Підошовний фасциїт: симптоми та лікування

Підошовний фасциїт — це запалення зв’язки в нижній частині стопи, яке може спричиняти гострий біль у п’яті. Найчастіше його провокує перевантаження стопи або носіння незручного взуття.

Біль у нижній частині п’яти — не завжди випадковість. Часто він сигналізує про проблему з підошовною фасцією — еластичною структурою, що підтримує звід стопи. Запалення цієї тканини не лише викликає дискомфорт, а й може значно обмежити щоденну активність. Підошовний фасциїт — не рідкість, але вчасно помічені симптоми дають змогу впоратися з ним без складного лікування.

Читайте:

Біль у стопах: причини, симптоми, лікування

Біль у стопах є поширеною проблемою, яка може впливати на людей будь-якого віку та способу життя. Оскільки наш...

Що таке підошовний фасциїт

У підошві кожної стопи є щільна еластична структура — підошовна фасція. Вона починається біля п’яткової кістки, тягнеться через усе склепіння стопи і доходить до основи пальців. Її завдання — з'єднувати кістки стопи, формувати правильну форму зводу та поглинати ударні навантаження під час ходьби чи бігу.

Фасція працює щодня. Але коли на неї тисне занадто велике або тривале навантаження, вона може не витримати. Появляються мікропошкодження, які запускають запальний процес. Саме це і є підошовний фасциїт — запалення в місці, де фасція частково втрачає свою еластичність або структуру. Біль, який з’являється внаслідок цього процесу, локалізується найчастіше в області п’яти, хоча іноді відчувається і вздовж усього склепіння стопи.

Зазвичай запалення виникає тільки в одній стопі, хоча трапляються випадки двостороннього ураження. Це не травма в класичному сенсі, а радше наслідок поступового перенавантаження.

Підошовний фасциїт чи п’яткова шпора: як відрізнити?

Ці два стани часто плутають, адже обидва викликають біль у нижній частині п’яти й пов’язані з ділянкою прикріплення підошовної фасції. Але між ними є принципова різниця: п’яткова шпора — це кістковий виріст, а фасциїт — запалення м’якої тканини. І хоча вони можуть поєднуватися, не завжди йдуть у парі.

Ось на що варто звернути увагу, щоб розрізнити ці стани:

• Характер болю: при підошовному фасциїті біль ниючий або колючий, посилюється вранці або після відпочинку. При шпорі — частіше локальний, точковий, відчувається як «цвях у п’яті».
• Поширеність: фасциїт зустрічається набагато частіше, ніж симптоматична п’яткова шпора. Багато людей мають шпору на рентгені, але не відчувають болю.
• Діагностика: шпору видно на рентгені як кістковий гачок біля п’яткової кістки. Фасциїт виявляють за характером болю й при натисканні на підошву — рентген може бути нормальним.
• Причина болю: у більшості випадків болить саме запалена фасція, а не шпора. Навіть якщо на знімку видно кістковий виріст, він може бути безсимптомним.

Підошовний фасциїт і п’яткова шпора не є синонімами. Шпора — це наслідок тривалого подразнення, і її наявність ще не означає, що саме вона викликає біль. Лікування в обох випадках схоже, але ключовим лишається правильне розвантаження запаленої тканини, а не сама присутність кісткового виросту.

Наскільки часто зустрічається

Підошовний фасциїт — одне з найпоширеніших захворювань стопи, яке викликає біль у нижній частині п’яти, на підошві. Щороку з цією проблемою звертаються мільйони людей. За оцінками, приблизно 1 з 10 осіб стикається з його симптомами протягом життя. Це порушення не обмежене віком або способом життя: воно трапляється як у спортсменів, так і в людей, які багато часу проводять на ногах без активного навантаження.

Найчастіше діагностується у дорослих віком від 40 до 60 років, але може виникати й у молодших — особливо при наявності провокувальних чинників. У більшості випадків запалення фасції спостерігається з одного боку, але при системному навантаженні або супутніх порушеннях можлива і двостороння форма.

