Фрейд шукав у снах приховані бажання, нейробіологи — випадкову роботу мозку. Що кажуть основні теорії снів і чому ми так охоче віримо власним тлумаченням.

Буває, прокидаєшся після дивного сну і довго не можеш викинути його з голови. Сни бувають захопливими, смішними, а часом і страшними. Зрозуміти, що вони означають, значно важче, ніж просто їх запам'ятати [джерело].

Люди намагаються розгадати сни століттями. Точної відповіді, навіщо ми бачимо сни, досі немає, а тим паче немає єдиного способу їх тлумачити. Психологи й нейробіологи запропонували кілька теорій, і вони часом суперечать одна одній [джерело].

Фрейд: сон як виконання бажання

Зигмунд Фрейд у книжці «Тлумачення сновидінь» (1900) дійшов висновку, що «сон є виконанням бажання». Він помітив, що неприємні сни трапляються частіше за приємні. Тому вирішив: сон маскує свою справжню мету і виконує бажання не прямо, а обхідним шляхом [джерело].

Звідси його поділ сну на дві частини. Явний зміст — це те, що ми бачимо й пам'ятаємо: образи, події, сюжет. Прихований зміст — несвідомі бажання, які, на думку Фрейда, і є справжнім сном. Мета тлумачення — дістатися саме до нього [джерело].

Щоб пояснити, як бажання ховається за дивним сюжетом, Фрейд описав чотири механізми, які назвав «роботою сну» [джерело]:

  • Згущення. Багатий прихований зміст стискається і спрощується: кілька ідей зливаються в один образ чи думку.
  • Зміщення. Важливе й неважливе у сні міняються місцями, тож емоційний сенс сну стає невпізнанним.
  • Символізація. Прихований зміст передається через символи, а не прямо.
  • Вторинна обробка. Хаотичний матеріал сну впорядковується в більш-менш зв'язну історію. Через це сон здається осмисленим, хоча, за Фрейдом, його справжній сенс зовсім інший.

Сучасні дослідники ставляться до цієї схеми обережно. Згідно з однією з новіших теорій, прихованого змісту в сні немає, а його матеріал складають уривки спогадів, які мозок обробляє уві сні. Дехто вважає фрейдівські символи надто притягнутими. Водночас сама думка, що в снах відбивається пам'ять, емоції і пережите, має наукове підтвердження [джерело].

Юнг: сон, що врівноважує свідомість

Карл Густав Юнг погоджувався з Фрейдом не в усьому. Для нього сон був не лише замаскованим бажанням, а спонтанною картиною того, що зараз відбувається в психіці, разом із несвідомими її частинами. Така картина, за Юнгом, компенсує однобокість свідомого «я»: сон показує те, чого людина вдень не помічає або не розвиває в собі [джерело].

Юнг розрізняв особисте несвідоме і колективне — спільний для всіх людей шар психіки. Колективне несвідоме, на його думку, складається з праобразів, або архетипів, знайомих нам із міфів і легенд [джерело]. Серед архетипів Юнг описував персону (соціальну маску), тінь (відкинуті риси себе), аніму й анімуса (жіноче в чоловікові і чоловіче в жінці). Уві сні вони, за його теорією, з'являються як символічні постаті чи предмети і вказують на те, що свідомість пригнічує [джерело].

Від Фрейда Юнга відрізняло й ставлення до символів. Фрейд часто пов'язував певний символ із певною несвідомою думкою. Юнг вважав сни дуже особистими: щоб їх тлумачити, треба добре знати саму людину [джерело].

Холл: сни як продовження наших думок

Психолог Калвін Холл пішов іншим шляхом: замість тлумачити окремі сни, він почав їх рахувати. У 1940-х він проаналізував тисячі записаних снів і поступово виділив категорії, які можна систематично вимірювати. Згодом разом із колегою він оформив їх у шкалу, якою досі користуються дослідники снів [джерело].

За когнітивною теорією Холла, сни — це «уявлення» людини про власне життя: про себе, близьких, світ і свої конфлікти [джерело]. Щоб зрозуміти сон, Холл пропонував звертати увагу на таке [джерело]:

  • Що робить у сні сама людина.
  • Які предмети й персонажі там з'являються.
  • Як людина взаємодіє з персонажами.
  • Де відбувається сон, як змінюються сцени і чим усе закінчується.

