У 2020 році від болю в попереку страждали 619 мільйонів людей на планеті, а до 2050 року, за прогнозом, таких буде 843 мільйони. Жодна інша хвороба не забирає в людства стільки років повноцінного життя через інвалідизацію[1]. Парадокс у тому, що майже в усіх цих людей лікарі не можуть назвати конкретну «зламану деталь», яка болить: переломи, пухлини чи інфекції стоять лише за невеликою часткою випадків[2]. Біль у спині знайомий багатьом і може торкнутися кожного, від дітей до літніх людей[2]. Інколи це легкий дискомфорт, що заважає насолоджуватися улюбленими заняттями або заснути вночі, а іноді хронічний стан, що забирає енергію, змушує уникати руху і змінює звичний ритм життя. Такі відчуття можуть обмежувати фізичну активність і водночас викликати тривогу, стрес чи навіть депресію: психологічний дистрес і висока інтенсивність болю на початку підвищують ризик того, що біль затягнеться надовго[2].

Причини болю у спині різноманітні. Це може бути тимчасове перенапруження м'язів, наприклад після довгого сидіння в незручній позі, або серйозніші проблеми, як-от грижа міжхребцевого диска чи остеоартрит. Інколи біль є сигналом про іншу проблему в організмі, наприклад захворювання нирок чи гінекологічні розлади[3]. Самостійно розібратися, що саме викликає дискомфорт, буває важко. Без консультації лікаря та обстеження можна лише здогадуватися, а це часто викликає ще більше хвилювання. Добра новина полягає в тому, що більшість нових епізодів болю в попереку минає швидко, хоча біль часто повертається[2].

Читайте:

Як полегшити біль у попереку
Як полегшити біль у попереку
Поперек ниє після робочого дня, і хочеться лягти нерухомо. Але звичні способи полегшення не завжди працюють т...

Типи болю в спині

Медики класифікують біль у спині залежно від його розташування[3]. Крім того, його ділять за тривалістю: гострий біль триває менше 4 тижнів, підгострий від 4 до 12 тижнів, а хронічний понад 12 тижнів[3].

Біль у верхній та середній частині спини

Ця зона розташована між основою шиї та нижнім краєм грудної клітки[3]. Біль тут зазвичай виникає в грудному відділі хребта, який з'єднаний із ребрами, тому менш рухливий і виконує переважно стабілізуючу функцію. Ця частина хребта несе менше навантаження, ніж поперек, і рідше травмується. Проте біль у грудному відділі не такий уже рідкісний: за даними систематичного огляду, протягом року його відчувають від 15% до 27,5% людей, причому діти, підлітки і жінки частіше[4].

Причинами болю можуть бути тривале сидіння в неправильній позі, травми, такі як удари чи розтягнення, або захворювання внутрішніх органів, які викликають відображений біль у спині. Наприклад, біль при серцевому нападі може поширюватися з грудей у плече, руку, спину, шию і щелепу[5], а при пневмонії з'являється біль у грудях під час дихання чи кашлю[6]. Цей тип болю менш поширений порівняно з поперековим[3], а біль саме у верхній частині спини Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) відносить до приводів показатися лікареві[7].

Біль у попереку

Поперековий біль відчувається в зоні нижче ребер, де розташований поперековий відділ хребта[3]. Ця частина тіла тримає вагу верхньої половини тіла і забезпечує рухливість тулуба, тому поперек вразливий до травм і хронічного зношування.

Неправильне піднімання важких предметів або різкі рухи часто провокують розтягнення зв'язок чи м'язів у попереку. Крім того, вікові зміни, такі як дегенерація дисків або остеоартрит, часто викликають хронічний дискомфорт[8]. Грижа міжхребцевого диска в цій зоні є найчастішою причиною ішіасу, тобто болю, що віддає в ногу[9]. Найбільше ризикують люди з фізично важкою роботою, курці, люди з ожирінням та супутніми фізичними чи психічними хворобами[2].

Поперековий біль трапляється значно частіше за біль у верхній частині спини[3] через постійні навантаження, які ця зона хребта відчуває під час повсякденної діяльності. Саме біль у попереку є провідною причиною інвалідності у світі[2].

Види болю в спині та як він відчувається

За характером та інтенсивністю біль у спині може відрізнятися залежно від причини. Люди описують його по-різному[3]:

  • Печіння: часто виникає при подразненні нервів, зокрема при ішіасі біль у нозі буває різким і пекучим[9].
  • Тупий біль: поширений при м'язовій напрузі чи запаленні.
  • Гострий чи різкий біль: може свідчити про травму або подразнення нерва.
  • Стріляючий біль: часто іррадіює в сідниці або ноги, як при радикуліті (ішіасі).
  • Пульсуючий чи ниючий біль: може бути ознакою хронічного стану.

Інші відчуття, які можуть супроводжувати біль у спині[3]:

  • Скутість чи напруження м'язів.
  • Поколювання, оніміння або слабкість.
  • Мимовільні скорочення м'язів (спазми), які можуть бути легкими чи вкрай болісними.
  • Біль, що віддає в сідниці, стегна чи ноги.