Цей діагноз — одна з найчастіших причин звернення до ортопеда чи фізіотерапевта через біль у ділянці нижньої п’яти. При ранньому втручанні лікування зазвичай не потребує складних процедур.

Симптоми та відчуття

Підошовний фасциїт дає про себе знати поступово. Біль не завжди з’являється раптово — спершу це може бути лише легкий дискомфорт у п’яті чи склепінні стопи після довгого дня. З часом відчуття посилюються, і кожен крок починає викликати дискомфорт.

Найхарактерніша риса — ранковий біль. Людина прокидається, стає на ноги, і перші кроки різко відгукуються гострим болем. Через кілька хвилин ходьби біль зазвичай послаблюється, але повертається знову після довгого сидіння або наприкінці дня.

Найпоширеніші симптоми підошовного фасциїту такі:

• Біль на підошві у п’яті: особливо зранку або після довгого відпочинку.
• Ниючі відчуття у склепінні стопи: іноді біль поширюється до пальців.
• Скутість у стопі: рухи можуть бути обмеженими в перші хвилини активності.
• Набряк у ділянці п’яткової зв’язки: частіше незначний, але відчутний при дотику.
• Напружене ахіллове сухожилля: може супроводжувати запалення фасції, посилюючи дискомфорт.

Характер болю

Біль може змінюватися впродовж дня. Найчастіше вранці — різкий, колючий, іноді схожий на укол. Після розходжування стає ниючим, а ввечері — повертається після навантаження. У деяких випадках фізична активність навіть тимчасово полегшує стан, але після зупинки симптоми знову проявляються. Така «хвильова» динаміка болю — одна з типових ознак підошовного фасциїту.

Причини та чинники ризику

Підошовна фасція зазвичай добре справляється зі своїми завданнями — розподілом навантаження та підтримкою зводу стопи. Але є ситуації, коли вона не витримує надмірного тиску або одноманітного перенавантаження. Саме тоді починаються мікропошкодження, які з часом призводять до запалення.

Ризик виникнення підошовного фасциїту підвищується, якщо стопа постійно працює в умовах перевантаження або не має достатньої підтримки.

До найпоширеніших чинників розвитку цього захворювання належать:

• Тривале стояння або ходьба: особливо на твердій поверхні без можливості змінити положення тіла.
• Фізична активність без підготовки: наприклад, біг або стрибки без попереднього розігріву та розтяжки.
• Незручне взуття: з недостатньою підтримкою зводу або надто м’якою підошвою, як-от шльопанці чи тонкі кеди.
• Ходіння босоніж вдома: особливо по кахлю, ламінату чи іншій жорсткій поверхні.
• Будова стопи: надто високий звід або плоскостопість змінюють розподіл навантаження.
• Набір ваги: особливо швидкий — понад 7–8 кг за кілька місяців, що підвищує тиск на фасцію.

Медичні стани

До окремої категорії належать анатомічні або фізіологічні особливості, які змінюють біомеханіку стопи або посилюють загальне навантаження. Люди з плоскостопістю або надто високим звідом стопи мають підвищений ризик, навіть якщо не займаються спортом. Також сприяє розвиткові фасциїту ожиріння, особливо в поєднанні з малорухливістю чи хронічним навантаженням.

Ці чинники не гарантують появи проблеми, але створюють умови, в яких зв’язка швидше втрачає здатність до відновлення після мікротравм.

Діагностика

У більшості випадків підошовний фасциїт діагностується під час звичайного фізичного огляду. Лікар звертає увагу на локалізацію болю, характер відчуттів, а також типову зміну симптомів упродовж дня. Для підтвердження діагнозу зазвичай достатньо натискання на точку прикріплення фасції до нижньої частини п’яткової кістки — на підошві. Ця ділянка чутлива й болюча навіть при легкому дотику.

Однак у деяких випадках, коли симптоми нетипові або лікування не дає ефекту, можуть знадобитися додаткові методи візуалізації.

