У нідерландському дослідженні 399 людей із частими кошмарами шість тижнів працювали за посібником самодопомоги. Одні вчилися вдень переписувати сюжет свого страшного сну, інші подумки знову й знову проживали його, треті просто записували кошмари в щоденник. Усі три підходи зменшили кількість кошмарів порівняно з тими, хто чекав своєї черги, а «переписування» подіяло найшвидше[1]. Страшний сон, виявляється, піддається редагуванню, і почати можна вдома.
Читайте:
Чим є кошмари і чому вони впливають на нас
Кошмари (нічні жахіття, у побуті ще кажуть «страшні сни» чи «жахи уві сні») — це яскраві тривожні сновидіння, після яких людина прокидається зі страхом і добре пам'ятає, що їй наснилося. Найчастіше вони виникають у фазі швидкого сну (REM-сні), коли мозок працює майже як удень, а м'язи тіла розслаблені. Таких фаз більше в другій половині ночі, тому кошмари зазвичай будять ближче до ранку[2]. Сон буває настільки реалістичним, що тіло реагує на нього як на справжню небезпеку: пришвидшується серцебиття, з'являються пітливість і тремтіння, людина різко прокидається в паніці й довго не може заспокоїтися.
Кошмари варто відрізняти від двох схожих станів. Нічні жахи (нічний терор) трапляються на початку ночі, переважно в дітей 3–8 років: дитина кричить і метається, але не прокидається і зранку нічого не пам'ятає[2]. А при нічній тривожності людина може прокинутися від нападу паніки в повільному сні, без страшного сюжету[3].
Поодинокий кошмар здебільшого минає без наслідків. Про часті кошмари у великому фінському опитуванні майже 70 тисяч дорослих повідомили 3,5% чоловіків і 4,8% жінок, і з віком таких людей ставало більше[4]. Коли страшні сни повторюються, вони крадуть сон: з'являються хронічний недосип, дратівливість, втома, проблеми з концентрацією. Дехто починає боятися засинати й відкладає сон, а це ще більше збиває його ритм. Якщо кошмари стають постійними й заважають жити вдень, лікарі говорять про розлад нічних жахіть (МКХ-11, код 7B01.2)[5]. Він трапляється приблизно в 4% дорослих і помітно погіршує якість життя[6].
Причини виникнення нічних кошмарів
Кошмари можуть з'являтися з різних причин. Часто вони пов'язані зі стресом, пережитими подіями або порушенням режиму сну. Наприклад, кошмари провокують сильна втома, хвороба, страшний фільм перед сном чи нічні пробудження від шуму або потреби сходити в туалет[2].
Деякі препарати теж змінюють сон. З частими кошмарами пов'язане приймання антидепресантів і снодійних[7], а також бета-адреноблокаторів, які призначають при підвищеному тиску й хворобах серця[8]. Не скасовуйте ліки самостійно: якщо підозрюєте зв'язок, обговоріть заміну з лікарем. Страшні сни бувають і після різкої відмови від алкоголю, наркотиків чи деяких антидепресантів. Ці речовини пригнічують REM-сон, а після відміни мозок «надолужує» його з надлишком (так званий REM-відскок)[9]. У деяких випадках кошмари пов'язані з психічними розладами: депресією, шизофренією або прикордонним розладом особистості. Тому варто звертати увагу на самі сни і на те, що з вами відбувається протягом дня.
- Стрес і тривожність. Постійне хвилювання і напруга роблять сон неспокійним, а генералізований тривожний розлад належить до частих причин кошмарів[2].
- Пережиті травми. Події з минулого можуть нагадувати про себе повторюваними страшними снами. Кошмари належать до типових симптомів посттравматичного стресового розладу[10].
- Порушення режиму сну. У фінському дослідженні безсоння й виснаження виявилися найсильнішими чинниками частих кошмарів, поряд із депресивним негативним ставленням до себе[7].
- Дія ліків. Кошмари можуть спричиняти препарати, що діють на хімічні посередники мозку: серотонін, норадреналін і дофамін[11].