Часто положення тіла впливає на біль: він може посилюватися під час стояння, нахилів чи лежання. У деяких людей біль сильніший уранці або після тривалої нерухомості. Важлива деталь: біль, який не минає у спокої, посилюється вночі, а також під час чхання, кашлю чи випорожнення, NHS вважає приводом звернутися до лікаря[7].

Реклама

Основні причини болю у спині

Причини болю в спині поділяються на кілька основних груп: механічні ушкодження, структурні проблеми, відображений біль, інфекції та пухлини[3]. Варто пам'ятати, що в більшості людей точне джерело болю встановити не вдається, і лікарі називають такий біль неспецифічним[2].

Розтягнення м'язів і зв'язок

Розтягнення м'язів і розриви зв'язок є найпоширенішими причинами болю в спині[3]. Ці травми можуть виникати раптово, наприклад при підніманні важкого предмета чи невдалому русі, або поступово, через повторювані рухи, такі як часті нахили під час фізичної роботи.

Розтягнення зазвичай зачіпає м'язи або сухожилля. Воно виникає при надмірному напруженні чи неправильному навантаженні. Наприклад, тривале сидіння в незручній позі може спричинити мікропошкодження м'язових волокон, що з часом переростають у больовий синдром.

Розриви зв'язок, своєю чергою, виникають через їх сильне розтягнення або різкі рухи. Причинами можуть бути падіння, різкий поворот тулуба чи удар. Зв'язки забезпечують стабільність хребта, і їх пошкодження часто супроводжується відчуттям нестабільності в спині.

Основними симптомами є:

  • М'язові спазми, які можуть варіюватися від легкого дискомфорту до інтенсивного болю.
  • Біль, що посилюється під час рухів, наприклад при нахилі чи вставанні.
  • Обмеження гнучкості та рухливості, через яке стає важко виконувати звичні дії.

Такі травми потребують розумного догляду, щоб уникнути хронічного болю чи повторних пошкоджень. Тривалий постільний режим тут не допомагає: за даними Кокранівського огляду, люди з гострим болем у попереку, яким радили залишатися активними, мали трохи менший біль і краще функціонували, ніж ті, кому радили лежати[10].

Механічні або структурні проблеми

Механічні та структурні порушення хребта є поширеними причинами болю в спині. Вони виникають через зміни в будові хребта, міжхребцевих дисків або навколишніх тканин, таких як м'язи, сухожилля і зв'язки[3].

Грижі міжхребцевих дисків є однією з найпоширеніших проблем. Випинання диска тисне на нервові корінці, що викликає гострий, різкий біль, який часто віддає в сідницю або ногу. При ураженні сідничного нерва біль може посилюватися під час руху, чхання чи кашлю, а в складних випадках з'являються оніміння, поколювання і слабкість у нозі[9].

Остеоартрит хребта виникає внаслідок поступового руйнування тканин суглобів між хребцями. Він зменшує рухливість хребта і викликає хронічний біль та скутість, особливо після тривалого відпочинку чи вранці. Остеоартрит може призводити до дегенерації дисків і розростання кісткової тканини, що звужує хребтовий канал[8].

Сколіоз, тобто бічне викривлення і скручування хребта, частіше спричиняє біль у дорослих[11]. Він призводить до нерівномірного розподілу навантаження на різні частини спини, а при тяжкому сколіозі хребет і грудна клітка можуть тиснути на легені й ускладнювати дихання[12].

Стеноз хребтового каналу виникає, коли звужуються простори в хребті, через які проходять спинний мозок і нервові корінці. Це створює тиск на нерви і викликає біль у попереку, оніміння, поколювання або слабкість у ногах, які посилюються під час тривалої ходьби чи стояння. Полегшення зазвичай дає положення сидячи або нахил уперед[8].

Міофасціальний больовий синдром є ще однією поширеною причиною. Це тривалий біль у м'язах і фасціях, за якого натискання на щільні вузлики в м'язі, так звані тригерні точки, викликає біль на місці або в іншій частині тіла, зокрема в спині[13].

Ці стани потребують точної діагностики, адже лікування залежить від конкретної причини. Вчасна діагностика дозволяє зменшити біль, відновити функціональність і запобігти ускладненням.

Відображений біль

Джерело болю не завжди криється в самому хребті чи навколишніх тканинах. Іноді біль є відображенням захворювань внутрішніх органів: нервові сигнали від них мозок «читає» як біль у спині[3]. Такий біль від внутрішніх органів називають вісцеральним.

Камені в нирках часто провокують гострий біль у боці та спині під ребрами. Цей біль накочується хвилями і може поширюватися в нижню частину живота та пах. Додаткові симптоми включають біль чи печіння під час сечовипускання, рожеву, червону або буру сечу, нудоту і блювання[14].

Панкреатит, запалення підшлункової залози, викликає біль у верхній частині живота, який віддає в спину[15]. Такий біль часто посилюється після їжі[16], а полегшення може давати нахил тулуба вперед, тож у положенні лежачи на спині людині буває гірше[17]. Супутніми симптомами часто є нудота, блювання та втрата апетиту[15].