Серед допоміжних досліджень використовують:

• Рентгенографію: щоб виключити інші причини болю, зокрема перелом п’яткової кістки або наявність шпори.
• Ультразвукове дослідження: дає змогу оцінити товщину фасції та наявність набряку в тканинах.
• Магнітно-резонансну томографію (МРТ): призначають лише в складних або сумнівних випадках, якщо є підозра на розрив фасції або інше ураження тканин.

Що сказати лікарю

Для точної діагностики важливо не лише, де саме болить, а й коли з’являється біль, як він змінюється впродовж доби та що йому передувало. Лікарю варто повідомити:

• Час появи болю: після навантаження, зранку, у спокої чи ввечері.
• Що викликає біль: стояння, ходьба, взування певного типу взуття тощо.
• Що допомагає: відпочинок, охолодження, масаж, зміна взуття.
• Ваші звички та активність: характер роботи, тривалість перебування на ногах, наявність занять спортом.

Ці дані допомагають не лише підтвердити діагноз, а й обрати найдоцільніший варіант лікування.

Методи лікування

У більшості випадків підошовний фасциїт можна вилікувати без хірургічного втручання. Основна мета — зняти запалення, зменшити біль і дати фасції час на відновлення. Саме тому лікування зазвичай включає поєднання відпочинку, зміни звичок і підтримувальних засобів. І лише у виняткових ситуаціях застосовують ін’єкції або хірургію.

Основу лікування становлять прості, але регулярні дії, які розвантажують стопу та зменшують подразнення фасції.

Найпоширеніші способи лікування включають:

• Протизапальні препарати: ібупрофен або напроксен знижують біль і набряк. Важливо не приймати їх довше 10 днів поспіль без консультації з лікарем.
• Відпочинок: тимчасове припинення активностей, що спричинили запалення, — хоча б на тиждень.
• Охолодження стопи: обгортання пляшки з льодом рушником і масаж дна стопи двічі на день по 10–15 хвилин.
• Підтримувальне взуття: щільні кросівки з амортизацією та підтримкою зводу стопи. Уникайте плоского взуття, м’яких домашніх капців або моделей без фіксації стопи.
• Ортопедичні устілки: або готові варіанти з аптеки, або індивідуальні, виготовлені за формою вашої стопи.
• Розтяжка й масаж: вправи для стопи й литкових м’язів, які показує лікар або фізіотерапевт.

Медичні процедури

Якщо консервативні методи не дають результату, лікар може запропонувати процедури, які активізують процеси загоєння. Вони застосовуються курсами й проводяться під наглядом фахівця:

• Фіксація стопи: тимчасове використання ортопедичного фіксатора, який обмежує рух і знижує тиск на підошовну фасцію.
• Ін’єкції кортикостероїдів: засоби на основі преднізолону можуть тимчасово зняти запалення.
• Ін’єкції збагаченої тромбоцитами плазми (PRP): стимулюють загоєння за рахунок біоактивних речовин у власній крові.
• Акустична ударно-хвильова терапія: покращує кровопостачання в ділянці фасції та пришвидшує її відновлення.
• Малоінвазивна тенотомія: укол тонкою голкою, що викликає мікропошкодження й запускає відновлення тканин.

Хірургічне лікування

Операція потрібна рідко — лише якщо інші методи не допомогли після тривалого лікування. Є два основні підходи:

• Подовження литкових м’язів: зменшує натяг на фасцію, знижуючи ризик повторного запалення.
• Частковий розтин фасції: мікронадрізи зв’язки знижують її напруження в місці прикріплення до п’ятки.

Про доцільність оперативного втручання вирішує ортопед, зважаючи на перебіг захворювання та реакцію на інші методи лікування.

Скільки триває відновлення

Час одужання при підошовному фасциїті залежить від того, наскільки рано було розпочато лікування і наскільки сумлінно виконуються рекомендації. Більшість людей відчуває помітне полегшення вже протягом кількох тижнів. Але повне зникнення симптомів іноді займає два-три місяці або й довше.

Якщо біль повертається після періоду покращення, зазвичай достатньо повторити ті ж заходи, які допомогли раніше. Але якщо симптоми стали іншими або посилилися — це сигнал, що ситуація змінилася і потребує повторної оцінки.

