Гіпоглікемія: низький цукор у крові

Гіпоглікемія, або зниження рівня цукру в крові, може виникнути раптово і стати небезпечною для життя. Вчасно розпізнати симптоми та знати, як діяти — критично важливо.

Глюкоза — основне джерело енергії для клітин нашого тіла. Без неї мозок не може працювати, м’язи — рухатися, а серце — битися в правильному ритмі. Організм постійно підтримує рівень глюкози в межах, які йому потрібні. Але трапляється, що баланс порушується — і тоді рівень цукру в крові опускається нижче безпечного. Це стан називається гіпоглікемією. В одних випадках вона минає після шматка цукру. В інших — потребує термінового медичного втручання.

Що таке гіпоглікемія

Гіпоглікемія — це стан, коли рівень глюкози в крові знижується до позначки, нижчої за індивідуально безпечну. Найчастіше вона виникає в людей із діабетом, які приймають інсулін або певні цукрознижувальні препарати. Проте в окремих випадках може виникати й у людей без діабету.

Глюкоза — це форма цукру, яку організм отримує з їжі, насамперед із вуглеводів. Вона постійно циркулює в крові й забезпечує енергією клітини. Якщо рівень глюкози падає занадто низько, мозок не отримує необхідного пального. Саме тому гіпоглікемія — не просто «легке нездужання», а потенційно небезпечний стан.

Для орієнтації, ось які цифри вважають гіпоглікемією:

• У людей з діабетом: нижче 70 мг/дл (або 3,9 ммоль/л).
• У людей без діабету: нижче 55 мг/дл (або 3,1 ммоль/л).

Якщо рівень цукру опускається нижче цих значень, потрібно реагувати негайно — випити або з’їсти щось із вуглеводами. У тяжких випадках — вводити глюкагон або викликати швидку допомогу.

Яку роль відіграє глюкоза в організмі

Глюкоза — не просто «цукор у крові». Це основна речовина, яку клітини використовують для виробництва енергії. Вона живить усе: від роботи мозку до скорочення м’язів під час ходьби. Навіть у стані спокою організм потребує глюкозу для підтримки базових функцій — дихання, серцебиття, регуляції температури.

Після кожного прийому їжі рівень глюкози в крові зростає. У відповідь підшлункова залоза виробляє інсулін — гормон, який «відкриває двері» клітинам, щоб вони могли забрати цукор із крові. Інший гормон — глюкагон — має протилежну функцію: коли рівень глюкози знижується, він сигналізує печінці виділяти запасений глікоген і тимчасово піднімати цукор у крові.

Регуляція рівня глюкози без діабету

У людей без порушень обміну вуглеводів ця система працює автоматично. Рівень цукру залишається стабільним навіть між прийомами їжі або під час сну. Організм самостійно підлаштовує баланс між інсуліном і глюкагоном, щоб не допустити ні гіпо-, ні гіперглікемії.

Як відбувається регуляція при діабеті

У людей з діабетом цей механізм порушений. Вони або не виробляють власного інсуліну (як при діабеті 1 типу), або організм не реагує на нього належним чином (як при діабеті 2 типу). Тому для підтримки рівня глюкози в межах норми потрібні ліки, зовнішній інсулін, контроль харчування й активності. Водночас будь-яке відхилення — наприклад, запізнення з їжею або зайве фізичне навантаження — може легко призвести до гіпоглікемії.

Наскільки поширена гіпоглікемія

Гіпоглікемія — не рідкість серед людей, які живуть із цукровим діабетом. Особливо часто вона трапляється в тих, хто використовує інсулін або препарати, що стимулюють підшлункову залозу до вироблення інсуліну.

За даними з досліджень, ситуація виглядає так:

• 8 з 10 людей із діабетом 1 типу повідомили про щонайменше один епізод гіпоглікемії протягом 4 тижнів.
• Майже 50% людей з діабетом 2 типу, які приймають інсулін, також мали подібний епізод за той самий період.

Певні таблетки для контролю діабету — зокрема препарати з групи сульфонілсечовини або меглініди — також збільшують ризик гіпоглікемії. Особливо якщо людина пропускає прийом їжі або вживає алкоголь.

А от серед людей без діабету гіпоглікемія — явище рідкісне. Але і в цьому випадку вона можлива, якщо є порушення гормональної регуляції, проблеми з печінкою чи підшлунковою, або людина перенесла складну операцію на шлунку.

