Вітряна віспа у дорослих і як уникнути ускладнень

Вітряна віспа у дорослих трапляється рідше, ніж у дітей, але перебіг хвороби значно складніший і може викликати серйозні ускладнення.

Є хвороби, які ми схильні вважати виключно дитячими — поки не зіткнемось із ними дорослими. Вітряна віспа — саме з таких. Те, що в дитинстві минало за кілька днів і викликало радше дискомфорт, у дорослому віці може обернутися температурою, болем у всьому тілі та навіть госпіталізацією. У цій історії головне — знати, чи ти в групі ризику, чи маєш захист і як діяти, якщо раптом з’явились перші симптоми.

Що таке вітряна віспа

Вітряна віспа, або вітрянка, — це інфекційне захворювання, яке викликає вірус varicella-zoster. Найчастіше воно асоціюється з дитячим віком, однак дорослі також можуть заразитися, якщо не мали контакту з вірусом у дитинстві або не були вакциновані. Характерною ознакою хвороби є сверблячі червоні пухирці, які з’являються спочатку на обличчі та грудях, а згодом поширюються по всьому тілу.

Після того як людина перехворіла на вітряну віспу, у неї зазвичай формується стійкий імунітет. Це означає, що повторне зараження трапляється дуже рідко.

Симптоми у дорослих

У дорослих вітряна віспа часто має складніший перебіг, ніж у дітей. Симптоми з’являються не одразу після зараження — інкубаційний період може тривати від одного до трьох тижнів. Усе починається із загального нездужання, а вже згодом виникає висип.

Процес розвитку хвороби відбувається поетапно. Важливо знати основні прояви:

• Грипоподібні прояви: підвищення температури, втома, головний біль, болі в тілі та зниження апетиту. Ці симптоми зазвичай з’являються за день-два до висипу.
• Висип: спочатку на обличчі та грудях виникають червоні плями, які потім покривають усе тіло й перетворюються на сверблячі пухирці, наповнені рідиною.
• Перебіг висипань: пухирці лопаються, стають ранками, далі покриваються кірочками й гояться. Поки частина кірочок підсихає, можуть з’являтися нові пухирці — іноді до 500 на всьому тілі.

Через те, що частина пухирців ще тільки з’являється, а інші вже вкриваються кірочками, перебіг у дорослих часто затягується і переноситься важче, ніж у дітей.

Період одужання

Одужання зазвичай настає поступово. У дорослих нові елементи висипу перестають з’являтись приблизно на сьомий день від початку хвороби. Це не означає повне зникнення симптомів, але сигналізує, що гостра фаза минає.

Упродовж 10–14 днів пухирці повністю підсихають і вкриваються кірочками. Коли всі ураження на шкірі вже вкриті кірками, людина перестає бути заразною для оточення.

Хто в групі ризику

Вітряна віспа у дорослому віці загрожує тим, хто не хворів у дитинстві й не був вакцинований. Іноді люди навіть не знають, що не мають імунітету, доки не зіштовхуються з хворобою напряму. Особливо уважними мають бути ті, хто постійно контактує з дітьми або працює у великих колективах, де легко передається будь-яка інфекція.

Зараження стає більш імовірним у побутових ситуаціях, які здаються буденними:

• Життя з невакцинованими дітьми: у сім’ях із малечею, які не мають щеплень, вірус легко передається.
• Робота у дитячих колективах: працівники садків, шкіл та освітніх центрів часто стикаються з вірусами, зокрема і з вірусом вітряної віспи.
• Контакт у закритому приміщенні: перебування понад 15 хвилин із хворим підвищує ризик зараження, навіть без фізичного дотику.
• Дотик до ураженої шкіри: висипи при вітряній віспі та оперізувальному лишаї містять вірус, здатний швидко передаватися.
• Використання речей хворого: одяг, рушники та постіль можуть бути джерелом інфекції, якщо не були оброблені.

Є ще одна категорія людей, для яких хвороба становить серйозну загрозу не лише через імовірність зараження, а й через можливі ускладнення. Йдеться про тих, чия імунна система знижена або працює нестабільно. Наприклад, до групи підвищеного ризику належать вагітні жінки, які не хворіли на вітряну віспу раніше. У них можливі ускладнення як для себе, так і для майбутньої дитини.

Також до цієї групи потрапляють люди, які отримують хімієтерапію або лікування, що пригнічує імунітет. Це ж стосується пацієнтів із ВІЛ, тих, хто тривалий час приймає кортикостероїди через хронічні захворювання, а також осіб після пересадки органів чи кісткового мозку. 

