Гепатит D: що це таке, як передається і чим небезпечний

Гепатит D — складне захворювання печінки, що викликає серйозні ураження і часто приховано розвивається. Його особливості потребують уважного ставлення та правильного лікування.

Гепатит D зустрічається нечасто, проте має підвищену небезпеку через складний перебіг і ризик тяжких ускладнень. Для збереження здоров’я важливо розуміти, що саме робить цю інфекцію особливою і як можна зменшити її вплив.

Що таке гепатит D

Гепатит D — це вірусне захворювання, яке вражає печінку, але на відміну від інших типів гепатиту, не здатне викликати інфекцію самостійно. Причина — у будові самого збудника. Вірус гепатиту D не має всього необхідного для повноцінного розмноження в організмі людини. Щоб проникнути в клітини печінки й почати копіювати себе, йому обов’язково потрібна допомога іншого вірусу — зокрема, вірусу гепатиту B.

Саме вірус гепатиту B забезпечує захисну оболонку, яку вірус гепатиту D використовує як «транспорт» для зараження. Без такої оболонки він не може активуватися в організмі. Це означає, що людина ніколи не зможе заразитися гепатитом D, якщо в її організмі немає вірусу гепатиту B. З іншого боку, коли обидва віруси присутні разом, дія вірусу гепатиту D значно посилює ураження печінки, збільшуючи ризик запалення, рубцювання тканин і тривалого перебігу хвороби.

Через цю залежність вірус гепатиту D вважається унікальним — він не поширюється серед людей окремо, не може створити власну епідемію й завжди «прив’язаний» до іншого збудника. Його часто виявляють уже на тлі існуючої інфекції гепатиту B, коли перебіг захворювання раптово стає агресивнішим або змінюється без очевидних причин.

Форми інфекції: коінфекція і суперінфекція

Коли в організмі одночасно з’являються віруси гепатиту B і D або один із них приєднується пізніше, це визначає тип інфекції. Саме черговість зараження впливає на те, наскільки інтенсивно розвиватиметься захворювання, чи стане воно хронічним і яких ускладнень варто очікувати. Усі випадки інфікування гепатитом D поділяють на коінфекцію та суперінфекцію.

Коінфекція

Це ситуація, коли людина заражається вірусами гепатиту B і D одночасно. Такий варіант зазвичай трапляється при одноразовому контакті з джерелом інфекції, де обидва збудники передаються разом. Перебіг у цьому випадку може бути гострим, зі значним запаленням печінки, підвищенням температури тіла, зміною кольору шкіри й сечі. Проте для коінфекції характерна менша ймовірність переходу в хронічну форму, якщо імунна система спрацьовує ефективно.

Незважаючи на те, що симптоми можуть бути яскраво вираженими, при коінфекції часто вдається повністю одужати. Організм у такому разі бореться одразу з обома збудниками, і якщо ця боротьба виявляється успішною, інфекція не затримується надовго.

Суперінфекція

Суперінфекція виникає тоді, коли людина вже має хронічний гепатит B і пізніше інфікується вірусом гепатиту D. У цьому випадку новий вірус діє не на «нульовому фоні», а на вже ослабленій або зміненій печінці. Через це суперінфекція перебігає значно складніше. Симптоми можуть з’явитися раптово або різко посилитися, навіть якщо до того гепатит B не викликав помітних проявів.

Саме суперінфекція найчастіше переходить у хронічну форму. Вірус гепатиту D у таких умовах може швидко спричинити рубцювання печінкової тканини, порушення функцій печінки й підвищення ризику розвитку серйозних ускладнень. Протягом перших двох років у частини пацієнтів уже виявляють ознаки цирозу.

Симптоми гепатиту D

Прояви гепатиту D загалом подібні до інших форм вірусного гепатиту. Зазвичай вони виникають раптово та можуть бути досить вираженими. У деяких випадках симптоми не дають про себе знати одразу або з’являються на тлі вже наявного гепатиту B. Важливо також враховувати, що вірус гепатиту D може загострювати вже наявні симптоми гепатиту B або робити перебіг хвороби тяжчим. Усе це значно ускладнює діагностику без лабораторного підтвердження.