Не варто очікувати, що біль зникне за кілька днів. Запалена фасція відновлюється повільно, особливо якщо на неї продовжують тиснути щоденні навантаження. Тому навіть після зменшення симптомів важливо ще певний час дотримуватися профілактичних заходів.

Чи доведеться змінювати ритм життя

У багатьох випадках підошовний фасциїт вимагає тимчасового перегляду повсякденних навантажень. Якщо біль виник через фізичну активність або тривале стояння — обмеження у звичному ритмі майже неминучі. Це не означає повну нерухомість, але важливо зменшити тиск на стопу, щоби не погіршити ситуацію.

Людям, які працюють на ногах, доведеться знайти компроміс — змінити режим праці або вжити додаткових заходів: ортези, компресійні гольфи, спеціальне взуття. Спорт або фітнес також доведеться призупинити на тиждень або більше, залежно від вираженості симптомів.

Варто розглядати це як короткочасну інвестицію в довгостроковий комфорт: спроба «перетерпіти» біль або одразу повернутися до навантажень часто призводить до хронізації процесу. Найгірше, що можна зробити — це ігнорувати біль і змушувати стопу працювати «через силу».

Профілактика

Щоб зменшити ризик появи підошовного фасциїту або запобігти його поверненню, варто постійно підтримувати правильну роботу стопи та уникати перенавантаження. Профілактика не потребує складних процедур — лише звичних дій, які легко вписати в повсякденне життя.

Ось що допоможе знизити ймовірність запалення фасції:

• Регулярна розтяжка: перед і після фізичних навантажень обов’язково розігрівайте стопи й литкові м’язи.
• Періодичний відпочинок: після інтенсивного навантаження дайте ногам достатньо часу на відновлення.
• Правильне взуття: вибирайте пари з амортизацією та підтримкою зводу — як для вулиці, так і для дому.
• Уникнення ходіння босоніж: особливо на твердих поверхнях, навіть у квартирі.
• Своєчасна заміна кросівок: змінюйте взуття кожні 6–9 місяців або після 400–800 км активного використання.

Якщо є чинники ризику

Для людей з високим звідом стопи, плоскостопістю або надмірною вагою варто вживати додаткових заходів. Індивідуальні ортези, контроль маси тіла та мінімізація стояння на твердих поверхнях — ключові речі, які можуть запобігти хронічному запаленню. Якщо така людина змушена працювати стоячи — важливо мати чергування навантажень і можливість сісти хоча б на кілька хвилин щогодини.

Профілактика особливо важлива після одужання. Навіть при повному зникненні симптомів фасція залишається чутливою до перевантаження ще протягом певного часу. Ігнорування цих правил — найпоширеніша причина рецидивів.

Часті запитання

Багато людей, які стикаються з підошовним фасциїтом, мають схожі сумніви або потребують додаткових пояснень. Ось відповіді на найпоширеніші з них.

Коли звертатися до лікаря?

Якщо біль у п’яті не минає протягом тижня або посилюється з часом, краще не зволікати з консультацією. Також привід звернутись — якщо біль заважає повноцінно ходити, змушує кульгати або порушує сон.

Чи однаково це з п’ятковою шпорою?

Ні, це різні стани. П’яткова шпора — це кістковий виріст, що утворюється на тлі запалення фасції. Вона може не викликати болю, але іноді супроводжує підошовний фасциїт. Біль, як правило, походить саме від запаленої фасції, а не від самої шпори.

Що робити, якщо біль повертається?

У більшості випадків ефективними залишаються ті ж дії, що допомогли раніше: відпочинок, охолодження стопи, ортопедичне взуття та розтяжка. Якщо симптоми змінилися або стали сильнішими, варто знову звернутися до фахівця.

Чи можна повністю вилікуватися?

Так, у більшості випадків при дотриманні рекомендацій і достатньому відпочинку підошовний фасциїт зникає повністю. Але при поверненні до старих звичок або ігноруванні профілактики можливі рецидиви.

Бурсит п’яти: симптоми, причини, лікування

П’яткова шпора: що це таке?

Біль у п’ятці: причини і лікування