До 18% людей хоча б раз відчували різкий спазм у задньому проході, який минав за кілька хвилин, але лише кожен п'ятий із них розповів про це лікарю[1]. Решта роками терпить напади мовчки, підозрюючи в себе щось приховане й небезпечне, хоча за цим болем зазвичай не стоїть жодного ушкодження тканин.
Що таке прокталгія фугакс?
Прокталгія фугакс — це раптовий інтенсивний біль в анальній зоні, який триває недовго і зникає так само несподівано, як і з'являється. Напади повторюються через різні проміжки часу протягом тижнів або місяців[1].
Назва складається з двох частин: «прокталгія» означає біль у ділянці ануса або прямої кишки, а латинське «fugax» перекладається як «швидкоплинний». Біль не супроводжується пошкодженням тканин, проте буває настільки сильним, що людина відкладає роботу чи не може вийти з дому.
За Римськими критеріями IV прокталгія фугакс належить до функціональних аноректальних больових синдромів: напад триває від секунд до кількох хвилин. Якщо біль тримається понад 30 хвилин, ідеться про інші стани, синдром м'яза, що піднімає задній прохід (хронічну прокталгію), або неуточнений аноректальний біль[2].
Біль зазвичай відчувається як різкий спазм у задньому проході. Його часто порівнюють із м'язовими судомами в литковому м'язі, тільки в іншому місці. Напади можуть початися вдень або вночі й розбудити людину[1]. Оцінки поширеності в різних дослідженнях коливаються від 4% до 18%[3].
Ключові моменти стану
- Тривалість епізоду: від кількох секунд до пів години[1].
- Біль може виникати вночі й будити людину.
- Частота різна: від поодиноких нападів до кількох разів на тиждень.
- Між нападами симптомів немає[4].
- Тканини ануса не ушкоджуються, серйозних ускладнень не описано[3].
Читайте:
Симптоми і причини
Основні клінічні прояви
Головна риса прокталгії фугакс — раптовий початок болю. Одні описують його як колючий або стріляючий, інші як спазм чи сильну судому в ділянці ануса. Відчуття буває настільки гострим, що людина на час припиняє будь-яку діяльність.
Під час нападу важко зосередитися на чомусь, крім болю, а нічні епізоди порушують сон. Дехто швидко змінює позу, йде в туалет або просто чекає, доки спазм мине.
Можливі причини
Прокталгію фугакс вважають «діагнозом виключення»: єдиної причини не встановлено, існує лише кілька гіпотез[1]:
- Спазми м'язів тазового дна або анального сфінктера. Раптове скорочення м'язів спричиняє гострий біль, який минає після їх розслаблення.
- Подразнення чи пошкодження тазових нервів. Пудендальний (соромітний) нерв відповідає за чутливість і рухову функцію в ділянці тазу, включно з анусом і сфінктером, тож його подразнення може запускати раптові больові епізоди.
- Оперативні втручання. Стан описано як ускладнення склеротерапії гемороїдальних вузлів і вагінальної гістеректомії[1].
- Стрес і тривожні стани. Психоемоційне напруження згадують серед можливих тригерів нападу.
Цей стан пов'язують із синдромом подразненого кишківника (СПК) і тривожними розладами. Напад може спровокувати стрес, секс, менструація, закреп або дефекація, але часто жодного тригера немає[4]. Загальної закономірності, притаманної всім, не існує.
Хто в зоні ризику
Такі напади трапляються в людей будь-якої статі та віку, але частіше в жінок, а діагноз найчастіше ставлять у 30–60 років[1]. До групи ризику належать також люди з:
- Синдромом подразненого кишківника (СПК).
- Тривожними чи панічними розладами.
- Високим рівнем стресу на роботі або вдома.
Проте наявність цих чинників не гарантує появи прокталгії фугакс, і їх відсутність теж не захищає від неї.
Діагностика і тести
Як встановлюють діагноз
Окремого аналізу для прокталгії фугакс не існує. Лікар виключає інші причини болю в ділянці ануса: анальні тріщини, геморой, абсцеси, виразки, запальні захворювання кишківника, як-от хвороба Крона, або пухлини, зокрема колоректальний рак[3]. Для цього застосовують:
- Пальцеве ректальне дослідження для оцінки стану анального каналу.
- Аноскопію чи сигмоскопію, щоб виявити або виключити структурні ураження.
- Загальний аналіз крові та інші лабораторні дослідження.
- Колоноскопію (за потреби) для виключення внутрішніх патологій.
- Іноді УЗД чи МРТ органів малого тазу або тести функції тазового дна, якщо лікар підозрює інші стани[1].
Коли обстеження патології не виявили і біль має вигляд коротких епізодичних нападів, діагноз «прокталгія фугакс» стає найімовірнішим.
Міф: біль у задньому проході завжди означає геморой. Насправді: внутрішні гемороїдальні вузли, які не випадають, найчастіше взагалі не болять, і далеко не кожен анальний симптом спричинений гемороєм[5]. Короткі нічні спазми без крові й набряку більше схожі на прокталгію фугакс.