- Психічні розлади. У людей із шизофренією розлад нічних жахіть трапляється майже в половини[12], а при прикордонному розладі особистості безсоння й кошмари мають до 45% пацієнтів[13].
- Алкоголь і наркотики. Часте вживання великих доз алкоголю пов'язане з частими кошмарами[7], а синдром відміни алкоголю посилює REM-сон і яскраві сни[9].
- Хвороби, що порушують сон. Кошмари частішають при апное сну, синдромі неспокійних ніг і хворобах мозку, як-от хвороба Паркінсона[2].
Кошмари не варто вважати просто вигаданими жахами уві сні. Часто вони показують, що організм або психіка перевантажені й потребують відпочинку чи уваги.
Як розпізнати власні тригери
Щоб зменшити кількість кошмарів, корисно зрозуміти, що саме їх провокує. Часто люди не помічають, що одні й ті самі ситуації перед сном ведуть до схожих снів. Допомагає щоденник: одразу після пробудження коротко запишіть, що наснилося, які були емоції і як почувається тіло. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить додавати туди, скільки ви спали, як швидко заснули і як почувалися наступного дня[2].
Коли переглядаєте записи кількох тижнів, легше побачити, які події чи відчуття повторюються. Наприклад, кошмари можуть частішати після сварок, перегляду фільмів жахів або під час емоційного виснаження. Помітивши спільні деталі, простіше уникати або змінювати такі ситуації.
Коротко: щоденник потрібен не для тлумачення снів. Він показує зв'язок кошмарів зі звичками й подіями дня, а їх уже можна змінити.
Щоб краще аналізувати свої сни, звертайте увагу на такі моменти:
- Сюжет сну. Які сцени повторюються? Наприклад, втеча, падіння чи погоня.
- Емоції до, під час і після сну. Що ви відчували: страх, сум, гнів, розгубленість?
- Події напередодні. Конфлікти, новини чи хвилювання перед сном можуть мати значення.
- Фізичні відчуття. Чи було напруження в тілі, прискорене серцебиття, важкість у грудях?
Заспокійливі вечірні ритуали
Вечір має стати часом, коли тіло й мозок перемикаються на відпочинок. Якщо ж перед сном ви дивитеся новини, гортаєте соцмережі або працюєте, мозок залишається збудженим, і сон стає поверхневим. Розслаблювальний ритуал перед сном NHS називає одним із перших кроків при частих кошмарах[2].
Складні техніки тут не потрібні, важить звичка. Оберіть приємні вам дії і повторюйте їх щовечора: тиха музика, теплий душ, легка розтяжка, чашка теплого напою без кофеїну.
- Темрява й тиша. Щільні штори, маска для очей і тиха обстановка допомагають мозку перейти до сну.
- Відмова від екранів. У дослідженні читання з екрана планшета перед сном пригнічувало вироблення мелатоніну, відсувало засинання й погіршувало бадьорість наступного ранку порівняно з паперовою книжкою[14].
- Легка вечеря. Жирне, смажене або гостре перед сном перевантажує травлення. В онлайн-опитуванні понад тисячі людей вечірні перекуси й проблеми з травленням були пов'язані з кошмарами. Самі учасники найчастіше «звинувачували» в страшних снах солодощі та молочні продукти, а кошмари частіше мали люди з непереносимістю лактози[15].
- Дихання. Повільні вдихи та видихи заспокоюють тіло[16]. Можна спробувати техніку 4-7-8 або інші способи, як швидко заснути.
- Режим. Лягайте спати й вставайте в один і той самий час, це стабілізує сон.
Як заспокоїтися після кошмару
Прокинутися посеред ночі від страшного сну завжди стресово. Серце калатає, важко дихати, думки крутяться навколо побаченого. Допомагають прості дії, які повертають у реальність, і якщо ви знаєте їх заздалегідь, повернутися до сну стане значно легше.
