Вірус папіломи людини: все, що варто знати

Коли шотландські дослідники звірили онкологічний реєстр зі списками щеплених, серед жінок, яких вакцинували від вірусу папіломи людини у 12–13 років, не знайшовся жоден випадок інвазивного раку шийки матки, причому незалежно від кількості доз^[1]. Мало яку пухлину можна так надійно відвернути одним уколом. З 1 січня 2026 року дев'ятивалентну вакцину проти цього вірусу отримують за Національним календарем щеплень і дівчата 12–13 років в Україні^[2].

Що таке вірус папіломи людини

Вірус папіломи людини це дуже дрібний збудник, який заражає клітини шкіри та слизових оболонок. Зовнішньої ліпідної оболонки він не має. Генетичний матеріал вірусу записаний у кільцевій дволанцюговій ДНК. Відомо понад 200 типів цього вірусу^[3]. Частина з них уражає статеві органи, задній прохід, ротову порожнину й глотку, інші живуть лише в шкірі рук і ніг.

Більшість типів відносно безпечні: інфекція минає, не залишивши слідів. Одні типи спричиняють бородавки, а кілька інших здатні так змінювати клітини, що ті з часом починають поводитися ненормально. Саме через це вірус папіломи людини може стати пусковим чинником передракових змін і злоякісних пухлин.

Як побудований вірус і чим різняться його типи

Вірус має форму правильного багатогранника: білкова капсида (оболонка з білка) і всередині ДНК. Попри просту будову, він добре пристосований до життя в організмі людини. Кожен тип має «улюблені» ділянки: одні типи вражають пальці рук або підошви ніг, інші лише шкіру та слизові навколо статевих органів чи рота. Здебільшого вірус потрапляє в організм через мікроскопічні ушкодження шкіри або слизової^[4].

За ступенем ризику всі типи вірусу папіломи людини умовно ділять на низькоонкогенні та високоонкогенні. Межа проходить там, де тип здатен призводити до злоякісних новоутворень.

Класифікація виглядає так^[4][5]:

• Типи низького ризику: зокрема 6 і 11. Вони спричиняють близько 90% генітальних бородавок та інші доброякісні ураження^[6].
• Типи високого ризику: 16, 18, 31, 33, 45, 52, 58 та деякі інші. Вони можуть спричиняти зміни в клітинах, які з часом переходять у рак. Лише два з них, 16 і 18, відповідають за 70% випадків раку шийки матки та передракових уражень^[7].

Як вірус запускає небезпечні зміни в організмі

Високоонкогенні типи виробляють два білки, E6 і E7, які ламають «гальма» клітини. Один вимикає білок p53, що зупиняє поділ клітини з пошкодженою ДНК, другий блокує білок pRb, що стежить за чергою поділу^[8]. Без цих запобіжників пошкодження накопичуються, і клітина може почати безконтрольно ділитися. Коли вірус вбудовує свою ДНК у геном людини, ці білки ще сильніше розхитують гени клітини^[8].

Як передається вірус папіломи людини

До інфекцій, що передаються переважно статевим шляхом, належить і вірус папіломи людини. Найчастіше заражаються під час вагінального, анального або орального сексу. Вірус також переходить при дотику шкіри до шкіри в зоні статевих органів, навіть без проникнення, а зрідка від матері до дитини під час пологів^[9].

Через кров чи повітря вірус папіломи людини не поширюється. Він проникає в організм через мікроушкодження шкіри чи слизової, де й починає розмножуватися^[4]. Людина може не мати жодних симптомів і при цьому заражати інших.

Основні способи передачі:

• Статевий контакт: вагінальний, анальний або оральний секс, головний шлях зараження^[9]. Анальний секс і оральний секс передають вірус так само, як вагінальний.
• Контакт шкіри до шкіри в зоні геніталій: інфекція передається і без статевого акту, якщо був тісний контакт зі шкірою або слизовою, де є вірус.
• Руки до статевих органів: передача можлива, якщо людина торкнулася зараженої ділянки, а потім власних геніталій або рота.
• Спільні предмети: шкірні бородавки поширюються через рушники та підлогу роздягалень^[4]. Для генітальних типів побутовий шлях вважають рідкісним^[9], але ділитися інтимними іграшками без миття та презерватива не варто.
• Під час пологів: новонароджений може отримати вірус від матері^[9].

Оскільки вірус передається через шкіру, захист не зводиться до уникнення проникнення під час сексу. Тому ця інфекція така поширена: її можна отримати й тоді, коли в людини був лише один партнер.

Прояви інфекції: симптоми та клінічні форми

Після зараження вірус може довго перебувати в організмі без видимих ознак. Здорова імунна система здебільшого позбувається його за один-два роки^[10]. Приблизно в 10% випадків високоонкогенний тип не зникає або повертається після «сплячки»^[11], і саме ці стійкі інфекції дають зміни на шкірі, слизових чи в клітинах шийки матки. Прояви залежать від типу вірусу, стану імунітету та місця ураження.

Бородавки: м’які вирости на шкірі та слизових

Різні типи вірусу папіломи людини дають різні бородавки. За місцем їх ділять на шкірні та генітальні.

Звичайні шкірні бородавки з'являються на пальцях, кистях, ліктях, колінах та інших відкритих ділянках. Це щільні, трохи шорсткі вирости тілесного або сіруватого кольору. Вони не болять, але заважають, якщо розташовані в місцях тертя або часто травмуються. Найчастіше їх мають діти, підлітки і люди зі зниженим імунітетом. Передаються вони через прямий контакт шкіри зі шкірою або через спільні предмети, наприклад рушники^[4].

Читайте:

Що таке бородавки: види, причини, лікування

Бородавки: що це таке, які вони бувають на руках, ногах і обличчі, чому з'являються і як передаються, чим борода...

Генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи) виростають на статевих органах і навколо заднього проходу, рідше в роті й горлі^[12]. Вони бувають поодинокими або групами, мають тілесний чи рожевий колір і нагадують цвітну капусту. Близько 90% таких бородавок спричиняють низькоонкогенні типи 6 і 11^[6], тому самі вони в рак не переходять. Зазвичай кондиломи нічим не турбують, але залежно від розміру й місця можуть боліти або свербіти^[6], а ще псують настрій та інтимне життя.

Папіломи: вирости на шкірі, які часто не помічають

Папіломами в побуті називають м'які тілесні вирости на тонкій ніжці, які з'являються на шиї, в пахвах, на повіках і тулубі, легко травмуються і натираються одягом. Лікарі називають їх акрохордонами, або м'якими фібромами.

Міф: такі «папіломи» на шиї означають, що в організмі є вірус папіломи людини, і ними можна заразитися. Насправді: справжні папіломи (бородавки) вірус спричиняє, а акрохордони, на відміну від них, не заразні й до цього вірусу не належать^[12]. Якщо м'який виріст на ніжці натирається, лікар видалить його за кілька хвилин; якщо не заважає, його можна не чіпати.

Безсимптомне носійство

Нерідко людина має вірус, але жодних зовнішніх проявів немає. Вірус при цьому залишається в організмі й передається партнерам. Імунна система здебільшого сама пригнічує вірус, але на це потрібні місяці, іноді роки^[10].

Безсимптомне носійство і пояснює, чому інфекція поширюється так швидко. Людина почувається здоровою і не бачить змін, але передає вірус. Особливо часто так буває в молодих людей: половина нових заражень припадає на вік 15–24 роки^[9].

Зміни в клітинах, які можуть перейти у рак

Високоонкогенні типи, насамперед 16, 18, 31, 33, 45, 52, 58, можуть спричиняти передракові зміни в клітинах шийки матки, піхви, вульви, анального каналу, статевого члена і ротоглотки^[13]. Оком їх не видно, і спочатку вони нічим себе не виявляють.

Уражені клітини поступово змінюють будову. Лікарі називають такі зміни дисплазією, або інтраепітеліальною неоплазією. Без виявлення вони можуть через роки перерости в рак: від зараження до злоякісної пухлини минає в середньому близько 10 років^[10]. Весь цей час людина нічого не відчуває, і помітити зміни можна лише за допомогою Пап-тесту, тесту на ДНК вірусу або біопсії.

Як розпізнати рак: симптоми і прояви

Пухлини, пов'язані з вірусом папіломи людини, на ранніх стадіях зазвичай не болять і не заважають. Тому людина може не підозрювати про хворобу, доки та не перейде в серйознішу фазу. Ознаки залежать від того, який орган уражено.

