Той самий вірус поводиться зовсім по-різному залежно від віку. У дітей до 6 років 7 з 10 інфекцій минають без жодних симптомів[1], а смертельним захворювання буває в 0,3–0,6% випадків загалом і до 1,8% у людей від 50 років[2]. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у 2023 році від гепатиту A у світі померли 35 569 людей[3].

Читайте:

Гепатит означає запалення печінки. Його можуть спричиняти токсичні речовини, зловживання алкоголем, імунні порушення або інфекції, а серед інфекцій головні винуватці віруси. Гепатит A належить до п'яти вірусних гепатитів і завжди перебігає лише гостро: хронічного захворювання печінки, як гепатити B і C, він не спричиняє[3]. У побуті його досі називають «хворобою Боткіна» (на честь лікаря Сергія Боткіна) або просто «жовтухою». Друга назва неточна: жовтяниця є симптомом, який буває за багатьох хвороб печінки й жовчних шляхів, а в маленьких дітей гепатит A жовтяниці зазвичай не дає. Заражаються переважно через їжу або воду, забруднені вірусом. Специфічних ліків немає, і майже всі люди одужують самостійно, отримуючи довічний імунітет[3].

Симптоми гепатиту A

Після зараження вірус гепатиту A певний час розмножується в організмі без помітних ознак. У цей період людина вже може заражати інших, хоча сама ще почувається добре. Інкубаційний період зазвичай триває 14–28 днів[3], загалом від 15 до 50 днів, у середньому близько 28[1]. Перші симптоми бувають слабкими і схожими на грип: втома, головний біль, біль у м'язах[4]. Від віку залежить, чи буде інфекція помітною взагалі.

Безсимптомний перебіг у дітей

У дітей молодшого віку, особливо до 6 років, гепатит A часто минає майже непомітно: жовтяниця з'являється лише приблизно в кожної десятої дитини[3]. Батьки можуть навіть не підозрювати, що дитина перенесла вірусну інфекцію. Попри відсутність симптомів, дитина виділяє вірус і може заразити дорослих у родині.

Симптоми у старших дітей, підлітків і дорослих

Після 6 років інфекція рідше минає непомітно: у більшості старших дітей і дорослих буває жовтяниця[1]. Перебіг може бути як легким, так і тяжким, і що старша людина, то тяжче вона зазвичай хворіє[3].

Найчастіші прояви[4]:

Прояви можуть бути легкими, але саме поєднання кількох із них зазвичай приводить людину до лікаря. Іноді першою помітною ознакою стає жовтяниця або темна сеча, проте жовтіють не всі хворі.

Механізми зараження вірусом гепатиту A

Вірус гепатиту A передається фекально-оральним шляхом. Це означає, що в рот потрапляє мікроскопічна кількість фекалій інфікованої людини: із їжею, водою або з немитих рук[3]. Із кишківника вірус потрапляє в кров, а звідти в печінку, де розмножується і спричиняє запалення. Інфекція дуже заразна в побуті, і людина може передавати вірус іншим ще до того, як сама відчує нездужання.

Як вірус проникає в організм

Основним джерелом зараження є їжа або рідина, у яку потрапили сліди інфікованих фекалій. Вірус дуже стійкий: залежно від умов він здатен місяцями зберігатися поза організмом[1]. Знешкоджує його нагрівання до 85 °C і вище[2], тому найризикованіші продукти ті, що їдять сирими або недостатньо термічно обробленими. Через це випадки зараження трапляються навіть у людей, які самі ретельно дотримуються гігієни.

Передача в побуті та через близький контакт

Найзаразнішою людина буває за 1–2 тижні до появи симптомів, а приблизно через тиждень після їхнього початку ризик для оточення стає мінімальним[2]. Тому британська служба охорони здоров'я NHS радить дорослим залишатися вдома, а дітям пропустити школу чи садок протягом 7 днів від початку жовтяниці або, якщо її немає, від появи перших симптомів[4]. Крім їжі, вірус переносять руки, предмети побуту й тісні особисті контакти. Побіжні контакти, як-от розмова чи перебування в одному приміщенні, вірус не передають[3].

Найчастіші ситуації, у яких може відбутися зараження[1]:

  • їжа, яку готувала інфікована людина
  • їжа, яку обробляли без належного миття рук
  • сирі або недоварені молюски (устриці, мідії) з води, забрудненої каналізаційними стоками
  • статевий контакт з інфікованою людиною, особливо орально-анальний[3]
  • забруднена питна вода
  • прямий контакт із фекаліями, які містять вірус, наприклад під час догляду за хворим чи зміни підгузків.

Найбільший ризик виникає там, де порушують санітарні правила, і за тісного побутового контакту, спільного посуду й рушників. Через кров вірус передається рідко[1].

Реклама

Фактори ризику

Вірус гепатиту A надзвичайно заразний і може передатися будь-кому, проте ризик зараження не для всіх однаковий. Деякі умови життя, звички або робота значно підвищують імовірність контакту з інфекцією. Знати їх особливо корисно, якщо поруч уже хтось захворів.