Головна мета такого аналізу — зрозуміти не сон, а того, хто його бачить. Холл помітив, що риси, які людина виявляє вдень, проявляються й у її снах [джерело]. Цю ідею називають гіпотезою безперервності: більшість снів продовжують те, що відбувається в повсякденному житті. У 2020 році її перевірили на рекордному масиві — 24 000 описів снів, які автоматично оцінили за шкалою Холла. Результати знову підтвердили зв'язок снів із буденним життям [джерело].

Читайте:

Чому сни повторюються?
Чому сни повторюються?
Одні сни розчиняються, щойно ми прокидаємось. Інші — впиваються в памʼять і повертаються знову. Чому деякі сн...

Домгофф: сни відбивають денні турботи

Вільям Домгофф навчався в Холла і став одним із найвідоміших дослідників снів. Він зібрав і проаналізував тисячі звітів про сни [джерело]. Висновок його великих досліджень: у снах відбиваються думки й турботи, якими людина живе наяву [джерело]. Наприклад, тривога в житті пов'язана зі снами з негативним емоційним забарвленням [джерело].

Домгофф запропонував нейрокогнітивну теорію снів. Сновидіння, за нею, виникає завдяки роботі певних мереж мозку і системі схем — усталених уявлень, через які ми сприймаємо світ. Саме ці пізнавальні процеси й визначають, що нам сниться [джерело].

Гобсон і Маккарлі: сни як побічний продукт роботи мозку

У 1977 році дослідники Аллан Гобсон і Роберт Маккарлі запропонували модель «активації — синтезу». Під час сну зі сновидіннями нейрони стовбура мозку періодично і автоматично збуджуються. Передні відділи мозку отримують ці сигнали, порівнюють їх зі спогадами і складають із них сон [джерело].

Іншими словами, мозок намагається надати сенсу своїй же випадковій нічній активності. У такому поясненні сни не мають глибокого прихованого значення — це побічний продукт природних процесів у мозку [джерело].

Модель спиралася на уявлення, що сновидіння і фаза швидкого сну — одне й те саме. Пізніші дослідження показали складнішу картину. Нейробіологи вважають, що і гіпотеза безперервності, і гіпотеза активації допомагають зрозуміти, як мозок творить сни, але багато питань досі відкриті [джерело].

Читайте:

Що таке REM-сон
Що таке REM-сон
Фаза REM-сну супроводжується яскравими снами, підвищеною активністю мозку та тимчасовою м’язовою нерухомістÑ...

Як тлумачення снів стало масовим

З 1970-х тлумачення снів вийшло з кабінету психотерапевта. Популярні книжки того часу пропонували прийоми, якими будь-хто може самостійно розбирати власні сни [джерело]. Сьогодні на полицях повно сонників, довідників із символами снів і порад, як їх розуміти [джерело].

Чому ми так віримо своїм снам

Самі люди при цьому зазвичай стоять ближче до Фрейда, ніж до нейробіологів. У серії досліджень 2009 року учасники і з західних, і зі східних країн вважали, що сни містять приховану правду. Сон здавався їм змістовнішим за схожу думку, яка прийшла вдень [джерело].

Проте значення, яке людина надає конкретному сну, залежить від того, у що вона вже вірить. Учасники охочіше вважали значущим поганий сон про неприємного знайомого, ніж про друга, а хороший — навпаки, про друга. Така вибірковість — прояв упереджень, звичних для нашого мислення, зокрема схильності помічати те, що підтверджує власні погляди [джерело]. Корені таких упереджень — у евристиках, швидких розумових скороченнях, якими мозок заощаджує зусилля.

Сни впливали й на вчинки. Після уявного сну, у якому друг захищав, а не зраджував, учасники відчували до нього більшу прихильність. А сон про авіакатастрофу відбивав бажання летіти так само, як звістка про справжню катастрофу [джерело]. Звідси недалеко до самоздійснюваного пророцтва: людина, якій наснився провал на іспиті, може менше готуватися або так нервувати, що справді напише гірше [джерело].

Читайте:

Розлад нічних жахіть: чому сняться жахіття
Розлад нічних жахіть: чому сняться жахіття
Жахіття, які не дають заснути або прокидаєшся в холодному поті, можуть бути ознакою порушення сну. Іноді це ок...

Підсумок

Єдиної відповіді, що означають сни, наука поки не має. Фрейд бачив у них замасковані бажання, Юнг — підказки від несвідомого, а Холл і Домгофф — продовження денних думок і турбот, і саме ця ідея має найбільше підтвердження в сучасних дослідженнях. Нейробіологічна модель узагалі не шукає в снах прихованого сенсу. Розбирати власні сни цікаво, тільки ми схильні читати в них те, у що вже віримо.