Сон по 6 годин на ніч здається дрібницею. У лабораторному дослідженні здорові дорослі спали саме стільки два тижні поспіль, і їхні результати в тестах на увагу та пам'ять погіршилися аж до рівня людей, які не спали дві ночі. Свою сонливість учасники при цьому оцінювали лише трохи вищою, тобто майже не помічали, як «гальмує» голова[1]. Приблизно так і виглядає туман у голові: думки ніби у ваті, слова губляться, а людина списує все на погоду, вік чи характер. У побуті кажуть ще «каша в голові» або «голова як ватна». Час від часу таке буває майже в кожного, але коли відчуття тягнеться тижнями, за ним часто стоїть конкретна причина, яку можна знайти й усунути.

Читайте:

Що таке туман у голові

Туман у голові означає відчуття, коли мислення сповільнюється, пам'ять підводить, а увагу складно утримати. Окремим діагнозом він не є: це збірна назва для кількох когнітивних симптомів, тобто проблем із мисленням, пам'яттю та увагою[2]. Люди описують його по-різному: від «ніби мозок у ваті» до «все роблю на автопілоті». Головна риса стану полягає в тому, що думки втрачають чіткість, і звичні завдання даються важче.

В англомовній медичній літературі для цього вживають вираз brain fog. Українські лікарі частіше говорять про когнітивні порушення або когнітивну дисфункцію, а «туман у голові» залишається побутовою назвою, якою люди описують свої скарги. Найчастіше йдеться про тимчасові збої пам'яті, уваги та швидкості мислення, які суттєво заважають жити, проте самі по собі не є ознакою деменції: туман зазвичай минає, хоча іноді тримається місяцями[2].

Як проявляється туман у голові

Симптоми туману в голові бувають різними, але завжди стосуються роботи пам'яті, уваги та швидкості мислення. Для одних це легка розсіяність, для інших відчуття, ніби навколишнє життя проходить крізь пелену. Звичні справи вдається виконати, але на них іде більше зусиль і часу, ніж зазвичай.

Найчастіше люди помічають такі прояви[2]:

  • Труднощі з концентрацією: увага легко розсіюється, навіть коротке завдання важко довести до кінця.
  • Забудькуватість: губляться деталі розмов чи планів, важко пригадати нещодавні події.
  • Проблеми з багатозадачністю: виконувати кілька справ одночасно стає значно складніше, ніж раніше.
  • Складність у навчанні: нові знання засвоюються повільніше, складні ідеї доводиться перечитувати кілька разів.
  • Втома та розумове виснаження: будь-яке інтелектуальне зусилля швидко забирає сили.
  • Повільність мислення: реакції сповільнюються, думки формуються довше.
  • Втрата потрібного слова: знайомі вислови чи імена «крутяться на язиці», але не пригадуються вчасно.
  • Збій потоку думок: легко втратити нитку розмови або забути, що хотів сказати.
  • Побутові «провали»: людина заходить у кімнату і раптом не пам'ятає, навіщо туди прийшла.
  • Відчуття відстороненості: ніби перебуваєш уві сні, а світ навколо здається трохи нереальним.

Разом ці симптоми створюють враження, що голова працює «в уповільненому режимі», і помітно заважають навчанню, роботі та домашнім справам.

Реклама

Можливі причини туману у голові

Причин у туману в голові багато, і нерідко їх кілька водночас. У когось він пов'язаний із гормональними змінами, у когось з інфекцією, ліками чи недосипанням. Умовно чинники ділять на кілька груп.

Фізіологічні та гормональні чинники

Певні етапи життя супроводжуються гормональними змінами, які позначаються на ясності мислення.

Під час вагітності нерідко з'являються забудькуватість і розсіяність: речі опиняються в несподіваних місцях, прості справи вилітають з голови, домовленості плутаються. У побуті це називають «пам'яттю вагітних». Метааналіз підтвердив, що явище реальне: загальні когнітивні здібності, пам'ять і виконавчі функції (планування, перемикання між завданнями) у вагітних були гіршими, ніж у невагітних жінок, особливо в третьому триместрі, а відмінності з'являлися вже в першому[3]. Серед можливих пояснень називають гормональну перебудову і зміни в мозку під час вагітності.

