Міома матки: симптоми й лікування

На УЗД знайшли міому, а ви нічого не відчували. Або навпаки: місячні стали рясними, живіт тисне, і звичний день доводиться планувати навколо болю та кровотечі. Обидві ситуації можливі при одному діагнозі.

Рішення про лікування залежить не лише від розміру вузла. Має значення, де він росте, чи спричиняє скарги та чи плануєте ви вагітність. Навіть невелика міома може потребувати допомоги, а велика без симптомів — не завжди негайної операції.^[1]

Що таке міома матки

Міома, або лейоміома матки, — доброякісне утворення з гладеньких м’язових клітин і сполучної тканини. Вузол може бути один або їх може бути кілька. Розміри дуже різні: від близько 1 мм до понад 20 см. Це не означає, що кожен вузол обов’язково виросте до великого.^[2]

Міома — не те саме, що рак. Лейоміосаркома є окремою рідкісною злоякісною пухлиною; вважається, що зазвичай вона не виникає зі звичайної міоми. Проте за скаргами самостійно відрізнити причини кровотечі неможливо. Новий ріст утворення або кровотеча після менопаузи потребують оцінки лікаря.^[3]

Чому розташування вузла має значення

Однакова цифра на УЗД може означати різні проблеми. Вузол, що виступає в порожнину матки, впливає на неї інакше, ніж вузол на зовнішній поверхні.^[4]

• Інтрамуральна міома. Росте в м’язовій стінці матки; це найпоширеніший тип.
• Субмукозна, або підслизова. Розташована під внутрішньою оболонкою й може виступати в порожнину матки.
• Субсерозна. Росте під зовнішньою поверхнею та може виступати в малий таз.
• Міома на ніжці. З’єднана з маткою тонкою основою; так можуть розташовуватися вузли біля внутрішньої або зовнішньої поверхні.

^[2]

У висновку також можуть стояти цифри класифікації FIGO. Це опис зв’язку вузла з порожниною та стінкою матки, а не «стадія раку». Така карта допомагає обрати спосіб видалення, якщо воно потрібне.^[1]

Чому виникає міома

Точна причина невідома. У рості беруть участь естрогени й прогестерон; значення має також спадковість. Під час вагітності частина вузлів збільшується, а після менопаузи вони часто зменшуються. Це не дає підстав визначати «гормональний збій» за одним фактом міоми.^[3]

Найчастіше міому виявляють у віці 30–50 років; до першої менструації вона рідкісна. З ризиком пов’язані міоми в матері чи сестри, ожиріння, відсутність пологів, перша менструація до 11 років і менопауза після 55 років. Це зв’язки, а не пояснення, чому міома з’явилася саме у вас; вони не є приводом звинувачувати себе.^[2]

Які симптоми може спричинити міома

Багато вузлів не дають жодних відчуттів і стають випадковою знахідкою. Якщо скарги є, їх визначає поєднання розміру, кількості та розташування вузлів.^[5]

Кровотеча й біль

Місячні можуть стати рясними, тривалими або болісними; іноді кров’янисті виділення з’являються між ними. Значна втрата крові здатна призвести до залізодефіцитної анемії: слабкості, запаморочення, задишки. Саме анемію іноді помічають раніше, ніж міому.^[1]

Читайте:

Рясні місячні: причини і лікування

Рясні місячні (менорагія): як зрозуміти, що кровотеча справді надмірна, чому вона виникає, які обстеження потр...

Тиск на сусідні органи

Можливі відчуття переповнення чи тиску внизу живота, збільшення живота, часті позиви або утруднене сечовипускання, закреп, біль у попереку чи під час сексу. Іноді збільшується кількість вагінальних виділень. Такі симптоми не доводять, що причина саме в міомі: схожі скарги бувають при інших станах.^[2]

Коли звертатися по допомогу терміново

Невідкладна допомога потрібна при сильній кровотечі зі знепритомненням, різкою слабкістю, вираженим запамороченням чи задишкою, а також при раптовому сильному болю в животі. Якщо можлива вагітність, біль і кровотечу не слід списувати на вже відому міому.^[6]

Рясні чи міжменструальні кровотечі, стійкий тазовий біль і будь-які кров’янисті виділення після менопаузи — привід для огляду, навіть якщо стан не виглядає невідкладним.^[5]

Як встановлюють діагноз

УЗД і оцінка крововтрати

Лікар уточнює характер місячних, біль, попередні вагітності та ваші плани, проводить огляд. Основний метод візуалізації — УЗД: вагінальний датчик допомагає детально роздивитися матку, а дослідження через живіт доповнює картину при великих утвореннях. У висновку потрібні кількість, розміри й розташування вузлів та їхній зв’язок із порожниною матки.^[4]

При рясних місячних перевіряють загальний аналіз крові, щоб не пропустити анемію; подальші аналізи залежать від ситуації. Наявність міоми не скасовує пошуку інших причин кровотечі.^[7]

