REM-сон, або сон зі швидкими рухами очей (українською його найчастіше називають швидким сном чи фазою швидкого сну), займає лише близько чверті ночі[1]. Проте саме в ці хвилини мозок поводиться так, ніби людина не спить. За даними позитронно-емісійної томографії, у REM-сні він споживає глюкози стільки ж, як у неспанні, тоді як у глибокому повільному сні майже на 44% менше[2]. Тим часом м'язи рук і ніг вимкнені, а очі під повіками швидко бігають, наче людина стежить за подіями. Саме тоді ми бачимо найяскравіші сни.

Читайте:

Що таке сон і чому він важливий
Що таке сон і чому він важливий
Сон — не пауза, а активна робота мозку й тіла. Розбираємо, з яких стадій він складається, скільки потрібно спа...

Ознаки REM-сну

Фаза REM-сну має низку фізіологічних особливостей, які відрізняють її від інших стадій. Активність мозку в цей період наближається до рівня неспання, хоча тіло майже нерухоме. Через цю суперечність дослідників сну вона цікавить ще з 1950-х, коли швидкий сон уперше описали[3].

Під час REM-сну організм проходить через цілу низку змін, і більшість із них у повільному сні не трапляється.

Типові ознаки REM-сну:

  • Різке зростання активності мозку: електроенцефалографія (ЕЕГ) показує швидкі низькоамплітудні хвилі, схожі на ті, що фіксуються в стані неспання[1]
  • Швидкі рухи очей під закритими повіками, звідси й назва фази (REM, від англ. Rapid Eye Movement, «швидкі рухи очей»)
  • Частішання й нерівномірність пульсу, коливання артеріального тиску[1]
  • Періоди нерівномірного, прискореного дихання
  • Майже вимкнена терморегуляція: гіпоталамус на час фази перестає керувати температурою тіла (стан пойкілотермії)[4], тому для сну важить і температура в спальні
  • Високі енергетичні витрати мозку, як у неспанні[2]
  • Невеликі мимовільні рухи: посмикування м'язів обличчя, кінцівок або пальців
  • Сексуальне збудження незалежно від змісту сновидінь: у чоловіків ерекція, у жінок приплив крові до клітора й піхви[1]. Нічні ерекції підтримують здоров'я тканин статевого члена[5], а інколи збудження доходить до полюції. Інша річ секссомнія, коли людина вчиняє сексуальні дії уві сні.
  • Стан атонії: тимчасове вимкнення тонусу скелетних м'язів, яке не дає тілу фізично реагувати на сни. Працювати продовжують лише м'язи очей і діафрагма, тож дихання не зупиняється[1].

Як REM-сон вписується в структуру нічного сну

Сон складається з кількох фаз, які повторюються циклами впродовж ночі. Кожна має свою тривалість, глибину і роботу. REM-сон є однією з них, але за механізмами помітно відрізняється від інших.

Повний цикл сну триває в середньому близько 90 хвилин, і за ніч людина проходить 4–6 таких циклів[6]. Сучасна класифікація виділяє три стадії повільного сну (NREM, від non-REM) і окремо REM-сон[6]. Старий поділ, у якому повільний сон мав чотири стадії, лікарі сну вже не використовують, тому REM не варто називати «четвертою стадією».

Основні стадії сну:

  • Стадія N1 (повільний сон): перехід між неспанням і сном. Мозкова активність сповільнюється, м'язи розслабляються, може виникати відчуття падіння. Стадія триває 1–5 хвилин і займає близько 5% ночі[1].
  • Стадія N2 (повільний сон): стабільний легкий сон. Температура тіла знижується, сповільнюються серцебиття й дихання. Тут людина проводить найбільше часу, близько 45% ночі[1].
  • Стадія N3 (повільний сон): глибокий сон. Мозкові хвилі стають повільними (дельта-хвилі), тіло активно відновлюється. Ця фаза важлива для фізичного відновлення, імунітету й обміну речовин.
  • REM-сон: уперше настає приблизно через 90 хвилин після засинання. Мозок активізується, з'являються швидкі рухи очей, а тіло завмирає. Саме в цій фазі відбуваються найінтенсивніші сновидіння[1].

REM-сон повторюється кілька разів за ніч, і з кожним циклом його період довшає: перший триває близько 10 хвилин, останній під ранок до години[1]. Сумарно на REM припадає близько 25% сну, тобто приблизно дві години за восьмигодинну ніч. Більшість швидкого сну зосереджена в другій половині ночі[3]. Тому для повноцінного швидкого сну важить, скільки часу спати: Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить дорослим регулярно спати 7–9 годин[7].

