Корінь солодки

У 2020 році журнал New England Journal of Medicine розібрав випадок 54-річного чоловіка, у якого раптово зупинилося серце. Лікарі виявили в нього дуже низький калій у крові та фібриляцію шлуночків, а ланцюжок причин привів до чорної лакриці, яку він кілька тижнів щодня їв у великих кількостях. Врятувати пацієнта не вдалося^[1]. Випадок крайній, проте механізм у ньому той самий, що й у звичайного солодкового чаю: гліциризин із кореня змушує нирки затримувати натрій і воду та втрачати калій.

Корінь, який у побуті називають солодковим коренем або лакрицею, тисячоліттями застосовували в традиційній медицині Китаю, Індії, Близького Сходу та Європи^[2]. Сьогодні його додають у цукерки, напої й тютюнові вироби, продають у вигляді чаїв, сиропів, екстрактів, капсул і кремів. Користь солодки для здоров'я переважно лишається недоведеною, а ризики від надлишку гліциризину описані добре: підвищення артеріального тиску, затримка рідини й порушення ритму серця^[3].

Що таке корінь солодки

Солодка гола (Glycyrrhiza glabra) є багаторічною рослиною родини бобових, яка росте в Європі, Азії та на Близькому Сході^[2]. У ліках і харчових продуктах ЄС використовують корені трьох видів: солодки голої, солодки уральської (Glycyrrhiza uralensis) і солодки здутої (Glycyrrhiza inflata)^[4]. Назва Glycyrrhiza походить від грецьких слів «солодкий» і «корінь», тож ботанікам не довелося довго шукати влучне ім'я. Сполуки гліциризинової кислоти в 33–200 разів солодші за цукор^[5].

Корінь є основною частиною рослини, яку використовують у лікарських і харчових цілях. Саме з нього готують усі зареєстровані в ЄС рослинні лікарські засоби солодки^[4], а листя й квіти в медицині майже не застосовують.

Основною активною речовиною кореня солодки є гліциризин (гліциризинова кислота), глікозид, який відповідає за солодкий смак. У кишківнику він перетворюється на гліциретинову кислоту, і саме вона спричиняє більшість побічних ефектів. Загалом у корені описано до 300 активних сполук, серед них флавоноїди, тритерпенові сапоніни й кумарини^[3]. Головними діючими речовинами безгліциризинової солодки вважають флавоноїди^[6].

У корені є сліди мінеральних речовин. Калій підтримує електролітний баланс організму, кальцій потрібен для міцності кісток і роботи нервової системи, фосфор бере участь в енергетичному обміні, а магній регулює роботу нервів і м'язів.

Іноді повідомляють також про невеликий вміст заліза, цинку, вітамінів групи B, вітаміну E й вітаміну C, проте в чаї чи кількох грамах кореня їх так мало, що джерелом вітамінів і мінералів солодку вважати не можна. Її популярність у народній медицині пов'язана саме з гліциризином і флавоноїдами.

Міф: лакричні цукерки завжди зроблені з солодки. Насправді: чимало «лакричних» цукерок, особливо в США, не містять солодки зовсім, а схожий смак їм надає анісова олія^[2]. Тож червоні «лакричні» палички часом мають із солодкою стільки ж спільного, скільки крабові палички з крабом. Справжню лакрицю в ЄС легко впізнати за написом «містить лакрицю», обов'язковим уже від 100 мг гліциризинової кислоти на кілограм цукерок^[7].

Потенційна користь для здоров'я

Солодку традиційно застосовують від кашлю, для слизових оболонок і при розладах травлення. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) визнає солодку лише традиційним рослинним засобом, тобто на підставі тривалого досвіду застосування, а не клінічних доказів: для полегшення печіння й інших симптомів розладу травлення та як відхаркувальний засіб при кашлі під час застуди^[4]. Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH) зазначає, що якісних доказів користі солодки при будь-якій хворобі бракує, хоча окремі дослідження обнадійливі^[2].

Поліпшення стану шлунково-кишкового тракту

Багато хто п'є солодку для полегшення печії, гастриту й виразки шлунка. Цю дію пояснюють можливим пригніченням бактерії Helicobacter pylori та захистом слизової оболонки, але обидва механізми досліджено переважно в лабораторії.

