Жахіття, які не дають заснути або прокидаєшся в холодному поті, можуть бути ознакою порушення сну. Іноді це окремий розлад, який має свої причини, симптоми та методи лікування.

Коли страх приходить не вдень, а щоночі — у снах, його важче помітити й ще складніше контролювати. Багато людей знецінюють власні переживання, пояснюючи все "нервами" чи "дурницями". Але якщо тривожні сни повторюються, заважають відпочивати, залишають по собі втому, злість або навіть паніку, це вже не випадковість. Нічні жахіття можуть бути частиною серйознішого порушення, яке не обмежується лише фазою сну.

Що таке розлад нічних жахіть

Розлад нічних жахіть — це порушення сну, яке проявляється у вигляді повторюваних емоційно насичених сновидінь. Ці сни майже завжди мають тривожний або лячний характер, змушують людину прокидатися у стані сильного збудження, часто з відчуттям паніки або дезорієнтації. Такі пробудження можуть супроводжуватися прискореним серцебиттям, пітливістю, потребою в тривалому заспокоєнні. Зміст сну при цьому зазвичай добре запам’ятовується, навіть якщо він образний або абсурдний за логікою.

Цей розлад належить до групи парасомній — явищ, які порушують нормальну структуру сну. Найчастіше жахіття виникають у фазі REM-сну (фаза швидкого руху очей), тобто під час найглибшої частини нічного відпочинку, коли мозок найактивніше обробляє емоційну інформацію. Власне ця особливість пояснює, чому після пробудження сновидіння зберігається в пам’яті настільки чітко.

У побуті жахіття часто називають по-іншому — хтось каже «кошмари», хтось — «жахи уві сні». Але в межах цієї статті ми використовуватимемо саме слово жахіття, оскільки воно найточніше передає зміст явища і відповідає клінічному значенню терміна.

Причини розладу нічних жахіть

Розлад нічних жахіть рідко виникає ізольовано. У більшості випадків він пов’язаний з іншими станами — психоемоційними порушеннями, перенесеними травмами або постійним стресом. У деяких людей жахіття є наслідком уже наявного розладу, в інших — навпаки, можуть бути раннім проявом глибших проблем. Далі розглянуто основні чинники, які можуть впливати на появу або посилення нічних жахіть.

Психічні розлади

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Посттравматичний стресовий розлад тісно пов’язаний із нічними жахіттями. У людей, які пережили психотравмувальні події, саме сновидіння можуть бути першим симптомом, що вказує на глибші наслідки.

За даними одного огляду, наявність жахіть після травматичної події може не тільки свідчити про посттравматичний стресовий розлад, а й бути одним із чинників, що сприяють його розвитку [джерело]. Чим частіше людина бачить сновидіння, пов’язані з подією, тим вищий ризик формування повного комплексу симптомів посттравматичного стресового розладу.

Тривожні та депресивні стани

Хронічна тривога та депресія також часто супроводжуються повторюваними жахіттями. Особливо це помітно серед дітей і підлітків. Дослідження за участю школярів показало: ті, хто мав симптоми тривоги або депресії, частіше скаржилися на поганий сон і тривожні сни [джерело]. У віці 13 років зв’язок між жахіттями й генералізованим тривожним розладом був особливо вираженим, а у 16 — переважали прояви надмірної тривожності та страху розлуки [джерело]. У старшому віці також простежується зв’язок між депресивною симптоматикою й підвищеною частотою нічних жахів.

Прикордонний розлад особистості (БПР)

У людей із прикордонним розладом особистості розлади сну зустрічаються дуже часто. За одним із досліджень, понад 49% учасників із таким діагнозом регулярно переживали нічні жахіття, а понад 95% мали інші форми порушення сну. Це можуть бути труднощі з засинанням, нічні пробудження або сильна тривожність перед сном. Також зафіксовано високу поширеність снів із вираженим страхом і тривогою [джерело].

Емоційне та фізичне навантаження

Сон відображає психоемоційний стан. Коли організм перевантажений — будь то стрес, виснаження або безперервне напруження — це позначається й на сновидіннях. Один із прикладів — дослідження за участю 460 медичних працівників [джерело]. Протягом 14 днів вони вели щоденник сну: 44% з них повідомили про появу жахіть, а 7,4% відповідали критеріям розладу. Це лише один приклад, але показовий: постійне навантаження і брак відновлення — важливі фактори ризику.

