У великому опитуванні REST понад 15 тисяч дорослих 416 людей мали синдром неспокійних ніг із симптомами щонайменше двічі на тиждень і помірним чи сильним дискомфортом. 81% із них розповідали про свої відчуття лікареві, але діагноз отримали лише 6,2%[1]. Синдром, який заважає спати мільйонам людей, досі часто лишається непоміченим.

Синдром неспокійних ніг (СНН), або хвороба Вілліса-Екбома, є неврологічним розладом, за якого неприємні відчуття в ногах викликають сильне бажання ними рухати[2]. Його часто плутають із проблемами суглобів, судомами чи звичайним безсонням. У когось симптоми з'являються час від часу, в інших стають щоденними[2]. Удень людина почувається нормально, але щойно сідає чи лягає відпочити, ноги «вимагають» руху.

Міф: це просто нерви, і треба менше хвилюватися. Насправді: СНН має чітку біологічну основу. Аналіз геномів 116 647 людей із цим синдромом виявив 164 ділянки ДНК, пов'язані з ризиком його розвитку[3], а дослідження мозку показують знижений вміст заліза в чорній субстанції та таламусі[4]. Стрес може посилювати симптоми, але не є їхньою причиною.

Симптоми синдрому неспокійних ніг

Люди з синдромом неспокійних ніг описують свої відчуття як свербіж, поколювання, «повзання мурашок», тягнення або біль. Їх важко пояснити словами, але вони завжди супроводжуються бажанням рухатися. Ходьба чи потягування дають полегшення, проте ненадовго: щойно рух припиняється, дискомфорт повертається[5].

Симптоми майже завжди посилюються ввечері та вночі, коли людина перебуває у спокої. Навіть кілька хвилин сидіння чи лежання можуть зробити відчуття нестерпними. Вранці стає легше, тому багатьом вдається поспати саме в ранкові години.

Симптоми бувають періодичними або хронічними і найчастіше зачіпають обидві ноги, хоча можуть виникати й з одного боку. Рідше вони з'являються в руках, зовсім рідко в грудях чи голові[5].

Близько 80% людей із СНН мають ще й періодичні рухи кінцівок уві сні[4]: ноги мимоволі смикаються кожні 15–40 секунд, що може будити людину або її партнера[5].

Хто найбільше ризикує зіткнутися із синдромом неспокійних ніг

Симптоми СНН хоча б інколи мають 5–10% дорослих, а клінічно значущу форму, яка порушує сон і потребує лікування, близько 2–3%: у дослідженні REST це було 7,2% і 2,7% відповідно[1]. Жінки хворіють приблизно вдвічі частіше за чоловіків, а кожна вагітність підвищує ризик розвитку синдрому в майбутньому[6]. Причини такої різниці до кінця не з'ясовані: гормони відіграють певну роль, але менопауза і замісна гормональна терапія частоту СНН не змінюють[6]. Найчастіше синдром починається в середньому віці, хоча може з'явитися в будь-якому[5].

У дітей СНН інколи помилково вважають «болями росту» або синдромом дефіциту уваги та гіперактивності[5]. Якщо в дитини є близький родич із цим синдромом, імовірність його розвитку вища: у дітей із СНН обтяжений сімейний анамнез трапляється часто[4].

Реклама

Вплив на якість життя

У людей зі значущим СНН показники якості життя за опитувальником SF-36 такі ж низькі, як за інших хронічних хвороб[1]. Головна причина полягає в порушеному сні. Хронічне недосипання призводить до:

  • Денної сонливості та втоми.
  • Проблем із концентрацією уваги та пам'яттю.
  • Розвитку депресії та тривожних станів.
  • Зниження продуктивності на роботі або навчанні.
  • Погіршення стосунків із близькими.

Людям із цим розладом важко висидіти сеанс у кінотеатрі, довгу нараду чи переліт.

