«Сонячна алергія» або фоточутливість: види, симптоми та як з нею впоратися

Сонячна алергія може проявлятися висипом, свербінням і навіть небезпечними для життя симптомами. Її форми відрізняються за механізмом, проявами та ступенем тяжкості.

Не кожен, у кого після прогулянки на сонці з’явився висип, знає, що це може бути сонячна алергія. У когось реакція розвивається миттєво, в інших — із запізненням у кілька днів. Комусь достатньо крему з SPF, а іншим доводиться уникати сонця повністю. Різні типи сонячної алергії мають різні причини, симптоми й підходи до лікування. 

Що таке сонячна алергія

«Сонячна алергія», або фоточутливість — це узагальнена назва для різних шкірних реакцій, що виникають після впливу ультрафіолетового випромінювання. Найчастіше це висип, який супроводжується свербінням, почервонінням, набряком або печінням. У деяких випадках додаються загальні симптоми — головний біль, нудота або утруднене дихання.

Ці реакції можуть виникати вже після кількох хвилин на сонці або лише після накопиченого впливу. У частини людей висип з’являється лише на відкритих ділянках, але деякі форми можуть вражати й закриті зони. Термін «алергія» застосовується умовно: лише окремі типи, наприклад сонячна кропив’янка, є істинною алергічною реакцією. Інші форми, як-от поліморфне світлове висипання чи фотоалергія, пов’язані з підвищеною імунною чутливістю до світла або речовин, які змінюються під його дією. Спільне в усіх цих випадках — те, що організм запускає імунну відповідь на вплив світла, сприймаючи його як загрозу.

Види «сонячної алергії»

Під терміном «сонячна алергія» об’єднують кілька різних реакцій шкіри на ультрафіолет. Вони можуть відрізнятися за тривалістю, виглядом висипу, імунним механізмом, типом світла, що провокує симптоми, та навіть географічним поширенням. Деякі форми мають чітку генетичну основу, інші виникають лише в поєднанні з певними хімічними речовинами. Нижче — чотири найпоширеніші типи.

Поліморфне світлове висипання

Найпоширеніша форма сонячної алергії. У більшості випадків розвивається у людей зі світлою шкірою, переважно в підлітковому або молодому віці. Після перших контактів зі сонцем навесні або на початку літа з’являється сверблячий або печучий висип — дрібні червоні плями, пухирці або папули. Реакція виникає протягом кількох годин, іноді — до чотирьох днів, і може тривати до двох тижнів. Механізм вважається імунним, але не алергічним у вузькому сенсі (без участі IgE).

Сонячна кропив’янка (solar urticaria)

Це рідкісний, але небезпечний тип. Пухирі, свербіж, печіння і почервоніння з’являються вже через кілька хвилин після потрапляння на сонце. Висип зазвичай зникає протягом доби. На відміну від інших форм, сонячна кропив’янка є істинною алергічною реакцією — імунна система вивільняє гістамін у відповідь на ультрафіолет, як на алерген. У тяжких випадках можливий розвиток системної реакції — аж до анафілаксії.

Фотоалергічна реакція

Цей тип розвивається лише за умови взаємодії сонячного світла з певними речовинами на шкірі — наприклад, з інгредієнтами ліків, косметики, сонцезахисного крему або парфумів. Після впливу УФ-променів речовина змінюється імунологічно, й організм починає атакувати її як чужорідну. Висип з’являється не миттєво — зазвичай через 1–3 дні після контакту з сонцем. Може мати вигляд червоних плям, пухирців або мокнучих ділянок. Іноді висип поширюється і за межі відкритих зон шкіри.

Актиничний пруріго

Рідкісна хронічна форма, що має спадковий характер. Частіше зустрічається в людей з індіанським походженням у Північній, Центральній і Південній Америці. Зазвичай починається ще в дитинстві — до 10 років. Висип виглядає як сверблячі вузлики або шорсткі бляшки на відкритих ділянках шкіри, що з’являються після сонця. Ураження можуть бути стійкими, а реакція — повторюватися при кожному новому впливі світла. У деяких випадках симптоми виникають і на прикритих ділянках.

Хто ризикує більше

Сонячна алергія може виникнути в будь-якої людини, але деякі чинники підвищують імовірність. Наприклад, певні типи алергії частіше виявляються у людей зі світлою або навпаки — темнішою шкірою. У багатьох випадках простежується спадкова схильність, коли реакції на сонце вже були в когось із родичів.

Ще один важливий чинник — вживання медикаментів, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолету. У таких випадках навіть нетривалий вплив сонця може викликати висип.

• Антибіотики: деякі препарати, зокрема з групи тетрациклінів або фторхінолонів, можуть провокувати фотоалергію.
• Протигрибкові засоби: окремі антимікотики викликають реакції при контакті з УФ-променями.
• Антигістамінні препарати: парадоксально, але засоби проти алергії самі можуть провокувати іншу її форму.
• Препарати для зниження холестерину: зокрема статини іноді викликають шкірну чутливість до світла.
• Сечогінні засоби (діуретики): застосовуються при гіпертонії або набряках і можуть викликати фотоалергію.
• Гормональні препарати: наприклад, комбіновані протизаплідні таблетки.
• НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби): такі як ібупрофен або напроксен.
• Ретиноїди: препарати, які використовують для лікування акне або в косметології.

Реакції на сонце частіше виникають навесні та на початку літа, коли люди починають більше часу проводити надворі. Але з поступовим звиканням шкіра може ставати менш чутливою, і симптоми зменшуються.