Менопауза (у побуті кажуть «клімакс») теж часто супроводжується туманом у голові: проблеми з пам'яттю чи концентрацією входять до її типових симптомів[4]. Зниження рівня естрогену впливає на ділянки мозку, які відповідають за пам'ять і навчання[5]. Утім, ці зміни здебільшого тимчасові. У великому дослідженні жінок середнього віку в перименопаузі, тобто в роки перед останньою менструацією, учасниці гірше засвоювали новий матеріал під час повторних тестів, а після менопаузи результати повернулися до попереднього рівня[6].

Медичні стани

Когнітивні труднощі бувають частиною картини багатьох хвороб[2].

  • Цукровий діабет і гіпоглікемія: мозок живиться переважно глюкозою, тому коливання її рівня швидко позначаються на мисленні. Коли цукор у крові падає занадто низько (у побуті кажуть «низький цукор»), серед перших ознак бувають запаморочення і сплутаність[7].
  • Гіпотиреоз: знижена функція щитоподібної залози спричиняє сильну втому, пригнічений настрій, труднощі з концентрацією і ясним мисленням. Симптоми часто наростають поступово і спершу бувають легкими, тому їх легко списати на перевтому[8].
  • Аутоімунні хвороби та фіброміалгія: при розсіяному склерозі та системному червоному вовчаку імунна система атакує власні тканини, і запалення може зачіпати нервову систему[2]. Фіброміалгія до аутоімунних хвороб не належить, але проблеми з пам'яттю, увагою та мовленням при ній такі типові, що отримали власну назву «фіброфог»[9].
  • Хронічна втома: постійна втома знижує запас енергії, і мозок працює менш ефективно. Якщо виснаження триває пів року і довше, сон не відновлює сил, а після навантаження стан різко погіршується, лікар може запідозрити міалгічний енцефаломієліт, або синдром хронічної втоми; погіршення ясності мислення входить до його ознак[10].
  • Анемія та нестача вітаміну B12: при залізодефіцитній анемії (у побуті «малокрів'я») тканини гірше забезпечуються киснем, звідси втома і головний біль[11]. Дефіцит вітаміну B12 шкодить і крові, і нервам: серед його ознак є проблеми з пам'яттю, розумінням і судженнями, причому вони можуть з'явитися ще до анемії[12].
  • Розлади нейророзвитку: синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) і аутизм можуть супроводжуватися труднощами з концентрацією та обробкою інформації[2].
  • Целіакія та інші харчові непереносимості: чутливість до певних продуктів здатна впливати на мислення. В онлайн-опитуванні 1396 людей симптоми на кшталт туману в голові після вживання глютену відзначили 89% учасників із целіакією і 95% учасників із нецеліакійною чутливістю до глютену. Найчастіше вони описували труднощі з концентрацією, забудькуватість і «загальмованість». Учасників набирали через пацієнтську організацію, тож для всіх людей із цими станами цифри можуть бути завищеними[13].

Ці приклади показують, що когнітивні симптоми часто є частиною ширшої проблеми зі здоров'ям і рідко виникають самі по собі.

Психічне здоров'я та спосіб життя

Психоемоційні чинники тісно пов'язані з роботою мозку. Депресія, тривожні розлади або хронічний стрес дають відчуття розсіяності й уповільненого мислення; погана концентрація входить до переліку симптомів депресії[14]. Якщо до цього додаються недосипання чи незбалансоване харчування, прояви стають сильнішими. Іноді людина навіть не підозрює, що спить погано: при апное сну дихання вночі раз у раз зупиняється, людина часто прокидається і гучно хропе, а вдень почувається дуже втомленою і ледве зосереджується[15].

Медикаменти та лікування

Деякі ліки впливають на мислення. Топірамат, який застосовують при епілепсії та для профілактики мігрені, може ускладнювати добір слів: у дослідженні пацієнтів з епілепсією, які його приймали, такі труднощі з'явилися у 7,2%[16]. Тривале приймання бензодіазепінів (у побуті їх називають транквілізаторами або заспокійливими), наприклад алпразоламу чи діазепаму, теж пов'язане з туманом у голові. Метааналіз показав, що після відміни мислення в таких людей помітно покращується, але щонайменше пів року залишається гіршим, ніж у тих, хто цих ліків не приймав[17]. З віком організм повільніше виводить алпразолам, діазепам та інші схожі препарати, концентрація в крові стає вищою, тож і побічні ефекти відчуваються сильніше[18]. Самостійно кидати ці ліки не варто: схему відміни складає лікар.