Чим REM-сон відрізняється від решти фаз

Головна відмінність REM-сну полягає в рівні мозкової активності, близькому до неспання, тоді як у повільному сні вона поступово згасає. Тому цей стан ще називають «парадоксальним сном»: мозок працює на повну, тіло нерухоме.

Інша особливість стосується скелетних м'язів. У повільному сні людина може перевертатися, змінювати положення тіла, ворушити руками й ногами. У REM-фазі ці рухи припиняються, тож сон про футбол, на щастя, не закінчується синцями в того, хто спить поруч. Це вже не просто глибоке розслаблення: мозок активно блокує імпульси до м'язів.

Біохімія REM-сну

REM-сон контролюється взаємодією кількох речовин-посередників (нейромедіаторів). Запускають його клітини стовбура мозку, які виділяють ацетилхолін; у REM-сні й неспанні рівень ацетилхоліну в корі найвищий[1][8]. Водночас нейрони, які підтримують бадьорість, майже замовкають: норадреналінові клітини блакитної плями стають «тихими», і це вважають ключовою умовою для настання REM[9], а серотонінові нейрони ядер шва в дослідах на тваринах узагалі припиняють розряди[10]. Цей хімічний зсув створює умови для сновидінь і для «вимкнення» тіла.

Атонія та її роль у REM-сні

Один із центральних механізмів REM-фази полягає в атонії, тобто майже повному пригніченні активності скелетних м'язів. Її забезпечують гальмівні сигнали з моста мозку, які не пропускають рухові команди через спинний мозок до м'язів[11]. Тож навіть під час дуже динамічних снів тіло лишається нерухомим.

Цей механізм працює як захист: він не дає людині встати, бігти, махати руками чи кричати у відповідь на події у сновидінні. Якщо ж атонія не настає, з'являється ризик небезпечної поведінки. Так буває при розладі поведінки у фазі швидкого сну, а також у пацієнтів із хворобою Паркінсона чи деменцією з тільцями Леві[12]. Людина може говорити уві сні, махати руками, вставати з ліжка, бити кулаками чи ногами. Усе це відбувається під час REM, на тлі активного сновидіння.

Такий розлад інколи на роки випереджає хворобу Паркінсона чи деменцію. У міжнародному дослідженні 1280 пацієнтів без інших неврологічних хвороб нейродегенеративний розлад щороку розвивався в 6,3% із них, а за 12 років спостереження в 73,5%[13].

Коротко: якщо людина регулярно «розігрує» сни, б'ється чи кричить уві сні, це привід звернутися до невролога або сомнолога, навіть якщо вдень вона почувається здоровою.

Реклама

Вплив REM-сну на організм

Фаза REM важлива для формування сновидінь і для роботи мозку загалом. У цей період активуються процеси, пов'язані з пам'яттю, емоціями та дозріванням нервової системи. Для немовлят REM-сон особливо значущий, бо саме тоді в мозку інтенсивно формуються нові зв'язки.

Сновидіння

Найбільше снів і найяскравіші з них припадають саме на REM-сон: у цій стадії вони мають складніший сюжет, яскраві образи й сильне емоційне забарвлення. Сни бувають і в повільному сні. Дослідження з ЕЕГ високої щільності показало, що в обох фазах людина пригадує сон тоді, коли знижується повільна активність у задніх відділах кори[14]. За ніч людина бачить кілька снів, хоча більшість із них забуває. Що означають наші сни, наука досі пояснює гіпотезами.

Міф: REM-сон буває лише в теплокровних тварин, а риби й рептилії його не мають. Насправді: у ящірки бородатої агами записали чергування повільного й REM-подібного сну[15], а в риби даніо знайшли стан, схожий на парадоксальний сон[16]. Схоже, основа швидкого сну виникла в хребетних сотні мільйонів років тому.

Пам'ять і навчання

Дослідження свідчать, що сон допомагає закріплювати пам'ять. Сучасна модель відводить головну роботу повільному сну: уночі мозок «програє» нові спогади й переносить їх із тимчасового сховища в довготривалу пам'ять, а REM-сон, імовірно, ці спогади стабілізує[17]. У новонароджених REM займає понад половину сну, а в недоношених ще більше; до шести місяців його частка зменшується[18]. Це пов'язують зі стрімким дозріванням мозку.

Міф: якщо після навчання позбавити людину REM-сну, вона не зможе повторити вивчене. Насправді: огляд у журналі Science назвав докази такого зв'язку слабкими й суперечливими. Люди, у яких швидкий сон пригнічений ліками чи ушкодженням мозку, явних проблем із пам'яттю не мають[19]. Для навчання потрібен повноцінний сон з усіма його фазами.

У мозку активуються ділянки, що відповідають за обробку інформації, мислення й організацію досвіду. Сигнали з моста передаються до кори великих півкуль через таламус, і мозок працює з новим матеріалом у «фоновому режимі».

Емоційна обробка

REM-сон також пов'язують із переробкою емоцій. Рівень норадреналіну, пов'язаного зі стресом, у цій фазі мінімальний. За гіпотезою дослідників сну, мозок у цей час «переглядає» емоційні події дня й притлумлює їхній гострий заряд, щоб наступного дня реакція була спокійнішою[20]. Порушення цього процесу може пояснювати, чому поганий сон так часто йде поруч із розладами настрою, хоча остаточно гіпотезу ще не доведено.

Що відбувається при дефіциті REM-сну

Нестача REM-сну рідко буває окремою від загального недосипання: коли людина спить менше чи уривчасто, страждають усі фази. Наслідки найпомітніші для мислення, настрою та обміну речовин і накопичуються поступово, особливо якщо проблема зі сном хронічна.

Наслідки дефіциту REM-сну та недосипання можуть включати:

  • Погіршення пам'яті: людина гірше запам'ятовує нову інформацію, особливо емоційно важливу
  • Зниження здатності до навчання: утруднена побудова нових зв'язків між знаннями
  • Емоційна нестабільність: посилення дратівливості, погіршення настрою
  • Порушення апетиту: коли молодим здоровим чоловікам скоротили сон, рівень лептину, що дає відчуття ситості, знизився на 18%, рівень греліну, гормону голоду, зріс на 28%, а голод посилився на 24%[21]. Ці дані стосуються недосипу взагалі: REM-фазу окремо тут не вимірювали.
  • Ризик набору ваги: через зміну гормонального регулювання й тягу до калорійної їжі.

Ще одна знахідка стосується тривалості життя. У двох великих когортах літніх і людей середнього віку кожні 5% «втраченого» REM-сну пов'язувалися з вищою смертністю на 13–17%[22]. Таке спостереження не доводить, що причина саме у фазі сну, але показує, що її частку варто враховувати.

Найчастіше REM-фаза скорочується через замалий сон (останні, найдовші REM-періоди просто не встигають настати), алкоголь і деякі ліки. Пригнічують швидкий сон більшість трициклічних антидепресантів, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібітори моноаміноксидази та венлафаксин[23]. Це звичайна дія ліків від депресії, і причин скасовувати їх самостійно немає: рішення ухвалює лікар.

Коротко: найдовші REM-періоди припадають на останні години сну, тому якщо спати на годину-дві менше, втрачається непропорційно багато саме швидкого сну.

Розлади сну, що порушують REM

Серед численних розладів сну є такі, що безпосередньо зачіпають фазу REM: скорочують її, змінюють структуру або спричиняють небезпечну активність під час сновидінь. Через це страждають відпочинок, пам'ять, настрій і здатність до навчання.

Найпоширеніші розлади, пов'язані з REM-сном:

  • Розлад поведінки у фазі швидкого сну: людина втрачає нормальну атонію і рухається уві сні, відтворюючи дії зі сновидінь. Це загрожує травмами їй самій і тим, хто поруч. Діагноз підтверджують нічним відеомоніторингом сну (відеополісомнографією), а лікування поєднує безпечне облаштування спальні з мелатоніном чи клоназепамом за призначенням лікаря[12]. Іноді розлад провокують антидепресанти[24].
  • Розлад нічних жахіть (кошмарів): повторювані, дуже емоційно насичені сни, після яких людина різко прокидається зі страхом і відчуттям загрози. Кошмари бувають і в дітей, і в дорослих, частіше в другій половині ночі, і людина їх пам'ятає. Нічні жахи (нічний терор) інші: вони трапляються на початку ночі, переважно в дітей 3–8 років, і зранку дитина про них не пам'ятає[25].
  • Нарколепсія: хронічна неврологічна хвороба, за якої людина раптово засинає вдень і швидко «пірнає» в REM-сон просто зі стану неспання. Часто трапляється катаплексія: раптова слабкість м'язів через сміх, гнів чи інші сильні емоції, схожа на «вторгнення» REM-атонії в неспання[26]. При нарколепсії 1 типу в мозку гинуть нейрони, що виробляють орексин (гіпокретин), речовину, яка підтримує бадьорість[27]. Європейська настанова 2021 року рекомендує плановий денний сон і ліки (модафініл, пітолісант, оксибат натрію, солріамфетол), які підбирає лікар[28]. Іноді нарколепсію в побуті плутають із «сонною хворобою», але так правильно називають африканський трипаносомоз, паразитарну інфекцію, яку переносить муха цеце[29].
  • Сонний параліч: на межі сну й пробудження людина вже при тямі, але не може поворухнутися чи заговорити, бо атонія REM-сну ще не минула. Може здаватися, що в кімнаті хтось є або щось тисне на груди, тому в народі кажуть, що «домовик душить». Насправді це хоч і лякає, але безпечно й триває до кількох хвилин; частіше буває при безсонні, збитому режимі, нарколепсії, тривожних розладах і сні на спині[7].
  • Обструктивне апное сну: періодичні зупинки дихання спричиняють часті пробудження, що дроблять цикл сну. REM-фаза для апное особливо вразлива: через загальне розслаблення м'язів дихальні шляхи спадаються легше, і багато людей мають зупинки дихання саме в цій фазі. У Вісконсинському когортному дослідженні такий «REM-апное» був пов'язаний із гіпертензією навіть тоді, коли в повільному сні дихання було нормальним[30]. Якщо апарат CPAP використовувати лише 3–4 години на початку ночі, без лікування лишається 60–75% зупинок дихання в REM[3].