Роль відвертого діалогу
Багато людей соромляться розповідати лікарю про анальний біль. Однак чим детальніше пацієнт опише біль (інтенсивність, тривалість, можливі тригери), тим легше встановити діагноз. Лікар може попросити вести щоденник симптомів, де записують час, тривалість і обставини кожного нападу.
Лікування і контроль
Чи існує універсальне рішення?
Це функціональний розлад, і універсальних ліків від неї немає. Основою лікування вважають пояснення пацієнтові, що стан доброякісний, а ефективність більшості методів підтверджена лише описами випадків і серіями спостережень[4]. Підхід підбирають залежно від частоти й тривалості нападів та того, як вони заважають щоденним справам.
Коротко: коли напад триває секунди, жодна таблетка не встигне подіяти. Головне в такому разі знати, що біль мине сам і не ушкоджує тканини, а ліки мають сенс при довгих або частих нападах[3].
Домашні методи полегшення
- Теплові процедури. Тепла ванна, сидяча ванночка або теплий компрес на ділянку ануса розслаблюють м'язи й зменшують спазм[3].
- Знеболювальні препарати. Безрецептурні засоби, такі як ібупрофен чи парацетамол, іноді зменшують гостроту болю[1].
- Релаксаційні техніки. Медитація, йога, глибоке дихання допомагають знизити рівень стресу та тривожності.
- Корекція дефекації. Якщо запори чи надмірне натужування провокують біль, допомагає більше клітковини й рідини в раціоні.
Професійні методи лікування
- Місцеві препарати. Мазь із нітрогліцерином або дилтіаземом розслаблює сфінктер і допомагає зняти спазм[3].
- Інгаляція сальбутамолу. У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні 16 пацієнтів інгаляція скоротила тривалість сильного болю, найпомітніше в тих, у кого напади тривалі[6].
- Ін'єкції ботулотоксину. Тимчасово блокують скорочення сфінктера; їх, як і місцеві блокади анестетиками чи клонідин, розглядають при стійких випадках після оцінки ризиків[3].
- Електростимуляція. Процедура впливає на нервові сигнали й розслаблює м'язи анального каналу.
- Фізіотерапія тазового дна з біофідбеком. Пацієнт вчиться контролювати скорочення й розслаблення м'язів. У рандомізованому дослідженні при синдромі м'яза, що піднімає задній прохід, біофідбек дав полегшення 87% пацієнтів, електростимуляція 45%, масаж 22%, але користь отримали лише ті, у кого була болючість під час ректального огляду[7].
Прогноз
Стан не загрожує життю, проте раптовість нападів може сильно впливати на психоемоційний стан. Одні стикаються з кількома нападами і більше їх не мають, інші переживають часті епізоди, що заважають жити[1].
Фізіотерапія, психологічна підтримка й медикаменти допомагають зменшити частоту та інтенсивність болю. З часом більшість людей пристосовується до стану й навчається швидко реагувати на початок нападу.
Життя з прокталгією фугакс
Людина, яка знає свій діагноз, зазвичай має власні прийоми проти нападу. Комусь допомагає тепла ванна або спокій, комусь легкі знеболювальні чи розслаблення м'язів. Дехто носить із собою призначену лікарем мазь, щоб швидко її застосувати.
Регулярний контакт із лікарем і відверта розмова про симптоми знижують і частоту звернень «на всяк випадок», і психологічний дискомфорт.
Коли звертатися до лікаря
Якщо епізоди болю частішають, тривають понад 30 хвилин або супроводжуються кровотечею, підвищеною температурою чи іншими тривожними ознаками, слід звернутися до лікаря. Такі симптоми можуть свідчити про інші захворювання, які потребують окремого лікування.
Не варто зволікати з консультацією через ніяковість: лікарі звикли до таких скарг, а повторюваний анальний біль потребує обстеження[1].
Підсумок
Короткий нічний спазм у задньому проході без крові й температури найчастіше виявляється прокталгією фугакс, але впевненість дає лише огляд, який виключає тріщину, геморой і пухлину. Після цього здебільшого вистачає теплої ванни й розуміння природи болю, а при довгих чи частих нападах лікар може запропонувати мазі, інгалятор або тренування м'язів тазового дна.
Джерела7
- What Is Proctalgia Fugax?. Cleveland Clinic.
- Довідник. Rao SS. та ін. Functional Anorectal Disorders. Gastroenterology, 2016.
- Мета-аналіз. Jeyarajah S. та ін. Proctalgia fugax, an evidence-based management pathway. Int J Colorectal Dis, 2010.
- Огляд. cmaj.ca
- Symptoms & Causes of Hemorrhoids. NIDDK.
- Дослідження. Eckardt VF. та ін. Treatment of proctalgia fugax with salbutamol inhalation. Am J Gastroenterol, 1996.
- Дослідження. Chiarioni G. та ін. Biofeedback is superior to electrogalvanic stimulation and massage for treatment of levator ani syndrome. Gastroenterology, 2010.