Суїцидальні думки та поведінка

Є докази того, що регулярні жахіття можуть бути пов’язані з ризиком суїцидальної поведінки. У дослідженні за участю жінок, які пережили сексуальне насильство, 43% тих, хто мав повторювані жахіття, повідомляли про думки про самогубство [джерело]. Інше дослідження, у якому брали участь 165 пацієнтів після спроб самогубства, виявило, що майже дві третини з них регулярно переживали нічні жахіття [дослідження]. Хоча безсоння було найпоширенішою скаргою, саме повторювані сни виявилися стабільним фоном ризику.

Дисоціативні стани

Люди з дисоціативними розладами — тобто з порушенням відчуття зв’язку зі своїми емоціями, спогадами або тілом — також часто переживають жахіття. Це може бути пов’язано як з минулими травмами, так і з глибинним розбалансуванням нервової системи. За даними дослідження, 57% учасників із дисоціативним розладом відповідали критеріям нічного розладу сновидінь, і саме ті, хто бачив жахіття, мали вищий рівень дисоціативних симптомів [джерело]. Цікаво, що навіть серед студентів без психіатричного діагнозу, які регулярно бачили тривожні сни, виявляли підвищену частоту дисоціативних переживань.

Наслідки для якості життя

Жахіття, що виникають регулярно, можуть серйозно порушити нічний відпочинок. Якщо людина щоночі прокидається у стані тривоги або страху, організм не має можливості відновитися — ні фізично, ні психоемоційно. Після таких ночей важко сконцентруватися, знижується витривалість, змінюється настрій, з’являється дратівливість і втома, яка не минає навіть після вихідного дня.

Нестача сну впливає не лише на енергію. Відомо, що порушення сну пов’язані із системними запальними процесами в організмі, розладами обміну речовин і підвищеним ризиком хронічних хвороб. Але окремо варто згадати психологічний ефект: жахіття, особливо пов’язані з травмою, часто "залишаються з людиною" навіть після пробудження — зображення, відчуття, емоції можуть переслідувати вдень. Це заважає нормально працювати, взаємодіяти з іншими людьми та навіть почуватися в безпеці.

Лікування

Підхід до лікування розладу нічних жахіть залежить від причин, інтенсивності симптомів і наявності супутніх психічних або неврологічних порушень. У деяких випадках достатньо корекції способу життя, але якщо жахіття повторюються часто й мають стійкий негативний вплив, застосовують цілеспрямовану терапію. Найбільш ефективними вважаються медикаментозні й психотерапевтичні методи, які можуть поєднуватися або використовуватись окремо.

Медикаментозне лікування

Єдиний лікарський засіб, ефективність якого при розладі нічних жахіть підтверджено результатами кількох клінічних досліджень, — це празозин. Препарат спочатку застосовували для лікування гіпертензії, але згодом виявилося, що він знижує частоту й інтенсивність жахіть, особливо в пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом [джерело]. Інші препарати іноді також тестують для лікування сновидінь, але наразі не мають підтвердженої ефективності в клінічній практиці.

Психотерапевтичне лікування

Немедикаментозні методи часто дають добрі результати, особливо у випадках, коли жахіття пов’язані з травмою або тривалим стресом. Найчастіше використовують когнітивно-поведінкові техніки, спрямовані на зміну реакцій мозку на негативні образи у сні.

Серед них найбільш вивчені:

  • Терапія уявної репетиції: клієнт переписує лячний сон на інший сценарій і регулярно програє його подумки
  • Терапія перепроживання, релаксації та переписування: поєднує елементи уявної репетиції з техніками заспокоєння й роботою з травматичним змістом
  • Експозиційна терапія: поступове зіткнення зі змістом жахіть для зменшення реакції страху
  • Тренування усвідомленого сновидіння: навчання контролювати події уві сні для зменшення тривожності.

Коли варто звернутися по допомогу

Якщо жахіття виникають регулярно, викликають сильну емоційну реакцію, заважають висипатися або починають впливати на повсякденне життя — це привід не залишати ситуацію без уваги. Розлад нічних жахіть не завжди супроводжується іншими психічними порушеннями, але навіть у «ізольованому» вигляді може мати виснажливий характер. Не обов’язково чекати, поки ситуація погіршиться — своєчасне втручання дозволяє зменшити симптоми й повернути повноцінний сон.

Підсумок

Жахіття — це не просто лячні сни, а сигнал про те, що щось у внутрішньому стані потребує уваги. Іноді вони вказують на пережиту травму, іноді — на накопичений стрес чи виснаження. У будь-якому випадку — це не та частина сну, з якою потрібно миритися. Коли сон перестає бути відновленням, а щоночі стає випробуванням — важливо не залишатися з цим наодинці. Сон — не розкіш, а базова потреба, і жахіття не повинні її знищувати.