М’язові спазми: причини, симптоми та профілактика

До 60% дорослих хоча б раз прокидалися від того, що литка раптом стає твердою, як камінь^[1]. Перше, що спадає на думку, це нестача магнію чи води. Дослідження показують, що ці пояснення спрацьовують гірше, ніж прийнято вважати, а найшвидше напад знімає звичайна повільна розтяжка м'яза.

Що таке м'язові судоми

М'язова судома (спазм, у медицині ще кажуть «крампі») означає раптове, мимовільне й болісне скорочення одного або кількох м'язів, яке неможливо зупинити зусиллям волі. Її легко сплутати із судомним нападом при епілепсії, хоча там причина в мозку. Точний механізм м'язової судоми досі невідомий: найімовірніше, свою роль відіграють утома м'яза і збій у нервових сигналах, що керують скороченням^[1]. Мінерали теж мають значення. Низький рівень кальцію в крові підвищує збудливість нервів і м'язів, аж до тривалих болісних скорочень (тетанії), а нестача магнію та вітаміну D належить до частих причин такого зниження кальцію^[2].

Судоми можуть траплятися в різних ділянках тіла, а деякі мають власні назви за місцем чи обставинами появи:

• литкові та стегнові м'язи
• м'язи рук (передпліччя та кисті)
• спинні м'язи вздовж хребта
• м'язи шиї
• м'язи обличчя
• грудна клітка й міжреброві м'язи
• черевний прес
• дрібні м'язи стопи
• теплові судоми, що виникають під час інтенсивних вправ у спеку
• судоми після надто важких тренувань.

Іноді судома в ділянці грудної клітки може імітувати серцевий біль. Якщо відчуття не минають після самодопомоги або з'являються регулярно, зверніться до лікаря.

Напад триває від кількох секунд до 10 хвилин^[3]. Легка судома відчувається як коротке стягування м'яза, сильна приносить різкий біль, і м'яз стає твердим, «кам'яним». Після нападу він може залишатися болючим до доби^[3]. Якщо судоми часті, лікар може перевірити рівень магнію, кальцію та вітаміну D і виключити інші стани: дистонію (неврологічний розлад рухів) чи периферичну нейропатію, тобто ураження нервів рук і ніг, як-от діабетична нейропатія.

Хто схильний до судом

Судоми можуть наздогнати будь-кого, проте деякі групи стикаються з ними частіше. Найбільше скаржаться спортсмени, особливо ті, хто пропускає розминку перед інтенсивними вправами, вагітні, переважно на пізніх термінах, і люди старшого віку^[3]. Під час вагітності змінюється об'єм рідини в організмі, а з віком м'язи втрачають еластичність і погіршується нервова провідність, хоча точний внесок цих змін у судоми ще вивчають.

Частіше на судоми скаржаться й ті, хто мало рухається або має надмірну вагу. Ожиріння додає навантаження на ноги і часто поєднується з хворобами судин, які пов'язують із нічними судомами^[1]. Діти теж бувають «нічними» пацієнтами: серед 2527 здорових дітей судоми ніг уночі за рік мали 7,3%, але тільки з 8 років, а найчастіше в 16–18 років^[4]. Тому посмикування чи напружені кінцівки в немовляти потребують огляду лікаря: звичайна м'язова судома в такому віці нетипова.

Ліки, які можуть спровокувати судоми як побічний ефект:

• діуретики (сечогінні засоби): найсильніший зв'язок у калійзберігальних і тіазидоподібних препаратів, тож однією втратою калію цього не пояснити^[5]
• статини, ліки для зниження холестерину: вони можуть спричиняти міалгію (біль у м'язах), але зв'язок саме із судомами слабкий^[5][6]
• бета-2-агоністи тривалої дії для лікування бронхіальної астми: після початку їх застосування потреба в лікуванні судом зростала приблизно в 2,4 раза^[5]
• деякі інші препарати: заліза сахарат для внутрішньовенного введення, естрогени, ралоксифен, напроксен, терипаратид^[1].

Найчастіші ситуації, коли ризик судоми зростає:

• тривала нерухомість, сидіння чи стояння без перерв
• пропуск розминки перед навантаженням
• сон із відтягнутими носками: саме таке положення стопи провокує більшість нічних судом^[6]
• робота на жорсткій поверхні без амортизаційного взуття.