Окремо говорять про «хіміомозок» (англ. chemo brain), тобто розлади мислення в людей з онкологічними захворюваннями. Про труднощі з мисленням під час або після лікування раку повідомляють 70–75% пацієнтів, а 25–30% помічають їх ще до початку терапії. Причиною може бути сама хвороба і стрес від діагнозу, хіміотерапія, променева чи гормональна терапія, а також супутні проблеми на кшталт анемії, поганого сну чи депресії. Здебільшого це тимчасове явище, хоча в частини людей воно тримається місяцями і навіть роками[19].

Інфекції та запальні процеси

Інфекції можуть залишати тривалий слід у мисленні. Найвідоміший приклад: COVID-19. Постковідний стан (у побуті «лонг-ковід») діагностують, коли симптоми з'являються протягом 3 місяців після хвороби і тримаються щонайменше 2 місяці. Серед них часто є труднощі з мисленням і концентрацією, а за глобальними оцінками, такий стан розвивається приблизно в 6 зі 100 людей, які перехворіли на COVID-19[20]. Механізм ще вивчають. За однією з гіпотез, інфекція і запалення порушують всмоктування в кишківнику триптофану, з якого утворюється серотонін. У людей із постковідним станом рівень серотоніну в крові був нижчим, а нестача серотоніну, на думку авторів, послаблює сигнали блукаючого нерва і погіршує пам'ять[21]. Інша гіпотеза пов'язує туман із запаленням у самому мозку[2].

Подібні прояви можливі й після інших тяжких інфекцій чи тривалого лікування в лікарні[2]. У таких випадках туман у голові стає наслідком і самої хвороби, і загального виснаження організму.

Коротко: найчастіше туман у голові означає «перевірте сон, настрій, ліки й аналізи», і рідко буває початком деменції: більшість його причин тимчасові або добре лікуються.

Як полегшити прояви туману у голові

Окремого лікування саме туману в голові немає, тому допомога залежить від його причини[2]. Водночас є загальні кроки, які зменшують прояви і підтримують роботу мозку. Вони стосуються щоденних звичок, психотерапевтичних методів і, в деяких випадках, ліків.

Загальні зміни способу життя

Регулярний режим дня та увага до базових потреб організму допомагають зменшити розсіяність. Головні складники: сон, рух, харчування, контроль стресу і спілкування.

  • Сон: дорослим для здоров'я потрібно щонайменше 7 годин сну щоночі[22], бажано з однаковим часом засинання та пробудження.
  • Рух: щонайменше 150 хвилин помірної фізичної активності на тиждень, якщо немає протипоказань. Звичайна швидка ходьба теж зараховується, а регулярна активність пов'язана з кращим мисленням, настроєм і сном[23].
  • Харчування: перевага овочам, фруктам, цільним зернам, рибі та іншим джерелам омега-3 жирних кислот.
  • Кава: у метааналізі 33 досліджень із 389 505 учасниками любителі кави мали на 27% нижчий ризик когнітивних розладів[24], а в іншому метааналізі ризик хвороби Паркінсона був найнижчим приблизно при 3 чашках на день[25]. Це спостережні дані, які не доводять, що кава захищає мозок. Пізня кава шкодить сну: помірна доза кофеїну погіршувала сон навіть тоді, коли її випивали за 6 годин до сну[26].
  • Алкоголь: Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить не перевищувати 14 одиниць алкоголю на тиждень і розподіляти їх щонайменше на 3 дні[27]. Спиртне перед сном допомагає швидше заснути, але робить другу половину ночі уривчастою[28].
  • Керування стресом: ранкові прогулянки, дихальні вправи, відпустки чи хобі допомагають знизити напруження і покращують концентрацію.
  • Соціальні контакти: регулярне спілкування з близькими підтримує когнітивне здоров'я; у настановах 2026 року ВООЗ радить соціальну активність як один зі способів знизити ризик когнітивного спаду[29].
  • Перерви протягом дня: короткі регулярні паузи зменшують розумове перевантаження[2].
  • Записування: нотатки, списки й нагадування в телефоні допомагають не тримати все в голові і не забувати важливі справи.