Можливі прояви при ураженні шийки матки

Рак шийки матки найчастіший серед раків, спричинених цим вірусом у жінок^[13]. На ранніх етапах він не має специфічних симптомів. З часом можуть з'явитися^[14]:

• Незвичні виділення: зі зміною кольору, кількості чи запаху.
• Кров'янисті виділення: між менструаціями, після менопаузи або кровотеча під час чи після сексу.
• Біль унизу живота: а також у тазі чи попереку, без чіткої причини.
• Біль під час статевого акту: або біль після сексу.

Ознаки при ураженні анальної зони

Рак анального каналу приблизно в 9 випадках з 10 пов'язаний із вірусом папіломи людини^[13]. Він може довго не давати симптомів, а коли дає, їх легко сплутати з гемороєм чи анальною тріщиною^[15]. Звертати увагу слід на таке:

• Кров з анального отвору: у калі або на туалетному папері.
• Біль або свербіж: навколо заднього проходу.
• Ущільнення в задньому проході: невеликі вузлики всередині чи навколо нього, відчуття стороннього тіла.
• Зміни випорожнень: слиз, часті позиви, рідкий стілець або труднощі з утриманням калу, що тривають довго.

Симптоми у ротоглотці

Пухлини ротоглотки, пов'язані з вірусом, найчастіше починаються в мигдаликах або корені язика^[16]. Їх нерідко знаходять випадково. Можливі ознаки^[16]:

• Постійний біль у горлі: без ознак застуди чи інфекції.
• Утруднене ковтання: або відчуття грудки при ковтанні (дисфагія).
• Зміни голосу: осиплість, яка не минає кілька тижнів.
• Біль у вусі: з одного боку, без видимих причин.
• Пухлина або ущільнення на шиї: найчастіший симптом, зазвичай безболісний. Ущільнення, яке не зникає, потребує огляду спеціаліста.

Усі ці симптоми не обов'язково означають рак. Але якщо вони тримаються довше кількох тижнів або посилюються, це привід обстежитися. Що раніше виявлено пухлину, то успішніше її лікують^[16].

Прояви у чоловіків

Здебільшого організм чоловіка сам справляється з інфекцією, і тривалий час вважалося, що вірус папіломи людини переважно «жіноча» проблема.

Міф: чоловікам цей вірус загрожує хіба що бородавками. Насправді: у США щороку діагностують близько 18,8 тис. випадків раку ротоглотки в чоловіків і 3,8 тис. у жінок, і понад 70% цих пухлин у чоловіків спричинені вірусом. Рак ротоглотки став найчастішим раком, пов'язаним із вірусом папіломи, серед чоловіків^[13]. Найвразливіші зони в чоловіків: ротоглотка, задній прохід і статевий член.

Рак статевого члена трапляється рідко, але на початку часто непомітний. Можливі симптоми^[17]:

• Незвичні плями, вузлик або ущільнення: на голівці, крайній плоті чи шкірі пеніса, які не зникають.
• Виразки чи ранки: що не загоюються близько місяця.
• Зміна кольору шкіри: пеніса чи крайньої плоті, висип.
• Виділення з неприємним запахом: кровотеча з-під крайньої плоті, труднощі з її відтягуванням.

Такі ознаки частіше мають інші причини, зокрема статеві інфекції. Але утвір, який не зникає кілька тижнів або змінюється, варто показати лікарю^[17].

Діагностика вірусу папіломи людини

Здебільшого вірус ніяк себе не проявляє, тому обстеження має сенс і для тих, хто почувається цілком здоровим. Це єдиний спосіб вчасно помітити зміни, які без контролю можуть стати серйозними.

Основні методи:

• Пап-тест: цитологічне дослідження мазка, яке виявляє змінені клітини шийки матки.
• Тест на ДНК вірусу папіломи людини: показує, чи є в зразку високоонкогенні типи вірусу.
• Кольпоскопія: огляд шийки матки під збільшенням.
• Біопсія: забір шматочка тканини для точного діагнозу.
• Мазок з анального каналу: анальна цитологія для людей із групи ризику.

Вірус може бути в організмі й без скарг чи видимих ознак, тому раннє виявлення змін дає змогу не допустити серйозних наслідків.

Методи обстеження у жінок

Тест на ДНК вірусу ВООЗ рекомендує як основний метод скринінгу раку шийки матки: він об'єктивніший за цитологію і запобігає більшій кількості передракових змін і раку^[18]. Пап-тест показує, чи змінилися вже самі клітини шийки матки. Його використовують як окремий метод або як другий крок після позитивного тесту на ДНК. Зразок для тесту на вірус жінка може взяти й сама, зокрема вдома^[18].