Ускладнення

Ускладнення можуть виникнути у будь-кого, але особливо обережними мають бути ті, хто вже має ослаблений імунітет, хронічні захворювання або проходить лікування, що впливає на захисні сили організму.

Деякі симптоми, які спершу здаються звичайним проявом хвороби — як-от висока температура, головний біль або висип — можуть бути сигналами початку серйозніших проблем. Якщо вони посилюються або супроводжуються змінами дихання, свідомості чи координації, варто запідозрити ускладнення. Їх перелік широкий:

• Інфекції шкіри, м’яких тканин і кісток: часто виникають через розчухування висипу або недостатню гігієну.
• Сепсис: загрозливий стан, при якому бактерії проникають у кров і швидко поширюються по всьому тілу.
• Збої згортання крові: можуть спричинити появу синців, кровотеч або тромбів.
• Зневоднення: результат втрати рідини на тлі лихоманки, блювання чи відсутності апетиту.
• Енцефаліт: запалення мозку, що призводить до порушень нервової системи — від слабкості до втрати орієнтації.
• Пневмонія: ураження легень, яке викликає кашель, задишку та підвищену температуру.
• Токсичний шоковий синдром: рідкісне, але небезпечне ускладнення, що розвивається при проникненні бактерій через уражену шкіру.

Навіть один із цих станів може значно ускладнити перебіг хвороби. 

Вітряна віспа і вагітність

Якщо майбутня мама ніколи не хворіла на вітряну віспу і не була вакцинована, інфікування під час виношування дитини може мати серйозні наслідки. Імунна система в цей час працює інакше: вона дещо пригнічується, щоб не відторгнути плід. Це створює сприятливі умови для розвитку вірусу.

Одним із найпоширеніших ускладнень у жінки є пневмонія, яка при вагітності зазвичай має тяжчий перебіг. Вона може потребувати стаціонарного лікування і значно впливає на загальний стан. Ще одна проблема — вплив вірусу на плід. Якщо інфікування відбулося на ранніх термінах, ризик вроджених вад зростає. Серед них — ураження кінцівок, мозку, а також затримка росту.

Інфекція на пізніх термінах — не менш небезпечна. Якщо жінка захворює за кілька днів до пологів, дитина може народитися з неонатальною формою вітряної віспи. Це важкий стан, при якому імунітет новонародженого не здатен ефективно боротися з вірусом. Така форма потребує термінового медичного втручання.

Усе це не означає, що кожна вагітна, яка захворіла на вітряну віспу, обов’язково матиме ускладнення. Але ризики занадто серйозні, щоб залишати ситуацію без уваги. 

Лікування у дорослих

У більшості випадків вітряна віспа у дорослих не потребує специфічного лікування — організм справляється з вірусом самостійно. Основна мета — полегшити симптоми й підтримати загальний стан, поки хвороба проходить свої етапи. Але важливо знати, які саме засоби можуть допомогти і коли варто звернутись до медикаментозної терапії.

Полегшити свербіж і дискомфорт допомагають місцеві засоби. Наприклад, лосьйон із каламіном створює охолоджувальний ефект і зменшує подразнення шкіри. Також ефективними вважаються ванни з колоїдним вівсом — вони заспокоюють шкіру й знижують свербіж.

При високій температурі можна приймати жарознижувальні засоби. Важливо уникати препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, через можливі побічні ефекти. Замість них підходять засоби на основі парацетамолу або ібупрофену, які доступні без рецепта.

У деяких випадках лікар може призначити противірусні препарати — наприклад, ацикловір або валацикловір. Це відбувається тоді, коли є ризик ускладнень, хвороба має тяжкий перебіг або пацієнт належить до груп підвищеного ризику. Таке лікування ефективніше, якщо розпочати його в перші 24–48 годин після появи висипу.

Самолікування при вітряній віспі може здаватися логічним, але краще не ризикувати, якщо симптоми швидко посилюються. Вчасна консультація допоможе обрати правильну стратегію й уникнути зайвих ускладнень.

Вакцина від вітряної віспи

Надійний спосіб уникнути вітряної віспи в дорослому віці — вакцинація. Якщо ви не хворіли в дитинстві і не отримували щеплення, дві дози вакцини можуть захистити від зараження або значно зменшити тяжкість перебігу хвороби. У наявних варіантах використовується вакцина Варивакс, яка вводиться з інтервалом у чотири тижні.

