Страх болю часто стає одним із найсильніших переживань перед абортом, іноді сильнішим за саме рішення. Хтось чув, що «таблетки — це як місячні», хтось — що без наркозу не обійтися. Обидва уявлення неточні: відчуття залежать від методу, терміну й самої людини, а знеболення можна і варто планувати заздалегідь.
Міжнародні рекомендації ВООЗ визнають, що певний біль під час аборту буває завжди, а потреба в знеболенні зростає з терміном вагітності. Тому знеболення мають пропонувати кожній жінці як звичайну частину допомоги, навіть якщо жінка про це не просить. [1] [2]
Від чого залежить біль
За українським стандартом МОЗ, ступінь болю відрізняється залежно від віку, кількості попередніх вагітностей і пологів, болючих менструацій у минулому та рівня тривоги чи страху. Коротша процедура пов’язана з меншим болем, а потреба в анестезії зростає з терміном. [3] ВООЗ додає, що біль залежить від індивідуального сприйняття й переносимості, тож про очікувані відчуття лікар має говорити чесно і зрозуміло. [2]
Британський NICE радить якомога раніше пояснювати жінці, скільки болю і кровотечі варто очікувати, щоб вона могла підготуватися. [4] Якщо вам цього не пояснили, сміливо запитуйте: це звичайна частина консультації.
Що відчувають під час медикаментозного аборту
Мізопростол спричиняє скорочення матки, тому спазми й кровотеча — очікувана частина процесу. Біль, за спостереженням британської служби BPAS, зазвичай починається через 1–2 години після мізопростолу, іноді раніше. [5] Для когось це схоже на сильні місячні, для когось — значно інтенсивніше.
Наскільки інтенсивніше, показало дослідження 2020 року. У ньому 140 жінок, які були вагітні вперше, проходили медикаментозний аборт на терміні до 63 днів і отримували ібупрофен разом із парацетамолом. Медіана найсильнішого болю становила 75 за шкалою від 0 до 100, сильний біль (70 і більше) відчували 57,7 % учасниць, а 93,5 % знадобилися додаткові знеболювальні. [6]
Сильніший біль був пов’язаний із болючими менструаціями в минулому, тривогою на початку і блюванням під час процесу. Підлітки частіше за дорослих потребували додаткових ліків. Прийом мізопростолу в лікарні, а не вдома, не зменшував ризику сильного болю. При цьому задоволеність допомогою була високою. Автори дійшли висновку, що жінкам варто пропонувати ефективніше знеболення, особливо тим, у кого болючі місячні. [6]
Як знеболюють медикаментозний аборт
Для медикаментозного аборту стандарт МОЗ рекомендує нестероїдні протизапальні засоби, наприклад ібупрофен. Якщо їх немає або їх не можна застосовувати, доцільний парацетамол. [3] Так само радить ВООЗ: знеболення пропонують усім, і жінка повинна мати змогу скористатися ним тоді, коли воно знадобиться. [2] Яку дозу й коли приймати, визначає лікар з урахуванням протипоказань та інших ліків.
Доповнити ліки можна теплом: BPAS радить грілку на живіт для полегшення спазмів. [5] Аспірин стандарт як приклад знеболення не називає. Інструкція до міфепристону зазначає, що препарати з антипростагландиновою дією, зокрема аспірин, теоретично можуть знижувати ефективність методу, хоча обмежені дані щодо нестероїдних засобів у день мізопростолу негативного впливу не показали. [7]
На терміні від 12 тижнів біль зазвичай сильніший. ВООЗ пропонує в такому разі розглядати додаткові методи, зокрема деякі протиблювотні засоби та епідуральну анестезію там, де вона доступна. [2] Якщо погоджене знеболення не допомагає, зв’яжіться з лікарем: терпіти будь-який біль не потрібно. Детальніше про процес — у статтях про медикаментозний аборт і його побічні ефекти.
Читайте:
Що відчувають під час вакуумної аспірації
Під час вакуумної аспірації лікар розширює шийку матки й видаляє вміст матки м’якою канюлею за допомогою від’ємного тиску. Сама процедура коротка: британська служба NHS описує її тривалість приблизно в 5–10 хвилин. [3] [8]
Як саме ви це відчуєте, значною мірою залежить від знеболення, яке оберете разом із лікарем.
