризиком: уникнення відомих канцерогенів і скринінгові обстеження у визначених групах.

Як знизити ризик

Ось заходи, які мають наукове підґрунтя:

• Відмова від куріння: через 10 років без сигарет ризик раку легенів знижується приблизно вдвічі порівняно з тими, хто продовжує курити^[31]. Кинути має сенс у будь-якому віці й за будь-якого стажу.
• Уникнення пасивного куріння: не перебувати в накурених приміщеннях і не дозволяти курити вдома та в авто.
• Обмеження впливу шкідливих речовин: перевірити рівень радону в житлі, використовувати засоби захисту на роботі з азбестом, кремнеземним пилом, дизельними вихлопами, продуктами горіння.
• Збалансоване харчування: у метааналізі когортних досліджень більше овочів і фруктів було пов'язане з дещо нижчим ризиком раку легенів лише в людей, які курять, а в некурців і колишніх курців зв'язку не знайшли^[32]. Овочі корисні, але куріння вони не компенсують.
• Фізична активність і контроль маси тіла: регулярний рух і здорова вага корисні для загального здоров'я, хоча проти раку легенів їхній внесок значно менший, ніж відмова від куріння.

Скринінг у групах ризику

Скринінг означає регулярне обстеження людей без симптомів. Для раку легенів це низькодозова комп'ютерна томографія, яка знаходить невеликі вузлики в легенях ще до появи скарг. У великому американському дослідженні такий скринінг знизив смертність від раку легенів на 20% порівняно з рентгенографією^[33], у європейському дослідженні NELSON серед чоловіків на 24%^[34].

Американська робоча група з профілактичних послуг (USPSTF) з 2021 року рекомендує щорічну низькодозову комп'ютерну томографію, якщо одночасно виконуються всі умови^[35]:

• Вік від 50 до 80 років.
• Людина курить зараз або кинула менше ніж 15 років тому.
• Стаж куріння не менше 20 пачко-років (кількість пачок на день, помножена на кількість років куріння).

Американське онкологічне товариство у 2023 році пішло далі й прибрало обмеження «кинули не пізніше ніж 15 років тому»: колишні курці зі стажем від 20 пачко-років мають право на скринінг незалежно від того, скільки років тому кинули^[36]. У Європі організованого скринінгу раку легенів у більшості країн поки немає: Рада ЄС у 2022 році запропонувала державам вивчати його доцільність через пілотні програми^[37]. Людям із великим стажем куріння варто обговорити низькодозову томографію із сімейним лікарем або пульмонологом.

Перед скринінгом треба зважити з лікарем користь і ризики: у дослідженні NLST понад 96% підозрілих знахідок виявилися хибнопозитивними, тобто не раком, і частина людей проходила додаткові обстеження^[33].

Як піклуватися про себе під час хвороби

Самодопомога є частиною лікування. Під час терапії й реабілітації потрібно виконувати призначення лікаря і водночас налагодити побут так, щоб він допомагав відновленню: фізично, емоційно й організаційно.

Поради для повсякденного життя

Кілька речей, які можуть полегшити життя під час лікування:

• Планування днів після процедур: враховуйте можливу втому, нудоту чи інші реакції. Краще мати легкий графік і підтримку близьких.
• Залучення рідних або друзів: коли близька людина ходить із вами на прийом до лікаря, легше запам'ятати інформацію та ухвалити зважене рішення.
• Харчування: навіть якщо апетиту немає, важливо отримувати достатньо калорій, білка й рідини. За потреби варто звернутися до клінічного дієтолога.
• Фізична активність: дозволена лікарем помірна активність, наприклад короткі прогулянки, допомагає зберегти витривалість.
• Психологічна підтримка: групи підтримки, онлайн чи очні, допомагають впоратися з тривогою, страхом або розгубленістю.

Тримайте під рукою телефони всіх лікарів, з якими працюєте: так можна швидко отримати допомогу в разі побічних ефектів або ускладнень.

