Тріщина завдовжки кілька міліметрів здатна пекти годинами після кожного походу в туалет[1], а великі внутрішні гемороїдальні вузли, поки не випадають назовні, зазвичай не болять зовсім[2]. Тому «у мене геморой» часто виявляється помилковим самодіагнозом, а за болем ховається зовсім інша проблема з іншим лікуванням. Про цей симптом незручно говорити, і люди тижнями терплять те, що лікар розпізнав би за кілька хвилин огляду.
Що таке анальний біль
Анальний біль виникає в ділянці заднього проходу (ануса) або прямої кишки. Пряма кишка охоплює останні 10–12 см товстої кишки[3], а за нею йде короткий анальний канал, яким закінчується травний тракт. Шкіра навколо ануса (періанальна ділянка) і сам анальний канал мають густу мережу нервових закінчень.
Через цю чутливість навіть маленьке ушкодження болить непропорційно сильно. Біль буває наслідком простого подразнення, але може сигналізувати й про інфекцію чи запалення, які потребують лікування.
Причини анального болю
Здогадатися про причину допомагає характер болю: різкий під час дефекації, постійний пульсуючий, тупий тиск чи короткі нападоподібні спазми вказують на різні стани.
Гемороїди
Геморой, або «вузли», як його називають у побуті, це розширені судинні сплетення всередині анального каналу (внутрішні гемороїди) або під шкірою навколо ануса (зовнішні). Їх появі сприяють натужування, довге сидіння на унітазі, хронічні закрепи чи діарея і вагітність[2].
Міф: будь-який біль у задньому проході означає геморой. Насправді: внутрішні гемороїди, які не випадають, зазвичай не болять; найчастіше вони проявляються свіжою кров'ю на папері чи в унітазі[2]. Гострий ріжучий біль під час дефекації частіше дає анальна тріщина[4].
Зовнішні гемороїди викликають ниючий біль, особливо коли людина сидить[2]. Якщо у вузлі утворився згусток крові (тромбоз), з'являється тверда синюшна болюча шишка, а біль стає гострим. Хірургічне видалення тромбованого вузла доцільне в перші 48–72 години від початку болю, пізніше його зазвичай лікують консервативно[4]. Супутні симптоми геморою: свербіж, печіння, кровотеча.
Анальні тріщини
Анальна тріщина є невеликим розривом слизової оболонки анального каналу і однією з найчастіших причин аноректального болю; здебільшого вона розташована по задній середній лінії[4]. Найчастіше тріщина виникає через твердий стілець і натужування, а також після тривалої діареї, пологів чи операцій на анальній ділянці[5]. Біль описують як різкий, «ріжучий» під час дефекації, після якої лишається печіння на кілька годин[1].
Біль спричиняє спазм внутрішнього сфінктера, а спазм погіршує кровопостачання і заважає тріщині загоїтися. Тріщина дає невелику кровотечу, помітну на туалетному папері, яка зазвичай не небезпечна. Якщо тріщина розташована збоку або їх кілька, лікар шукає іншу причину: хворобу Крона, інфекцію чи пухлину[5].
Коротко: різкий біль під час дефекації з печінням на години після неї найчастіше означає тріщину, а безболісна кров на папері частіше буває при внутрішньому геморої.
Періанальні абсцеси
Абсцес в анальній зоні виникає через бактеріальну інфекцію; у гною найчастіше знаходять кишкову паличку та бактероїди[6]. Гнійне запалення викликає постійний пульсуючий біль, набряк і почервоніння, інколи з'являється болюче ущільнення біля ануса. Можуть підвищитися температура й виникнути озноб[7].
Абсцес лікують розкриттям і дренуванням. Після цього в частини пацієнтів утворюється анальний свищ, патологічний хід між анальним каналом і шкірою, який потребує операції. У ретроспективному дослідженні 770 пацієнтів свищ сформувався в 6,8% випадків, і додатковий курс антибіотиків цей ризик не знижував[8].