Усі ці стани потребують фахової діагностики та спостереження, бо їхній вплив виходить за межі поганої якості сну: деякі з них бувають ранніми ознаками неврологічних хвороб.

Як покращити REM-сон

Фаза REM залежить і від тривалості сну, і від його структури. Якщо сон уривчастий або короткий, REM-фази скорочуються чи випадають у деяких циклах. Тому головне тут звички.

Що може сприяти кращій якості REM-сну:

  • Регулярний режим сну: лягати приблизно в один і той самий час і вставати в одну годину щодня NHS радить як основу самодопомоги при проблемах зі сном[31].
  • Обмеження алкоголю: за будь-якої дози алкоголь відсуває першу REM-фазу, а помірні й великі дози зменшують частку швидкого сну за ніч. Людина швидше засинає, але друга половина ночі стає неспокійною[32], і зранку можна прокинутися втомленим.
  • Ведення щоденника снів: якщо записувати сни одразу після пробудження, поступово краще запам'ятовуєш їх, а люди з добрим пригадуванням снів легше опановують і техніки усвідомлених сновидінь[33]. Але кращий спогад про сни ще не означає, що REM-сну стало більше чи він став якіснішим. Зошит біля ліжка в цьому сенсі радше хобі, ніж лікування.
  • Менше світла ввечері: яскраве штучне світло, особливо синє від екранів, пригнічує вироблення мелатоніну і зсуває внутрішній годинник. Після читання електронної книжки із підсвіткою люди засинали довше, а вранці були менш бадьорими, ніж після паперової[34]. NHS радить не користуватися смартфоном і телевізором безпосередньо перед сном[31].
  • Техніки усвідомленого сновидіння: деякі люди вчаться усвідомлювати себе уві сні, і найкраще для цього працює мнемонічна техніка (MILD)[35]. У дослідженнях усвідомлені сни не погіршували самопочуття вранці[36][33], однак доказів, що вони «покращують» REM-фазу, немає. Деякі методики передбачають навмисне пробудження серед ночі, тому людям із безсонням з ними краще не експериментувати.

Зміни способу життя часто дають відчутний результат уже за кілька тижнів, якщо дотримуватися їх послідовно. Якщо ж сон не покращується, денна сонливість заважає жити або партнер помічає зупинки дихання чи бурхливі рухи вночі, потрібна консультація сомнолога.

Підсумок

REM-сон є окремим станом мозку з власною хімією, «вимкненими» м'язами й найяскравішими снами. Найбільше швидкого сну припадає на ранок, тому його першими «з'їдають» короткий сон, ранній будильник, алкоголь увечері та деякі ліки. Постійний режим і достатня тривалість сну дають усім фазам відбутися. Бурхливі рухи уві сні, раптові напади денної сонливості чи зупинки дихання вночі є медичними симптомами, і їх уміють діагностувати та лікувати.