Терапевтичні підходи

Методи, які тренують увагу і мислення, можуть зменшити прояви туману. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає виробити стратегії, як справлятися з розсіяністю[2]. Практика усвідомленості (майндфулнес), тобто зосереджене спостереження за теперішнім моментом, знижує рівень стресу: у метааналізі 29 досліджень за участю здорових людей програма зниження стресу на основі усвідомленості мала великий ефект на стрес і помірний на тривогу та пригніченість[30]. При тумані після COVID-19 систематичний огляд 17 досліджень знайшов різні методи реабілітації з неоднаковими результатами, тож універсального рецепта поки немає[31].

Міф: кросворди й «тренажери для мозку» розганяють туман у голові. Насправді: читання, кросворди чи гра на музичному інструменті приємні й корисні, але тренують передусім ті навички, які в них задіяні. У Кокранівському огляді комп'ютерні тренування в здорових літніх людей дали невелике покращення одразу після курсу, а переконливих доказів, що ефект зберігається через рік, не знайшли[32].

Медикаментозні варіанти

Якщо зміни способу життя і психотерапевтичні методи не допомагають, лікар може призначити ліки, спрямовані на причину. Це можуть бути антидепресанти, коли за туманом стоїть депресія, або нестероїдні протизапальні засоби, якщо симптоми пов'язані із запаленням[2]. Так само лікують основну хворобу: нестачу гормонів щитоподібної залози, дефіцит вітаміну B12 чи анемію. Іноді найкращими «ліками» стає перегляд тих препаратів, які людина вже приймає. Вибір завжди індивідуальний, бо кожен засіб має побічні ефекти й особливості взаємодії.

Скільки триває туман у голові і чи можна його запобігти

Тривалість туману в голові залежить від причини. Після недосипання чи напруженого періоду він минає за кілька днів, після хвороби чи тривалого лікування може триматися тижнями й місяцями, а в окремих випадках і роками[2]. При постковідному стані симптоми зазвичай поступово слабшають протягом 4–9 місяців, хоча в частини людей тримаються і через рік[20].

Повністю уникнути туману в голові неможливо, але знизити ризик допомагають регулярний сон, збалансоване харчування, фізична активність і контроль стресу. Вакцинація від COVID-19 зменшує ймовірність постковідного стану: у метааналізі досліджень із реальної практики ризик у щеплених був на 29% нижчим, ніж у нещеплених[33].

Коли звертатися по допомогу

Здебільшого туман минає сам. Проте якщо симптоми заважають повсякденному життю, тобто ви постійно забуваєте про зустрічі, не можете завершити звичні завдання чи втримати увагу під час розмови, це сигнал, що потрібна допомога фахівця[2].

Ще один критерій стосується якості життя. Якщо розсіяність триває довго і позначається на працездатності чи стосунках, не варто чекати, що вона зникне сама. Туман у голові може бути ознакою гіпотиреозу, анемії, діабету, аутоімунних хвороб чи інших станів, і частину з них виявляють звичайними аналізами крові, як-от нестачу вітаміну B12[12]. Що раніше знайдено причину, то ефективнішим буде лікування.

Якщо ж сплутаність і втрата пам'яті з'явилися раптово, особливо разом із перекошеним обличчям, слабкістю чи онімінням руки, порушенням мовлення чи зору, сильним головним болем, негайно викликайте швидку (103). Так може проявлятися інсульт, і допомога потрібна навіть тоді, коли симптоми швидко минули[34].

Підсумок

Затуманене мислення з'являється в різні періоди життя: після кількох недоспаних ночей, під час вагітності чи менопаузи, на тлі депресії, нестачі гормонів щитоподібної залози чи вітаміну B12, після COVID-19 або як побічна дія ліків. Діагнозом він не є, і окремої таблетки від нього немає, тому найкорисніше шукати причину: подивитися на свій сон, настрій і список ліків, а якщо стан триває тижнями й заважає жити, звернутися до лікаря й здати аналізи. Раптова сплутаність разом зі слабкістю чи порушенням мовлення є приводом негайно викликати швидку.