Гінекологічні захворювання, такі як ендометріоз чи міоми матки, часто супроводжуються болем у нижній частині спини. При ендометріозі тканина, схожа на слизову оболонку матки, розростається за її межами і викликає біль унизу живота та в спині, у будь-який час, навіть поза менструацією[18]. Міоми матки, особливо великі, тиснуть на сусідні органи, сечовий міхур і кишківник, і теж можуть викликати біль у попереку[19].

Відображений біль є сигналом про те, що у внутрішніх органах можуть бути серйозні порушення. Серед його джерел лікарі також називають аневризму черевної аорти, запалення жовчного міхура, інфекції нирок і сечовивідних шляхів[3]. Для правильного лікування важливо виявити основну причину цього болю.

Інфекції

Інфекційні захворювання можуть уражати хребет, міжхребцеві диски або навколишні тканини, викликаючи біль у спині та інші симптоми[3]. Ці стани часто потребують негайного медичного втручання для запобігання ускладненням.

Спінальний епідуральний абсцес є серйозною інфекцією, коли гній накопичується в просторі між кістками хребта і оболонкою спинного мозку. Біль у спині буває приблизно у двох третин хворих, слабкість у кінцівках приблизно в половини, а класичне поєднання болю, гарячки та неврологічних порушень трапляється лише у 8–15% випадків, тому хворобу легко пропустити[20]. Можлива і втрата контролю над сечовипусканням чи дефекацією. Стан потребує якнайшвидшого хірургічного дренування і антибіотиків: перехід від неврологічних порушень до паралічу часто відбувається протягом 24 годин[20].

Остеомієліт хребців є запаленням кісток хребта, яке зазвичай спричиняють бактерії, найчастіше золотистий стафілокок. Він викликає стійкий біль, який не минає навіть у спокої і є майже в усіх хворих, тоді як гарячка буває лише в 35–60% випадків. Через нечіткі симптоми діагноз інколи затримується на місяці, а лікування зазвичай триває щонайменше 6 тижнів антибіотиками[21]. Уражена ділянка хребта може бути чутливою до дотику.

Пухлини

Пухлини хребта, як доброякісні, так і злоякісні, можуть викликати постійний біль, який поступово посилюється. Найчастішим симптомом є біль у спині чи шиї, що не минає, і він часто посилюється вночі або в положенні лежачи[22]. Залежно від розташування пухлини можуть тиснути на спинний мозок або нерви, викликаючи біль, що поширюється на руки, ноги, грудну клітку чи стегна. Також можуть виникати неврологічні симптоми, такі як оніміння, поколювання, м'язова слабкість, труднощі з ходьбою, а в запущених випадках втрата контролю над сечовим міхуром і кишківником[22]. Водночас більшість випадків болю в спині не пов'язані з раком[22].

Як інфекції, так і пухлини є серйозними причинами болю в спині. Вони потребують швидкої діагностики за допомогою методів візуалізації, таких як МРТ або КТ, а також аналізів крові: при остеомієліті, наприклад, маркери запалення ШОЕ і С-реактивний білок підвищені в 94–100% випадків[21]. Лікування може включати хірургічне втручання, антибактеріальну терапію чи онкологічне лікування.

Чому болить спина?

Визначити точну причину болю в спині не завжди просто. Інколи можна чітко згадати момент, коли сталася травма, наприклад під час піднімання важкого предмета або раптового повороту. Проте часто біль виникає поступово і без очевидного тригера, що ускладнює самостійне розуміння джерела проблеми. У переважної більшості людей конкретну причину не знаходять навіть лікарі, і на розвиток тривалого болю впливають також те, як нервова система обробляє больові сигнали, та уявлення людини про свій біль[2].

Найкращий спосіб дізнатися, чому болить спина, полягає у зверненні до лікаря. Це дозволяє отримати точний діагноз і відповідне лікування.

Як відбувається діагностика болю у спині

Лікар починає з детального обговорення ваших симптомів і проводить фізичний огляд[3]. Під час огляду фахівець може звернути увагу на:

  • Характер болю. Що саме ви відчуваєте: гострий, тупий, ниючий чи стріляючий біль?
  • Фактори, що впливають на біль. Що погіршує чи покращує ваш стан? Наприклад, чи посилюється біль під час руху або в спокої?
  • Ваш спосіб життя. Лікар запитає про фізичні навантаження, звички чи тривалі статичні пози (наприклад, сидіння за комп'ютером).

Залежно від симптомів лікар може призначити додаткові діагностичні процедури, щоб уточнити причину болю[3]:

  • Рентген. Використовується для виявлення переломів, викривлень або дегенеративних змін у хребті.
  • МРТ або КТ. Ці методи дають детальні зображення м'яких тканин, таких як міжхребцеві диски та нерви.
  • Електроміографія (ЕМГ). Оцінює роботу нервів і м'язів, якщо є підозра на пошкодження нервів.
  • Аналіз крові. