Порція натто, японської страви з ферментованих соєвих бобів, вагою лише 28 г містить 283 мкг вітаміну K, тобто понад дві добові норми[1]. Коли нідерландські дослідники дали добровольцям шпинат і натто з приблизно однаковою кількістю вітаміну K, рівень вітаміну з натто в крові виявився приблизно в 10 разів вищим, ніж зі шпинату[2]. Річ у тім, що вітамін K існує у двох природних формах: вітамін K1 міститься переважно в зелених овочах, а вітамін K2 у продуктах тваринного походження та ферментованих стравах[2]. Дефіцит цього вітаміну в дорослих трапляється дуже рідко[1], проте низьке споживання може позначитися на здоров'ї. У Фремінгемському дослідженні літні люди, які отримували з їжею найбільше вітаміну K (близько 254 мкг на день), мали на 65% нижчий ризик перелому стегна, ніж ті, хто отримував найменше (близько 56 мкг)[3].
Читайте:
Чому важливий вітамін K?
Організму вітамін K необхідний для підтримки трьох основних аспектів здоров'я:
- Зсідання крові. Печінка використовує вітамін K, щоб виробляти білки, завдяки яким кров зсідається[4]. Так рана швидко перестає кровоточити, а кровотеча не стає надмірною. Люди з дефіцитом вітаміну K частіше мають синці й кровотечі[4].
- Кісткова система. Вітамін K активує остеокальцин, білок, що допомагає фіксувати кальцій у кістковій тканині й робить кістки міцнішими[5]. У метааналізі 16 рандомізованих досліджень за участю 6425 жінок у постменопаузі добавки вітаміну K2 покращували мінеральну щільність кісток поперекового відділу хребта, хоча загалом достовірно не знижували частоту переломів[5]. Чи допомагає вітамін K запобігати остеопорозу, досі вивчають.
- Здоров'я серця. Вітамін K активує матриксний Gla-білок, який гальмує відкладення кальцію в стінках артерій[6]. У Роттердамському дослідженні за участю 4807 людей ті, хто отримував із їжею найбільше вітаміну K2, на 57% рідше помирали від ішемічної хвороби серця і приблизно вдвічі рідше мали тяжке звапнування аорти; для вітаміну K1 такого зв'язку не знайшли[6]. Метааналіз 14 рандомізованих досліджень показав, що добавки вітаміну K дещо сповільнюють звапнування коронарних артерій[7], але в людей з хронічною хворобою нирок переконливих доказів захисту судин поки немає[8]. Тож зниження ризику серцево-судинних захворювань є перспективною, але ще не доведеною дією вітаміну K.
Примітка: добова норма вітаміну K, яку використовують на етикетках продуктів, становить для дорослих 120 мкг[9], а адекватне споживання оцінюють у 120 мкг на день для чоловіків і 90 мкг для жінок[1]. Отримати вітамін можна з їжею або з добавками, але клінічно значущий дефіцит у дорослих дуже рідкісний, тож здоровим людям зазвичай вистачає збалансованого раціону[1].
Які продукти багаті на вітамін K?
Продукти, багаті на вітамін K1
Вітамін K1 (філохінон) міститься переважно в темно-зелених листових овочах, а також у броколі, брюссельській, цвітній і білокачанній капусті[4].
Кілька прикладів:
- Листова гірчиця (варена): 415 мкг, або 346% норми на порцію в пів чашки (близько 70 г)[10].
- Мангольд (сирий): 398 мкг, або 332% норми на один лист (близько 48 г)[11].
- Капуста кале (варена): 247 мкг, або 206% норми на пів чашки (близько 59 г)[12].
- Шпинат (сирий): 145 мкг, або 121% норми на одну чашку[1].
- Броколі (варена): 110 мкг, або 92% норми на пів чашки[1].
