Бурсит п'ятки: чому болить п'ятка ззаду і що допомагає

Коли бігунам-аматорам, які готувалися до марафону і зовсім не скаржилися на ноги, зробили магнітно-резонансну томографію (МРТ) ахіллового сухожилля, найчастішою знахідкою виявилися ознаки ретрокальканеального бурситу: їх побачили в 37,5% обстежених^[1]. Тобто запалена сумка біля п'яти буває і в людей, яких нічого не турбує, доки нові кросівки, різке збільшення пробіжок чи туфлі з жорстким задником не перетворять її на справжню проблему. Тоді звичайний біль у п'ятці, про який у побуті кажуть просто «болить п'ятка», доповнюють набряк, тепло і біль, коли стаєте навшпиньки. Добра новина в тому, що більшість таких випадків минає без операції, якщо вчасно прибрати причину.

Читайте:

Тендиніт стопи: симптоми, причини та лікування
Тендиніт стопи: які сухожилля стопи й гомілковостопного суглоба уражаються найчастіше, чому лікарі дедалі ч...

Що таке бурсит п'яти

У нашому тілі є крихітні мішечки, заповнені рідиною, які називають синовіальними сумками, або бурсами. Вони працюють як прокладки між кістками, сухожиллями, м'язами та шкірою і зменшують тертя під час рухів^[2]. Одна з таких сумок лежить біля п'яткової кістки, і саме вона може запалюватися від подразнення.

Коли сумка набрякає й заповнюється зайвою рідиною, виникає бурсит. У п'ятковій ділянці це означає біль і набряк у п'яті або позаду неї^[3]. Запалитися може одна з двох сумок: глибока, між ахілловим сухожиллям і п'ятковою кісткою, або поверхнева, між сухожиллям і шкірою^[3]. Від того, яка саме постраждала, залежить форма бурситу. Так само запалюються сумки і в інших місцях: наприклад, бурсит ліктя дає м'яку припухлість на самому кінчику ліктя.

Типи бурситу п'яти

У п'ятковій ділянці може запалитися одна з двох сумок. Вони лежать поряд, але відрізняються глибиною і причинами запалення. Симптоми схожі, а от підходи до лікування трохи різні.

Ретрокальканеальний бурсит

Цей варіант трапляється найчастіше^[3]. Запалюється сумка, що лежить між п'ятковою кісткою і ахілловим сухожиллям, просто над місцем, де сухожилля кріпиться до кістки^[4]. Українською його називають ще позадуп'ятковим бурситом, а найпоширеніша побутова назва звучить як «ахіллобурсит». У довідниках трапляється і назва «хвороба Альберта»^[5]. Сухожилля прилягає до кістки дуже щільно, тож навіть незначне тертя спричиняє набряк, біль і скутість. Припухлість спершу з'являється попереду сухожилля, а згодом поширюється на обидва боки п'яти^[4]. Після травми чи нападу подагри такий бурсит розвивається швидко, а при ревматоїдному артриті поступово^[5]. Особливо схильні до нього люди, які різко збільшують фізичне навантаження або носять жорстке взуття^[3].

Підшкірний бурсит п'яткової ділянки

У цьому випадку запалюється поверхнева сумка між ахілловим сухожиллям і шкірою^[3]. Вона править за буфер між стопою і взуттям. Якщо задник натирає або тисне, сумка подразнюється. Найчастіше цей тип буває в молодих жінок: кожен крок притискає м'які тканини до жорсткого задника, особливо в туфлях на підборах або «човниках»^[5]. Спочатку з'являються почервоніння, біль і тепло, верхній шар шкіри може натертися, а за кілька місяців формується болюча м'яка припухлість, яку в побуті називають «шишкою на п'яті». Якщо процес триває довго, ця ділянка твердне, як рубець^[5].

Симптоми бурситу п'яти

П'ятковий бурсит рідко обмежується самим болем. Симптоми наростають поступово або з'являються раптово, залежно від причини, і біль у п'яті зазвичай доповнюють інші ознаки.

Основні прояви:

Біль і набряк у п'яті: неприємні відчуття зосереджені в задній частині п'яти або в ній самій, іноді поширюються вгору вздовж ахіллового сухожилля^[3].
Болючість: різкий біль виникає, коли натискаєте на п'яту або встаєте навшпиньки. Лікар перевіряє це, стискаючи з боків проміжок між сухожиллям і кісткою^[5].
Тепло в ділянці запалення: шкіра над п'ятою гарячіша на дотик, ніж поруч^[3].
Почервоніння або зміна кольору шкіри: шкіра над п'ятою виглядає червоною або темнішою^[3].
Посилення болю під час руху: особливо під час ходьби, бігу, тривалого стояння, а також у взутті, задник якого торкається п'яти^[5].