Які є варіанти знеболення при хірургічному аборті
Український стандарт дає жінці вибір, якщо немає протипоказань: місцева анестезія, місцева анестезія разом із знеболювальними, місцева анестезія з атаралгезією або внутрішньовенний наркоз. Вибір методу знеболення підтверджують письмово в інформованій згоді. [3]
- Місцева анестезія. Найпоширеніший варіант — парацервікальна блокада: знеболювальний засіб уводять у шийку матки по її колу. Стандарт радить ретельно з’ясувати перед цим, чи немає алергії, і витримати щонайменше 2 хвилини між уведенням ліків і початком процедури. Перевага місцевої анестезії — швидше відновлення, а оскільки жінка при свідомості, лікар може вчасно помітити ускладнення. [3]
- Місцева анестезія і знеболювальні засоби. Стандарт допускає поєднання місцевої анестезії з ненаркотичними знеболювальними, зокрема нестероїдними протизапальними, прийнятими за 4 години до процедури. [3]
- Атаралгезія. Це стан, коли поєднання знеболювальних і заспокійливих засобів пригнічує больову чутливість і свідомість. Її також поєднують із місцевою анестезією. [3]
- Внутрішньовенний наркоз. Його можна застосовувати лише тоді, коли є анестезіолог, апаратура для спостереження за станом жінки та все потрібне для лікування ускладнень. Після нього жінка має залишатися під наглядом. [3]
Загальну анестезію український стандарт не рекомендує як рутинний метод, бо вона пов’язана з вищим ризиком побічних ефектів. [3] Так само ВООЗ не рекомендує рутинний загальний наркоз; натомість радить парацервікальну блокаду і, де це можливо, пропонувати поєднання блокади з поверхневою седацією, за якої жінка залишається при свідомості. [1]
Британський NICE пропонує обговорювати з жінкою всі варіанти: тільки місцеву анестезію, седацію з місцевою анестезією, глибоку седацію чи загальну анестезію. Він пояснює, що з місцевою анестезією можна швидше піти додому, внутрішньовенна седація допомагає, якщо процедура лякає, а при глибокій седації чи загальній анестезії жінка зазвичай нічого не усвідомлює. Для седації NICE радить внутрішньовенні препарати, а не таблетки. [4] Після загальної анестезії, за порадою NHS, не можна самій сідати за кермо, і впродовж наступної доби поруч має бути хтось. [8]
Читайте:
А якщо термін більший за 12 тижнів
На строку 12–22 тижні український стандарт описує ті самі підходи. Для медикаментозного переривання рекомендовані нестероїдні протизапальні засоби, а за неможливості — парацетамол. Для хірургічного методу, дилатації та евакуації, жінка так само може обрати місцеву анестезію, її поєднання зі знеболювальними чи атаралгезією або внутрішньовенний наркоз. Знеболювальні засоби, за стандартом, мають бути напоготові й вводитися заздалегідь, до очікуваного початку болю. [9]
ВООЗ для хірургічного аборту після 14 тижнів також рекомендує парацервікальну блокаду з можливістю седації, а перед процедурою, коли шийку готують осмотичними розширювачами, пропонує блокаду і додаткове знеболення, наприклад внутрішньопіхвовий гель. [1]
Чи болить після аборту
Після процедури кілька днів можуть турбувати спазми, а кров’янисті виділення можуть тривати кілька тижнів. Так описує відновлення британська служба NHS. [10] Для знеболення в цей період український стандарт рекомендує нестероїдні протизапальні засоби, наприклад ібупрофен або диклофенак. [3]
Коли біль — привід звернутися по допомогу
Пам’ятка МОЗ називає різкий тривалий біль у животі, який посилюється, серед ознак, за яких потрібно терміново звернутися до лікаря. Стандарт також радить звертатися, якщо біль не зменшується після знеболювальних. [3] Біль разом із рясною кровотечею, гарячкою чи виділеннями з неприємним запахом теж потребує огляду. [3]
Окремо про позаматкову вагітність. Британська служба NHS радить негайно викликати швидку при раптовому гострому болю в животі, сильному запамороченні чи непритомності, а біль у кінчику плеча — привід одразу звернутися до лікаря. [11] За непритомності, різкої слабкості чи утрудненого дихання в Україні телефонуйте 103. [12] Інші тривожні ознаки описано в статті про ускладнення після аборту.
Чому небезпечні спроби перервати вагітність самостійно
Небезпечним ВООЗ називає аборт, який виконують люди без потрібних знань і навичок або в умовах, що не відповідають мінімальним медичним стандартам. Серед його наслідків ВООЗ називає неповний аборт, рясну кровотечу, інфекцію, перфорацію матки та пошкодження статевих шляхів і внутрішніх органів, коли в піхву вводять небезпечні предмети. [13] Якщо така спроба вже була, зверніться по медичну допомогу якнайшвидше, навіть якщо біль здається терпимим.
Підсумок
Певний біль під час аборту буває завжди, і його сила залежить від методу, терміну, попереднього досвіду болючих менструацій і тривоги. Медикаментозний аборт може бути доволі болючим, тому нестероїдні протизапальні засоби варто мати напоготові, а за потреби просити сильніше знеболення. Для вакуумної аспірації український стандарт і ВООЗ радять передусім місцеву анестезію, а загальний наркоз не рекомендують як рутинний. Біль, який наростає або не минає після ліків, — привід звернутися до лікаря.
Джерела13
- srhr.org
- srhr.org
- dec.gov.ua
- Recommendations | Abortion care | Guidance | NICE.
- Abortion Pills by Post | At Home Abortion Treatment | BPAS | BPAS.
- Kemppainen V. та ін. Pain during medical abortion in early pregnancy in teenage and adult women. Acta Obstet Gynecol Scand, 2020.
- МІФЕПРИСТОН. МОЗ України.
- How an abortion is done. NHS.
- dec.gov.ua
- Recovery after an abortion. NHS.
- Ectopic pregnancy - Symptoms. NHS.
- МОЗ України
- Abortion. World Health Organization.