Регулярне вживання таких овочів забезпечить організм вітаміном K і заразом дасть інші корисні речовини. Овочі є джерелом нерозчинної клітковини[13], пів чашки вареної броколі містить 51 мг вітаміну C, тобто 57% добової норми[14], а пів чашки вареного шпинату дає 573 мкг вітаміну A, або 64% норми[15].
Продукти, багаті на вітамін K2
Вітамін K2 (менахінони) трапляється переважно в продуктах тваринного походження, зокрема в печінці, яйцях, м'ясі, сирі, а також у ферментованих стравах, як-от натто[2]. У м'ясі та яйцях це переважно форма MK-4, яку організм тварин утворює з вітаміну K1, а довші менахінони виробляють бактерії, тож їх багато у ферментованих продуктах; бактерії кишківника людини теж синтезують менахінони[1]. До джерел K2 належать:
- Натто: 283 мкг, або 236% норми на порцію 28 г[1].
- Куряче стегно (запечене): 24 мкг, або 20% норми на 100 г[16].
- Печінка (куряча, тушкована): 6 мкг на 85 г, тобто близько 7 мкг, або 6% норми, на 100 г[1].
- Сир (тверді сорти): вміст сильно залежить від виду. У вимірюваннях молочних продуктів у США тверді сири містили в середньому 282 мкг вітаміну K на 100 г, тобто близько 85 мкг, або 71% норми, на порцію 30 г, переважно у формі менахінонів MK-9, MK-10 і MK-11; у знежирених молочних продуктах вітаміну K лише 5–22% від кількості в повножирних[17]. В іншому аналізі 62 ферментованих молочних продуктів вміст K2 коливався від невизначуваного до 110 мкг на 100 г[18].
- Куряче яйце (варене, одне велике): 4 мкг, або 3% норми[1].
Кращі джерела вітаміну K серед фруктів, горіхів і бобових
Фрукти, горіхи та бобові містять менше вітаміну K, ніж листова зелень чи натто, проте й вони допомагають підтримувати його достатній рівень.
Фрукти, горіхи й бобові з помітним вмістом вітаміну K:
- Ківі: 30 мкг, або 25% норми на один плід (близько 75 г)[19].
- Лохина (американська чорниця): 14 мкг, або 12% норми на пів чашки[1].
- Гранат: 14 мкг, або 12% норми на пів чашки зерен (близько 87 г)[20].
- Кедрові горіхи: 54 мкг, або 45% норми на 100 г; звичайна жменя в 28 г дає 15 мкг[1].
- Червона квасоля (варена): 8,4 мкг, або 7% норми на 100 г[21].
- Сочевиця (варена): лише 1,7 мкг на 100 г, тобто близько 1% норми на пів чашки[22].
- Смажені соєві боби: 43 мкг, або 36% норми на пів чашки[1].
Як найкраще засвоювати вітамін K?
Цей вітамін жиророзчинний, тобто для ефективного засвоєння йому потрібні жири. У рослинах філохінон міцно зв'язаний з хлоропластами, тому зі шпинату організм отримує лише 4–17% того, що засвоїв би з таблетки; якщо ж їсти овочі разом із жирами, засвоєння покращується[1]. Тому салати зі шпинатом чи капустою кале краще заправляти оливковою олією, багатою на мононенасичені жири, або додавати до них горіхи. Олії й самі є джерелом вітаміну: столова ложка соєвої олії містить 25 мкг вітаміну K, а оливкової 8 мкг[1].
Коротко: найбільше вітаміну K1 у листовій зелені, вітаміну K2 у натто, твердих сирах і м'ясі, а засвоюється вітамін краще, коли страва містить трохи жиру.