У рандомізованому дослідженні 120 пацієнтів із виразковою хворобою або функціональною диспепсією додавання екстракту солодки до стандартної потрійної схеми з кларитроміцином підвищило частоту ерадикації, тобто повного знищення H. pylori, з 62,5% до 83,3%^[8]. Екстракт давали по 380 мг двічі на день протягом 2 тижнів^[6]. Це одне дослідження, і солодка в ньому доповнювала антибіотики, а не замінювала їх.

Огляди описують і противиразкову дію безгліциризинової солодки (DGL, від англ. deglycyrrhizinated licorice), проте ці дані походять переважно зі старих невеликих клінічних робіт і дослідів на тваринах^[6]. У сучаснішому рандомізованому дослідженні людей із функціональною диспепсією, тобто відчуттям переповнення, болем і печінням у верхній частині живота без видимої причини, екстракт солодки по 75 мг двічі на день протягом 30 днів зменшував симптоми краще за плацебо^[9]. NCCIH вважає, що вплив засобів лише із солодкою на симптоми травлення поки незрозумілий^[2]. Якщо печія повторюється часто, варто перевірити, чи немає рефлюксної хвороби.

Протизапальні властивості

Флавоноїди та інші компоненти солодки в лабораторних дослідах діють протизапально. Найцікавіші клінічні дані стосуються шкіри. У подвійному сліпому дослідженні людей з атопічним дерматитом, тобто екземою, гель із 2% екстракту солодки за 2 тижні зменшував почервоніння, набряк і свербіж краще, ніж гель з 1% екстракту (у кожній групі було по 30 пацієнтів)^[10]. NCCIH називає такі дані попередніми^[2].

У ротовій порожнині полоскання з солодкою може зменшувати розмір і біль рецидивних афт, тобто болючих виразочок у роті, а гель із солодкою зменшує лише їхній розмір^[2]. У рандомізованому дослідженні ополіскувач з екстрактом солодки уральської зменшував неприємний запах з рота й кількість бактерій, що його спричиняють^[11].

Підтримка дихальної системи

У народній медицині солодку здавна застосовують при кашлі та подразненні дихальних шляхів. EMA визнає чай і рідкі препарати кореня традиційним відхаркувальний засіб при кашлі під час застуди. Якщо кашель не минає понад тиждень, з'явилися задишка, гарячка чи гнійне мокротиння, потрібен лікар^[4].

Найцікавіше застосування в цій ділянці доволі несподіване. Полоскання горла солодкою або льодяники з нею перед операцією можуть запобігати болю в горлі після інтубації, тобто введення дихальної трубки під час наркозу, або зменшувати його^[2].

У лабораторному дослідженні 2011 року на культурах клітин гліциризин захищав рецептори, на які діють бронхолітики (препарати, що розширюють бронхи при астмі та хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ)), від «звикання» до ліків і зменшував загибель клітин серцевого м'яза^[12]. Автори вважають, що це теоретично могло б підвищити ефективність інгаляторів.

Коротко: захисна дія солодки на бронхи показана лише в лабораторії. Чи сповільнює солодка перебіг астми чи хронічного обструктивного захворювання легень у людей, не відомо, тож замінювати нею інгалятори не можна.

Можливий противірусний ефект

У лабораторних експериментах гліциризин пригнічував розмноження деяких вірусів. У 2003 році він найсильніше з п'яти перевірених речовин гальмував у культурі клітин коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS, у побуті «атипова пневмонія»)^[13].

Міф: солодка лікує вірусні інфекції, зокрема COVID-19. Насправді: противірусна дія гліциризину показана тільки в пробірці, а доказів користі солодки при COVID-19 немає^[2].

Симптоми менопаузи та менструації

Солодку пробували застосовувати як при болісних менструаціях, так і в менопаузі. У лабораторії екстракти різних видів солодки мали слабку естрогеноподібну дію, слабшу, ніж хміль^[14], проте на людях це мало що пояснює.

У рандомізованому потрійному сліпому дослідженні 60 жінок із помірною і сильною дисменореєю (менструальним болем) сироп солодки по 5 мл двічі на день у перші 5 днів менструації впродовж двох циклів зменшував біль так само, як ібупрофен по 400 мг кожні 8 годин. Серйозних побічних ефектів не було, а автори радять перевірити результат на більшій кількості учасниць^[15].

У дослідженні 2012 року 90 жінок із припливами в менопаузі 8 тижнів приймали 3 капсули на день по 330 мг екстракту солодки або плацебо. Припливи в групі солодки стали рідшими й слабшими, але через 2 тижні після завершення курсу повернулися^[16]. Обидва дослідження невеликі й проведені в одному регіоні, тож ефективність і безпечність тривалого застосування солодки при менопаузі лишаються невідомими.

