У дослідженні, опублікованому 2012 року, 108 пацієнтам із болем у п’ятці та рентгенологічно підтвердженою шпорою провели по п’ять сеансів ударно-хвильової терапії. У двох третин (66,7%) біль зник повністю, а контрольні знімки показали, що жодна шпора помітно не зменшилася[1]. Цей результат добре ілюструє головне в темі: болить зазвичай м’яка тканина, а кістковий наріст на рентгені часто лише випадкова знахідка.

Де саме болить, підказує причину. Біль між склепінням стопи і п’ятою, найсильніший на перших кроках після сну, типовий для підошовного фасциїту; біль ззаду над п’ятою частіше пов’язаний з ахілловим сухожиллям або бурсою; раптовий різкий біль із клацанням під час травми може означати перелом чи розрив ахіллового сухожилля[2]. Якщо болить уся підошва чи передній відділ стопи, коло причин ширше, як при болю в стопах.

Причини болю в задній частині п’ятки

Ззаду п’ята болить через перевантаження, подразнення або анатомічні особливості в ділянці ахіллового сухожилля та п’яткової кістки. Основні причини:

Ахілловий тендиніт

Ахілловий тендиніт уражає ахіллове сухожилля, яке з’єднує литковий м’яз із п’ятковою кісткою. При хронічній формі в сухожиллі переважають дегенеративні зміни, а не запалення, тому фахівці частіше вживають термін «тендинопатія» або «тендиноз»[3].

Причини:

  • Часті інтенсивні тренування, особливо біг або стрибки.
  • Взуття без амортизації.
  • Раптове збільшення фізичної активності.

Симптоми:

  • Біль у задній частині п’ятки, що посилюється після навантаження.
  • Набряк і почервоніння вздовж сухожилля.
  • Скутість у ділянці п’ятки, особливо вранці.

Бурсит

Бурсит п’яти виникає через запалення бурси, рідинного мішечка, що зменшує тертя між ахілловим сухожиллям і п’ятковою кісткою. Зазвичай він дає почервоніння, набряк і тупий ниючий біль[2].

Причини:

  • Постійний тиск тісного взуття.
  • Надмірна фізична активність.
  • Травми або хронічне подразнення.

Симптоми:

  • Біль і чутливість у задній частині п’яти.
  • Набряк та почервоніння шкіри.
  • Дискомфорт при ходьбі або натисканні на уражену ділянку.

Деформація Гаглунда

Це кістковий виступ на задньо-верхньому краї п’яткової кістки, об який треться задник взуття і подразнюються бурса та сухожилля. У дослідженні 2026 року деформацію Гаглунда виявили в 65,4% людей з інсерційною тендинопатією ахіллового сухожилля і в 15,4% людей без неї[4].

Причини:

  • Взуття з жорсткими задниками або на високих підборах.
  • Анатомічні особливості стопи, як-от високе склепіння.

Симптоми:

  • Помітний кістковий виступ на задній частині п’яти.
  • Біль, який посилюється у взутті.
  • Набряк та запалення навколо виступу.

Хвороба Севера

Хвороба Севера (апофізит п’яткової кістки) трапляється в дітей приблизно від 8 до 14 років, найчастіше в юних спортсменів 10–13 років. У період росту кістка подовжується швидше, ніж сухожилля, і ахіллове сухожилля тягне незрілу зону росту п’яткової кістки[5]. Допомагають зміна навантаження, розтяжка литкових м’язів, взуття з підтримкою п’яти і короткий курс НПЗЗ за призначенням лікаря[5]; у систематичному огляді 8 рандомізованих досліджень консервативне лікування (устілки, вправи, тейпування) полегшувало симптоми[6].

Причини:

  • Надмірне навантаження, зокрема біг і стрибки, як у футболі чи баскетболі.
  • Інтенсивні заняття спортом у період активного росту кісток.

Симптоми:

  • Біль у задній частині однієї чи обох п’ят, що посилюється під час активності.
  • Зменшення болю у спокої.
  • У деяких випадках легкий набряк або почервоніння.

Шпора в задній частині п’ятки

П’яткова шпора ззаду є кістковим наростом у місці прикріплення ахіллового сухожилля до п’яткової кістки. Такі кісткові шпори (остеофіти) з віком трапляються дедалі частіше: на 1027 рентгенограмах дорсальні шпори знайшли у 9,3% людей[7].

Причини:

  • Хронічне перевантаження ахіллового сухожилля.
  • Тривале носіння незручного взуття.
  • Травми або анатомічні особливості стопи.