Симптоми гіпоглікемії

Низький рівень глюкози в крові проявляється дуже швидко. Симптоми можуть бути легкими або тяжкими, змінюватися з кожним епізодом і навіть взагалі не відчуватися. Але організм зазвичай подає сигнали — і важливо вміти їх розпізнати до того, як ситуація стане небезпечною.

Початкові симптоми, які попереджають про гіпоглікемію

Ці прояви — як попереджувальні дзвіночки. Вони неприємні, але дають можливість вчасно зреагувати:

• Тремтіння або дрижання тіла
• Пітливість
• Відчуття ознобу
• Раптове відчуття голоду
• Прискорене серцебиття
• Слабкість, втома без причини
• Запаморочення або відчуття легкої нестійкості
• Зниження концентрації уваги
• Дратівливість або внутрішня напруга
• Блідість обличчя
• Поколювання або оніміння губ, язика чи щік.

Ознаки тяжкої гіпоглікемії

Коли рівень глюкози падає ще нижче, мозок починає відчувати дефіцит енергії. Це вже критичний стан:

• Погіршення зору або двоїння в очах
• Уповільнене чи сплутане мовлення
• Порушення координації рухів, незграбність
• Сплутаність свідомості або дезорієнтація
• Судоми
• Втрата свідомості.

У таких випадках самостійно впоратися неможливо. Потрібна термінова допомога — введення глюкагону або виклик швидкої.

Нічна гіпоглікемія

Зниження рівня глюкози може трапитися і вночі, коли людина спить. Це особливо небезпечно, оскільки симптоми залишаються непоміченими, а сам стан — триває довше. Людина може прокинутися вже з наслідками нічної гіпоглікемії, навіть не підозрюючи про її наявність.

Щоб запідозрити нічне зниження цукру, варто звертати увагу на наступні ознаки:

• Неспокійний сон або часті пробудження без причини
• Пітливість, мокрі піжама чи простирадло
• Голосні вигуки, рухливість чи сновидіння з елементами страху
• Почуття дезорієнтації або втоми одразу після пробудження.

У людей, які користуються системами безперервного моніторингу глюкози (CGM), такі епізоди виявляються легше, адже пристрій може подати сигнал тривоги ще до того, як рівень глюкози впаде критично.

Гіпоглікемічна неусвідомленість

Іноді організм перестає подавати попереджувальні сигнали про зниження цукру. Це явище називають гіпоглікемічною неусвідомленістю. У таких випадках симптоми або дуже слабкі, або взагалі відсутні — навіть коли рівень глюкози критично низький. Людина може втратити свідомість без жодного попередження.

Найчастіше це трапляється у тих, хто регулярно має епізоди гіпоглікемії. Організм адаптується до низького рівня цукру і «вимикає» симптоми. Але це не означає, що ситуація безпечна — навпаки, ризик тяжких наслідків зростає.

Щоб знизити ризик небезпечної гіпоглікемії при її неусвідомленості, допомагають такі дії:

• Використання CGM-пристрою: система безперервного моніторингу рівня глюкози може попередити про небезпечне зниження ще до появи симптомів.
• Часті ручні вимірювання цукру: особливо перед сном, після фізичної активності або за зміни звичного режиму.
• Попередження рідних і близьких: якщо симптоми відсутні, важливо, щоб хтось поруч умів розпізнати ознаки тяжкого стану й допомогти.
• Службовий собака: спеціально навчений пес може реагувати на зниження глюкози раніше за людину.

Людям із гіпоглікемічною неусвідомленістю часто доводиться змінювати підхід до контролю діабету, аби зменшити ризик повторних епізодів. Це вимагає співпраці з медичними фахівцями, індивідуального плану дій та максимальної уваги до самопочуття.

Можливі ускладнення

Коли рівень глюкози в крові падає надто низько і не відновлюється вчасно, це може мати тяжкі наслідки. У короткостроковій перспективі — це судоми, втрата свідомості та порушення життєво важливих функцій. Якщо ж тяжка гіпоглікемія триває довго, виникає ризик незворотних уражень органів.

Найнебезпечніші наслідки тривалої або тяжкої гіпоглікемії включають:

• Кома: втрата свідомості через критичне порушення енергозабезпечення мозку
• Судоми: неконтрольовані скорочення м’язів, які свідчать про глибокий енергетичний дефіцит у мозкових клітинах
• Порушення ритму серця: зокрема шлуночкові аритмії, які можуть призвести до зупинки серця
• Гостра серцева недостатність: може привести до раптової смерті
• Пошкодження головного мозку: особливо після кількох важких епізодів поспіль.