Симптоми

Судома може проявлятися по-різному, від ледь помітного стягування до болісного затвердіння м'яза. Після нападу часто залишаються:

• ниючий біль в ураженому м'язі, зазвичай до доби^[3]
• м'язова слабкість або відчуття «порожнечі»
• оніміння та поколювання; якщо вони не минають або нога набрякає, покажіться лікареві^[3]
• параліч або значне обмеження рухливості: звичайна судома такого не залишає, а раптова слабкість чи оніміння однієї половини тіла є ознакою інсульту, тож одразу телефонуйте 103^[7]
• порушення координації під час ходьби чи дрібних рухів
• погіршення сну через нічні судоми, аж до безсоння^[1]
• затуманений зір або двоїння в очах: це теж не ознака м'язової судоми; разом зі слабкістю в руці чи порушенням мови це привід негайно викликати швидку^[7]
• за хронічних випадків ознаки дистонії: тривалі мимовільні скорочення, які викривлюють положення кисті, стопи чи шиї і можуть посилюватися від руху^[8].

Причини

М'язові судоми спричиняють різні чинники, які порушують нормальний цикл скорочення і розслаблення волокон. Часто їх кілька одночасно, а в багатьох людей причину так і не знаходять^[3]:

• недостатня розминка перед вправами або фізичною працею
• перевантаження м'язів під час надто інтенсивних тренувань: утому м'яза вважають важливішим чинником спортивних судом, ніж нестачу солей чи рідини^[9]
• теплові судоми через критичне навантаження в спеку або за високої вологості^[3]; у таку погоду стежте й за ознаками теплового удару
• зневоднення, коли з потом організм втрачає воду і солі^[3]. Міф: досить пити більше води, і судоми на тренуваннях зникнуть. Насправді: їх зумовлює поєднання кількох чинників, тому загальна порада «пий більше» допомагає не всім, ефективніше шукати власні тригери^[10]
• електролітні порушення: низький рівень калію, магнію, кальцію чи натрію^[2]
• тривале сидіння чи стояння без руху, коли м'язи довго залишаються в одному положенні
• робота на твердому покритті без амортизаційного взуття, від якої ноги швидше втомлюються
• надмірна вага або ожиріння, що додає навантаження на м'язи ніг
• стрес і гормональні зміни: про роль стресу даних мало, а тяжкий гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози) може супроводжуватися скутістю й судомами м'язів^[11]
• дефіцит вітаміну D, через який організм гірше засвоює кальцій^[2]
• побічна дія ліків: діуретики, статини, бета-агоністи та деякі інші
• надмірно інтенсивні вправи без поступового збільшення навантаження
• хвороби, з якими судоми пов'язані частіше: ураження судин ніг, звуження хребтового каналу в попереку, цироз печінки, лікування гемодіалізом^[1].

Тому нічні судоми нерідко турбують тих, хто цілий день сидить за кермом чи за столом або довго стоїть без перерви. Регулярна руханка і розминка протягом дня допомагають уникнути цих неприємних нападів.

Діагностика

Здебільшого лікареві вистачає розпитування й огляду, щоб відрізнити звичайну нічну судому від схожих станів: синдрому неспокійних ніг (неприємного відчуття, що змушує рухати ногами, без затвердіння м'яза), переміжної кульгавості (болю в литках під час ходьби через звуження артерій), запалення м'язів (міозиту) чи ураження нервів^[1]. Лікар з'ясує, коли й як часто трапляються судоми, за яких обставин вони виникають, чи є біль, оніміння, слабкість або порушення чутливості. Розкажіть і про всі ліки, які приймаєте, зокрема сечогінні, статини та інгалятори від астми.

При типових нічних судомах аналізи зазвичай не потрібні^[1]. Їх призначають, коли є підозра на іншу причину: загальний аналіз крові виявить запалення, біохімічний покаже концентрацію калію, магнію, кальцію та натрію, а оцінка роботи нирок і щитоподібної залози допоможе виключити порушення обміну речовин.

Якщо причина судом лишається неясною, призначають інструментальні обстеження:

• електроміографія (ЕМГ): перевіряє електричну активність м'язів і нервів, допомагаючи виявити нейропатію чи інші ураження нервів
• ультразвукове дослідження судин кінцівок: виключає звуження артерій і проблеми з венами, через які м'язам може бракувати кровопостачання
• щоденник судом: записи про час нападів, пиття, харчування, фізичні навантаження та ліки допомагають побачити зв'язок між ними.

За підозри на дефіцит вітаміну D можуть додатково виміряти його рівень у крові. Якщо є підстави вважати, що судоми спричинені ендокринними чи неврологічними захворюваннями, лікар направить на консультацію до ендокринолога чи невролога.