Повсякденні обставини

Найчастіше інфекція поширюється в межах однієї родини або тісної спільноти. Низький рівень санітарії, брак безпечної води, тісний контакт з інфікованою людиною або певні звички створюють умови для швидкої передачі. Презервативи й латексні серветки ВООЗ радить як частину безпечнішого сексу[3], але повного захисту від цього вірусу вони не дають, бо він передається і через руки.

Найпоширеніші чинники, що підвищують ризик інфікування[1]:

  • перебування або проживання в регіонах з низьким рівнем санітарії та обмеженим доступом до чистої води, зокрема подорожі туди
  • вживання наркотиків, як ін'єкційних, так і неін'єкційних
  • життя разом із людиною, яка хворіє на гепатит A, або догляд за нею
  • статеві контакти з інфікованим партнером, зокрема в чоловіків, які мають секс із чоловіками.

Медичні та професійні обставини

Інші чинники ризику стосуються стану здоров'я або роботи. Люди з ВІЛ і хронічними хворобами печінки, зокрема з гепатитом B чи гепатитом C, ризикують передусім тим, що гепатит A в них перебігає тяжче[1]. Ризик вищий і для тих, хто працює з інфікованими приматами або з вірусом у лабораторіях[2]. У минулому заражалися й люди з порушенням згортання крові (гемофілією), яким вводили препарати факторів згортання. Завдяки змінам у виготовленні цих препаратів їхній ризик знизився до рівня решти населення[2].

Діагностика

Виявити гепатит A не завжди просто, особливо коли хвороба майже не має зовнішніх ознак. Це передусім стосується дітей, які часто не скаржаться на самопочуття і не мають типових проявів. Така інфекція може минути непоміченою і водночас стати джерелом зараження для інших. Діагностику ускладнює ще й те, що не всі випадки супроводжуються жовтяницею, яка зазвичай привертає увагу.

Проблема безсимптомного перебігу

Без жовтяниці лікарю складно запідозрити гепатит A лише за оглядом. Втома, гірший апетит, зміна кольору сечі чи калу часто не викликають тривоги або їх пов'язують зі звичнішими станами, наприклад із харчовим отруєнням. Тому чимало випадків минає без точного діагнозу. На щастя, це рідко має серйозні наслідки, бо інфекція зазвичай закінчується одужанням.

Лабораторне підтвердження

Коли виникає підозра на вірусну інфекцію, лікар розпитує про симптоми, побутові контакти, поїздки та можливі джерела зараження. За самими симптомами гепатит A не відрізнити від інших гострих вірусних гепатитів, тому підтверджує його аналіз крові на антитіла класу IgM до вірусу гепатиту A (anti-HAV IgM)[3]. Такі антитіла з'являються саме під час свіжої інфекції. На ранньому етапі, ще до появи антитіл, вірус може виявити полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), але цей тест роблять не всі лабораторії[3]. Біохімічний аналіз крові показує, наскільки сильне запалення печінки.

Реклама

Лікування та полегшення симптомів

Специфічного лікування гепатиту A не існує: противірусних ліків проти нього немає, допомога підтримувальна[3]. Організм зазвичай сам справляється з вірусом, а завдання лікування полягає в тому, щоб полегшити симптоми, підтримати достатнє пиття і харчування. Відпочинок теж допомагає[4]. Симптоми здебільшого тривають менше 2 місяців, проте в 10–15% хворих хвороба затягується або повертається хвилями до півроку[1]. Лягати в лікарню потрібно лише за тяжкого перебігу або гострої печінкової недостатності[3].

Що варто врахувати під час одужання

Навіть якщо госпіталізація не потрібна, кілька правил допомагають легше пережити хворобу. Вони стосуються переважно способу життя та харчування. Самолікування, зокрема безконтрольне приймання знеболювальних чи жарознижувальних, може додатково навантажити печінку: ВООЗ радить уникати зайвих ліків, які впливають на печінку, зокрема парацетамолу[3].

Основні поради під час одужання:

  • повна відмова від алкоголю, навіть у невеликих кількостях[4]
  • збалансоване харчування без надто жирної та важкої їжі; якщо апетиту немає, краще їсти частіше невеликими порціями
  • достатнє пиття, бажано чистої води, особливо за блювання чи діареї
  • будь-які ліки, зокрема безрецептурні, і добавки тільки після розмови з лікарем
  • за свербежу: провітрювати кімнату, носити вільний одяг і не приймати гарячу ванну чи душ[4].

Ці прості правила не прискорюють зникнення вірусу, але зменшують навантаження на печінку, поки вона відновлюється.

Коротко: ліків, які «вбивають» вірус гепатиту A, немає і не потрібно. Печінці найкраще допомагають відпочинок, достатнє пиття, жодного алкоголю і мінімум зайвих таблеток.

Прогноз і можливі ускладнення

Прогноз при гепатиті A добрий: майже всі люди одужують повністю[3]. Проте навіть за відносно легкого перебігу інфекції треба знати, коли ситуація може вийти за межі звичного сценарію.