Коли потрібні додаткові обстеження

Гістероскопія — огляд порожнини матки тонким оптичним інструментом — допомагає оцінити підслизові вузли. Соногістерографія використовує УЗД після введення рідини в порожнину матки. МРТ застосовують у складних випадках, для уточнення карти вузлів і планування втручання. КТ має обмежену роль і не є звичайною першою перевіркою міоми.^[1]

Біопсію ендометрія — зразок внутрішньої оболонки — призначають за показаннями при кровотечах, а не кожній жінці лише через міому. Після видалення вузла його тканину досліджують гістологічно.^[1]

Коли можна спостерігати, а коли лікувати

Лікування потрібне не за самою наявністю вузла. Зважують кровотечу, анемію, біль, тиск на органи, вплив на порожнину матки, вік і бажання зберегти матку та можливість вагітності. Немає єдиного розміру, після якого всім обов’язково потрібна операція.^[2]

Спостереження без ліків

Якщо скарг немає або вони незначні, лікар може запропонувати контроль. Ви узгоджуєте огляди, потребу в повторному УЗД і зміни, з якими треба звернутися раніше. Це особливо доречно, коли немає ускладнень і наближається менопауза: вузли часто зменшуються після неї. Але чекати менопаузи ціною тяжкої анемії не варто.^[3]

Які ліки застосовують

Одні препарати зменшують кровотечу або біль, інші тимчасово впливають на гормональні сигнали й розмір вузлів. Полегшення місячних не завжди означає, що міома зменшилася.^[8]

Транексамова кислота: зменшити кровотечу

Це негормональний препарат, який допомагає зменшувати менструальну крововтрату, але не видаляє вузли. Лікар може призначити його на дні кровотечі, зокрема поки триває обстеження. Підбір потребує оцінки ризику тромбозів, хвороб нирок та інших ліків; при нерегулярних кровотечах спочатку з’ясовують причину.^[9]

Знеболення й відновлення запасів заліза

Нестероїдні протизапальні препарати, наприклад ібупрофен, можуть полегшувати менструальний біль і зменшувати крововтрату, але вузли не прибирають. Вони підходять не всім, зокрема при певних хворобах шлунка чи нирок. Якщо через кровотечу розвинулася анемія, її лікують окремо: препарати заліза не усувають саму причину втрати крові.^[7][10]

Гормональна контрацепція та внутрішньоматкова система

Комбіновані контрацептиви, прогестагени або внутрішньоматкова система з левоноргестрелом можуть зменшувати кровотечі й біль. Система діє переважно на ендометрій, а не «розчиняє» міому; вона може не підходити, якщо вузли деформують порожнину матки. Спочатку можливі нерегулярні виділення. Вибір залежить також від протипоказань і потреби в контрацепції.^[8]

Препарати, які пригнічують гормональну стимуляцію

Агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону, скорочено ГнРГ, можуть тимчасово зменшувати вузли та кровотечу, зокрема перед операцією. Вони створюють стан низького рівня статевих гормонів: можливі припливи, сухість піхви та втрата кісткової маси. Тому тривалість обмежують, а іноді додають малу дозу гормонів для зменшення побічних ефектів. Після припинення вузли можуть знову рости.^[8]

Антагоністи ГнРГ також використовують для контролю симптомів; існують схеми з додатковими гормонами. Це лікування під наглядом гінеколога, а не взаємозамінні «таблетки від міоми». Конкретний препарат, його реєстрацію, доступність і протипоказання в Україні перевіряють окремо.^[7]

Процедури та операції: що вони змінюють

Втручання розглядають, коли симптоми суттєві, ліки не допомогли чи не підходять або є інші показання. Частина методів зберігає матку, але це не завжди означає однакові шанси на вагітність. Репродуктивні плани потрібно обговорити до вибору процедури.^[1]

Міомектомія: видалити вузол і зберегти матку

Гістероскопічно вузол видаляють через піхву та шийку матки — це підхід до відповідних підслизових міом. Інші вузли можна видаляти лапароскопічно через невеликі розрізи або відкрито через розріз живота. Вибір визначають їхня кількість, глибина й розміри та досвід команди.^[4]

Міомектомія може полегшувати симптоми та допомагати в окремих ситуаціях із зачаттям, але не запобігає появі нових вузлів. Є ризики кровотечі, інфекції, спайок та рубця на матці; після деяких операцій це впливає на ведення майбутньої вагітності й спосіб пологів.^[11]

Емболізація маткових артерій

Через катетер у судини вводять частинки, які перекривають кровопостачання вузлів, і вони зменшуються. Матка залишається. Метод може полегшувати кровотечу та тиск, але можливі біль після процедури, інфекція, зміни функції яєчників і потреба в повторному лікуванні.^[11]

У рандомізованому дослідженні FEMME за участю 254 жінок і міомектомія, й емболізація покращували якість життя; через 2 роки перевага була на боці міомектомії. Цей результат не означає, що одна процедура найкраща для всіх, і не дає гарантії вагітності після будь-якої з них.^[12]

Вагітність після емболізації можлива, але її вплив на фертильність і перебіг вагітності залишається невизначеним. Якщо плануєте дитину, порівняйте цей варіант із міомектомією до втручання.^[13]

Радіочастотна абляція та фокусований ультразвук

Радіочастотна абляція нагріває й руйнує тканину вузла за допомогою електрода. Це варіант для відібраних пацієнток, який може зменшувати вузол і симптоми без видалення матки.