Джерела34
  1. Дослідження. Van Dongen HP. та ін. The cumulative cost of additional wakefulness: dose-response effects on neurobehavioral functions and sleep physiology from chronic sleep restriction and total sleep deprivation. Sleep, 2003.
  2. Brain Fog: Why Your Mind Feels Like It’s Buffering. Cleveland Clinic.
  3. Мета-аналіз. Davies SJ. та ін. Cognitive impairment during pregnancy: a meta-analysis. Med J Aust, 2018.
  4. Symptoms of menopause and perimenopause. NHS.
  5. Огляд. Jaff NG. та ін. Scientific insights into brain fog during the menopausal transition. Climacteric, 2021.
  6. Дослідження. Greendale GA. та ін. Effects of the menopause transition and hormone use on cognitive performance in midlife women. Neurology, 2009.
  7. Low blood sugar (hypoglycaemia). NHS.
  8. Underactive thyroid (hypothyroidism). NHS.
  9. Fibromyalgia - Symptoms. NHS.
  10. Diagnosing ME/CFS. CDC.
  11. Iron deficiency anaemia. NHS.
  12. Vitamin B12 or folate deficiency anaemia - Symptoms. NHS.
  13. Дослідження. Edwards George JB. та ін. Gluten-induced Neurocognitive Impairment: Results of a Nationwide Study. J Clin Gastroenterol, 2022.
  14. Depressive disorder (depression). World Health Organization.
  15. Sleep apnoea. NHS.
  16. Дослідження. Mula M. та ін. Topiramate and word-finding difficulties in patients with epilepsy. Neurology, 2003.
  17. Мета-аналіз. Barker MJ. та ін. Persistence of cognitive effects after withdrawal from long-term benzodiazepine use: a meta-analysis. Arch Clin Neuropsychol, 2004.
  18. Огляд. Greenblatt DJ. та ін. Clinical pharmacokinetics of anxiolytics and hypnotics in the elderly. Therapeutic considerations (Part I). Clin Pharmacokinet, 1991.
  19. What Is Chemo Brain?. Cleveland Clinic.
  20. Post COVID-19 condition (long COVID). World Health Organization.
  21. Дослідження. Wong AC. та ін. Serotonin reduction in post-acute sequelae of viral infection. Cell, 2023.
  22. Довідник. Watson NF. та ін. Recommended Amount of Sleep for a Healthy Adult: A Joint Consensus Statement of the American Academy of Sleep Medicine and Sleep Research Society. J Clin Sleep Med, 2015.
  23. Physical activity. World Health Organization.
  24. Мета-аналіз. Zhu Y. та ін. Moderate coffee or tea consumption decreased the risk of cognitive disorders: an updated dose-response meta-analysis. Nutr Rev, 2024.
  25. Мета-аналіз. Qi H. та ін. Dose-response meta-analysis on coffee, tea and caffeine consumption with risk of Parkinson's disease. Geriatr Gerontol Int, 2014.
  26. Дослідження. Drake C. та ін. Caffeine effects on sleep taken 0, 3, or 6 hours before going to bed. J Clin Sleep Med, 2013.
  27. The risks of drinking too much. NHS.
  28. Огляд. Ebrahim IO. та ін. Alcohol and sleep I: effects on normal sleep. Alcohol Clin Exp Res, 2013.
  29. New WHO guidelines: up to 45% of dementia risk could be prevented or delayed. World Health Organization.
  30. Мета-аналіз. Khoury B. та ін. Mindfulness-based stress reduction for healthy individuals: A meta-analysis. J Psychosom Res, 2015.
  31. Мета-аналіз. Gorenshtein A. та ін. Intervention modalities for brain fog caused by long-COVID: systematic review of the literature. Neurol Sci, 2024.
  32. Мета-аналіз. Gates NJ. та ін. Computerised cognitive training for 12 or more weeks for maintaining cognitive function in cognitively healthy people in late life. Cochrane Database Syst Rev, 2020.
  33. Мета-аналіз. Gao P. та ін. Effect of COVID-19 Vaccines on Reducing the Risk of Long COVID in the Real World: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Environ Res Public Health, 2022.
  34. Symptoms of a stroke. NHS.