Причини синдрому неспокійних ніг

Точна причина синдрому досі невідома. Проте є кілька факторів, які сприяють його розвитку:

  • Генетика. Сімейну форму мають від 25 до 75% людей із первинним СНН, і зазвичай вона починається раніше, до 45 років[4]. Раніше йшлося про кілька генетичних варіантів, а аналіз 2024 року нарахував уже 164 ділянки ризику[3].
  • Порушення в системі дофаміну. Синдром пов'язують із дисфункцією дофамінових шляхів у мозку. Люди з хворобою Паркінсона мають підвищений ризик СНН[5].
  • Дефіцит заліза. Нестача заліза в мозку може спричиняти синдром навіть тоді, коли аналіз крові формально в нормі. Тому для людей із СНН поріг феритину, з якого призначають залізо, вищий, ніж для загальної популяції[7]. Частіше синдром виникає й при залізодефіцитній анемії.
  • Хронічні захворювання. Периферична та діабетична нейропатія, розсіяний склероз, хронічна ниркова недостатність. У людей із термінальною стадією хвороби нирок СНН трапляється у 25–50% випадків, і симптоми часто посилюються під час гемодіалізу[4]. Генетичний аналіз також вказує на СНН як на можливий фактор ризику цукрового діабету[3].
  • Ліки. Антигістамінні засоби, частина протиблювотних препаратів і антидепресанти, що підвищують рівень серотоніну, можуть викликати або посилювати симптоми[5].
  • Інші фактори. Вагітність, кофеїн, алкоголь і нелікована обструктивна апное сну[7]. Стрес і нестача сну теж можуть погіршувати перебіг.

Читайте:

7 ознак дефіциту заліза в організмі
7 ознак дефіциту заліза в організмі
Дефіцит заліза розвивається повільно й часто маскується під звичайну втому. Підтвердити його можна аналізам...

Реклама

Діагностика синдрому неспокійних ніг

Діагноз ставлять за симптомами. Міжнародна група з вивчення СНН (IRLSSG) визначила п'ять обов'язкових критеріїв[2]:

  • Сильне бажання рухати ногами, зазвичай через неприємні відчуття в них.
  • Симптоми з'являються або посилюються у стані спокою, коли людина сидить чи лежить.
  • Рух частково або повністю знімає дискомфорт, поки він триває.
  • Симптоми посилюються ввечері та вночі.
  • Симптоми не пояснюються іншими станами, такими як артрит, судоми, набряки чи звичка постукувати ногою.

Крім того, лікар оцінює, чи синдром клінічно значущий, тобто чи заважає він сну, настрою та повсякденним справам[2]. В аналізі крові, крім заліза, перевіряють феритин і насичення трансферину. Здавати його бажано зранку, а за 24 години до цього не приймати добавки заліза і продукти, багаті на нього[7]. Полісомнографію (дослідження сну) призначають, коли треба виключити інші розлади сну.

Методи лікування синдрому неспокійних ніг

Це хронічний стан, і ліків, які вилікували б його повністю, наразі немає. Проте симптоми можна значно зменшити. Американська академія медицини сну (AASM) у настановах 2024 року радить починати з усунення чинників, що їх посилюють: алкоголю, кофеїну, антигістамінних, серотонінергічних і антидофамінергічних препаратів, а також нелікованого апное сну[7].

Зміна способу життя:

  • Уникайте кофеїну, алкоголю та тютюну.
  • Дотримуйтеся регулярного режиму сну.
  • Займайтеся помірною фізичною активністю регулярно, наприклад плаванням або ходьбою[5].
  • Перед сном прийміть теплу ванну, помасажуйте ноги або прикладіть грілку чи холодний компрес[5].

Міф: магній допомагає всім, у кого «крутить» ноги. Насправді: у систематичному огляді знайшлося лише одне рандомізоване дослідження магнію при СНН, і воно не показало ефекту, тож відповісти, чи допомагає магній і кому саме, наразі неможливо[8]. Пізніший огляд добавок відзначив позитивні результати оксиду магнію, але в половини досліджень був високий ризик упередженості[9].

Якщо феритин становить 75 мкг/л і нижче або насичення трансферину нижче 20%, дорослим призначають залізо в таблетках чи внутрішньовенно, а при феритині 75–100 мкг/л лише внутрішньовенно[7]. Для дітей поріг нижчий: 50 мкг/л[7]. Найсильнішу рекомендацію AASM отримало внутрішньовенне введення карбоксимальтозату заліза, а сульфат заліза в таблетках отримав умовну[7]. Самостійно пити залізо «про запас» не варто: його призначають за результатами аналізів.