Якщо біль не минає або наростає, запалення може стати хронічним. Гарячка, озноб і різке почервоніння є ознаками можливої інфекції сумки^[3].

Причини та фактори ризику

Бурсит п'яти не виникає на порожньому місці. Зазвичай сумку запалює або надмірне навантаження, або зовнішній тиск. Є й хронічні хвороби, які підвищують імовірність такого запалення, і від причини залежить лікування.

Фізичне перевантаження

Найчастіша причина полягає в надмірній активності без належної підготовки: тривале стояння, ходьба, біг або стрибки, різке збільшення інтенсивності тренувань, відсутність розтягування^[3]. Якщо тканини не встигають пристосуватися, сумка запалюється. У згаданому дослідженні марафонців ознаки ретрокальканеального бурситу частіше мали бігуни з більшим стажем, а вищий індекс маси тіла виявився незалежним чинником ризику^[1]. Тож надмірна вага теж додає п'яті навантаження.

Невідповідне взуття

Тісне взуття або жорсткий задник натирає п'яту^[3]. Якщо таке взуття носити регулярно, сумка подразнюється, з'являються набряк і запалення. Ризик особливо високий у людей, які проводять на ногах багато годин поспіль.

Інші медичні стани

Деякі хвороби й анатомічні особливості підвищують ризик бурситу. Вони постійно подразнюють сумку або створюють умови для її запалення^[3]. Тоді бурсит часто є вторинним процесом, тобто проявом іншої хвороби.

Стани, що можуть спричиняти або підтримувати запалення сумки п'яти:

Деформація Гаглунда: кістковий виступ на задньо-верхньому краї п'яткової кістки. В англійській її називають «pump bump», тобто «шишка від туфель-човників», бо саме задник туфель натирає цей виступ^[6]. Виступ може подразнювати і глибоку сумку^[7], і поверхневу^[5]. Деформацію вперше описав Патрік Гаглунд у 1927 році. Частіше вона буває в жінок середнього віку, нерідко на обох ногах, а біль ззаду п'яти посилюється після відпочинку^[8]. Серед можливих причин називають вкорочене, напружене ахіллове сухожилля, високе склепіння стопи і спадковість^[8].
Задня п'яткова шпора: остеофіт, тобто кістковий наріст у місці, де ахіллове сухожилля кріпиться до п'яткової кістки. Він може травмувати глибоку сумку або сухожилля і спричиняти біль. На рентгенограмах випадкових пацієнтів травмпункту шпору (під п'ятою або біля ахіллового сухожилля) мали 38%, а великі шпори частіше траплялися у віці 40–79 років^[9].
Ревматоїдний артрит: хронічне системне запалення суглобів, яке часто зачіпає й навколосуглобові тканини. Рентген у таких людей може показати дрібні ерозії, тобто ділянки руйнування п'яткової кістки^[4].
Анкілозивний спондиліт: запальна хвороба хребта, відома в побуті як хвороба Бехтерєва. Вона може супроводжуватися ураженням ділянки ахіллового сухожилля і підвищує ризик бурситу п'яти^[3].
Псоріатичний артрит: поєднання запалення суглобів із псоріазом, іноді з бурситом у ділянці п'яти^[3].
Реактивний артрит: запалення суглобів у відповідь на перенесену інфекцію; він теж підвищує ризик бурситу п'яти^[3].
Гострий напад подагри: кристали сечової кислоти можуть відкладатися в сумці й провокувати запалення^[4].
Псевдоподагра: так у побуті називають хворобу відкладення кристалів пірофосфату кальцію. Вона схожа на подагру, але кристали в тканинах інші^[3].

У кожному з цих випадків бурсит може бути проявом глибших системних змін, тому лікувати потрібно і саму хворобу.

Діагностика

Щоб точно визначити бурсит п'яти, самого опису симптомів замало. Лікар має переконатися, що запалення йде саме із сумки, а не з іншої структури стопи. Він починає з розпитування й огляду, а за потреби призначає обстеження або аналіз рідини із сумки.

Первинний огляд

Під час консультації лікар з'ясовує, скільки ви стоїте й рухаєтеся, яке взуття носите, чи бували схожі епізоди раніше^[3]. Далі оглядає п'яту: набряк, болючі ділянки, обсяг рухів, здатність стати навшпиньки. Діагноз здебільшого ставлять уже на цьому етапі. Характерна ознака ретрокальканеального бурситу: біль, коли лікар натискає з обох боків сухожилля трохи вище п'яткової кістки, особливо якщо стопу максимально зігнути догори^[4].