Якщо виявлено зміни або тест на вірус позитивний, проводять кольпоскопію: лікар оглядає шийку матки під збільшенням. З підозрілих ділянок беруть біопсію, щоб уточнити діагноз.

Обстеження для чоловіків

Загальноприйнятого тесту на вірус папіломи людини для чоловіків немає. Проте людям з груп ризику, зокрема чоловікам, які мають секс із чоловіками, і людям з ВІЛ чи іншим ослабленням імунітету, роблять мазок з анального каналу. У дослідженні ANCHOR 4459 людей з ВІЛ віком від 35 років із передраковими змінами в анальному каналі розподілили на лікування або спостереження. Лікування знизило ризик раку анального каналу на 57%^[19].

Коли варто проходити обстеження

Схеми скринінгу різняться. ВООЗ радить жінкам проходити тест на ДНК вірусу з 30 років кожні 5–10 років, а жінкам з ВІЛ з 25 років кожні 3–5 років^[18]. Там, де скринінг починають цитологією, перший Пап-тест зазвичай роблять у 21–25 років. Після негативного тесту на вірус довгі інтервали безпечні: у пілотному дослідженні в Лондоні п'ятирічний інтервал виявив стільки ж раків, скільки трирічний^[20]. Якщо є відхилення, обстеження проводять частіше, за призначенням лікаря.

Чоловікам варто звернутися до лікаря, якщо з'явилися бородавки, зміни шкіри в інтимній зоні, навколо заднього проходу або в роті. Навіть якщо зміни здаються незначними, краще не відкладати візит.

Коротко: негативний тест на ДНК вірусу означає дуже низький ризик раку шийки матки на найближчі роки, тож частіше, ніж радить лікар, перевірятися немає потреби. А от пропускати скринінг роками небезпечно.

Лікування вірусу папіломи людини: симптомів і ускладнень

Ліків, які знищують вірус папіломи людини в організмі, немає^[11]. Лікують його наслідки: бородавки, передракові зміни і пухлини. Їх можна і потрібно усувати, а далі регулярно контролювати стан здоров'я.

Як лікують бородавки

Бородавки на шкірі або слизових можна видаляти. Від вірусу це не позбавляє, але прибирає видимі прояви. Генітальні бородавки іноді зникають самі протягом року, тому для частини людей спостереження без лікування теж прийнятний вибір^[6]. Після видалення вони нерідко повертаються, найчастіше в перші три місяці^[6]. Це залежить від типу вірусу, місця ураження й того, як імунна система стримує інфекцію.

Методи, які застосовує лікар^[6]:

• Кріотерапія: заморожування рідким азотом. Як працює заморожування бородавок, залежить від їх місця і розміру.
• Електрокоагуляція: припікання бородавок електричним струмом.
• Лазерне видалення: руйнування утвору лазерним променем.
• Хірургічне видалення: висікання або вишкрібання, частіше для великих бородавок або коли інші методи не допомогли.
• Трихлороцтова кислота: концентрований розчин 80–90%, який лікар наносить точково.

Удома генітальні бородавки лікують кремом з іміквімодом, розчином чи гелем подофілотоксину або маззю із синекатехінами (екстрактом зеленого чаю)^[6]. Призначає їх лікар: засоби підходять не для всіх зон. Подофілотоксин і синекатехіни не застосовують під час вагітності. Іміквімоду в цей період теж краще уникати^[6].

Що роблять із передраковими змінами

Якщо в клітинах знайшли зміни, які ще не є раком, але можуть ним стати, тактику обирають залежно від ступеня ураження. Легкі зміни часто лише спостерігають, бо вони можуть зникнути самі. Виражені видаляють, щоб не допустити розвитку пухлини^[11].

Основні методи:

• Руйнування ураженої ділянки: кріотерапією, електрохірургічно або лазером.
• Конізація шийки матки (конусна біопсія): вирізання конусоподібної частини шийки матки, коли зміни глибші^[11].
• Петльова електроексцизія (LEEP): видалення тонкого шару тканини тонкою дротяною петлею під струмом.

Після лікування обов'язковий контроль: повторні мазки і тести на вірус, щоб переконатися, що зміни не повертаються.