Фокусований ультразвук нагріває тканину спрямованою енергією ультразвуку під контролем зображення. Підходить не для кожного розташування вузлів; довгостроковий результат і ймовірність повторного втручання потрібно обговорити до процедури. Вони можуть зменшувати симптоми у відібраних пацієнток, але підходять не для кожної міоми, мають власні ризики й обмеження доступності. Дані про майбутню вагітність обговорюють окремо; збережена матка не дорівнює доведеній безпеці будь-якої процедури для фертильності.^[11][14]

Абляція ендометрія — інша процедура

Вона руйнує внутрішню оболонку матки для зменшення кровотечі, а не прибирає всі міоматозні вузли. Її можуть розглядати в певних ситуаціях, коли вагітність більше не планується. Це не метод контрацепції: після нього потрібне запобігання вагітності, оскільки вона може бути небезпечною.^[11]

Гістеректомія: остаточне лікування

Видалення матки остаточно усуває можливість появи міом у ній, але після операції виносити вагітність неможливо. Це варіант при значних симптомах, коли інші підходи не підходять або жінка обирає остаточне лікування. Видаляти яєчники лише через міому не обов’язково.^[15]

Операція може виконуватися через піхву, лапароскопічно або через розріз живота. Відновлення й ризики залежать від доступу та стану здоров’я; серед можливих ускладнень — кровотеча, інфекція й ушкодження сусідніх органів. Обсяг втручання погоджують заздалегідь.^[16]

Міома й вагітність: що варто знати

З міомою можна завагітніти, і багато вагітностей перебігають нормально. Значення має не лише розмір: вузли, які деформують порожнину матки, можуть впливати на зачаття. Видалення такої міоми іноді покращує шанси на клінічну вагітність, але доказів щодо народження живої дитини чи запобігання викидню менше. Безсимптомні вузли, що не деформують порожнину, не видаляють автоматично лише «для фертильності».^[17]

Під час вагітності можливі біль, збільшення вузлів, підвищений ризик передчасних пологів, неправильного положення плода чи кесаревого розтину. Ризики залежать від конкретної ситуації, а не означають, що ускладнення обов’язково станеться. Про міому потрібно повідомити акушеру-гінекологу.^[3]

Читайте:

Менопауза: усе, що потрібно знати

Менопауза є природним завершенням репродуктивного періоду, яке в більшості жінок настає між 45 і 55 роками. Вон...

Чи можна зменшити міому травами й добавками

Екстракт зеленого чаю

У невеликому пілотному дослідженні 39 жінок випадково розподілили на екстракт зеленого чаю або плацебо на 4 місяці. Завершили участь 33: 22 у групі екстракту й 11 у групі плацебо. Сумарний об’єм вузлів зменшився на 32,6% у першій групі, а в другій зріс на 24,3%. Але мала вибірка й коротке спостереження не дозволяють вважати це надійною заміною лікування.^[18]

Досліджували концентрований екстракт, а не чашку чаю. Такі добавки можуть ушкоджувати печінку та взаємодіяти з ліками, зокрема надололом і аторвастатином. Не переносіть дозу з дослідження у власну схему лікування.^[19]

Вітамін D та трав’яні суміші

Метааналіз 5 рандомізованих досліджень із 511 учасницями виявив зменшення розміру вузлів на тлі вітаміну D. Однак це не доводить, що він надійно зупиняє кровотечі, покращує фертильність або дозволяє уникнути операції. Корекцію дефіциту слід відрізняти від самостійного приймання високих доз «від міоми».^[20]

Надлишок вітаміну D може спричинити надто високий рівень кальцію та ушкодження нирок; він також взаємодіє з деякими ліками. Дозу для корекції дефіциту добирають індивідуально.^[21]

Огляд трав’яних препаратів охопив 21 дослідження з 2222 жінками. Якість більшості робіт була низькою або невизначеною; клінічно важливе полегшення симптомів належно не оцінювали. Пошук досліджень у цьому огляді завершили ще у 2012 році. Він не дає підстав обіцяти, що трав’яна суміш «розсмокче» міому, і неповні дані про побічні ефекти не доводять безпечності. Обговоріть будь-які добавки з лікарем і не припиняйте призначене лікування.^[22]

Чи можна запобігти міомі та її поверненню

Гарантованого способу профілактики немає. Здорове харчування й фізична активність корисні для загального здоров’я, але не обіцяють, що вузли не виникнуть або зникнуть. Після лікування, яке зберігає матку, потрібен узгоджений контроль: іноді з’являються нові вузли або повертаються симптоми.^[23]