Інфекції
Біль у цій зоні можуть викликати й статеві інфекції. Гонорея, хламідіоз (зокрема венерична лімфогранульома), герпес і сифіліс уражають пряму кишку і спричиняють проктит: біль, виділення і тенезми, тобто хибні позиви до дефекації. Такий проктит буває переважно після анальних контактів[3]. Грибкова інфекція (кандидоз) дає свербіж, печіння й подразнення шкіри, а анальний герпес проявляється болючими пухирцями та виразками.
Генітальні бородавки в анальній ділянці викликає вірус папіломи людини (ВПЛ). Зазвичай вони не болять, але подразнення бородавок може бути болючим. Інфекції лікують за призначенням лікаря, бо вони здатні поширюватися і передаватися партнерам.
Травми
Ушкодження анальної ділянки виникають через натужування при закрепах, грубе витирання або під час анального сексу. Біль від травми гострий, а зона чутлива до дотику.
Легкі подряпини минають самі, а при значних ушкодженнях, кровотечі чи посиленні болю потрібен огляд лікаря, щоб не пропустити тріщину чи інфекцію.
Невралгія пудендального нерва
Пудендальний (соромітний) нерв відповідає за чутливість у періанальній і генітальній ділянках. Його ушкоджують операції, пологи, тривалий тиск при їзді на велосипеді, верховій їзді чи довгому сидінні; іноді причини не знаходять[9]. Біль пекучий, віддає в анус, промежину чи статеві органи і посилюється сидячи та до вечора. Лікують фізіотерапією, препаратами від нейропатичного болю (амітриптилін, дулоксетин, габапентин, прегабалін), у складних випадках ін'єкціями чи операцією[9].
Прокталгія фугакс
Прокталгія фугакс проявляється раптовими короткими спазмами в задньому проході без видимих ушкоджень тканин. За Римськими критеріями IV напад триває від секунд до кількох хвилин; біль понад 30 хвилин свідчить про інший стан[10].
Ймовірна причина полягає в спазмі м'язів тазового дна чи анального сфінктера. Напади пов'язують зі стресом і синдромом подразненого кишківника[11]. Більшість епізодів минає без лікування.
Синдром м'яза, що піднімає задній прохід
У разі цього синдрому тупий біль або тиск у прямій кишці тримається понад 30 хвилин, а під час огляду лікар виявляє болючість м'яза тазового дна (лобково-прямокишкового) при натисканні[10]. Хронічний або повторюваний біль у ділянці анального каналу, прямої кишки чи інших органів таза мають від 7% до 24% людей[12]. Найкраще тут працює біофідбек, тренування розслаблення тазового дна: у рандомізованому дослідженні він допоміг 87% пацієнтів із болючістю м'яза при огляді[13]. Цим займається фізична терапія тазового дна.
Менш поширені причини
Іноді анальний біль буває наслідком рідкісніших, але серйозніших станів:
- Анальний свищ. Утворюється після абсцесу, біль супроводжується гнійними виділеннями і подразненням шкіри.
- Запальні захворювання кишківника. Хвороба Крона чи виразковий коліт викликають запалення прямої кишки (проктит) з болем, діареєю і виділенням крові, слизу чи гною[14]. Проктит буває також після променевої терапії[14].
- Рак ануса або прямої кишки. Трапляється рідко, а його симптоми (кров, біль і свербіж, вузлики біля ануса, виділення слизу, часті позиви) схожі на прояви геморою і тріщин[15]. Стійкі симптоми, кровотеча чи схуднення потребують обстеження.
Як проявляється анальний біль
Біль різниться за характером, силою і тривалістю: від легкого дискомфорту, що минає сам, до гострого болю, який не дає сидіти.
Гострий біль
Його описують як «ріжучий» або «пронизливий». Він виникає раптово, триває хвилини або години. Найчастіше за ним стоять анальна тріщина або тромбований гемороїдальний вузол.