Симптоми:

  • Гострий біль у задній частині п’яти, що посилюється при русі.
  • Набряк і почервоніння шкіри над шпорою.
  • Відчуття тертя або подразнення при ходьбі.

Читайте:

Причини болю в нижній частині п’ятки

Знизу п’ята болить переважно через перевантаження або травму тканин і кісток, які тримають склепіння стопи.

Підошовний фасциїт

Підошовний фасциїт є найчастішою причиною болю в нижній частині п’яти; протягом життя його переживає приблизно кожна десята людина[8]. Попри назву, справжнього запалення в фасції зазвичай немає, тому дедалі частіше вживають термін «підошовна фасціопатія»[8].

Причини:

  • Постійне стояння або робота на твердих поверхнях (наприклад, бетон).
  • Надмірне фізичне навантаження, зокрема біг або стрибки.
  • Плоскостопість або високе склепіння стопи.
  • Взуття, яке не підтримує стопу.

Симптоми:

  • Колючий біль у нижній частині п’яти, найсильніший на перших кроках зранку або після тривалого сидіння.
  • Біль посилюється під кінець дня, після активності або тривалого стояння[8].

П’яткова підошовна шпора

П’яткова підошовна шпора є кістковим наростом на нижній поверхні п’яткової кістки біля місця прикріплення фасції. У людей із хронічним болем у п’яті вона трапляється частіше, ніж у людей без болю (відношення шансів 8,52)[9], і пов’язана з ожирінням та остеоартритом[10].

  • Міф: п’яткова шпора і є причиною болю, тому її треба видаляти. Насправді: серед 216 людей старшого віку шпору під п’ятою мали 55%, і далеко не всі з них відчували біль[10]; натомість ультразвук показує в людей із болем потовщену фасцію, у середньому на 2,16 мм[9]. Лікують фасцію, а не наріст.

Причини:

  • Хронічне перевантаження фасції стопи.
  • Постійне навантаження на п’яту.
  • Вікові зміни кісток і м’яких тканин.

Симптоми:

  • Біль під п’ятою, особливо при натисканні.
  • Відчуття «камінця» чи гострого предмета під п’ятою при ходьбі.

Стресовий перелом

Стресовий перелом є мікротріщиною в п’ятковій кістці від повторюваного навантаження, меншого за те, що ламає кістку одним ударом. У військових п’яткова кістка та плюснові кістки були найчастішими місцями таких переломів, особливо в новобранців через різке збільшення бігу й маршів[11]. У бігунок із високим балом ризику за «тріадою жінки-спортсменки» (дефіцит енергії, порушення циклу, низька щільність кісток) кісткові стресові травми трапляються в 2,9–4,4 раза частіше[12]; цю ширшу проблему сьогодні описують як відносний дефіцит енергії в спорті, RED-S[13]. Тривожні ознаки: відсутність менструацій, різке схуднення, розлади харчової поведінки.

Причини:

  • Постійні удари та мікротравми, наприклад, під час бігу.
  • Збільшення навантажень без належного відновлення.
  • Невідповідне взуття.

Симптоми:

  • Біль, який поступово наростає.
  • Дискомфорт при ходьбі чи бігу, а згодом і в спокої.

Забій п’яти

Забій п’яти виникає через травмування жирової подушки під п’ятковою кісткою.

Причини:

  • Наступання на твердий або гострий предмет.
  • Сильний удар п’ятою об тверду поверхню.

Симптоми:

  • Локалізований біль і чутливість у нижній частині п’яти.
  • Дискомфорт навіть без видимих синців.
  • Біль посилюється при натисканні або ходьбі.
Реклама

Фактори ризику

Ризик болю в п’ятці зростає з чинниками, які збільшують навантаження на стопу. Найкраще вивчені вони для підошовного фасциїту.

Надмірна вага або ожиріння

Зайва маса тіла збільшує тиск на стопи при ходьбі та стоянні. У дослідженні «випадок-контроль» за індексу маси тіла понад 30 кг/м² шанси на підошовний фасциїт були в 5,6 раза вищими, ніж за ІМТ до 25[14]. Наслідки:

  • підвищене навантаження на м’язи, сухожилля та зв’язки
  • хронічне перевантаження фасції та інших тканин п’яти.