Ці техніки варто потренувати вдень, щоб уночі вони спрацьовували майже автоматично. Вони знижують напругу, повертають відчуття контролю й перемикають увагу з кошмару на реальність.
Ось кілька способів, які варто спробувати:
- Усвідомлення тіла. Зверніть увагу на тіло: як ви лежите, як дихаєте, де руки й ноги. Просто фіксуйте ці відчуття без оцінки.
- Перевірка реальності. Озирніться навколо, назвіть кілька предметів, кольорів або звуків у кімнаті. Це допомагає переконатися, що ви в безпеці.
- Дотик до себе. М'які погладжування рук, плечей або обличчя створюють відчуття комфорту й знижують тривогу.
- Техніка 4-7-8. Вдихайте носом на 4 рахунки, затримайте дихання на 7 і повільно видихайте ротом на 8. Повільне дихання посилює активність парасимпатичної нервової системи, яка відповідає за заспокоєння, і зменшує відчуття тривоги[16].
- Контакт із холодом. Тримайте поруч склянку холодної води, вмийтеся прохолодною водою або прикладіть щось холодне до зап'ясть. Різке відчуття переключає увагу з образів сну на тіло. Холодний душ дехто теж використовує, але посеред ночі він може остаточно прогнати сон.
Коли потрібна професійна допомога
Якщо кошмари з'являються лише час від часу, допомога ззовні зазвичай не потрібна. Але коли страх засинати стає постійним, а ранки починаються з утоми, тривоги чи пригніченого настрою, це сигнал звернутися до сімейного лікаря. NHS радить робити це, якщо регулярні кошмари заважають спати й жити вдень, а також якщо страшні сни почалися після травматичної події[2].
Психотерапевт або клінічний психолог допоможе знайти причини кошмарів: емоційне виснаження, перенесений стрес або травму, про яку складно говорити. Лікар перевірить, чи не спричиняють кошмари ліки або хвороби, що порушують сон. У людей із депресією часті кошмари пов'язані з вищим ризиком суїцидальної поведінки[17]. Якщо поряд зі страшними снами з'являються думки, що не хочеться жити, не залишайтеся з ними наодинці: складіть план безпеки і зателефонуйте на лінію Національної психологічної асоціації України 0 800 100 102 (щодня з 9:00 до 5:00 ранку)[18] або на цілодобову лінію «Ла Страда-Україна» 116 123 (з мобільного) чи 0 800 500 335, для дітей і молоді 116 111 або 0 800 500 225[19]. Якщо є безпосередня загроза життю, телефонуйте 112 або 103.
- Психотерапія. Найкраще вивчений метод — терапія репетиції образів (IRT, від англ. imagery rehearsal therapy). Людина вдень записує кошмар, змінює його сюжет на спокійніший і щодня подумки програє новий варіант. Американська академія медицини сну рекомендує цей метод при кошмарах, зокрема пов'язаних із травмою, а Всесвітнє товариство сну 2025 року підтримало цю позицію[6][20]. У рандомізованому дослідженні з жінками, які пережили сексуальне насильство, трьох сеансів вистачило, щоб кошмарів поменшало, сон покращився, а ефект тримався пів року[21]. Допомагають і інші методи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), а при супутньому безсонні — когнітивно-поведінкова терапія безсоння.
- Робота з травмою. Якщо сни пов'язані з болючими спогадами, терапія допомагає поступово їх опрацювати. При кошмарах, спричинених посттравматичним стресовим розладом, можуть застосовувати когнітивно-поведінкову терапію, а також десенсибілізацію та переробку рухом очей (ДПРО)[6].
- Додаткові засоби. Ліки, групи підтримки, дихальні техніки й релаксація можуть бути частиною допомоги. Серед ліків найкраще вивчений празозин, препарат для зниження тиску: у метааналізі 15 рандомізованих досліджень (понад тисяча учасників) він зменшував частоту кошмарів після травми порівнянно з терапією репетиції образів[22]. Призначає його лише лікар. Клоназепам і венлафаксин при розладі нічних жахіть не рекомендовані[6].
Якщо страшні сни не відпускають, не замикайтеся в собі. Правильно підібрана підтримка допомагає краще спати і впевненіше почуватися вдень.
Підсумок
Поодинокий кошмар не привід для тривоги, але часті страшні сни, що крадуть сон, піддаються лікуванню. Ведіть щоденник снів, тримайте сталий режим і спокійний вечір, тренуйте вдень прийоми, що повертають у реальність після пробудження. Якщо кошмари не минають тижнями, почалися після травми чи з'явилися на нових ліках, зверніться до лікаря або психотерапевта. Основне лікування не потребує таблеток: це переписування сюжету сну вдень, а ліки розглядають, коли психотерапії недостатньо.
Джерела22
- Дослідження. Lancee J. та ін. Cognitive-behavioral self-help treatment for nightmares: a randomized controlled trial. Psychother Psychosom, 2010.
- Night terrors and nightmares. NHS.
- Огляд. Craske MG. та ін. Assessment and treatment of nocturnal panic attacks. Sleep Med Rev, 2005.
- Дослідження. Sandman N. та ін. Nightmares: Prevalence among the Finnish General Adult Population and War Veterans during 1972-2007. Sleep, 2013.
- Довідник. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. World Health Organization.
- Довідник. Morgenthaler TI. та ін. Position Paper for the Treatment of Nightmare Disorder in Adults: An American Academy of Sleep Medicine Position Paper. J Clin Sleep Med, 2018.
- Дослідження. Sandman N. та ін. Nightmares: risk factors among the Finnish general adult population. Sleep, 2015.
- Дослідження. Yamada Y. та ін. Prediction of sleep disorders induced by beta-adrenergic receptor blocking agents based on receptor occupancy. J Pharmacokinet Biopharm, 1995.
- Довідник. Feriante J. та ін. REM Rebound Effect. 2024.
- Post-traumatic stress disorder. World Health Organization.
- Огляд. Pagel JF. та ін. Drug induced nightmares--an etiology based review. Hum Psychopharmacol, 2003.
- Мета-аналіз. Waite F. та ін. Sleep and schizophrenia: From epiphenomenon to treatable causal target. Schizophr Res, 2020.
- Дослідження. Sayk C. та ін. Imagery rehearsal therapy for the treatment of nightmares in individuals with borderline personality disorder - A pilot study. J Psychiatr Res, 2025.
- Дослідження. Chang AM. та ін. Evening use of light-emitting eReaders negatively affects sleep, circadian timing, and next-morning alertness. Proc Natl Acad Sci U S A, 2015.
- Дослідження. Nielsen T. та ін. More dreams of the rarebit fiend: food sensitivity and dietary correlates of sleep and dreaming. Front Psychol, 2025.
- Мета-аналіз. Zaccaro A. та ін. How Breath-Control Can Change Your Life: A Systematic Review on Psycho-Physiological Correlates of Slow Breathing. Front Hum Neurosci, 2018.
- Мета-аналіз. Wang X. та ін. Systematic review and meta-analysis of the relationship between sleep disorders and suicidal behaviour in patients with depression. BMC Psychiatry, 2019.
- Психологічна допомога від НПА. Психологічна допомога від НПА.
- Гарячі лінії – Ла Страда – Україна.
- Довідник. Provini F. та ін. Endorsement of: "Position paper for the treatment of nightmare disorder in adults: An American Academy of Sleep Medicine position paper" by the World Sleep Society. Sleep Med, 2025.
- Дослідження. Krakow B. та ін. Imagery rehearsal therapy for chronic nightmares in sexual assault survivors with posttraumatic stress disorder: a randomized controlled trial. JAMA, 2001.
- Мета-аналіз. Yücel DE. та ін. Comparative efficacy of imagery rehearsal therapy and prazosin in the treatment of trauma-related nightmares in adults: A meta-analysis of randomized controlled trials. Sleep Med Rev, 2020.