Симптоми сонячної алергії

Реакція на сонце може виникнути одразу або з затримкою — через кілька годин або навіть днів. Це залежить від типу алергії, інтенсивності світла, тривалості впливу й того, яка частина тіла була відкрита. У деяких випадках висип виникає лише на ділянках, що зазнали сонячного опромінення. Але буває, що ураження поширюється і на інші зони.

Симптоми варіюються від незначного дискомфорту до серйозного стану. Найпоширенішими є шкірні прояви:

• Пухирці, папули, вузлики або кропив’янка: різноманітні форми висипань, які можуть зливатися або бути точковими.
• Свербіж: часто сильний, змушує розчісувати уражену ділянку.
• Почервоніння: ознака запалення на шкірі.
• Лущення або утворення кірочок: наслідок загоєння або подразнення.
• Печіння: відчуття, схоже на опік.
• Набряк: місцеве припухання тканин через запальну реакцію.

У рідкісних випадках сонячна алергія може викликати загальні (системні) симптоми. Це особливо актуально для сонячної кропив’янки:

• Головний біль.
• Запаморочення або короткочасна втрата свідомості.
• Нудота й блювання.
• Утруднене дихання або свистяче дихання (свистячі хрипи).
• Анафілаксія: загрозлива для життя реакція, яка вимагає негайної допомоги.

Хоча подібні симптоми виникають рідко, їх поява — сигнал для термінового втручання.

Чому виникає сонячна алергія

Точні механізми розвитку сонячної алергії досі повністю не з’ясовані. У деяких випадках реакція пов’язана з генетичною схильністю — тобто передається у родині. Інші дані свідчать, що організм може реагувати на сонце як на подразник, запускаючи вивільнення гістаміну або іншу імунну відповідь.

Шкіра може реагувати на ультрафіолет не лише безпосередньо, а й опосередковано — через зміну структури хімічних речовин, які на неї нанесені. Тому механізми різних типів сонячної алергії можуть суттєво відрізнятися.

Як діагностують

Діагноз сонячної алергії зазвичай ставить дерматолог або сімейний лікар після аналізу симптомів та історії використання ліків і косметики. Важливо згадати всі препарати, які приймалися напередодні, а також засоби, які наносилися на шкіру.

Для уточнення діагнозу може проводитися світлове тестування. Це спеціальна процедура, під час якої ділянки шкіри піддають дії світла різної довжини хвилі та інтенсивності. Так визначають, який саме спектр викликає реакцію.

У деяких випадках світлове тестування поєднують із патч-тестами: на шкіру наносять речовини, які можуть бути причиною реакції, і спостерігають за відповіддю. Рідко, але іноді лікар може призначити біопсію — взяття маленького зразка шкіри для аналізу під мікроскопом.

Як лікують

Найефективніший спосіб впоратися із сонячною алергією — це уникати сонця. Але на практиці це не завжди можливо. Тому існує кілька методів, які допомагають зменшити прояви або запобігти реакції.

• Антигістамінні препарати: засоби, що знижують свербіж і зменшують висип. Серед доступних в Україні — лоратадин, фексофенадин, цетиризин.
• Кортикостероїди: у більш виражених випадках можуть застосовуватись системно (наприклад, преднізолон), щоб зняти запалення.
• Місцеві засоби: креми або мазі, які полегшують свербіж і зменшують запалення шкіри.
• Омалізумаб: ін’єкційний препарат, який може застосовуватися в окремих випадках при тяжких формах, як-от сонячна кропив’янка.
• Фототерапія: тривалий курс світлового «загартовування», під час якого шкіру поступово привчають до світла під контролем лікаря.

Лікування підбирається індивідуально, залежно від типу алергії, її тяжкості та того, як організм реагує на різні методи.

Як запобігти появі симптомів

Оскільки точні причини сонячної алергії ще не встановлені, не існує гарантованих способів повністю її уникнути. Але є низка заходів, які суттєво знижують ризик появи симптомів, особливо на початку весни й у перші теплі дні літа.

• Починайте з малого: навесні і на початку літа поступово збільшуйте час перебування на сонці, щоб дати шкірі адаптуватися.
• Уникайте сонця в пікові години: з 10:00 до 16:00 сонце найбільш активне — краще залишатися в тіні або в приміщенні.
• Перегляньте свій догляд: припиніть використання засобів або ліків, які можуть спричинити фотоалергію.
• Захищайте шкіру: носіть легкий, але закритий одяг, головні убори з широкими полями, використовуйте плівки на вікнах, що фільтрують УФ-промені.
• Користуйтеся сонцезахисним кремом: із SPF не менше 30. Наносьте заздалегідь і поновлюйте кожні 2 години або після купання й потовиділення.

Що робити при появі симптомів

Якщо на шкірі з’явилася реакція після перебування на сонці, варто одразу вжити кілька простих кроків. Вони допоможуть зменшити дискомфорт і запобігти погіршенню стану.

• Уникайте подальшого сонячного впливу: зайдіть у приміщення або станьте в тінь.
• Прикладіть прохолодний компрес: чиста волога тканина з холодною водою зменшить свербіж і печіння.
• Пийте достатньо води: зволоження зсередини важливе при шкірних реакціях.
• Прийміть антигістамінний засіб: зазвичай доступний без рецепта — наприклад, цетиризин або лоратадин.

Є симптоми, при яких не варто зволікати з візитом до лікаря або викликом швидкої допомоги:

• Біль у грудях.
• Непритомність або сильне запаморочення.
• Раптовий головний біль, що не минає.
• Судоми або м’язові спазми.
• Блювання, яке не припиняється.
• Складнощі з диханням або ковтанням.
• Різка слабкість без пояснення.