Тріщина болить під час дефекації, коли анальний канал розтягується, і лишає трохи крові на папері. Тромбований вузол дає схожий біль, але біля ануса додатково з'являються набряк і тверда шишка.
Біль із тиском
Відчуття тиску або «важкості» в анальній зоні буває при гемороїдах, що випадають, при абсцесі, рідко при новоутворенні. Інколи воно нагадує стороннє тіло всередині, особливо сидячи чи під час дефекації.
Абсцес дає постійний пульсуючий біль із напругою, набряком, почервонінням і температурою[7].
Тиск без видимих змін характерний для функціональних розладів: синдрому м'яза, що піднімає задній прохід, чи прокталгії фугакс, при якій виникає болісний спазм сфінктера.
Постійний тиск із температурою, сильним набряком або кровотечею є приводом звернутися до лікаря без зволікань.
Біль і свербіж
Таке поєднання часто дають шкірні стани: кандидоз, анальні бородавки, подразнення після дефекації чи від ароматизованого мила. Біль пекучий або сверблячий, може посилюватися вночі чи після довгого сидіння.
Грибкова інфекція викликає свербіж і почервоніння з помірним болем. Бородавки рідко сильно болять, але при подразненні стають чутливими. Розчісування посилює проблему[7].
Біль після дефекації
Біль, що з'являється під час дефекації і триває після неї, найчастіше спричиняє анальна тріщина: він досягає піку й поступово вщухає протягом кількох годин[1].
Гемороїди теж можуть боліти після дефекації, особливо запалені чи такі, що випадають. Тоді біль поєднується з кровотечею.
Біль під час менструації
У жінок анальний біль може з'являтися під час менструації: місячні належать до відомих тригерів нападів прокталгії фугакс[11].
Повторюваний біль під час дефекації може бути проявом ендометріозу, який іноді уражає кишківник[16]. Насторожує поєднання такого болю з болючими місячними, болем у малому тазі чи кровотечею з прямої кишки під час менструації.
Біль під час вагітності
Вагітність належить до відомих причин гемороїдів[2]: на судини таза тисне матка, а гормональні зміни та закрепи посилюють проблему. Наприкінці вагітності біль має ниючий характер із відчуттям тиску в періанальній зоні.
Під час вагітності будь-які мазі й проносні варто погоджувати з лікарем.
Як полегшити анальний біль
У багатьох випадках біль вдається полегшити домашніми заходами або ліками, але вибір залежить від причини.
Відновлення після тріщин чи геморою
Гемороїдальні вузли й анальні тріщини часто вдається лікувати вдома:
- Знеболювальні. Підходять парацетамол або ібупрофен[1]. Ібупрофен не рекомендують, якщо геморой кровить, а препарати з кодеїном викликають закреп і посилюють проблему[17].
- Місцеве лікування. Креми з аптеки зменшують біль, свербіж і набряк при геморої[17]; засоби з гідрокортизоном застосовують короткими курсами. Хронічну тріщину лікують мазями, що розслабляють сфінктер. У мережевому метааналізі 22 рандомізованих досліджень (1770 учасників) найкраще тріщини загоювали ніфедипін і дилтіазем, дилтіазем найсильніше зменшував біль, нітрогліцерин частіше давав побічні ефекти (головний біль), а лідокаїн загоював найгірше[18]. Курс такої мазі може тривати до 8 тижнів[1]. Якщо мазі не допомагають, у сфінктер вводять ботулотоксин: за метааналізом він загоював хронічні тріщини краще за нітрогліцерин і рідше викликав головний біль[19]. Останній крок становить невелика операція, бічна внутрішня сфінктеротомія.
- Сидячі ванни. Тепла неглибока ванна після дефекації зменшує біль і свербіж[1]. Вода має бути теплою, не гарячою.
- Холодні компреси. При набряку допомагає лід, загорнутий у рушник, до 20 хвилин кожні 2–3 години[7].