Механічні особливості стопи

Будова стопи та механіка ходи впливають на розподіл навантаження:

  • Плоскостопість: недостатня амортизація під час ходьби або бігу перевантажує фасцію.
  • Високе склепіння стопи: збільшує тиск на п’яту, особливо при навантаженнях.
  • Тугий литковий м’яз: якщо стопу не вдається зігнути до гомілки далі прямого кута (0° і менше), шанси на фасциїт у 23,3 раза вищі, ніж за згинання понад 10°[14].

Раптове збільшення фізичної активності

Перевантаження п’ят часто починається зі змін у тренуваннях:

  • збільшення тривалості тренувань
  • перехід на тверді поверхні, як-от бетон
  • відсутність відновлення після активності.

Тривале стояння або робота на твердій поверхні

Люди, які більшу частину робочого дня проводять на ногах, мали в 3,6 раза вищі шанси на підошовний фасциїт[14]. Жорстке покриття додатково підвищує тиск на п’яту.

Неправильне взуття

Взуття без підтримки та амортизації належить до найпоширеніших чинників. Сюди входять:

  • тісне або завелике взуття
  • моделі без підтримки склепіння стопи
  • зовсім пласка підошва або жорсткий задник.

Вікові зміни

З віком підошовна фасція та ахіллове сухожилля втрачають еластичність, а кісткові шпори на п’ятковій кістці трапляються частіше[7].

Інші фактори

  • Хронічні захворювання суглобів, зокрема запальні артрити: псоріатичний і реактивний артрит.
  • Перенесені травми стопи або п’яткової кістки.
  • Неякісне спортивне взуття або неправильна техніка бігу.

Коротко: з факторів, на які можна вплинути, найсильніше з фасциїтом пов’язана тугість литкового м’яза, тому розтяжка литки корисна і для лікування, і для профілактики.

Діагностика проблем

Підошовний фасциїт здебільшого діагностують клінічно, за розпитуванням і оглядом[8]. Обстеження потрібні, коли картина нетипова або лікування не допомагає.

Первинна консультація

Лікар (зазвичай ортопед-травматолог) розпитує про характер і тривалість болю, зв’язок із навантаженням, перенесені травми, спосіб життя та взуття.

Огляд стопи

Лікар оглядає стопу, шукає набряк, почервоніння, деформації, перевіряє рухливість гомілковостопного суглоба та натискає на різні ділянки п’ятки. При фасциїті огляд часто виявляє лише болючість у точці прикріплення фасції до п’яткової кістки[8].

Інструментальні методи обстеження

Для уточнення діагнозу можуть призначити візуалізацію:

  • Рентген виявляє переломи, п’яткові шпори, артрит чи аномалії розташування кісток.
  • МРТ показує ушкодження м’яких тканин, як-от ахіллового сухожилля чи підошовної фасції, і стресові переломи; корисна при хронічному болю або складних травмах.
  • УЗД оцінює м’які тканини; фасція товщиною понад 4 мм є характерною ознакою хронічного болю в п’яті[9]. Метод підходить і для оцінки ахіллового сухожилля.
  • КТ іноді використовують для детального вивчення кісток при складних травмах.

Лабораторні дослідження

Якщо є підозра на системне захворювання, призначають аналізи крові: маркери запалення (СРБ, ШОЕ), ревматоїдний фактор, тести на інфекції.

Індивідуальний підхід

Обсяг обстеження залежить від симптомів. До лікаря радять звернутися, якщо біль не минає після 2 тижнів домашнього лікування, заважає повсякденним справам, з’являються поколювання чи оніміння стопи, а також людям із діабетом через ризик діабетичної стопи. Негайно потрібна допомога, якщо після травми було чутно клацання, не вдається стати на носок або стопа змінила форму[2].

Консервативне лікування

Більшість випадків болю в п’ятці минають без операції: за належного лікування стан 80% пацієнтів із підошовним фасциїтом покращується протягом 12 місяців[8]. Завдання лікування полягає в тому, щоб зменшити біль, повернути нормальну функцію стопи і не допустити рецидиву.

Протизапальні засоби та компреси

Для полегшення болю застосовують парацетамол або нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), наприклад гель чи таблетки ібупрофену[2] або напроксен; таблетки НПЗЗ не варто приймати тривало без лікаря. Лід, загорнутий у рушник, прикладають до п’яти на час до 20 хвилин кожні 2–3 години[2]. Охолодження п’ятки:

  • зменшує набряк
  • знижує біль
  • легко поєднується з піднятим положенням ноги.

Вправи та розтяжки

Вправи зміцнюють литкові м’язи, ахіллове сухожилля та м’язи стопи. Їхні ефекти:

  • зменшення напруження м’язів і сухожиль;
  • покращення гнучкості;
  • зниження ризику повторних травм.