У важких випадках лікар може призначити ліки:

  • Препарати, що впливають на дофамін: праміпексол, ропінірол, ротиготин. Раніше їх вважали першим вибором, але тепер AASM радить не застосовувати їх як стандарт через аугментацію[7]. Так називають парадоксальне погіршення: симптоми починаються раніше ввечері, стають сильнішими й поширюються на руки[4]. У 10-річному спостереженні аугментація щороку виникала приблизно в 7% людей, які приймали праміпексол[10].
  • Протисудомні засоби, ліганди альфа-2-дельта: габапентин, габапентину енакарбіл, прегабалін. Тепер саме вони мають сильну рекомендацію як основне лікування[7]. Габапентин можна застосовувати й людям на діалізі[7].
  • Снодійні та міорелаксанти. Клоназепам і валеріану AASM не радить застосовувати для лікування СНН через слабкі докази[7].
  • Наркотичні засоби (опіоїди). AASM умовно допускає оксикодон тривалої дії та інші опіоїди, але через ризик залежності їх призначають лише у важких випадках і під суворим наглядом лікаря[7]. Ще один варіант для важких випадків становить стимуляція малогомілкового нерва спеціальним пристроєм[7].

Коротко: ліки, які роками призначали першими, при тривалому прийомі можуть посилювати СНН, тому сьогодні першими пробують корекцію заліза та габапентиноїди.

Синдром неспокійних ніг під час вагітності

СНН мають від 11 до 29% вагітних[4], найчастіше він з'являється в третьому триместрі[5]. За метааналізом 19 досліджень із 48 231 учасницею, поширеність становить 17%[11]. Сприяють цьому нестача заліза і, імовірно, високий рівень естрогенів[6]. Зазвичай симптоми минають протягом кількох тижнів після пологів[4]. Під час вагітності допомагають масаж, теплі ванни та контроль рівня заліза, а будь-які ліки лікар добирає з огляду на їхню безпеку для плода[7].

Як жити з синдромом неспокійних ніг

Життя з цим станом буває непростим, але кілька звичок зменшують дискомфорт:

  • Облаштуйте місце для сну: зручний матрац, темні штори, приємна постільна білизна.
  • Заведіть ритуал перед сном: тепла ванна, масаж ніг або медитація.
  • Дотримуйтеся регулярного графіка сну. Навіть у вихідні лягайте та прокидайтеся в один і той самий час[5].

Читайте:

Домашні засоби від безсоння: що працює
Домашні засоби від безсоння: що працює
Мелатонін, магній, ромашка чи валеріана: що з домашніх засобів від безсоння справді допомагає заснути, що діє ...

Підсумок

Якщо ввечері ноги не дають спокою, а рух ненадовго рятує, почніть із візиту до лікаря й розширеного аналізу на запаси заліза, перегляду ліків, які ви приймаєте, і відмови від вечірньої кави та алкоголю. Остаточно синдром не виліковується, проте симптоми часто вдається приборкати настільки, щоб знову нормально спати. Якщо вам давно призначили праміпексол чи ропінірол, а симптоми стали гіршими, обговоріть з лікарем, чи це не аугментація.

Джерела11
  1. Дослідження. Allen RP. та ін. Restless legs syndrome prevalence and impact: REST general population study. Arch Intern Med, 2005.
  2. Довідник. Allen RP. та ін. Restless legs syndrome/Willis-Ekbom disease diagnostic criteria: updated International Restless Legs Syndrome Study Group (IRLSSG) consensus criteria--history, rationale, description, and significance. Sleep Med, 2014.
  3. Мета-аналіз. Schormair B. та ін. Genome-wide meta-analyses of restless legs syndrome yield insights into genetic architecture, disease biology and risk prediction. Nat Genet, 2024.
  4. Довідник. NCBI Bookshelf
  5. Restless Legs Syndrome. NIH.
  6. Огляд. Manconi M. та ін. When gender matters: restless legs syndrome. Report of the "RLS and woman" workshop endorsed by the European RLS Study Group. Sleep Med Rev, 2012.
  7. Довідник. Winkelman JW. та ін. Treatment of restless legs syndrome and periodic limb movement disorder: an American Academy of Sleep Medicine clinical practice guideline. J Clin Sleep Med, 2025.
  8. Мета-аналіз. Marshall NS. та ін. Magnesium supplementation for the treatment of restless legs syndrome and periodic limb movement disorder: A systematic review. Sleep Med Rev, 2019.
  9. Мета-аналіз. González-Parejo P. та ін. Effects of Dietary Supplementation in Patients with Restless Legs Syndrome: A Systematic Review. Nutrients, 2024.
  10. Дослідження. Silver N. та ін. A 10-year, longitudinal assessment of dopamine agonists and methadone in the treatment of restless legs syndrome. Sleep Med, 2011.
  11. Мета-аналіз. Salari N. та ін. Global Prevalence of Restless Legs Syndrome and Its Associated Factors in Pregnant Women: A Systematic Review and Meta-Analysis. Health Sci Rep, 2026.