Очікуване відновлення

У переважній більшості випадків гепатит A закінчується самостійним одужанням. За кілька тижнів, іноді місяців, загальний стан покращується, симптоми зникають, і функція печінки відновлюється[3]. Хронічного захворювання печінки ця інфекція не залишає, навіть якщо хвороба поверталася хвилями.

Гостра печінкова недостатність

Зрідка гепатит A спричиняє гостру печінкову недостатність, коли печінка раптово перестає справлятися зі своєю роботою. Найчастіше це трапляється в людей старшого віку та в тих, хто вже має хронічну хворобу печінки[1], наприклад цироз. Найтяжча, блискавична (фульмінантна) форма буває дуже рідко, але її летальність сягає 80%[2]. Такий стан потребує негайної медичної допомоги.

Необхідність госпіталізації

Якщо розвиваються ускладнення, хворого госпіталізують для постійного нагляду. Це дає змогу контролювати роботу печінки, полегшувати симптоми й вчасно реагувати на погіршення. Навіть після гострої печінкової недостатності повне одужання можливе. Пересадка печінки потрібна лише в поодиноких випадках. Терміново звернутися до лікаря за підозри на гепатит A NHS радить вагітним, людям віком від 60 років і тим, хто має хворобу печінки[4].

Формування імунітету

Після перенесеної хвороби організм формує довічний імунітет[3]. Якщо людина знову зустрінеться з вірусом, хвороба вже не розвинеться: антитіла знешкоджують його раніше, ніж він встигає уразити печінку. Тому людям, які точно перехворіли, щеплення не потрібне.

Профілактика інфікування

Ускладнення бувають рідко, але заразитися гепатитом A настільки легко, що про захист краще подбати заздалегідь. Особливо це стосується місць, де гігієна не на найкращому рівні або є проблеми з чистою водою. Вірус поширюється передбачувано, тому прості заходи допомагають уникнути інфікування навіть у складних умовах.

Вакцинація

Найефективніший спосіб запобігти гепатиту A дає вакцинація. Вакцини містять інактивований (убитий) вірус, і жодна з них не дозволена дітям до 1 року[3]. Курс складається з двох доз: друга вводиться через 6–12 місяців після першої, а для деяких вакцин інтервал може сягати 18 місяців. Уже через 4 тижні після першої дози захисні антитіла мають понад 95% дорослих, після другої майже 100%, і захист зберігається щонайменше 20 років[2]. В Україні щеплення від гепатиту A належить до рекомендованих, тобто робиться власним коштом, і особливо його радять працівникам громадського харчування, харчової промисловості, водоочисних і каналізаційних споруд[5].

Перед поїздкою в регіон, де гепатит A поширений, першу дозу роблять до від'їзду, навіть якщо до нього лишилося мало часу. Людям від 40 років, з ослабленим імунітетом або хронічною хворобою печінки, які вирушають менш ніж за 2 тижні, разом із вакциною можуть ввести імуноглобулін, тобто готові антитіла[2].

Вакцина допомагає і після контакту з хворим. Якщо ввести її або імуноглобулін протягом 2 тижнів після контакту, хворобі можна запобігти[1]. Дітям до 12 місяців і тим, кому вакцина протипоказана, вводять імуноглобулін[2].

Коротко: якщо в родині чи колективі хтось захворів на гепатит A, нещепленим контактним варто звернутися до лікаря якнайшвидше: щеплення протягом перших 2 тижнів ще може запобігти хворобі.

Поведінкові заходи

Крім щеплення, профілактика спирається на прості правила гігієни. Їх варто застосовувати завжди, а в місцях із низьким рівнем санітарії бути особливо уважними. Мандрівникам допоможуть звички, які загалом захищають від мікробів у подорожах.

Рекомендовані дії для зменшення ризику зараження[4]:

  • ретельно мити руки з милом перед їжею, після туалету та після зміни підгузків
  • у регіонах з підвищеним ризиком пити лише бутильовану або кип'ячену воду і не додавати до напоїв лід
  • не їсти сирих молюсків і обирати страви, приготовані щойно й прогріті як слід
  • уникати сирих овочів і фруктів, яких ви не помили й не почистили самі, у місцевостях із низьким рівнем гігієни.

Ці заходи не замінюють вакцинацію, але помітно знижують імовірність контакту з вірусом.

Підсумок

Гепатит A минає без сліду в печінці, але дорослим і літнім людям дається значно важче, ніж дітям, тому розраховувати на «легку дитячу інфекцію» не варто. Дві дози вакцини мають сенс перед поїздками в регіони з поганою санітарією, за хвороб печінки і для всіх, хто працює з їжею чи водою, а після контакту з хворим щеплення варто не відкладати. Якщо хвороба вже почалася, печінці потрібні спокій, пиття і жодного алкоголю, а будь-які таблетки краще погоджувати з лікарем.

Джерела5
  1. Clinical Overview of Hepatitis A. CDC.
  2. Довідник. Chapter 9: Hepatitis A. CDC.
  3. Hepatitis A. World Health Organization.
  4. Hepatitis A. NHS.
  5. kmu.gov.ua