Окремо варто згадати ще один критичний момент — керування транспортом або робота з технікою. Людина, яка має низький рівень цукру, може втратити координацію, зір або свідомість просто за кермом. Тому тим, хто має діабет, обов’язково слід перевіряти рівень глюкози перед тим, як сідати за кермо або працювати з обладнанням, яке потребує уваги та реакції.

Причини гіпоглікемії у людей з діабетом

У людей із діабетом гіпоглікемія найчастіше виникає через порушення балансу між інсуліном, харчуванням і фізичним навантаженням. Це не завжди наслідок помилки — іноді достатньо невеликого зсуву в режимі, щоб рівень цукру стрімко впав.

Найтиповіші ситуації, які можуть призвести до гіпоглікемії в людей із діабетом:

• Занадто велика доза інсуліну: надлишок препарату знижує рівень глюкози навіть при достатній кількості їжі
• Неправильне введення інсуліну: ін’єкція в м’яз замість жирової тканини пришвидшує дію препарату
• Запізнення з їжею після інсуліну: якщо їжа не надійшла вчасно, рівень глюкози встигає впасти
• Надто висока доза цукрознижувальних таблеток: зокрема сульфонілсечовини або меглінідів
• Фізична активність без корекції дози або додаткового перекусу: м’язи споживають більше глюкози, ніж організм встигає компенсувати
• Вживання алкоголю натщесерце: печінка припиняє виробляти глюкозу, коли зайнята виведенням алкоголю
• Пропуск або значне запізнення прийому їжі: особливо небезпечно, якщо попередньо було введено інсулін
• Низька харчова цінність страви: нестача білків, жирів і клітковини може викликати різке падіння глюкози після їжі
• Вагітність при діабеті 1 типу: у першому триместрі гормональні зміни роблять організм чутливішим до інсуліну

Кожен із цих факторів може стати критичним окремо або в комбінації. Саме тому план лікування діабету завжди має враховувати індивідуальні особливості способу життя.

Причини гіпоглікемії в людей без діабету

Хоча гіпоглікемія найчастіше асоціюється з діабетом, вона може траплятися і в людей без цього діагнозу. Такі випадки менш поширені, але мають свої специфічні причини. Їх умовно поділяють на два типи: реактивну та голодову гіпоглікемію.

Реактивна гіпоглікемія

Цей тип зниження цукру в крові виникає через кілька годин після прийому їжі, зазвичай — із високим вмістом простих вуглеводів. Механізм передбачає надмірну реакцію організму на їжу: глюкоза різко зростає, а потім так само стрімко падає через підвищене вивільнення інсуліну.

Особливо часто це трапляється після вживання продуктів із високим глікемічним індексом:

• Білий хліб: швидко підвищує рівень глюкози, але ефект нетривалий
• Солодка випічка: містить як прості цукри, так і рафіноване борошно
• Картопля або білий рис: при відсутності білків і жирів у страві можуть спричинити стрибки глюкози.

Ще один важливий чинник — баріатричні операції, особливо шлункове шунтування. Після таких втручань всмоктування цукру з їжі відбувається швидше, ніж зазвичай. Це викликає гіперреакцію інсуліну й, як наслідок, гіпоглікемію.

У більшості випадків організм самостійно нормалізує рівень глюкози. Але в разі виражених симптомів допомагає вживання продуктів, що містять вуглеводи.

Гіпоглікемія голодування

У здорової людини організм зазвичай здатен підтримувати рівень глюкози навіть під час тривалої перерви між прийомами їжі. Основну роль у цьому відіграє глікоген — форма запасу глюкози в печінці — а також здатність організму виробляти глюкозу з інших речовин (глюконеогенез). Але якщо запаси глікогену малі або глюконеогенез пригнічений, може виникнути гіпоглікемія навіть у відсутність серйозних захворювань.