Виключення інфекційного процесу

Інфекційний бурсит п'яти трапляється рідко: глибока сумка інфікується вкрай рідко, хоча такі випадки описано навіть у підлітків-спортсменів^[10]. Тоді до болю приєднуються загальні симптоми: підвищена температура, озноб. Якщо лікар підозрює бактеріальну інфекцію, він може зробити пункцію, тобто набрати шприцом рідину із сумки і передати її на аналіз^[3]. Так можна точно встановити природу запалення.

Інструментальні методи

Іноді для уточнення діагнозу потрібні додаткові обстеження. Вони показують стан кісток і м'яких тканин і допомагають виключити інші причини болю в п'яті.

Рентгенографія: сам бурсит на знімку не видно, зате рентген виключає перелом п'яткової кістки, показує деформацію Гаглунда, шпору або ерозії при артритах^[5]. Для деформації Гаглунда здебільшого вистачає огляду і бічного знімка^[8].
Магнітно-резонансна томографія: показує запалення м'яких тканин, підтверджує бурсит і виключає частковий чи повний розрив ахіллового сухожилля та стресовий перелом п'яткової кістки^[4].
Ультразвукове дослідження (УЗД): показує запалену сумку, рідину в ній, стан сухожиль і зв'язок^[3].

Бурсит, п'яткова шпора чи підошовний фасциїт

Будь-який біль у п'яті люди часто називають «шпорою», проте за місцем болю ці стани помітно різняться. Підошовний (плантарний) фасциїт болить знизу, під п'ятою, там, де від кістки до пальців тягнеться щільна сполучнотканинна пластина стопи. Найтиповіший його прояв: біль на перших кроках уранці або після сидіння, який трохи вщухає під час ходьби^[11]. Бурсит п'яти болить ззаду, над місцем кріплення ахіллового сухожилля; там буває припухлість і тепло, а задник взуття тисне на болюче місце^[3]. Схоже болить і ураження самого ахіллового сухожилля, тож відрізнити їх допомагає магнітно-резонансна томографія^[4].

Міф: якщо болить п'ятка, винна шпора. Насправді: п'яткові шпори є приблизно в 15% людей, і більшість із них шпора не турбує; біль, який списують на шпору, найчастіше спричиняє підошовний фасциїт^[12].

Коротко: біль під п'ятою на перших кроках зранку більше схожий на підошовний фасциїт, а гаряча припухлість ззаду п'яти, якій заважає задник взуття, на бурсит.

Методи лікування

Лікування бурситу п'яти залежить від причини запалення, сили болю та ускладнень. Здебільшого стан вдається покращити без операції: досить змінити навантаження, взуття і звички та полегшити біль простими засобами^[3]. Якщо ж симптоми не минають, лікар може запропонувати інші процедури.

Домашній догляд

На початку п'яті дають шанс відновитися самостійно: прибирають те, що подразнює сумку, і зменшують запалення простими засобами.

Відпочинок: на деякий час обмежте або припиніть активність, яка провокує біль, зокрема біг, стрибки чи тривале стояння^[3].
Холодні компреси: прикладайте лід, загорнутий у рушник, до п'яти. Клініка Клівленда радить робити це до 20 хвилин 3–4 рази на день^[3], а Британська служба здоров'я (NHS) при бурситі пропонує коротші сеанси, близько 10 хвилин кожні кілька годин^[2].
Зручне взуття: відмовтеся від тісних моделей і моделей із жорстким задником. Найкраще підходить взуття з U- або V-подібним вирізом позаду, який не тисне на ахіллове сухожилля^[3]. На час загострення можна тимчасово носити взуття з відкритою п'ятою^[5].
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): за потреби можна приймати безрецептурні протизапальні засоби, як-от ібупрофен або напроксен, щоб зменшити біль і набряк^[3].

Медичне втручання

Якщо симптоми не минають або мають складнішу причину, можуть знадобитися інші методи. Після огляду лікар може порадити:

Ортопедичні устілки або підп'ятники: трохи піднімають п'яту, зменшують тиск на неї і краще розподіляють навантаження під час ходьби. Їх купують готовими або виготовляють індивідуально^[3]. При поверхневому бурситі допомагають також поролонові, повстяні чи гелеві накладки на п'яту^[5].
Фізична терапія: вправи на розтягування литкових м'язів і ахіллового сухожилля та на їхнє зміцнення знімають напругу із сумки. Зазвичай це розтягування литки, вправа «носок до стіни» і опускання п'яти з краю сходинки під наглядом фізичного терапевта^[3].
Антибіотики: їх призначають лише тоді, коли бурсит спричинила бактеріальна інфекція^[3]; при бурситі курс зазвичай триває щонайменше 7 днів^[2].