Читайте:

Дефіцит вітамінів: сигнали і ризики

Дефіцит вітамінів: за якими сигналами його можна запідозрити, нестача яких вітамінів ховається за втомою, зм...

Лікування та перша допомога

Коли судома «зав'язує» м'яз у тугий вузол, головне діяти без поспіху й різких рухів: найкраще працює м'яка повільна розтяжка, яку тримають, доки біль не відступить^[10].

Щоб швидко зняти судому і зменшити ризик повторних нападів, спробуйте такі кроки:

• легка розтяжка: повільно потягніть м'яз; для литки це означає тягнути носок стопи на себе
• масаж ураженої ділянки: розминайте м'яз долонями або масажним ролером^[3]
• коротка прогулянка: встаньте, перенесіть вагу на ногу і пройдіться кілька кроків^[3]
• тепло або холод: тепла грілка чи холодний компрес на кілька хвилин; надійних досліджень мало, тож орієнтуйтеся на власні відчуття
• пиття: якщо судома прийшла після довгого навантаження і рясного потіння, невеликими ковтками випийте води або ізотонічного напою з електролітами
• знеболювальне за потреби: під час самої судоми таблетка не встигне подіяти, але ібупрофен чи парацетамол зменшать біль у м'язі після нападу^[3].

Якщо судоми повторюються часто і самодопомога не дає стійкого результату, зверніться до лікаря. Міорелаксанти (засоби, що розслаблюють м'язи), як-от тизанідин і баклофен, знімають напругу м'язів, але доказів їхньої користі при звичайних нічних судомах мало^[1]. У людей із цирозом печінки баклофен у дослідженнях зменшував частоту, силу й тривалість судом^[12]. Ці ліки спричиняють сонливість, запаморочення і можуть послаблювати силу, тому призначати й контролювати їх має фахівець. Хінін, який раніше часто давали від нічних судом, трохи зменшує їх кількість, але через рідкісні, зате тяжкі побічні реакції для рутинного лікування його не рекомендують^[13][14]. Серед можливих варіантів американська неврологічна академія називає вітаміни групи B, нафтидрофурил і дилтіазем, хоча доказів на їхню користь небагато^[14].

Лікар може порадити й курс магнію або вітамінно-мінеральних комплексів із кальцієм і вітаміном D. Міф: магній надійно позбавляє від судом. Насправді: у людей старшого віку з нічними судомами магній майже не відрізнявся від плацебо^[15], у вагітних результати суперечливі^[16], а для кальцію і калію підтвердження ефекту немає^[17]. Тож добавки мають сенс насамперед тоді, коли аналізи показали дефіцит.

Коротко: якщо судоми почастішали після нового препарату, спершу обговоріть з лікарем сам препарат, а вже потім думайте про добавки.

Профілактика

Змінивши кілька звичок, ви зможете знизити ризик судом без зайвих зусиль.

• гнучкість і баланс: приділіть 10–15 хвилин на йогу, пілатес чи легкі вправи на розтяжку, щоб м'язи залишалися еластичними
• кардіонавантаження: регулярні прогулянки, їзда на велосипеді або плавання покращують кровообіг у ногах
• питний режим: пийте достатньо, орієнтуючись на спрагу і колір сечі, а під час тривалих тренувань у спеку додавайте напої з електролітами
• харчування: банани, курага, горіхи, насіння й зелень містять калій і магній. Міф: банан швидко знімає судому. Насправді: навіть два банани підвищують калій у крові лише через 30–60 хвилин і в межах норми, тож для зняття нападу вони не годяться^[18]
• вітамін D: за підтвердженої нестачі лікар призначить препарат вітаміну D, за потреби разом із кальцієм, у дозі, що відповідає аналізам
• взуття та поверхні: обирайте кросівки з амортизаційною підошвою, уникайте довгого стояння на жорсткій підлозі
• розтяжка перед сном: кілька хвилин вправ на литки і задню поверхню стегна; в одному дослідженні щовечірня розтяжка за 6 тижнів зменшила частоту і силу нічних судом у людей старшого віку^[19], в іншому помітного ефекту не дала^[20]
• положення у сні: не спіть із відтягнутими носками, підкладайте невелику подушку під стопи, щоб утримувати їх у природному положенні, і не затягуйте простирадла, щоб не обмежувати рух^[6]
• ліки: якщо приймаєте діуретики, статини чи бета-агоністи і судоми почастішали, обговоріть з лікарем корекцію дози або інший препарат; самостійно скасовувати ліки не можна
• контроль ваги: менше зайвих кілограмів означає менше навантаження на м'язи та судини ніг.