Безпека і фактори ризику

Головна проблема солодки полягає в гліциризині. Його метаболіти блокують у нирках фермент, який зазвичай знешкоджує кортизол. Тоді кортизол діє як гормон альдостерон: нирки затримують натрій і воду та втрачають калій. Цей стан називають псевдогіперальдостеронізмом, тобто удаваним надлишком альдостерону^[3]. Наслідками можуть бути підвищений тиск, набряки, низький калій і порушення ритму серця, а в разі передозування EMA описує навіть гіпертензивну енцефалопатію, ураження мозку через дуже високий тиск^[4].

Науковий комітет із харчових продуктів Європейської комісії (SCF) вважає, що регулярне споживання гліциризинової кислоти не повинно перевищувати 100 мг на день. Ця межа охоплює всі джерела разом: цукерки, чаї, напої та добавки. Для людей з артеріальною гіпертензією, порушеннями водно-сольового обміну, повільним проходженням їжі кишківником і зниженою активністю ферменту-мішені гліциризину вона може бути завеликою^[5]. Вміст гліциризину в продуктах дуже різний. За середнього вмісту 0,17%, який SCF наводить для лакричних цукерок у Нідерландах, 100 мг гліциризину припадає приблизно на 60 г цукерок, а трав'яні чаї із солодкою містили в середньому 126 мг на літр, найбільше до 450 мг^[5].

Коротко: межу в 100 мг гліциризину на день рахують з усіх джерел разом, і вона захищає не всіх. Людям з гіпертензією, хворобами серця й нирок, вагітним і літнім безпечніше обійтися без солодки.

Підвищення кров'яного тиску

Одним із найпоширеніших ризиків є артеріальна гіпертензія (у побуті «гіпертонія»). У метааналізі 18 досліджень за участю 337 осіб регулярне вживання продуктів щонайменше зі 100 мг гліциризинової кислоти на день підвищувало систолічний тиск у середньому на 5,45 мм рт. ст., а діастолічний на 3,19 мм рт. ст. Що більшою була доза, то сильніше зростав тиск^[17]. У рандомізованому дослідженні 28 молодих здорових людей у Швеції вже 100 мг гліциризинової кислоти на день протягом 2 тижнів підвищували домашній систолічний тиск у середньому на 3,1 мм рт. ст., і автори припустили, що безпечну межу доведеться переглянути^[18].

Солодка може послаблювати дію ліків від тиску^[4]. Про тиск нагадує й етикетка: за правилами ЄС на цукерках із вмістом гліциризинової кислоти від 4 г на кілограм пишуть «містить лакрицю, людям з гіпертензією слід уникати надмірного споживання». Для напоїв поріг становить 50 мг на літр, а для алкогольних напоїв міцністю понад 1,2% 300 мг на літр^[7].

Зниження рівня калію

Гліциризин знижує концентрацію калію в крові, у метааналізі в середньому на 0,33 ммоль/л^[17]. Тяжка гіпокаліємія (нестача калію) послаблює м'язи й може спричиняти небезпечні аритмії, зокрема подовження інтервалу QT на кардіограмі^[19]. Чутливіші до солодки літні люди, жінки, люди з анорексією, низьким калієм, гіпертензією та повільною роботою кишківника^[20]. Людям зі схильністю до гіпокаліємії краще уникати солодки.

Взаємодія з ліками

EMA не рекомендує поєднувати лікарські засоби солодки з сечогінними засобами (діуретиками), серцевими глікозидами (наприклад, дигоксином), кортикостероїдами (гормональними протизапальними препаратами), проносними засобами подразнювальної дії та іншими ліками, які порушують електролітний баланс^[4]. Взаємодію з кортикостероїдами описує й NCCIH^[2]. Крім того, солодка впливає на фермент печінки CYP3A4: 300 мг гліциризину на день протягом 14 днів помірно знижували в крові рівень мідазоламу й омепразолу, тому обережність потрібна з усіма ліками, які розщеплює цей фермент^[4]. Тим, хто приймає рецептурні ліки, перед регулярним вживанням солодки варто порадитися з лікарем.

