Врослий ніготь: що робити вдома і коли до лікаря

Найчастіше з врослим нігтем стикаються підлітки й молоді дорослі, причому чоловіки стикаються з ним приблизно вдвічі частіше за жінок^[1]. У близько 80% випадків страждає великий палець ноги, на який припадає основне навантаження під час ходьби. Коли край нігтя врізається в шкіру, навіть дорога до магазину стає випробуванням. Іноді винна спадковість, іноді невдалий педикюр, тісне взуття або травма, а деякі хронічні хвороби роблять проблему частішою.

Врослий ніготь та його причини

Оніхокриптоз, як лікарі називають врослий ніготь, виникає, коли бічний край нігтьової пластини вростає в м'яку шкіру нігтьового валика, тобто складки шкіри обабіч нігтя. Зовнішній край пальця уражається приблизно вдвічі частіше за внутрішній^[1]. Стан викликає біль у стопі, почервоніння, набряк і чутливість, які можуть наростати з кожним днем. Без уваги все може ускладнитися інфекцією, а разом із нею гноєм, сильним запаленням і обмеженням рухливості.

Причин, що сприяють вростанню нігтя, чимало:

• Тісне взуття. Моделі з вузьким носком або з жорсткого матеріалу постійно тиснуть на пальці, і нігтьова пластина врізається в шкіру. Особливо це стосується взуття на підборах або занадто щільно підібраного спортивного взуття^[2].
• Неправильне обрізання нігтів. Коли ніготь зрізають занадто коротко або сильно заокруглюють кути, краї пластини опиняються під шкірою і, відростаючи, впираються в неї. Неправильне підстригання разом із недостатньою гігієною стоп вважають найчастішими причинами^[1].
• Травми. Ушкодження пальця або самої нігтьової пластини, навіть незначні на вигляд, можуть змінити подальший ріст і спровокувати вростання.
• Генетична схильність. У деяких людей ніготь від природи сильно вигнутий або широкий, тож вростання трапляється частіше, хоч би як ретельно вони доглядали за стопами^[1].
• Пітливість ніг. При надмірній пітливості (гіпергідрозі) шкіра навколо нігтя постійно волога, розм'якшується і легше піддається тиску пластини^[1].
• Захворювання. Цукровий діабет, ожиріння, хвороби щитоподібної залози, серця й нирок пов'язують із частішим вростанням нігтів^[3]. Грибкові ураження нігтів роблять пластину товстою й деформованою, і вона сильніше тисне на шкіру.

Читайте:

Чорний ніготь на нозі: 6 причин, які варто знати

Чорний ніготь на нозі: чому темніє нігтьова пластина, як відрізнити синець від грибка чи меланоми, які ліки й ...

Стадії врослого нігтя

Лікарі розрізняють три стадії, і від стадії залежить, чи вистачить домашнього догляду^[1]:

• Перша стадія. Легке почервоніння, набряк і біль, гною немає.
• Друга стадія. Запалення посилюється, з'являються виділення й ознаки інфекції.
• Третя стадія. Запалення стає хронічним, біля краю нігтя розростається грануляційна тканина: яскраво-червоне, легко кровоточиве «дике м'ясо».

На першій і другій стадіях зазвичай пробують лікування без операції, а при помірному й тяжкому вростанні перевагу віддають процедурі^[4].

Ранній самостійний догляд та профілактика

Коли тільки з'являється легкий дискомфорт або перші ознаки болю, зволікати не слід. На цьому етапі часто можна обійтися простими домашніми методами, які знімають подразнення і не дають дійти до серйозного втручання.

Один із найпростіших способів полегшити стан: теплі ванночки для ніг. Палець тримають 10–20 хвилин у теплій воді з милом або сіллю, що розм'якшує шкіру довкола нігтя^[4][2]. Повторювати процедуру можна кілька разів на день. Після ванночки стопу добре висушують, обробляють зону вростання антисептиком і накладають чисту пов'язку, щоб захистити шкіру від тертя і бруду. Біль можна зменшити парацетамолом або ібупрофеном^[2].

Не менш важливий крок: зручне взуття. Поки ніготь загоюється, від тісних моделей краще відмовитися на користь сандалів або м'якого взуття з широким носком, яке не тисне на пальці^[2].

Якщо ніготь ще не вріс глибоко, його край можна обережно підняти і підкласти під нього невеликий жмутик вати або шматочок зубної нитки. Так край пластини поступово виростає понад шкірою. У невеликій серії спостережень такий метод з ватою полегшив симптоми у 79% людей, хоча великих контрольованих досліджень немає^[3]. Ще один прийом: тейпування. Смужку пластиру приклеюють до бічного валика і натягують навколо пальця так, щоб шкіра відходила від краю нігтя^[4]. Будь-які маніпуляції з подразненою шкірою роблять дуже обережно: надмірний тиск чи гострі інструменти можуть тільки погіршити ситуацію.

Якщо біль посилюється, з'являється гній, піднімається температура або у вас є діабет, краще не ризикувати: потрібна професійна медична допомога^[2].