Догляд за дієтою
Що м'якший стілець, то менший тиск на анальну ділянку:
- Більше клітковини в раціоні. Овочі, фрукти, бобові й цільнозернові продукти роблять стілець м'якшим[7].
- Достатньо рідини. Пийте досить води, щоб стілець не ставав твердим[7].
- Харчові добавки. Якщо клітковини з їжі не вистачає, допомагають добавки на основі псиліуму або метилцелюлози, які пом'якшують стілець.
Читайте:
Лікування інфекцій
Інфекції потребують специфічного лікування:
- Призначення лікаря. При підозрі на інфекцію, особливо з виділеннями чи температурою, потрібен огляд і аналізи. Залежно від збудника лікар призначить антибіотики, противірусні або протигрибкові препарати; при статевій інфекції обстежують і партнерів.
- Місцеве лікування. При грибковій інфекції полегшують стан протигрибкові мазі. Герпетичні ураження лікують противірусними засобами, наприклад ацикловіром.
Зміни способу життя
Прості звички зменшують ризик повторення болю:
- Уникайте тривалого сидіння. Довге сидіння посилює біль при невралгії пудендального нерва[9] і сприяє гемороям; робіть перерви, щоб підвестися й розім'ятися. Не сидіть довго на унітазі й не натужуйтеся.
- Слідкуйте за гігієною. Витирайтеся вологим туалетним папером, не користуйтеся ароматизованим милом і гелями для душу в цій ділянці, не піднімайте важкого[7].
- Помірні фізичні навантаження. Регулярна активність, як-от ходьба, допомагає кишківнику працювати регулярно[7].
Коли звертатися до лікаря?
Домашніх заходів буває замало, а частина станів (абсцес, тромбований вузол) потребує втручання в перші дні.
Якщо біль триває довше кількох днів
Біль, який не стає меншим за кілька днів домашнього лікування, є приводом для консультації[7]. При тріщині орієнтир такий: якщо за 7 днів самолікування покращення немає, слід звернутися до лікаря[1]. Тривалий біль буває при хронічній тріщині, запаленні чи прихованій інфекції.
Якщо біль заважає нормальному життю
Біль, через який неможливо сидіти, спати чи працювати, вимагає огляду. Сильний біль буває при тромбованих гемороях, абсцесі чи невралгії пудендального нерва.
Якщо є кровотеча
Кров з анального отвору завжди потребує уваги. Невелика кількість на папері зазвичай пов'язана з тріщиною чи гемороєм, але рясна або постійна кровотеча буває при запальних захворюваннях кишківника, інфекції чи пухлині.
Чорний або темно-червоний кал, а також кровотеча зі слабкістю чи запамороченням потребують термінової допомоги. Якщо кров не зупиняється, вода в унітазі червона або є великі згустки, викликайте швидку[7].
Якщо біль супроводжується іншими симптомами
Про ускладнення або серйозне захворювання можуть свідчити:
- Підвищення температури тіла. Сильний біль із температурою чи ознобом потребує термінового огляду: так проявляється абсцес[7].
- Гнійні виділення з анальної ділянки. Характерні для свищів чи інфікованих тріщин.
- Свербіж і печіння, що не минають. Можуть бути пов'язані з грибковими чи вірусними інфекціями.
- Затримка дефекації чи сечовипускання. Буває при сильному запаленні, обструкції чи неврологічних проблемах.
Якщо домашні засоби не допомагають
Якщо теплі ванни, мазі, знеболювальні й зміни в харчуванні не дали ефекту або біль посилюється, потрібна професійна діагностика.
Що зробить лікар?
Лікар розпитає про симптоми, перенесені хвороби і спосіб життя. Залежно від ситуації можуть знадобитися:
- Фізичний огляд. Виявляє набряк, вузли, тріщину чи інші зміни в анальній ділянці.
- Ректоскопія чи колоноскопія. Дають змогу оглянути стінки прямої та товстої кишки і виявити запалення чи пухлину.
