Ацидоз виникає тоді, коли в крові накопичується надлишок кислот, і системи, що їх виводять, працюють на межі можливостей. Такий зсув балансу змінює роботу організму вже на ранніх етапах.

Організм постійно підтримує рівновагу між кислотами та лужними речовинами, і ця рівновага залежить від роботи легень та нирок, які реагують на найменші зміни. Якщо один із цих механізмів починає працювати інакше, ніж потрібно, всередині систем виникає зміщення, що впливає на їхню взаємодію. Такі зміни можуть розвиватися з різних причин, і кожна з них формує власний характер перебігу та свої наслідки.

Що таке ацидоз

Ацидоз означає, що кислот у крові стає більше, ніж організм здатний нейтралізувати. Легені видаляють вуглекислий газ, а нирки регулюють рівень бікарбонату й виводять надлишкові кислоти. Коли ці системи працюють у межах своїх можливостей, баланс зберігається. Якщо ж одна з них перевантажена або ослаблена, кислотність підвищується, і тілу доводиться витрачати більше ресурсів, щоб утримати рівновагу.

Поступове накопичення кислот може змінювати роботу клітин і створювати додатковий тиск на органи, відповідальні за їх виведення. Такий дисбаланс не завжди пов’язаний із гострим станом, проте в певних ситуаціях зрушення pH стає вираженим і потребує уваги. 

Причини та форми ацидозу

Підвищення кислотності виникає тоді, коли в крові накопичуються кислотні сполуки швидше, ніж нирки та легені можуть їх вивести. Кожен тип ацидозу має власний механізм розвитку, причини та характерні прояви, тому важливо розрізняти ці варіанти між собою.

Метаболічний ацидоз

Цей варіант формується, коли в тілі накопичуються кислі сполуки або коли втрачається бікарбонат, що підтримує лужний баланс. Деякі захворювання можуть створювати умови для такого дисбалансу, і він здатний поглиблювати перебіг цих станів.

До причин метаболічного ацидозу належать:

Прояви можуть бути різними: прискорене серцебиття, глибше дихання, головний біль, нудота, блювання, слабкість, зниження апетиту або порушення орієнтації. У частини людей симптоми можуть не виникати.

Ренальна тубулярна ацидозія

Нирки відповідають за виведення кислот і підтримання стабільного рівня бікарбонату. Коли ці функції послаблені, кислотність у крові зростає. Однією з ознак такого стану є зниження бікарбонату в крові до рівня менш ніж 22 ммоль/л [джерело]. У цій ситуації організм втрачає здатність утримувати лужний резерв, і кислотність підвищується навіть без надмірного утворення кислот.

Респіраторний ацидоз

Цей тип виникає, коли організм не може належним чином виводити вуглекислий газ. Його накопичення збільшує кислотність крові, а зміни в роботі дихання впливають на всі системи.

Причини респіраторного ацидозу включають:

Стан може проявлятися задишкою, свистячим диханням, тривогою, порушенням сну та синюшністю шкіри через зниження рівня кисню.

Дієтичний та лікарський ацидоз

Харчові фактори можуть підсилювати кислотність тоді, коли в раціоні багато продуктів, що утворюють кислі залишки. Це стосується м’яса, яєць та молочних продуктів, оскільки вони містять амінокислоти із сіркою. Роль відіграє і надлишок солі, який ускладнює виведення кислот, а також напої з фосфорною кислотою. У здорових людей організм здатний компенсувати такі зміни, проте при порушенні роботи нирок реакція може бути більш вираженою.

Деякі лікарські препарати також впливають на кислотно-лужний баланс крові:

  • Метформін: може підвищувати кислотність в окремих ситуаціях.
  • Антибактеріальні засоби: зокрема препарати на основі триметоприму.
  • Антиретровірусні лікарські засоби: здатні змінювати метаболізм.

Харчові й медикаментозні чинники відіграють роль переважно тоді, коли інші системи організму вже працюють із обмеженнями.