Медична допомога

Якщо домашнє лікування не дає полегшення, а біль, набряк або почервоніння посилюються, потрібен огляд хірурга, подолога (фахівця з хвороб стоп) або дерматолога. Лікар оцінить стадію і підбере метод саме для вашої ситуації.

У багатьох випадках допомагає часткове видалення врослого нігтя, або часткова авульсія. Процедуру проводять під місцевим знеболенням, тому пацієнт не відчуває болю. Видаляють лише вузьку смужку нігтя, що врізалася в шкіру, потім обробляють рану антисептиком і накладають пов'язку. Біль після цього зазвичай швидко стихає. Але якщо обмежитися лише видаленням пластини, ніготь часто відростає знову так само: при простій авульсії рецидиви трапляються приблизно в 70% випадків^[1].

Тому часткову авульсію найчастіше поєднують із матриксектомією, тобто руйнуванням тієї ділянки кореня нігтя (матриксу), з якої росте видалений край. Матрикс руйнують хімічно, найчастіше фенолом, лазером, електрокоагуляцією або вирізають хірургічно. В огляді Cochrane додавання фенолу до хірургічного втручання, імовірно, краще запобігало повторному вростанню: в одному дослідженні рецидив був у 14% пацієнтів проти 41% без фенолу^[5]. У дослідженнях фенольної матриксектомії ніготь повторно вростав у 1,1–4,3% людей за 6–33 місяці спостереження^[4]. Після такої процедури бічний край пластини стає трохи вужчим, зате перестає врізатися в шкіру.

Коротко: просте видалення врослого краю знімає біль, але не вирішує проблему; щоб ніготь не вростав знову, край видаляють разом із ділянкою його кореня.

Лікування інфекції

Якщо в зоні врослого нігтя розвинулась інфекція, після процедури або й без неї, головне завдання: зупинити запалення. Через пошкоджену шкіру бактерії легко проникають усередину і спричиняють набряк, почервоніння, посилення болю, а іноді гній. Запалення нігтьового валика лікарі називають пароніхією. Такий стан потребує швидкої реакції, інакше можуть виникнути ускладнення.

Лікування інфекції зазвичай складається з кількох кроків:

• Обробка рани після процедури. Після видалення частини нігтя лікар очищує зону від залишків запаленої тканини й обробляє її антисептиком.
• Антибіотики лише за показаннями. У рандомізованому дослідженні таблетки антибіотиків до чи після хімічної матриксектомії не скорочували час загоєння і не зменшували ускладнень^[6]. В огляді Cochrane антибіотики після операції теж не зменшували частоту інфекцій^[5]. Їх призначають, коли запалення поширюється на палець (флегмона), є абсцес або людина має діабет чи інші хвороби з високим ризиком ускладнень^[1][4]. Препарат і форму (мазь чи таблетки) вибирає лікар.
• Дренування. Якщо під шкірою зібрався гній, його випускають. Це зменшує тиск у тканинах, полегшує біль і запускає загоєння.
• Регулярні перев'язки. Щоб рана не інфікувалася знову, пов'язки змінюють стерильними матеріалами. Удома все роблять за порадами лікаря.

Особливості лікування в окремих групах У людей із діабетом, порушеним кровообігом у ногах або ослабленим імунітетом лікар враховує ці хвороби ще до будь-якої процедури^[1]. Інфекція в них поширюється швидше, загоєння йде повільніше, а некомпенсований діабет може бути відносним протипоказанням до фенольної матриксектомії^[4]. Навіть невелика ранка на пальці може стати початком діабетичної стопи, тому самолікування тут недоречне: нігті краще доручити подологу.

Профілактика: як запобігти врослому нігтю

Не допустити вростання цілком реально, якщо взяти за правило кілька простих звичок у догляді за стопами.

Що допомагає знизити ризик:

• Обрізання нігтів без помилок. Нігті на ногах підстригають прямо, не закруглюючи кути^[4]. Так пластина росте рівно і не вростає в шкіру. Зрізати їх надто коротко теж не слід^[2]: невеликий виступ нігтя над краєм пальця захищає шкіру від тиску.
• Зручне взуття. Стопам має бути просторо. Вузьке взуття або високі підбори постійно тиснуть на пальці і з часом можуть спричинити вростання. Найкращий вибір: м'яке взуття з широким носком і якісною устілкою.
• Гігієна та догляд. Ноги щодня миють і ретельно висушують, зокрема між пальцями^[2]. Зволожувальний крем допомагає тримати шкіру м'якою і менш вразливою до тріщин.

Якщо помічаєте, що ніготь росте під кутом або шкіра навколо нього часто червоніє, не зволікайте: подолог зможе вчасно скоригувати ситуацію.

Міфи про врослий ніготь

• Міф: вирізати V-подібний надріз посередині нігтя допоможе, бо краї «стягнуться» до центру. Насправді: надріз не змінює напрям росту, новий ніготь так само загинатиметься донизу, а сама процедура часто болісна і може додати проблем^[7].
• Міф: треба вирізати куточок глибше, і ніготь більше не врізатиметься. Насправді: глибоко зрізаний кут відростає під шкірою і врізається ще сильніше. Агресивне підрізання бічних країв нігтя радять якраз припинити, а при вростанні ніготь не вирізати й не колупати самостійно^[1][2].