Джерела36
  1. Довідник. NCBI Bookshelf
  2. Дослідження. Maquet P. та ін. Cerebral glucose utilization during sleep-wake cycle in man determined by positron emission tomography and [18F]2-fluoro-2-deoxy-D-glucose method. Brain Res, 1990.
  3. Огляд. Varga AW. та ін. REM obstructive sleep apnea: risk for adverse health outcomes and novel treatments. Sleep Breath, 2019.
  4. Огляд. Soca R. Thermo-parasomnia. Prediction of a possible sleep disorder or entity. Sleep Sci, 2019.
  5. Огляд. Andersen ML. та ін. The role of sleep stages in the regulation of erectile function: impacts of REM sleep fragmentation. Int J Impot Res, 2026.
  6. Довідник. Patel AK. та ін. Physiology, Sleep Stages. 2024.
  7. Sleep paralysis. NHS.
  8. Огляд. McCarley RW. Mechanisms and models of REM sleep control. Arch Ital Biol, 2004.
  9. Дослідження. Fenik VB. та ін. Inhibition of A5 Neurons Facilitates the Occurrence of REM Sleep-Like Episodes in Urethane-Anesthetized Rats: A New Role for Noradrenergic A5 Neurons?. Front Neurol, 2012.
  10. Дослідження. Sakai K. та ін. Increase in antidromic excitability in presumed serotonergic dorsal raphe neurons during paradoxical sleep in the cat. Brain Res, 2001.
  11. Огляд. Peever J. та ін. The Biology of REM Sleep. Curr Biol, 2017.
  12. Огляд. Dauvilliers Y. та ін. REM sleep behaviour disorder. Nat Rev Dis Primers, 2018.
  13. Дослідження. Postuma RB. та ін. Risk and predictors of dementia and parkinsonism in idiopathic REM sleep behaviour disorder: a multicentre study. Brain, 2019.
  14. Дослідження. Siclari F. та ін. The neural correlates of dreaming. Nat Neurosci, 2017.
  15. Дослідження. Shein-Idelson M. та ін. Slow waves, sharp waves, ripples, and REM in sleeping dragons. Science, 2016.
  16. Дослідження. Leung LC. та ін. Neural signatures of sleep in zebrafish. Nature, 2019.
  17. Огляд. Rasch B. та ін. About sleep's role in memory. Physiol Rev, 2013.
  18. Огляд. Gaultier C. Cardiorespiratory adaptation during sleep in infants and children. Pediatr Pulmonol, 1995.
  19. Огляд. Siegel JM. The REM sleep-memory consolidation hypothesis. Science, 2001.
  20. Огляд. Walker MP. та ін. Overnight therapy? The role of sleep in emotional brain processing. Psychol Bull, 2009.
  21. Дослідження. Spiegel K. та ін. Brief communication: Sleep curtailment in healthy young men is associated with decreased leptin levels, elevated ghrelin levels, and increased hunger and appetite. Ann Intern Med, 2004.
  22. Дослідження. Leary EB. та ін. Association of Rapid Eye Movement Sleep With Mortality in Middle-aged and Older Adults. JAMA Neurol, 2020.
  23. Мета-аналіз. Mayers AG. та ін. Antidepressants and their effect on sleep. Hum Psychopharmacol, 2005.
  24. Огляд. Wichniak A. та ін. Effects of Antidepressants on Sleep. Curr Psychiatry Rep, 2017.
  25. Night terrors and nightmares. NHS.
  26. Огляд. Biscarini F. та ін. Narcolepsy and rapid eye movement sleep. J Sleep Res, 2025.
  27. Огляд. Barateau L. та ін. Recent advances in treatment for narcolepsy. Ther Adv Neurol Disord, 2019.
  28. Довідник. Bassetti CLA. та ін. European guideline and expert statements on the management of narcolepsy in adults and children. Eur J Neurol, 2021.
  29. Trypanosomiasis, human African (sleeping sickness). World Health Organization.
  30. Дослідження. Mokhlesi B. та ін. Obstructive sleep apnea during REM sleep and hypertension. results of the Wisconsin Sleep Cohort. Am J Respir Crit Care Med, 2014.
  31. Insomnia. NHS.
  32. Огляд. Ebrahim IO. та ін. Alcohol and sleep I: effects on normal sleep. Alcohol Clin Exp Res, 2013.
  33. Дослідження. Adventure-Heart DJ. Findings From the International Lucid Dream Induction Study. Front Psychol, 2020.
  34. Дослідження. Chang AM. та ін. Evening use of light-emitting eReaders negatively affects sleep, circadian timing, and next-morning alertness. Proc Natl Acad Sci U S A, 2015.
  35. Мета-аналіз. Tan S. та ін. A systematic review of new empirical data on lucid dream induction techniques. J Sleep Res, 2023.
  36. Дослідження. Schredl M. та ін. Lucid Dreaming and the Feeling of Being Refreshed in the Morning: A Diary Study. Clocks Sleep, 2020.