Як збалансувати споживання вітамінів K1 і K2
Вітаміни K1 і K2 відрізняються джерелами і тим, як організм їх використовує. Поширене уявлення, що K1 відповідає лише за зсідання крові, а K2 лише за кістки й судини, є спрощенням: обидві форми потрібні для активації факторів зсідання в печінці, остеокальцину в кістках і матриксного Gla-білка в стінках судин[23]. Різниця в тривалості дії. Менахінон MK-7 з натто має дуже довгий період напіввиведення, тому за регулярного прийому його рівень у крові стабільніший і накопичується в 7–8 разів вищий, ніж рівень K1, а остеокальцин він активує повніше[23]. Частину K1 організм сам перетворює на MK-4[1]. Тож найкраще включати до раціону обидва види: листові овочі забезпечують K1, а продукти тваринного походження та ферментовані страви дають K2.
Зверніться до лікаря, якщо у вас без видимої причини з'являються синці, часто йде кров з носа або кровотечу важко зупинити: при дефіциті вітаміну K синці й кровотечі виникають частіше[4]. До групи ризику належать люди з порушенням всмоктування, зокрема при муковісцидозі, целіакії, виразковому коліті й синдромі короткої кишки, а також після баріатричних операцій[1]. Якщо ви приймаєте варфарин чи подібні антикоагулянти, тримайте кількість вітаміну K у раціоні сталою і не починайте приймати добавки без лікаря: різкі зміни споживання можуть посилити або послабити дію ліків[1], а добавки MK-7 від 50 мкг на день здатні клінічно значущо вплинути на лікування[23].
Підсумок
Отримати вітамін K з їжею легко, якщо раціон різноманітний. Темно-зелена листова зелень дає вітамін K1, а ферментовані страви, тверді сири й продукти тваринного походження постачають K2. Обидві форми потрібні для зсідання крові й міцності кісток і, можливо, для здоров'я судин. Додавайте до зелені трохи олії або горіхів, щоб вітамін краще засвоювався, експериментуйте з рецептами, а якщо приймаєте антикоагулянти, узгоджуйте зміни в харчуванні з лікарем.
Джерела23
- NIH Office of Dietary Supplements
- Дослідження. Schurgers LJ. та ін. Determination of phylloquinone and menaquinones in food. Effect of food matrix on circulating vitamin K concentrations. Haemostasis, 2000.
- Дослідження. Booth SL. та ін. Dietary vitamin K intakes are associated with hip fracture but not with bone mineral density in elderly men and women. Am J Clin Nutr, 2000.
- Vitamin K: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
- Мета-аналіз. Ma ML. та ін. Efficacy of vitamin K2 in the prevention and treatment of postmenopausal osteoporosis: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Front Public Health, 2022.
- Дослідження. Geleijnse JM. та ін. Dietary intake of menaquinone is associated with a reduced risk of coronary heart disease: the Rotterdam Study. J Nutr, 2004.
- Мета-аналіз. Li T. та ін. Vitamin K supplementation and vascular calcification: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Front Nutr, 2023.
- Мета-аналіз. Geng C. та ін. Effects of vitamin K supplementation on vascular calcification in chronic kidney disease: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Front Nutr, 2022.
- Daily Value on the Nutrition Facts Label. FDA.
- fdc.nal.usda.gov
- fdc.nal.usda.gov
- fdc.nal.usda.gov
- Soluble vs. insoluble fiber: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
- NIH Office of Dietary Supplements
- NIH Office of Dietary Supplements
- NIH Office of Dietary Supplements
- Дослідження. Fu X. та ін. Multiple Vitamin K Forms Exist in Dairy Foods. Curr Dev Nutr, 2017.
- Дослідження. Manoury E. та ін. Quantitative measurement of vitamin K2 (menaquinones) in various fermented dairy products using a reliable high-performance liquid chromatography method. J Dairy Sci, 2013.
- fdc.nal.usda.gov
- fdc.nal.usda.gov
- fdc.nal.usda.gov
- fdc.nal.usda.gov
- Дослідження. Schurgers LJ. та ін. Vitamin K-containing dietary supplements: comparison of synthetic vitamin K1 and natto-derived menaquinone-7. Blood, 2007.