Причини, що можуть призвести до гіпоглікемії при голодуванні:

• Недостатній запас глікогену в печінці: у людей з низьковуглеводною дієтою, обмеженим харчуванням, малою масою тіла або після тривалого голодування
• Зловживання алкоголем: пригнічує утворення нової глюкози (глюконеогенез), особливо якщо їжа відсутня
• Критичні захворювання: як-от термінальна стадія ураження печінки, сепсис або ниркова недостатність
• Надниркова недостатність: дефіцит кортизолу, що порушує механізми стабілізації глюкози
• Інсулінома: рідкісна пухлина підшлункової залози, яка виділяє надлишок інсуліну
• Неінсулінома-залежна гіпоглікемія пухлинного походження: пухлини, що продукують надлишок інсуліноподібного фактора росту IGF-2
• Лікарські препарати: деякі антибіотики, бета-блокатори та інші медикаменти можуть знижувати рівень глюкози як побічний ефект

Також гіпоглікемія може виникати в здорових людей після інтенсивного фізичного навантаження натщесерце, коли м'язи використовують залишки глюкози та глікогену, а печінка не встигає компенсувати дефіцит. У подібних випадках достатньо відновити рівень вуглеводів у раціоні або зменшити інтервали між прийомами їжі.

Якщо ж симптоми виникають регулярно або супроводжуються втратою свідомості, необхідне ретельне обстеження для виключення серйозніших причин.

Діагностика гіпоглікемії

Визначити, що у людини дійсно гіпоглікемія, можна тільки шляхом вимірювання рівня глюкози в крові. Оцінка симптомів важлива, але недостатня — бо вони можуть бути неспецифічними або взагалі відсутніми. Підхід до діагностики залежить від того, чи має людина діабет.

У людей з діабетом

Для контролю цукру використовують глюкометри — портативні пристрої, які за краплею крові з пальця визначають рівень глюкози. Дедалі частіше застосовуються і системи безперервного моніторингу (CGM), які вимірюють глюкозу в міжклітинній рідині кожні кілька хвилин.

CGM дає можливість не лише бачити рівень глюкози в реальному часі, а й отримувати сигнал тривоги, коли цукор починає знижуватись. Це особливо цінно під час сну або в ситуаціях, коли симптоми гіпоглікемії відсутні.

Якщо симптоми гіпоглікемії з’являються, а рівень глюкози неможливо виміряти — лікування слід розпочати одразу, не чекаючи лабораторного підтвердження.

У людей без діабету

Якщо лікар підозрює гіпоглікемію в людини без діабету, стандартним методом дослідження є моніторинг глюкози в умовах голодування. Це означає, що протягом кількох днів рівень цукру перевіряють кожні кілька годин без вживання їжі. Паралельно можуть проводити гормональні та біохімічні тести, щоб виявити причину.

У разі підозри на реактивну гіпоглікемію застосовують тест толерантності до змішаного харчового навантаження (MMTT). Спочатку людина вживає спеціальний напій із вуглеводами, білками та жирами, після чого медичні працівники відстежують рівень глюкози в крові протягом 5 годин. Такий тест дозволяє визначити, чи є надмірна відповідь організму на їжу.

Іноді також призначають візуалізаційні дослідження — наприклад, УЗД, КТ або МРТ, якщо є підозра на пухлину підшлункової залози чи інші новоутворення.

Лікування гіпоглікемії

Тактика лікування залежить від тяжкості стану. Якщо рівень глюкози помірно знизився, а людина при свідомості й може самостійно їсти, достатньо вживання швидких вуглеводів. У тяжких випадках потрібне екстрене введення глюкагону або навіть госпіталізація.

Легка й середня гіпоглікемія

У таких випадках діє так зване правило «15–15». Його суть у тому, щоб підняти рівень глюкози поступово, не перевантажуючи організм. Ось як це працює:

• Крок 1: вжити 15 грамів швидких вуглеводів
• Крок 2: зачекати 15 хвилин і перевірити рівень глюкози
• Крок 3: якщо цукор залишився нижче 70 мг/дл — повторити перший крок

Щоб орієнтуватися в кількості, варто знати, які продукти містять приблизно 15 грамів вуглеводів:

• Половинка банана: зручна для швидкого перекусу
• Півсклянки фруктового соку або звичайної (не дієтичної) газованої води: діє швидко
• 1 столова ложка цукру, меду або сиропу: легко розчинити у воді
• 3–4 таблетки глюкози: дозування вказане на упаковці
• Тюбик глюкозного гелю: зручно в екстрених ситуаціях

У дітей кількість вуглеводів для лікування слід зменшити — дозу обирають індивідуально, залежно від віку та маси тіла. Педіатр або ендокринолог зазвичай надає точні рекомендації для кожного випадку.

Якщо симптоми вже почали зникати після першої порції вуглеводів, важливо не переїдати. Надлишок цукру спричиняє так звану «відбивну» гіперглікемію, коли після низького рівня різко настає надмірно високий.