Джерела37

1. Огляд. Bray F. та ін. Global cancer statistics 2022: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin, 2024.
2. Довідник. Lung cancer. World Health Organization.
3. Огляд. Thai AA. та ін. Lung cancer. Lancet, 2021.
4. Дослідження. Li D. та ін. Epidemiological characteristics and risk factors of lung adenocarcinoma: A retrospective observational study from North China. Front Oncol, 2022.
5. Дослідження. Rami-Porta R. та ін. The International Association for the Study of Lung Cancer Lung Cancer Staging Project: Proposals for Revision of the TNM Stage Groups in the Forthcoming (Ninth) Edition of the TNM Classification for Lung Cancer. J Thorac Oncol, 2024.
6. Дослідження. Tsao MS. та ін. The International Association for the Study of Lung Cancer Staging Project: The Database and Proposal for the Revision of the Staging of Pulmonary Neuroendocrine Carcinoma in the Forthcoming Ninth Edition of the TNM Classification for Lung Cancer. J Thorac Oncol, 2025.
7. Мета-аналіз. Okoli GN. та ін. Is symptom-based diagnosis of lung cancer possible? A systematic review and meta-analysis of symptomatic lung cancer prior to diagnosis for comparison with real-time data from routine general practice. PLoS One, 2018.
8. Довідник. NCBI Bookshelf
9. Довідник. Recommendations organised by site of cancer | Suspected cancer: recognition and referral | Guidance | NICE.
10. Lung Cancer Risk Factors. CDC.
11. Мета-аналіз. Ang L. та ін. Association between family history of lung cancer and lung cancer risk: a systematic review and meta-analysis. Lung Cancer, 2020.
12. Мета-аналіз. Bin Abdulrahman KA. та ін. Inflammatory and Carcinogenic Biomarker Signatures in E-Cigarette Users: A Comprehensive Meta-Analysis of ∼24,000 Adults. Int J Public Health, 2025.
13. Lung Cancer Risks for People Who Don't Smoke. American Cancer Society.
14. Дослідження. Bradley SH. та ін. Estimating lung cancer risk from chest X-ray and symptoms: a prospective cohort study. Br J Gen Pract, 2021.
15. Дослідження. Altorki N. та ін. Lobar or Sublobar Resection for Peripheral Stage IA Non-Small-Cell Lung Cancer. N Engl J Med, 2023.
16. Lung Cancer Surgery.
17. Дослідження. Forde PM. та ін. Neoadjuvant Nivolumab plus Chemotherapy in Resectable Lung Cancer. N Engl J Med, 2022.
18. Treatment for lung cancer. NHS.
19. Radiation Therapy for Non-small Cell Lung Cancer. American Cancer Society.
20. Дослідження. Cheng Y. та ін. Durvalumab after Chemoradiotherapy in Limited-Stage Small-Cell Lung Cancer. N Engl J Med, 2024.
21. Radiofrequency Ablation (RFA) for Non-small Cell Lung Cancer. American Cancer Society.
22. Дослідження. Li M. та ін. Radiofrequency ablation vs. stereotactic body radiotherapy for stage IA non-small cell lung cancer in nonsurgical patients. J Cancer, 2021.
23. Targeted therapies for cancer: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
24. Дослідження. Tsuboi M. та ін. Overall Survival with Osimertinib in Resected EGFR-Mutated NSCLC. N Engl J Med, 2023.
25. Дослідження. Horn L. та ін. First-Line Atezolizumab plus Chemotherapy in Extensive-Stage Small-Cell Lung Cancer. N Engl J Med, 2018.
26. Дослідження. Temel JS. та ін. Early palliative care for patients with metastatic non-small-cell lung cancer. N Engl J Med, 2010.
27. Chemotherapy. NHS.
28. Дослідження. Heyward JS. та ін. Validation of Immune-Related Adverse Event (irAE) Case Definitions in a Real-World Lung Cancer Population. Pharmacoepidemiol Drug Saf, 2025.
29. Мета-аналіз. Jiao M. та ін. Effect of exercise on postoperative recovery of patients with non-small cell lung cancer: a systematic review and meta-analysis. Discov Oncol, 2024.
30. Довідник. Lung Cancer Survival Rates | 5-Year Survival Rates for Lung Cancer. American Cancer Society.
31. Tobacco: Health benefits of smoking cessation. World Health Organization.
32. Мета-аналіз. Yang T. та ін. Dietary intakes of fruits and vegetables and lung cancer risk in participants with different smoking status: a meta-analysis of prospective cohort studies. Asia Pac J Clin Nutr, 2019.
33. Дослідження. Aberle DR. та ін. Reduced lung-cancer mortality with low-dose computed tomographic screening. N Engl J Med, 2011.
34. Дослідження. de Koning HJ. та ін. Reduced Lung-Cancer Mortality with Volume CT Screening in a Randomized Trial. N Engl J Med, 2020.
35. Довідник. Krist AH. та ін. Screening for Lung Cancer: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA, 2021.
36. Довідник. Wolf AMD. та ін. Screening for lung cancer: 2023 guideline update from the American Cancer Society. CA Cancer J Clin, 2024.
37. Довідник. data.consilium.europa.eu