Ознаки можуть бути різними, але найчастіше фіксуються такі зміни стану:

• Гарячка: температура тіла може бути підвищеною протягом кількох днів.
• Біль у правому підребер’ї: печінка запалюється, що викликає дискомфорт або ниючий біль.
• Нудота та блювання: часто супроводжуються втратою апетиту.
• Потемніння сечі: колір стає схожим на темне пиво або чай.
• Знебарвлення випорожнень: кал набуває світло-сірого або майже білого кольору.
• Жовтяниця: шкіра, білки очей і слизові набувають жовтуватого відтінку.
• Загальна слабкість: часто виникає на тлі інтоксикації та зневоднення.

У випадку суперінфекції ці симптоми можуть проявлятись гостріше, навіть якщо до того гепатит B протікав без жодних скарг. Саме тому різке погіршення стану або поява жовтяниці в особи з уже встановленим діагнозом гепатиту B є приводом для негайного обстеження на гепатит D.

Як передається гепатит D

Вірус гепатиту D поширюється лише через контакт з інфікованою кров’ю або біологічними рідинами людини. Він не передається через повітря, побутові предмети, воду чи їжу. У більшості випадків зараження відбувається під час спільного використання інструментів, якими пошкоджується шкіра чи слизові, або під час незахищених статевих контактів.

Основні способи передачі інфекції такі:

• Вагінальний, анальний і оральний секс: інфікування може статися під час будь-якого виду статевого контакту без бар’єрного захисту.
• Спільне використання голок або інструментів: зараження відбувається при введенні наркотиків або ліків, якщо обладнання не є стерильним.
• Контакт із кров’ю під час уколів: можливий під час випадкових поранень, ін’єкцій або маніпуляцій у медичній сфері.
• Передача під час пологів: у рідкісних випадках вірус може перейти від матері до дитини у момент народження.

Хто має вищий ризик інфікування

Передача гепатиту D відбувається не так легко, як деяких інших інфекцій, але є групи людей, для яких ризик зараження зростає суттєво. У всіх випадках ця загроза зумовлена або регулярним контактом з кров’ю, або поведінковими чинниками, пов’язаними з порушенням бар’єрного захисту. 

Найбільше ризику інфікуватися мають такі категорії:

• Особи, які вживають ін’єкційні наркотики: особливо при використанні спільних голок або іншого обладнання для ін’єкцій.
• Люди з ВІЛ-інфекцією: через спільні механізми передачі та можливі множинні інфекції.
• Сексуальні партнери інфікованих: якщо один із партнерів має гепатит B або гепатит D, ризик зростає без захисту.
• Медичні працівники: у разі випадкового контакту з кров’ю під час виконання професійних обов’язків.
• Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі: через часті інвазивні процедури з використанням апаратів і катетерів.
• Люди, які живуть із особами, інфікованими гепатитом B або D: ризик зростає при спільному використанні особистих предметів або в разі контактів із кров’ю.

Наявність одного з перелічених факторів не означає автоматичне зараження, але вимагає більшої уважності до свого здоров’я, вакцинації проти гепатиту B та уникнення ситуацій, які можуть призвести до контакту з кров’ю чи біологічними рідинами іншої людини.

Ускладнення, які може спричинити гепатит D

Ускладнення гепатиту D найчастіше виникають у разі переходу хвороби в хронічну форму, що трапляється переважно при суперінфекції. Ці зміни можуть розвиватися швидко, особливо якщо інфекція не виявлена вчасно або перебіг залишається безсимптомним.

Серед найпоширеніших ускладнень фіксують такі стани:

• Цироз печінки: хронічне ураження, при якому нормальна печінкова тканина замінюється рубцевою, що порушує функції органа.
• Печінкова недостатність: стан, за якого печінка перестає справлятися зі своєю роботою — очищенням крові, синтезом білків і регуляцією обміну речовин.
• Первинна злоякісна пухлина печінки: найбільш типова форма — гепатоцелюлярна карцинома, яка виникає на тлі тривалого запалення й цирозу.

Ці ускладнення не з’являються раптово, але в разі хронічного перебігу ризик їхнього розвитку зростає щороку. Саме тому пацієнтам із підтвердженим гепатитом D рекомендують регулярне обстеження, контроль функції печінки та дотримання лікувального плану, навіть якщо симптоми на певному етапі майже зникають.