Як лікують рак, пов’язаний з вірусом папіломи людини

Якщо вірус уже спричинив пухлину, лікування залежить від стадії, місця ураження і загального стану людини. Рішення ухвалюють після точного діагнозу: біопсії, візуалізаційних досліджень і консиліуму кількох спеціалістів.

Застосовують такі методи:

• Хірургічне втручання: видалення пухлини або ураженого органа.
• Променева терапія: опромінення, що знищує ракові клітини або зменшує пухлину.
• Хіміотерапія: ліки, які діють на клітини, що швидко діляться.
• Імунотерапія: препарати, що допомагають імунній системі боротися з пухлиною, за певних показань.

Найкращих результатів досягають, коли хворобу виявлено рано^[16]. Після лікування багато людей повертаються до звичного життя, але потребують регулярного нагляду.

Профілактика: вакцинація та бар’єрні методи

Зараженню вірусом папіломи людини можна запобігти. Головний інструмент тут вакцинація, а презервативи помітно, хоч і не повністю, знижують ризик.

Як працює вакцинація

Найпоширеніша сучасна вакцина дев'ятивалентна: вона захищає від типів 6, 11, 16, 18, 31, 33, 45, 52 і 58, тобто і від бородавок, і від головних онкогенних типів^[9]. Вакцина містить лише вірусоподібні частинки з білка оболонки, без ДНК, тож заразити не може^[9]. Імунна система при цьому встигає виробити захист ще до зустрічі зі справжнім вірусом. Тому щеплення найкраще працює до початку статевого життя. У шведському популяційному дослідженні дівчат і жінок 10–30 років ризик інвазивного раку шийки матки в щеплених до 17 років був на 88% нижчим, ніж у нещеплених^[21].

Схема вакцинації залежить від віку^[22]:

• Діти і підлітки до 15 років: дві дози з інтервалом 6–12 місяців. ВООЗ допускає для 9–20 років і схему з однієї дози^[23].
• Особи від 15 років і старші: три дози (через 1–2 і через 6 місяців після першої).
• Люди з ослабленим імунітетом: три дози незалежно від віку.

Вакцина не лікує наявну інфекцію, але захищає від нових заражень. Якщо людина вже мала один тип вірусу, щеплення захистить від інших. У 14-річному спостереженні за щепленими жінками захист від тяжких передракових змін, спричинених типами 16 і 18, становив 100% щонайменше 12 років^[24]. Потреби в ревакцинації (бустерних дозах) наразі не встановлено. Під час вагітності щеплення не роблять: решту доз переносять на після пологів^[22].

Коротко: вакцина дає найбільше, якщо її зробити до перших статевих контактів, тому оптимальний вік 9–14 років. Щеплення в дорослому віці теж корисне, але чим більше типів вірусу людина вже зустріла, тим менше воно додає.

Бар’єрні методи і як вони допомагають

Презервативи та оральні латексні серветки (кофердами) знижують ризик зараження вірусом папіломи людини, але не усувають його повністю^[9]. Вірус живе на шкірі, а частина шкіри статевих органів лишається незакритою навіть за правильного використання презерватива.

Проте користь бар'єрного захисту відчутна. У дослідженні молодих жінок ті, чиї партнери користувалися презервативом під час кожного статевого акту, заражалися генітальним вірусом папіломи приблизно на 70% рідше, ніж ті, чиї партнери робили це менш ніж у 5% випадків^[25]. Презервативи також захищають від інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Найкращий результат дає поєднання підходів:

• Вакцинація: основний метод профілактики, рутинно рекомендована у 9–26 років. У 27–45 років рішення ухвалюють разом з лікарем, зважаючи на ризики^[22].
• Бар'єрні засоби: додатковий захист під час кожного статевого контакту.

До цього додаються регулярні обстеження, особливо для жінок. Профілактика, скринінг і раннє виявлення разом дають найкращий шанс уникнути тяжких наслідків інфекції.

Часті питання

Якщо на руках є бородавки — це теж вірус папіломи людини?

Так, бородавки на руках спричиняє вірус папіломи людини, але інші його типи, ніж ті, що уражають статеві органи. З раком вони не пов'язані й статевим шляхом не передаються. Заражаються ними через контакт шкіри, спільні предмети або через мікроушкодження на руках^[4].

Якщо в партнера є бородавки на руках і під час інтимної близькості руки торкаються геніталій, теоретично передача можлива. Ідеться про шкірні типи вірусу, а не про онкогенні. Це рідкісна ситуація, але повністю виключити її не можна.