Інвазивні методи

У складних або затяжних випадках, коли інші підходи не допомогли, може знадобитися втручання безпосередньо в ділянку запалення. Такі методи застосовують рідко.

Ін'єкції кортикостероїдів: лікар вводить у сумку гормональний протизапальний препарат, часто разом з анестетиком^[4]. Укол роблять лише в сумку: препарат, що потрапив у саме сухожилля, може його послабити і спричинити розрив^[4]. У дослідженні 218 ін'єкцій під контролем ультразвуку або рентгена біль помітно зменшився приблизно в 63% пацієнтів, а розрив ахіллового сухожилля стався в 1,8%, щоразу після свіжої травми^[13]. При інфекції такі уколи не роблять^[2].
Хірургічне втручання (бурсектомія): якщо біль не минає за 6–12 місяців лікування, хірург може видалити сумку^[3]. При деформації Гаглунда під час операції зазвичай видаляють сумку і кістковий виступ та очищають уражену ділянку сухожилля. За даними систематичного огляду 20 досліджень, і відкриті, і ендоскопічні операції помітно покращують роботу стопи^[7].

У більшості випадків вдається обійтися без операції, якщо не запускати стан і вчасно реагувати на симптоми.

Профілактика

Запалення сумки легше попередити, ніж лікувати. Найбільше значать щоденні звички, взуття і підхід до фізичної активності, особливо для людей, які багато рухаються або довго стоять.

Розминка й розтяжка перед навантаженням

Перед тренуванням або тривалою ходьбою дайте м'язам і сухожиллям час підготуватися^[3]. Просте розтягування литкових м'язів і ахіллового сухожилля зменшує тиск на сумку й мікротравми. Навантаження нарощуйте поступово, без різких стрибків обсягу чи темпу.

Вибір правильного взуття

Взуття з м'яким задником або вирізом у ділянці ахіллового сухожилля зменшує тиск на сумку. Уникайте моделей, які натирають або тиснуть на п'яту, і носіть відповідне взуття для тренувань^[3]. Для бігу краще підходять кросівки, створені саме для бігу, зі стабільною п'ятою. Зважайте й на амортизацію підошви, а коли вона просіла, зношене взуття для ходьби час міняти.

Поверхня, по якій ви ходите чи бігаєте

Жорсткі або нерівні покриття додатково навантажують стопу. За можливості обирайте м'якші поверхні^[3], наприклад ґрунтові доріжки замість асфальту. Це особливо стосується людей, які бігають або довго гуляють.

Поширені запитання

Під час відновлення після бурситу п'яти найчастіше питають про тривалість лікування, спорт і про те, коли потрібен лікар.

Скільки часу триває відновлення?

Більшості людей стає краще за 2–3 тижні домашнього лікування^[3]. Якщо запалення пов'язане з хронічною хворобою або було запущеним, відновлення може тривати 6–12 місяців^[3]. Не поспішайте повертатися до звичних навантажень.

Чи можна займатися спортом під час лікування?

Біг, стрибки та силові вправи з навантаженням на п'яту краще призупинити, доки біль не мине. Потім рухову активність відновлюють поступово, починаючи з розтягування, ходьби і вправ, що мало тиснуть на задню частину стопи. Найкраще робити це під контролем фізичного терапевта.

Коли потрібно звертатися до лікаря?

Зверніться до лікаря, якщо за 1–2 тижні домашнього догляду не стало краще або стало гірше, якщо піднялася температура чи морозить, якщо не вдається рухати стопою або біль дуже сильний, гострий чи стріляє^[2]. Особливо це стосується підозри на інфекцію або випадків, коли біль не минає попри лікування.

Підсумок

Бурсит п'яти найчастіше виникає через перевантаження і тиск задника взуття, а болить при ньому ззаду, над п'ятою, на відміну від підошовного фасциїту, який болить знизу на перших кроках уранці. Здебільшого вистачає кількох тижнів відпочинку, холоду, взуття з м'яким вирізом позаду, підп'ятника і розтягування литок. Якщо виступ Гаглунда, артрит чи подагра повертають біль знову і знову, потрібен лікар: він підбере лікування причини, а уколи й операцію залишить для випадків, коли простіші методи не допомогли.

Джерела13