Як виявляють гепатит D

Діагностика гепатиту D базується на результатах лабораторних аналізів і візуальних методів обстеження. Важливо не лише підтвердити наявність самого вірусу, а й оцінити, наскільки він уже вплинув на стан печінки. У більшості випадків перевірку проводять у пацієнтів, які вже мають діагноз гепатиту B або мають симптоми, які не відповідають типовому перебігу.

Для виявлення гепатиту D використовують такі методи:

• Аналіз крові: дозволяє визначити наявність антитіл до вірусу гепатиту D або його генетичного матеріалу. Саме цей тест підтверджує факт інфікування.
• Ультразвукове дослідження печінки: допомагає виявити ознаки запалення, збільшення органа чи структурних змін, які можуть свідчити про ускладнення.
• Еластографія: сучасна неінвазивна методика, що дозволяє оцінити ступінь фіброзу печінки — тобто, наскільки сильно тканина вже зазнала рубцювання.

Іноді, якщо результати суперечливі або є підозра на початкові ураження, лікар може рекомендувати додаткові обстеження. Але в більшості випадків комбінація аналізу крові та оцінки стану печінки через візуалізацію дає достатньо інформації для постановки точного діагнозу й вибору тактики спостереження або лікування.

Лікування та ведення гепатиту D

На сьогодні не існує лікування, яке б повністю усувало вірус гепатиту D з організму. У разі гострої форми інфекція іноді зникає самостійно, без застосування медикаментів. Така реакція можлива, якщо імунна система пацієнта достатньо сильна й не має супутніх уражень. Проте у разі переходу в хронічну форму виникає потреба в медикаментозному контролі інфекції, щоб уповільнити пошкодження печінки та знизити ризик ускладнень.

Для лікування гепатиту D використовують такі підходи:

• Пегінтерферон: препарат, що активізує імунну відповідь організму проти вірусу. Застосовується у вигляді ін’єкцій і потребує тривалого курсу — зазвичай не менше року.
• Булевіртид: противірусний засіб, дозволений для лікування гепатиту D у деяких країнах. Його застосування допомагає зменшити активність вірусу, але в Україні препарат недоступний.
• Трансплантація печінки: крайній варіант, який розглядають тоді, коли печінка зазнала незворотних змін і не виконує своїх функцій. Застосовується при вираженій печінковій недостатності або тяжкому цирозі.

Тактика лікування залежить від форми захворювання, віку пацієнта, наявності супутніх діагнозів та результатів обстеження. У багатьох випадках терапія не дає повного усунення вірусу, але дозволяє значно сповільнити його дію, стабілізувати стан і зменшити ризики ускладнень. Саме тому пацієнтам з хронічним перебігом потрібне регулярне спостереження й динамічна оцінка ефективності лікування.

Прогноз і тривалість перебігу

Гепатит D може мати як гостру, так і хронічну форму, і саме від цього залежить прогноз. Якщо вірус гепатиту D потрапляє в організм одночасно з вірусом гепатиту B, перебіг зазвичай обмежується кількома тижнями або місяцями. У таких випадках інфекція рідко призводить до летальних наслідків і може минути без медикаментозного лікування. Однак навіть за сприятливого перебігу пацієнт потребує спостереження, щоб виключити ризик затяжного запалення або непомітного переходу до хронічної форми.

Набагато складнішим є прогноз при суперінфекції, коли вірус гепатиту D приєднується до вже наявної хронічної інфекції гепатиту B. У такому разі ймовірність хронізації дуже висока. Згідно з даними, до 70% осіб із хронічною формою гепатиту D у перспективі розвивають цироз печінки. У частини пацієнтів це відбувається вже протягом перших двох років після зараження, тоді як в інших ураження печінки прогресує поступово, впродовж десяти років або довше.

Ще одна важлива цифра — приблизно чверть людей із хронічною інфекцією гепатиту B, ускладненою гепатитом D, помирають від пов’язаних ускладнень, таких як цироз або рак печінки. Це підкреслює потребу у своєчасному виявленні інфекції та ретельному спостереженні за станом печінки навіть тоді, коли симптоми здаються незначними або взагалі відсутні.

Профілактика гепатиту D

Оскільки вірус гепатиту D не може існувати без вірусу гепатиту B. Тому всі заходи зводяться до уникнення зараження гепатитом B і зниження ризику контактів із кров’ю чи біологічними рідинами інфікованих людей.

