Сухість шкіри може викликати тріщини, свербіж і печіння. Вона має багато причин — від погоди до хронічних хвороб — і потребує правильного щоденного догляду.

Коли шкіра втрачає природну вологу, вона стає менш еластичною та чутливою до подразнень. Це не лише естетична проблема — дискомфорт може заважати у повсякденних справах і впливати на загальний стан. У різні періоди життя сухість проявляється по-різному, але завжди потребує уваги та корекції щоденних звичок.

Симптоми сухої шкіри

Суха шкіра може виглядати і відчуватися по-різному — від легкого лущення до помітних тріщин. Її поверхня часто втрачає гладкість, стає шорсткою на дотик, а колір може змінюватися на тьмяніший. У деяких випадках з’являється подразнення, що швидко переходить у свербіж. Якщо стан триває довго, зростає ризик інфекцій через пошкоджений бар’єр.

Найпоширеніші прояви сухості включають [джерело]:

  • Шорстка текстура: поверхня втрачає гладкість і стає грубою.
  • Тріщини на шкірі: можуть бути поверхневими або глибокими, з ризиком кровотечі.
  • Свербіж: посилюється в сухому або теплому приміщенні.
  • Біль у місцях подразнення: виникає під час дотику або руху.
  • Лущення: відшарування дрібних чи більших частинок епідермісу.
  • Печіння або пощипування: особливо після вмивання або купання.
  • Схильність до інфекцій: через проникнення бактерій у пошкоджену шкіру.
  • Втрата еластичності: поява зморшок і в’ялості в уражених ділянках.

Інтенсивність та кількість симптомів можуть змінюватися залежно від причини сухості та загального стану організму. У деяких людей з’являються лише незначні прояви, а в інших сухість стає постійною проблемою, що потребує комплексного догляду.

Стани, що можуть призводити до сухості шкіри

Іноді сухість є не самостійним станом, а частиною симптомів інших дерматологічних хвороб. У таких випадках вона поєднується з характерними ознаками, які допомагають визначити причину та обрати метод лікування.

Екзема

Екзема – запальне захворювання шкіри, що проявляється сухістю, свербежем і висипаннями у вигляді дрібних пухирців. Після їх розкриття на поверхні можуть залишатися ділянки з мокнуттям, які з часом вкриваються кірочками. Шкіра стає шорсткою, з’являються тріщини, а пошкоджені ділянки легко інфікуються. Екзема може виникати в будь-якому віці, маючи періоди загострення та ремісії.

Псоріаз

Псоріаз – хронічне захворювання, при якому формуються підняті бляшки, вкриті щільними лусочками. Найчастіше уражаються лікті, коліна та волосиста частина голови [джерело]. Псоріаз супроводжується свербежем, сухістю, іноді — болем і скутості у суглобах. Стан пов’язаний із порушенням роботи імунної системи та має схильність до повторних загострень.

Себорейний дерматит

Себорейний дерматит – запалення верхніх шарів шкіри, яке призводить до утворення сухих або жирних лусочок. Легка форма проявляється як лупа, важча — почервонінням і щільними жовтими чи білими кірочками на волосистій частині голови та обличчі. Погіршення можливе у холодний період року, під час стресу або гормональних змін [джерело].

Причини сухої шкіри

Сухість з’являється, коли шкірний бар’єр втрачає ліпіди та воду, а відновлення не встигає за втратою. На це впливають як щоденні звички, так і медичні чинники.

Найчастіші пускові фактори такі [джерело]:

  • Вік після 40 років: зменшується вироблення шкірного сала, тому поверхня легше втрачає вологу.
  • Холод і низька вологість: мороз, вітер і сухе повітря в приміщеннях на опаленні швидко висушують верхні шари.
  • Гарячі та тривалі душі чи ванни: висока температура й тривалий контакт з водою вимивають природні ліпіди.
  • Мило та жорсткі очищувачі: агресивні ПАР розчиняють захисну ліпідну плівку і підсилюють втрату вологи.
  • Ліки: діуретики, статини, ізотретиноїн, антациди можуть провокувати або посилювати сухість.
  • Онкологічне лікування: хіміотерапія та променева терапія часто спричиняють виражену сухість шкіри як побічну дію.
  • Нирковий діаліз: процедура зменшує загальний об’єм рідини в організмі, що відбивається на стані шкіри.

Іноді домінує один фактор, інколи — кілька одночасно. Якщо усунути тригери неможливо, допомагає корекція догляду та вибір засобів з щільнішою текстурою і відновлювальними компонентами.

Сезонна сухість шкіри

У холодний період повітря на вулиці містить менше вологи, а в приміщеннях опалення додатково знижує відносну вологість. Це створює умови, за яких шкіра швидше втрачає воду, а її захисний бар’єр стає менш ефективним. Навіть у тих, хто зазвичай не має проблем із зволоженням шкіри, взимку можуть з’являтися сухі ділянки. [джерело]

Звичний лосьйон, який працює в інші сезони, взимку часто виявляється замалим за ефективністю. Для утримання вологи краще підходять засоби густішої консистенції:

  • Креми: містять більше жиророзчинних компонентів і створюють щільніший бар’єр на поверхні.
  • Мазі: забезпечують максимальне утримання вологи та захист від зовнішніх факторів.