Ефективність щеплення становить понад 90%. Імунітет, який формується після обох доз, зазвичай зберігається на все життя. Крім того, вакцина знижує ризик виникнення оперізувального лишаю у майбутньому, адже попереджає первинне зараження вірусом varicella-zoster.

Попри переваги, є обмеження, які можуть тимчасово або постійно відкласти вакцинацію. До них належать:

• Гостре захворювання середньої або тяжкої форми: щеплення відкладають до повного одужання.
• Ймовірність настання вагітності в найближчий місяць: у цей період вакцинуватися не рекомендується.
• Реакція на компоненти вакцини: алергія на желатин або неоміцин, або серйозна реакція на попереднє щеплення.
• Лікування онкології: під час хімієтерапії або променевої терапії щеплення зазвичай протипоказане.
• Імуносупресивна терапія: зокрема тривалий прийом стероїдів або імунодефіцитні стани, як-от ВІЛ.
• Переливання крові в недавньому минулому: може знижувати ефективність вакцинації.

Оцінити доцільність вакцинації може лише лікар, враховуючи ваші супутні хвороби, схильність до алергій і загальний стан. У переважній більшості випадків щеплення є безпечним і виправданим кроком, особливо якщо ви маєте частий контакт із дітьми або працюєте в колективі.

Побічні ефекти вакцини

Як і будь-яке щеплення, вакцина від вітряної віспи може викликати реакцію організму. У більшості випадків ці ефекти незначні й минають самі по собі без ускладнень. Вони зазвичай з’являються в перші дні після введення дози й не потребують спеціального лікування.

Найчастіше спостерігаються локальні прояви в місці ін’єкції — почервоніння, легка припухлість або чутливість при дотику. У частини людей може виникнути короткочасне підвищення температури або поодинокі висипання на шкірі, що нагадують слабку форму самої хвороби.

Серйозні побічні ефекти трапляються дуже рідко. Але для повноти інформації варто знати, що серед можливих реакцій, зафіксованих у поодиноких випадках:

• Анафілаксія: сильна алергічна реакція, яка потребує негайної допомоги.
• Атаксія: порушення координації, що виникає внаслідок подразнення нервової системи.
• Целюліт: інфекційне ураження шкіри навколо місця ін’єкції.
• Енцефаліт: запалення мозку, яке може супроводжуватись судомами та змінами свідомості.
• Судоми без температури: рідкісне явище, яке проходить самостійно.
• Пневмонія: запалення легень, яке пов’язують із відповіддю імунної системи.

Навіть із урахуванням можливих ризиків переваги вакцинації значно переважають. Поява побічних ефектів не означає, що щеплення було «неправильним» — це очікувана реакція імунної системи, яка свідчить, що організм формує захист. 

Вітряна віспа і оперізувальний лишай

Навіть якщо ви вже перехворіли на вітряну віспу, це не означає, що вірус повністю залишив організм. Varicella-zoster зберігається у нервових клітинах у стані спокою — і може активуватися знову через роки у вигляді зовсім іншого захворювання – оперізувального лишаю.

Оперізувальний лишай — це болючий висип, який зазвичай виникає на одній стороні тіла у вигляді смуги або плями з пухирцями. Найчастіше він з’являється на тулубі, шиї, обличчі або в ділянці одного ока. На відміну від вітряної віспи, лишай проявляється локально і супроводжується печінням, поколюванням або різким болем у зоні ураження ще до появи висипу.

Ризик виникнення оперізувального лишаю підвищується з віком, особливо після 50 років, а також у людей із ослабленим імунітетом. Це може бути наслідком стресу, хронічних захворювань, операцій або лікування, що пригнічує імунну систему.

Щоб зменшити ймовірність повторної активації вірусу, розроблені вакцини проти оперізувального лишаю. Доступні два варіанти: Zostavax (однодозова) та Shingrix (двокомпонентна). Вони рекомендовані людям віком від 50 років, які в дитинстві перенесли вітряну віспу. Вакцинація не гарантує повного захисту, але значно знижує ризик розвитку лишаю й пом’якшує його перебіг.

Оперізувальний лишай — ще один доказ того, що дитяча хвороба може залишити по собі слід на все життя. Але маючи інформацію і можливість профілактики, можна вплинути на майбутнє і зменшити ризик повторного прояву вірусу.

Ротавірус: що потрібно знати

Вірус папіломи людини: все, що варто знати

Гепатит D: що це таке, як передається і чим небезпечний