Найважливіші профілактичні заходи такі:

• Вакцинація проти гепатиту B: надійно захищає від обох вірусів, оскільки гепатит D не зможе розвинутись без присутності вірусу гепатиту B.
• Використання імуноглобуліну: у разі можливого контакту з вірусом гепатиту B застосовується специфічний імуноглобулін, який допомагає запобігти зараженню.
• Захищений секс: використання презервативів знижує ризик передачі гепатиту B і, відповідно, гепатиту D.
• Недопустимість спільного використання голок: як для введення наркотиків, так і для ліків чи косметичних процедур.
• Відмова від спільного користування особистими речами: зокрема, предметами, які можуть бути в контакті з кров’ю — бритвами, манікюрними інструментами, зубними щітками.
• Профілактика у новонароджених: якщо мати має гепатит B або поєднання гепатиту B і D, дитині вводять вакцину й імуноглобулін одразу після народження для зменшення ризику інфікування.

Попри те, що гепатит D не поширюється самостійно, нехтування профілактикою гепатиту B автоматично відкриває шлях і для другого вірусу. Тому навіть один контакт із потенційно зараженою кров’ю без належного захисту може призвести до подвійного інфікування з тяжким перебігом.

Як жити з гепатитом D

Гепатит D, особливо в хронічній формі, вимагає уважного й відповідального ставлення до свого здоров’я. Навіть за відсутності виражених симптомів, інфекція може продовжувати пошкоджувати печінку. Тому важливо не лише дотримуватись схеми лікування, якщо вона призначена, а й створити для печінки максимально сприятливі умови. Це означає зменшення токсичного навантаження, раціональне харчування, обмеження вживання шкідливих речовин і регулярний контроль функції органа.

Щоб знизити ризик ускладнень і підтримати роботу печінки, варто дотримуватись таких принципів:

• Виключити алкоголь: будь-яка кількість алкоголю підвищує навантаження на печінку й пришвидшує розвиток фіброзу.
• Відмовитись від куріння: тютюновий дим містить сполуки, які негативно впливають не лише на легені, а й на функцію печінки.
• Контролювати масу тіла: надмірна вага ускладнює перебіг захворювань печінки, зокрема через жирову дегенерацію.
• Дотримуватись збалансованого харчування: перевагу слід віддавати продуктам з низьким вмістом насичених жирів, доданого цукру й консервантів.
• Перевіряти безпечність ліків: деякі препарати, зокрема ті, що містять парацетамол, можуть мати токсичну дію при захворюваннях печінки. Усі засоби, навіть безрецептурні, варто погоджувати з лікарем.
• Регулярно проходити обстеження: спостереження за станом печінки та оцінка її функції допомагають виявити зміни на ранньому етапі.

Життя з гепатитом D не означає постійну загрозу або обмеження, якщо вчасно вжити заходів. Важливо залишатися під наглядом фахівців, бути уважним до свого організму та уникати всього, що може спровокувати прогресування хвороби або загострення її перебігу.

Коли звертатися по допомогу

Деякі симптоми при гепатиті D можуть свідчити про різке погіршення стану або розвиток небезпечних ускладнень. У таких випадках зволікання з медичною допомогою може мати тяжкі наслідки. Якщо ви вже знаєте про наявність гепатиту B або гепатиту D і помічаєте будь-який з наведених нижче симптомів, варто негайно звернутися до лікарні.

До ознак, що потребують термінової допомоги, належать:

• Сильний біль у животі: особливо в правому підребер’ї або з раптовим початком.
• Блювання, яке не зупиняється: включно з неможливістю утримати рідину чи їжу.
• Блювання з домішками крові: або блювання, схоже на кавову гущу, що свідчить про можливу внутрішню кровотечу.
• Жовтяниця: раптове або інтенсивне пожовтіння шкіри, очей чи слизових.
• Порушення свідомості: сплутаність думок, дезорієнтація або інші ознаки ураження нервової системи.
• Темна сеча або її майже повна відсутність: що може свідчити про печінкову або ниркову недостатність.
• Світлі або глинясті випорожнення: характерна ознака порушення відтоку жовчі або глибокого ураження печінки.

У таких ситуаціях краще не чекати планового візиту, а звернутись до найближчого медичного закладу, де зможуть оцінити стан і надати допомогу.

Розторопша (Чортополох)

10 користей кави, які багато хто не очікує

Гепатит B: вірус, що вражає печінку