Протипоказання та застереження

• Вагітність. EMA не рекомендує солодку вагітним і жінкам, які можуть завагітніти й не користуються контрацепцією^[4]. У дослідженні 1049 жінок у Фінляндії споживання від 500 мг гліциризину на тиждень удвічі з половиною підвищувало ймовірність пологів до 38-го тижня^[21], а NCCIH відносить до небезпечних кількостей близько 250 г солодки на тиждень^[2]. У 12-річних дітей матерів, які під час вагітності споживали стільки ж гліциризину, результати тестів інтелекту були в середньому на 7 балів нижчими, а ознаки синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю траплялися в 3,3 раза частіше^[22]. Це спостережні дані, які не доводять причинного зв'язку, але привід для обережності серйозний.
• Період лактації. Гліциризин виявляють у грудному молоці деяких жінок, а вплив на немовлят не відомий, тому EMA не рекомендує солодку під час годування груддю^[4].
• Серцеві захворювання. Через вплив на калій, тиск і затримку рідини солодка може погіршити стан людей із серцевою недостатністю, гіпертензією чи схильністю до аритмій. EMA не рекомендує її при серцево-судинних хворобах^[4].
• Захворювання нирок і печінки. Люди з хворобами нирок чи печінки чутливіші до побічних ефектів солодки, тому EMA не рекомендує їм лікарські засоби з нею^[4].
• Діти й підлітки. Безпечність лікарських засобів солодки до 18 років не встановлена, і EMA не рекомендує їх у цьому віці^[4].

Як вживати корінь солодки

Спосіб вживання залежить від мети, а для лікарських засобів солодки EMA встановлює чіткі дози й тривалість.

Чай і настої

Найпоширеніший спосіб полягає в тому, щоб заварити подрібнений корінь окропом. Для полегшення розладів травлення EMA наводить 1,5–2 г кореня на 150 мл окропу 2–4 рази на день після їди (3–8 г на добу), а як відхаркувальний засіб при застуді 1,5–4,5 г 2–3 рази на день^[4]. При розладах травлення чай не п'ють довше 4 тижнів, а якщо симптоми тривають понад 2 тижні, потрібен лікар^[4]. Під час курсу не варто додатково їсти лакричні цукерки чи пити інші напої із солодкою: гліциризин із різних джерел підсумовується.

Міф: трав'яний чай із солодкою можна пити скільки завгодно, бо це «просто чай». Насправді: у деяких трав'яних чаях гліциризину до 450 мг на літр, тобто в кілька разів більше за добову межу^[5].

Безгліциризинова солодка (DGL)

Це спеціальна форма солодки, з якої видалили більшу частину гліциризину. Її застосовують переважно при печії, рефлюксі й виразці, хоча якісних досліджень мало. Менше гліциризину означає менший вплив на тиск і калій, тож безгліциризинова солодка вважається безпечнішою: за даними NCCIH, пероральні засоби без гліциризину, імовірно, безпечні до 4 місяців^[2]. Її випускають переважно у вигляді жувальних таблеток або порошків.

Настоянки та екстракти

Концентровані екстракти солодки додають у трав'яні збори, сиропи від кашлю й добавки. Вміст гліциризину в них дуже різний і часто не вказаний на упаковці, тому дозу краще узгодити з лікарем або фармацевтом, особливо при супутніх хворобах. Для густого водного екстракту EMA обмежує дозу при розладах травлення 160 мг на добу^[4].

Зовнішнє застосування

Екстракт солодки входить до складу кремів і гелів, що пом'якшують шкіру, зменшують свербіж і запалення, зокрема при екземі й дерматитах. Короткочасне зовнішнє застосування солодки, імовірно, безпечне, але в деяких людей вона подразнює шкіру^[2]. Тому новий засіб краще спершу перевірити на невеликій ділянці шкіри.

Основні поради щодо застосування

• Уживати солодку помірно й рахувати всі джерела гліциризину разом: цукерки, чаї, напої та добавки^[5].
• Пам'ятати про вплив на артеріальний тиск і рівень калію, особливо при гіпертензії, хворобах серця й нирок.
• У разі набряків, прискореного чи нерівного серцебиття, м'язової слабкості або різкого підвищення тиску припинити вживання солодки й звернутися до лікаря.
• Обирати безгліциризинову солодку, якщо є ризик для серця й судин або підвищений тиск.

Читайте:

Чаї традиційної китайської медицини: рецепти, користь і ризики

Традиційна китайська медицина приписує трав'яним чаям здатність зменшувати запалення, підтримувати травлен...