Хто має підвищений ризик ацидозу

Схильність до підвищеної кислотності залежить від типу порушення. Дихальні розлади створюють умови для респіраторного ацидозу, тоді як деякі хронічні хвороби впливають на метаболічний варіант. Ключовим є те, як працюють системи, що відповідають за виведення кислот.

Для респіраторного ацидозу характерні такі фактори ризику [джерело]:

  • Астма: ускладнює вентиляцію легень.
  • Кінцева стадія хронічного обструктивного захворювання легень: знижує здатність виводити вуглекислий газ.
  • Куріння: ушкоджує дихальні шляхи й послаблює їхню пропускну здатність.
  • Опіоїдні препарати: пригнічують дихальний центр.
  • Післяопераційний період: може супроводжуватися тимчасовим зниженням вентиляції.

Метаболічний та дієтичний ацидоз частіше виникає у людей з діабетом, порушеннями роботи нирок та захворюваннями, пов’язаними зі змінами у водно-сольовому балансі, зокрема синдромом Шегрена. У цих випадках організм втрачає здатність стабільно регулювати рівень бікарбонату або виводити надлишкові кислотні сполуки.

Методи лікування

Підхід до корекції кислотності залежить від типу ацидозу та чинника, який його спричиняє. Зміна стану можлива лише тоді, коли усунуто причину порушення або відновлено роботу систем, що відповідають за виведення кислот.

Лікування метаболічного та ренального ацидозу

Для корекції кислотності застосовують натрію гідрокарбонат, натрію цитрат або калію цитрат [джерело]. Ці сполуки відновлюють лужний резерв і зменшують рівень кислоти в крові. Призначення здійснюється лише під контролем фахівця, оскільки самостійний прийом може спричинити небажані зміни рівня електролітів.

Лікування респіраторного ацидозу

Корекція цього стану передбачає усунення чинника, що обмежує виведення вуглекислого газу. Для полегшення дихання можуть застосовувати бронхорозширювальні препарати. Лікування залежить від характеру порушень, які впливають на роботу дихальних шляхів, та рівня вентиляції легень.

Корекція дієтичного ацидозу

Людям із порушеннями роботи нирок інколи рекомендовано збільшити частку рослинного білка, оскільки така зміна зменшує кислотне навантаження. Регулярне споживання овочів та фруктів підтримує лужний баланс [джерело]. Якщо метаболічні процеси працюють повноцінно, спеціальна дієта для регуляції кислотності не потрібна.

Можливі ускладнення

Порушення кислотно-лужного балансу крові здатне впливати на різні системи, особливо коли кислотність зберігається підвищеною тривалий час. Метаболічний ацидоз може поступово змінювати стан кісткової тканини, оскільки організм використовує кальцій для нейтралізації надлишкових кислот. У результаті щільність кісток знижується, і ризик переломів стає вищим. У дітей підвищена кислотність заважає нормальному росту через обмеження впливу гормону росту. [джерело]

Дисбаланс також поглиблює пошкодження ниркової тканини, що впливає на перебіг хронічних захворювань нирок. Зміни в обміні речовин можуть призводити до втрати м’язової маси та підвищення рівня глюкози. Порушення роботи ендокринної системи здатне спричинити інсулінорезистентність, яка створює додаткове навантаження на метаболічні процеси.

Усі типи ацидозу можуть сприяти розвитку остеопорозу через втрату кальцію з кісток у разі неможливості легень і нирок достатньою мірою виводити кислотні сполуки.

Дослідження відзначають також зв’язок між підвищеною кислотністю тканин і розвитком твердих пухлин [джерело]. Ацидне середовище формується через накопичення молочної кислоти та порушення кровопостачання, що допомагає пухлинам рости, поширюватися та знижує чутливість до лікування. Перспективним напрямком вважається вплив на кислотність пухлин для посилення ефективності терапії.

Підсумок

Кислотно-лужний баланс крові залежить від роботи систем, що виводять кислотні сполуки, і будь-які зрушення в цій рівновазі впливають на загальний стан організму. Коли відомі механізми розвитку різних форм ацидозу та їхні наслідки, легше помітити зміни й запобігти ускладненням, які виникають при тривалому підвищенні кислотності.