При фасциїті добре працює специфічна розтяжка фасції: сидячи, закинути ногу на коліно і тягнути пальці на себе, поки під склепінням не з’явиться натяг. У рандомізованому дослідженні DiGiovanni ця вправа зменшувала найсильніший біль і біль на перших кроках зранку краще, ніж стандартна розтяжка ахіллового сухожилля[15]. При хронічній тендинопатії ахіллового сухожилля основою є ексцентричні вправи (повільне опускання п’яти з краю сходинки): після 12 тижнів такого тренування всі 15 бігунів-аматорів повернулися до бігу[3].

Тейпування

Тейпування підтримує склепіння стопи й зменшує навантаження на п’яту за допомогою спеціальної стрічки. Воно:

  • зменшує тиск на уражені ділянки
  • стабілізує структури стопи
  • дає короткочасне полегшення: за систематичним оглядом, ефект тейпування короткостроковий[16], а в поєднанні з домашніми вправами воно покращує функцію стопи[17].

Фізіотерапія

Фізіотерапію застосовують при хронічному болю, і доказовість методів дуже різна:

  • Масаж розслабляє м’язи; мануальна терапія разом із домашніми вправами зменшує біль у короткій перспективі[17].
  • Ультразвукова терапія прогріває глибокі тканини; переконливих даних про її перевагу немає.
  • Теплові процедури покращують кровообіг і розслабляють м’язи.
  • Магнітотерапія: у рандомізованому дослідженні магнітні устілки не відрізнялися від імітаційних, через 8 тижнів значне полегшення відзначили 35% і 33% учасників відповідно[18], що демонструє силу ефекту плацебо.
  • Ударно-хвильова терапія допомагає при хронічному фасциїті: у плацебо-контрольованому дослідженні успіху досягли 61% проти 42,2% у групі імітації[19], і метааналіз 13 досліджень підтвердив перевагу над іншими методами[20]. Міф: ударні хвилі «розбивають» шпору. Насправді: на МРТ після сеансу шпора не змінюється, змінюються лише м’які тканини[21].

Використання ортопедичних засобів

Устілки, підп’ятники, нічні шини та правильне взуття доповнюють вправи й фізіотерапію.

Реклама

Ортопедичні засоби та взуття

Ортопедичні засоби зменшують навантаження на п’яту і підтримують склепіння стопи.

Спеціальні устілки та підп’ятники

Устілки та підп’ятники утримують стопу в правильному положенні. Їхні переваги:

  • рівномірніший розподіл ваги тіла
  • менше навантаження на п’ятку
  • менше болю під час ходьби.

За метааналізом 19 досліджень (1660 учасників), устілки в середньостроковій перспективі зменшували біль трохи краще за імітаційні, а індивідуально виготовлені не мали переваги над готовими[22]. Повнорозмірні устілки з контуром склепіння ефективніші за п’яткові чашки[16].

Нічні шини та брейси

При підошовному фасциїті лікар може порадити нічну шину. Вона утримує стопу в розтягнутому положенні під час сну, що:

  • не дає фасції скорочуватися
  • зменшує ранкову скутість і біль.

Найкраще шини працюють у поєднанні з устілками, ніж окремо[16].

Тимчасова іммобілізація

При сильному болю, стресовому переломі або значному ушкодженні може знадобитися тимчасово обмежити рухливість п’яти. Для цього застосовують:

  • ортопедичний черевик (ортез) для іммобілізації
  • гіпсову пов’язку.

Міф: при болю в п’ятці потрібен повний спокій. Насправді: при фасциїті й тендинопатії лікують дозованим навантаженням: розтяжкою фасції[15] і силовими вправами для литки[3], а від стрибків і довгого стояння відмовляються лише на час загострення. Повна іммобілізація потрібна при переломах і розривах.

Вибір правильного взуття

Взуття є частиною і лікування, і профілактики. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить широке зручне взуття з невисоким підбором і м’якою підошвою, без високих підборів і вузьких носів[2]. Рекомендації:

  • м’яка устілка
  • достатня амортизація під п’ятою
  • уникати жорсткої підошви та моделей без підтримки склепіння.

Для занять спортом підбирають взуття під вид навантаження (є різниця між кросівками для ходьби і для бігу), а зношене вчасно замінюють, бо знос взуття зменшує амортизацію.

Поки п’ята болить, не ходіть і не стійте довго, особливо босоніж[2]. Зручне взуття та устілки зменшують біль у русі вже з перших днів.