Чи можна робити вакцинацію проти вірусу папіломи людини у 30, 40 або 50 років?

У 27–45 років щеплення можливе за спільним рішенням з лікарем^[22]. Найбільше воно дає до початку статевого життя, але в будь-якому віці захищає від типів, з якими людина ще не стикалася. Для людей, старших за 45 років, офіційних рекомендацій щодо вакцинації немає.

Якщо в партнера є бородавки або папіломи — це означає, що в нього є вірус?

Бородавки, зокрема генітальні, справді свідчать про інфекцію вірусом папіломи людини. Здебільшого це низькоонкогенні типи^[6]. М'які «папіломи» на шиї та в пахвах (акрохордони) до вірусу не належать^[12]. Генітальні бородавки в партнера не означають зради: вірус міг потрапити в організм роками раніше й проявитися лише зараз.

Чи можна заразитися вірусом без сексу?

Так, інфекція може передаватися без повноцінного статевого акту. Іноді достатньо дотику шкіри до шкіри в інтимній зоні. Можливе зараження через пальці чи оральний контакт, а зрідка під час пологів від матері до дитини^[9].

Чи треба лікувати вірус папіломи людини, якщо немає симптомів?

Сам вірус вилікувати неможливо, і якщо змін не виявлено, лікування не проводять. Організм здебільшого сам позбувається вірусу за один-два роки^[10]. Уся увага спрямована на контроль і виявлення можливих змін. Якщо ж вірус спричинив бородавки чи зміни в клітинах, лікар обирає відповідну тактику.

Чи достатньо лише презерватива, щоб захиститися?

Ні. Презерватив помітно знижує ризик, але не гарантує захисту, бо вірус передається через шкіру, яка лишається відкритою. Найкраще поєднувати його з вакцинацією і регулярним обстеженням.

Джерела25

1. Дослідження. Palmer TJ. та ін. Invasive cervical cancer incidence following bivalent human papillomavirus vaccination: a population-based observational study of age at immunization, dose, and deprivation. J Natl Cancer Inst, 2024.
2. Кабінет Міністрів України - Вакцина проти ВПЛ прибула в Україну – до кінця грудня її розвезуть у регіони для проведення щеплень з 1 січня 2026 року.
3. Огляд. Quinlan JD. Human Papillomavirus: Screening, Testing, and Prevention. Am Fam Physician, 2021.
4. Довідник. NCBI Bookshelf
5. NCBI Bookshelf
6. Довідник. Human Papillomavirus (HPV) Infection - STI Treatment Guidelines. CDC.
7. Cervical cancer. World Health Organization.
8. Огляд. Liu GB. та ін. Association of human papillomavirus with Fanconi anemia promotes carcinogenesis in Fanconi anemia patients. Rev Med Virol, 2015.
9. Довідник. CDC
10. Causes | Cervical Cancer | Early Detection Policy. Cancer Council Australia.
11. Is HPV Permanent?. Cleveland Clinic.
12. Огляд. Sabry AO. та ін. Papillomas: A Multisystem Overview of HPV-Associated and HPV-Independent Lesions. 2025.
13. Cancers Linked with HPV Each Year. CDC.
14. Symptoms of cervical cancer. NHS.
15. Symptoms of anal cancer. NHS.
16. macmillan.org.uk
17. Symptoms of penile cancer. NHS.
18. Довідник. New recommendations for screening and treatment to prevent cervical cancer. World Health Organization.
19. In People with HIV, Treating Precancerous Anal Lesions Cuts Risk of Anal Cancer by More Than Half. HIV.gov.
20. Another screening success story: England changes cervical screening to every 5 years. Cancer Research UK - Cancer News.
21. Дослідження. Lei J. та ін. HPV Vaccination and the Risk of Invasive Cervical Cancer. N Engl J Med, 2020.
22. Ask The Experts About Vaccines: HPV (Human Papillomavirus). Immunize.org.
23. One-dose Human Papillomavirus (HPV) vaccine offers solid protection against cervical cancer. World Health Organization.
24. Дослідження. Kjaer SK. та ін. Final analysis of a 14-year long-term follow-up study of the effectiveness and immunogenicity of the quadrivalent human papillomavirus vaccine in women from four nordic countries. EClinicalMedicine, 2020.
25. Дослідження. Winer RL. та ін. Condom use and the risk of genital human papillomavirus infection in young women. N Engl J Med, 2006.