- Аналізи. Аналізи крові, сечі чи калу та мазки на статеві інфекції допомагають виявити збудника чи запалення.
Іноді потрібне хірургічне втручання: видалення тромбованого вузла, розкриття абсцесу чи лікування свища.
Чому важливо не відкладати звернення до лікаря?
Абсцес без розкриття не минає, тромбований вузол легше видалити в перші дні, а пухлину легше лікувати на ранній стадії.
Не варто соромитися обговорювати цю проблему з лікарем. Для проктолога скарги на анальний біль звична частина роботи, а вчасна допомога позбавляє зайвих страждань і ускладнень.
До якого лікаря звертатися?
З анальним болем зазвичай ідуть до проктолога (колопроктолога), який лікує захворювання прямої кишки, анального каналу і товстої кишки: геморой, тріщини, свищі, абсцеси.
Якщо біль поєднується з розладами травлення (закрепи, діарея, спазми товстої кишки), можна звернутися до гастроентеролога. При свербежі, висипаннях чи подразненні шкіри допоможе дерматолог, при підозрі на статеву інфекцію дерматовенеролог.
Жінкам, якщо біль пов'язаний із менструацією чи вагітністю, варто відвідати гінеколога. Якщо біль пекучий, з онімінням і посилюється сидячи, може знадобитися невролог.
Якщо сумніваєтеся, почніть із сімейного лікаря, який направить до потрібного спеціаліста.
Підсумок
Найчастіше анальний біль спричиняють тріщина, тромбований зовнішній вузол чи абсцес, тоді як внутрішній геморой рідко болить. М'який стілець, тепла ванна і парацетамол полегшують більшість легких випадків, а хронічну тріщину лікують мазями, що розслабляють сфінктер, ботулотоксином або операцією. Біль, що триває понад кілька днів, повторюється нападами чи поєднується з кров'ю або температурою, потребує огляду проктолога.
Джерела19
- Anal fissure. NHS.
- Symptoms & Causes of Hemorrhoids. NIDDK.
- Proctitis, Proctocolitis, and Enteritis - STI Treatment Guidelines. CDC.
- Огляд. Janicke DM. та ін. Anorectal disorders. Emerg Med Clin North Am, 1996.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Мета-аналіз. Sanchez-Haro E. та ін. Bacteriology of Anorectal Abscess and Anal Fistula: A Systematic Review of the Literature. Surg Infect (Larchmt), 2025.
- Anal pain. NHS.
- Дослідження. Alabbad J. та ін. Associations between adjuvant antibiotic therapy and fistula formation after incision and drainage of anorectal abscesses: results from a retrospective cohort study. Tech Coloproctol, 2025.
- Pudendal neuralgia. NHS.
- Довідник. Rao SS. та ін. Functional Anorectal Disorders. Gastroenterology, 2016.
- Огляд. cmaj.ca
- Огляд. Chiarioni G. та ін. Chronic proctalgia and chronic pelvic pain syndromes: new etiologic insights and treatment options. World J Gastroenterol, 2011.
- Дослідження. Chiarioni G. та ін. Biofeedback is superior to electrogalvanic stimulation and massage for treatment of levator ani syndrome. Gastroenterology, 2010.
- Proctitis. NIDDK.
- Symptoms of anal cancer. NHS.
- Endometriosis. NHS.
- Piles (haemorrhoids). NHS.
- Мета-аналіз. Wang C. та ін. The efficacy of diltiazem, glyceryl trinitrate, nifedipine, minoxidil, and lidocaine for the medical management of anal fissure: a systematic review and network meta-analysis of randomized controlled trials. Int J Surg, 2025.
- Мета-аналіз. Reihani H. та ін. Comparative Efficacy and Safety of Botulinum Toxin and Nitroglycerin in the Treatment of Chronic Anal Fissures: A Systematic Review and Meta-Analysis of Clinical Trials. Biomed Res Int, 2026.