Ін’єкції та хірургічні втручання

Ін’єкції та операцію розглядають тоді, коли кілька місяців консервативного лікування не дали результату.

Ін’єкції стероїдів

Ін’єкцію кортикостероїду вводять безпосередньо в болючу ділянку. За Кокранівським оглядом 39 досліджень, вона може:

  • трохи зменшити біль у п’ятці
  • але лише в перший місяць, без доведеного ефекту згодом
  • при низькій якості доказів[23].

Ризики потребують обережності:

  • Розрив підошовної фасції: в одній клініці серед 51 пацієнта з таким розривом у 44 він був пов’язаний з ін’єкцією кортикостероїду[24].
  • При тендинопатіях ін’єкції підвищують ризик рецидиву й розриву сухожилля, тому в ахіллове сухожилля їх не рекомендують[25].

Коротко: ін’єкція стероїду знімає біль на кілька тижнів, але не прискорює одужання, тому її не роблять першим кроком і не повторюють часто.

Хірургічне втручання

Операцію призначають рідко, коли:

  • тривале консервативне лікування неефективне
  • біль суттєво погіршує якість життя
  • є механічна причина, як-от виражена деформація Гаглунда або тяжке ушкодження ахіллового сухожилля.

Операція може включати:

  • видалення п’яткової шпори чи кісткового виступу
  • часткове розсічення (резекцію) фасції
  • реконструкцію чи відновлення ушкодженого ахіллового сухожилля.

Серед ортопедів, опитаних щодо фасциїту, що не минає 10 місяців, 74% обрали наступним кроком операцію або ударно-хвильову терапію[26]. У метааналізі 21 дослідження ендоскопічні операції на фасції давали кращі результати за відкриті[27]. Після операції потрібна тривала реабілітація.

Перед ін’єкцією чи операцією діагноз варто перевірити: поколювання чи оніміння стопи вказують на можливу нервову причину болю, що потребує огляду лікаря[2].

Ускладнення хронічного болю

Нелікований біль у п’ятці здатен змінити ходу, рівень активності й самопочуття.

Фізичні ускладнення

  • Хронічний біль. Без лікування біль може стати постійним і заважати ходьбі, спорту та щоденним справам.
  • Обмеження рухливості. Людина уникає руху, що з часом послаблює м’язи стопи й гомілки.
  • Збільшення ваги. Менша активність сприяє набору ваги, а вона додатково навантажує стопу[14].
  • Дегенеративні зміни. Тривала тендинопатія ахіллового сухожилля супроводжується дегенерацією тканини сухожилля[3].
  • Розрив ахіллового сухожилля. Його ознаки: різкий біль, клацання під час травми, неможливість стати на носок[2]; часто потрібна операція і тривала реабілітація.

Ускладнення через недостатнє лікування

  • Хронізація болю. При підошовному фасциїті та бурситі біль без лікування може тривати місяцями і поширюватися на сусідні тканини.
  • Кісткові деформації. Деформація Гаглунда і шпори не зникають самі, а виступ продовжує травмуватися задником взуття.
  • Зміни в тканинах. Фасція при хронічному болю потовщується[9], а занедбане ушкодження сухожилля важче лікувати.

Профілактика болю в п’ятці

Регулярна розтяжка литкових м’язів, ахіллового сухожилля та підошовної фасції підтримує рухливість гомілковостопного суглоба, а силові вправи роблять стопу витривалішою до навантажень.

Для активності обирайте спеціалізоване взуття, не носіть тісне чи завелике; при болю в п’ятці в дитини, яка займається спортом, зменшуйте стрибки й біг на час росту.

Навантаження збільшуйте поступово і залишайте час на відновлення; бігунам важливо їсти достатньо, щоб покривати енергетичні витрати. Контроль ваги знижує тиск на п’яту.

Підсумок

Біль у п’ятці здебільшого походить від перевантаженої фасції чи ахіллового сухожилля і минає без операції. Найкраще співвідношення користі й ризику мають домашні вправи на розтяжку фасції та литки, дозоване навантаження, зручне взуття і готові устілки. Ударно-хвильову терапію, ін’єкції та операцію лишають для випадків, що тягнуться місяцями, а знімок зі шпорою не є приводом квапитися з ними.