Невідкладна допомога при тяжкій гіпоглікемії

Тяжка гіпоглікемія — це ситуація, коли людина втрачає свідомість або не може самостійно ковтати. У таких випадках діяти треба негайно. Давати їжу чи напої категорично заборонено — є ризик задихнутися. Єдиний безпечний спосіб — екстрене введення глюкагону.

Глюкагон — це препарат, що стимулює печінку до вивільнення запасеної глюкози. Доступний у вигляді ін’єкційного порошку з розчинником або назального спрею. В обох випадках діє швидко — глюкоза починає підвищуватись протягом 5–15 хвилин.

Що робити, якщо людина поруч з вами має симптоми тяжкої гіпоглікемії:

• Не давати нічого через рот: навіть воду або сік — ризик аспірації
• Ввести глюкагон: якщо це ін’єкція — в сідницю, плече або стегно; якщо спрей — в одну ніздрю
• Покласти людину на бік: у разі блювання це допоможе уникнути задухи
• Очікувати відновлення свідомості: зазвичай протягом 5–15 хвилин
• У разі відсутності глюкагону або тривалої втрати свідомості: викликати швидку без зволікань

Після пробудження в людини може бути нудота або слабкість. Не поспішайте давати їжу — дочекайтеся, поки стан стабілізується. Якщо блювання продовжується або свідомість не відновлюється, необхідна госпіталізація.

Важливо, щоб ті, хто живе або часто буває поруч із людиною з діабетом, знали, як користуватися глюкагоном. Інструкція додається до кожного препарату, і її варто перечитати до того, як настане критична ситуація.

Профілактика гіпоглікемії

Цілковито уникнути епізодів гіпоглікемії при діабеті часто неможливо. Але зменшити їхню частоту й тяжкість — цілком реально. Для цього потрібне уважне ставлення до сигналів організму, гнучкість у лікувальному плані та регулярне спостереження за рівнем глюкози.

Профілактика починається з розуміння того, чому саме в кожної конкретної людини виникає зниження цукру. Щойно виявляється причина — її можна нейтралізувати або мінімізувати.

Ось що допомагає зменшити ризик гіпоглікемії:

• Приймати препарати відповідно до призначення: не змінювати дозу інсуліну чи таблеток без узгодження з лікарем
• Дотримуватись режиму харчування: не пропускати прийоми їжі та уникати тривалих перерв між ними
• Контролювати фізичне навантаження: планувати додатковий перекус або корекцію дози перед тренуваннями
• Регулярно перевіряти рівень глюкози: особливо перед сном, після фізичної активності, у разі незвичного самопочуття
• Використовувати CGM або вести щоденник: записувати час, симптоми, обставини, що передували гіпоглікемії, та рівень глюкози

Саме завдяки таким записам можна виявити закономірності — наприклад, що зниження глюкози регулярно виникає після вечірніх прогулянок або після певного типу сніданку. Такі спостереження безцінні при налаштуванні терапії.

Життя з гіпоглікемією

Щоб жити з діабетом або іншими станами, що супроводжуються гіпоглікемією, і залишатися у безпеці, важливо не лише стежити за глюкозою, а й бути готовим до можливих епізодів у будь-який момент. Це стосується не тільки медичних дій, а й повсякденних звичок і комунікації з оточенням.

Є кілька простих речей, які можуть суттєво знизити ризик тяжких наслідків гіпоглікемії:

• Носити медичний ідентифікатор: браслет або жетон із зазначенням діагнозу, препарату, що використовується, і контакту на випадок екстреної ситуації
• Мати при собі швидкі вуглеводи: наприклад, сік у коробці, глюкозні таблетки або фруктову пастилку
• Навчити близьких діяти в екстрених ситуаціях: пояснити, що таке глюкагон і як ним користуватись
• Уникати надмірного вживання вуглеводів при гіпоглікемії: це може спричинити стрибок цукру в інший бік — так звану «відбивну гіперглікемію»

Труднощі при лікуванні гіпоглікемії можуть бути не лише фізичними. Іноді на фоні зниження цукру вмикається емоційна реакція: страх, паніка або бажання «запастися» їжею на випадок повтору. Важливо зупинитися, дочекатися, поки перші 15 грамів вуглеводів подіють, і тільки тоді оцінювати стан повторно.

Найкращі дієти при діабеті

Часте сечовипускання (полакіурія) : причини і лікування

Кориця