Додатково варто стежити за температурою води під час вмивання та душу, а також уникати надмірного використання очищувальних засобів, які вимивають ліпіди зі шкіри.

Фактори ризику

Деякі обставини та стани підвищують імовірність розвитку сухості шкіри. Вони можуть бути пов’язані з віком, особливостями організму або способом життя.

До найпоширеніших факторів належать [джерело]:

  • Вік понад 40 років: знижується активність сальних залоз і природне зволоження поверхні шкіри.
  • Наявність ВІЛ: вірус впливає на загальний стан шкіри та її здатність утримувати вологу.
  • Дуже світлий або дуже темний відтінок шкіри: крайні фототипи мають особливості у структурі бар’єрного шару, що впливає на рівень зволоження.
  • Хронічні захворювання: цукровий діабет і патології щитоподібної залози часто супроводжуються сухістю шкіри.
  • Дерматологічні стани: екзема та псоріаз підвищують ризик вираженої сухості.
  • Дефіцит поживних речовин: нестача вітамінів D, A, ніацину, цинку або заліза погіршує здатність шкіри утримувати вологу.
  • Куріння: впливає на кровопостачання шкіри та уповільнює її відновлення.

Поєднання кількох факторів ризику збільшує ймовірність хронічної сухості та потребує більш ретельного догляду.

Можливі ускладнення

Суха шкіра зазвичай не становить загрози для життя, але тривалий стан без належного догляду може призводити до неприємних і навіть болючих наслідків.

Серед ускладнень найчастіше зустрічаються:

  • Інфекції: тріщини та подряпини полегшують проникнення бактерій або грибків у глибші шари шкіри.
  • Хронічний свербіж: постійне подразнення може провокувати расчесування та подальше ушкодження шкірного бар’єра.
  • Потовщення шкіри: у місцях постійної сухості епідерміс стає грубішим і менш еластичним.

Чим довше зберігається сухість, тим вищий ризик розвитку цих ускладнень. Своєчасне усунення причин і підтримання бар’єрної функції допомагають уникнути погіршення стану.

Як позбутися сухості шкіри

Щоб зменшити сухість і відновити захисний бар’єр, потрібен комплексний підхід. Він включає правильний вибір зволожувальних засобів та зміну щоденних звичок.

Зволожувальні засоби

Мазі та креми утримують вологу краще, ніж лосьйони, і рідше викликають подразнення. Для ефективного догляду обирають продукти, що містять один або кілька активних компонентів [джерело]:

  • Диметикон: створює захисну плівку та запобігає втраті вологи.
  • Гліцерин: притягує воду до поверхні шкіри та утримує її.
  • Гіалуронова кислота: насичує шкіру вологою та підтримує пружність.
  • Олія жожоба: пом’якшує і відновлює ліпідний шар.
  • Молочна кислота: злегка відлущує та підвищує зволоження.
  • Ланолін: глибоко пом’якшує та утримує вологу.
  • Мінеральна олія: створює бар’єр для збереження вологи.
  • Вазелін: ефективний у захисті та відновленні сухих ділянок.
  • Ши (каріте): живить і захищає шкіру від пересихання.
  • Сечовина: допомагає утримувати воду та пом’якшує шкіру. [джерело]

Вазелін

Відомий як недорогий та ефективний спосіб зменшити сухість. Найкраще наносити його на злегка вологу шкіру після купання. Для ділянок, схильних до акне, використання вазеліну небажане, адже він може погіршити висипання.

Щоденні звички

Додатково до вибору засобів важливо змінити деякі побутові звички, щоб зменшити втрату вологи:

  • Використання засобів без ароматизаторів: зменшує ризик подразнення та пересушування.
  • Тепла, а не гаряча вода: зменшує вимивання природних ліпідів.
  • Нанесення крему одразу після купання: допомагає утримати вологу в шкірі.
  • Зволожувач повітря: підтримує оптимальну вологість у приміщенні.
  • Виявлення та уникання тригерів: зменшує повторне виникнення сухості.

Поєднання правильних засобів та зміни звичок дає кращий результат, ніж кожен із цих підходів окремо.

Профілактика сухої шкіри

Регулярний догляд допомагає зменшити ризик пересихання навіть у тих, хто схильний до цього стану. Профілактичні заходи знижують частоту появи симптомів та полегшують їх перебіг.

Основні кроки для підтримання зволоження:

  • Щоденне використання зволожувача: допомагає підтримувати бар’єрну функцію шкіри.
  • Короткі теплі душі або ванни: уникають вимивання природних ліпідів.
  • Обережне витирання: легке промокання рушником замість інтенсивного тертя.
  • Віддаленість від джерел сухого тепла: каміни, обігрівачі та батареї посилюють випаровування вологи.
  • Достатнє споживання води: підтримує зволоження шкіри зсередини.
  • Душ після плавання: видаляє залишки хлору та інших подразників з поверхні шкіри.

Підсумок

Сухість з’являється, коли шкіра втрачає здатність утримувати вологу. Контроль факторів, що її висушують, і цілеспрямований догляд дають змогу зменшити прояви та уникнути тріщин чи подразнень.