Джерела27
  1. Дослідження. Yalcin E. та ін. Effects of extracorporal shock wave therapy on symptomatic heel spurs: a correlation between clinical outcome and radiologic changes. Rheumatol Int, 2012.
  2. Heel pain. NHS.
  3. Дослідження. Alfredson H. та ін. Heavy-load eccentric calf muscle training for the treatment of chronic Achilles tendinosis. Am J Sports Med, 1998.
  4. Дослідження. Dadir İH. Haglund Deformity and Plantar Calcaneal Spur in Insertional Achilles Tendinopathy: Prevalence, Coexistence, and Radiographic Characteristics. J Foot Ankle Res, 2026.
  5. Sever's disease (calcaneal apophysitis). Children's Hospital of Philadelphia.
  6. Мета-аналіз. Hernandez-Lucas P. та ін. Conservative Treatment of Sever's Disease: A Systematic Review. J Clin Med, 2024.
  7. Дослідження. Riepert T. та ін. [The incidence, age dependence and sex distribution of the calcaneal spur. An analysis of its x-ray morphology in 1027 patients of the central European population]. Rofo, 1995.
  8. Огляд. Trojian T. та ін. Plantar Fasciitis. Am Fam Physician, 2019.
  9. Мета-аналіз. McMillan AM. та ін. Diagnostic imaging for chronic plantar heel pain: a systematic review and meta-analysis. J Foot Ankle Res, 2009.
  10. Дослідження. Menz HB. та ін. Plantar calcaneal spurs in older people: longitudinal traction or vertical compression?. J Foot Ankle Res, 2008.
  11. Огляд. Fredericson M. та ін. Stress fractures in athletes. Top Magn Reson Imaging, 2006.
  12. Дослідження. Roche M. та ін. Higher Triad Risk Scores Are Associated With Increased Risk for Trabecular-Rich Bone Stress Injuries in Female Runners. Clin J Sport Med, 2023.
  13. Довідник. Mountjoy M. та ін. 2023 International Olympic Committee's (IOC) consensus statement on Relative Energy Deficiency in Sport (REDs). Br J Sports Med, 2023.
  14. Дослідження. Riddle DL. та ін. Risk factors for Plantar fasciitis: a matched case-control study. J Bone Joint Surg Am, 2003.
  15. Дослідження. DiGiovanni BF. та ін. Tissue-specific plantar fascia-stretching exercise enhances outcomes in patients with chronic heel pain. A prospective, randomized study. J Bone Joint Surg Am, 2003.
  16. Мета-аналіз. Schuitema D. та ін. Effectiveness of Mechanical Treatment for Plantar Fasciitis: A Systematic Review. J Sport Rehabil, 2020.
  17. Мета-аналіз. Li Z. та ін. Efficacy of physical therapy interventions delivered with home exercise programs for pain and function in plantar fasciitis: a systematic review and network meta-analysis of randomized controlled trials. Phys Ther, 2026.
  18. Дослідження. Winemiller MH. та ін. Effect of magnetic vs sham-magnetic insoles on plantar heel pain: a randomized controlled trial. JAMA, 2003.
  19. Дослідження. Gerdesmeyer L. та ін. Radial extracorporeal shock wave therapy is safe and effective in the treatment of chronic recalcitrant plantar fasciitis: results of a confirmatory randomized placebo-controlled multicenter study. Am J Sports Med, 2008.
  20. Мета-аналіз. Sun K. та ін. Extracorporeal shock wave therapy versus other therapeutic methods for chronic plantar fasciitis. Foot Ankle Surg, 2020.
  21. Дослідження. Zhu F. та ін. Chronic plantar fasciitis: acute changes in the heel after extracorporeal high-energy shock wave therapy--observations at MR imaging. Radiology, 2005.
  22. Мета-аналіз. Whittaker GA. та ін. Foot orthoses for plantar heel pain: a systematic review and meta-analysis. Br J Sports Med, 2018.
  23. Мета-аналіз. David JA. та ін. Injected corticosteroids for treating plantar heel pain in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2017.
  24. Дослідження. Acevedo JI. та ін. Complications of plantar fascia rupture associated with corticosteroid injection. Foot Ankle Int, 1998.
  25. Огляд. Visser TSS. та ін. Terminating Corticosteroid Injection in Tendinopathy? Hasta la Vista, Baby. J Orthop Sports Phys Ther, 2024.
  26. Дослідження. DiGiovanni BF. та ін. Preferred management of recalcitrant plantar fasciitis among orthopaedic foot and ankle surgeons. Foot Ankle Int, 2012.
  27. Мета-аналіз. Tan AKS. та ін. Comparative effectiveness of surgical interventions for recalcitrant plantar fasciitis: A systematic review and network meta-analysis. J Foot Ankle Surg, 2026.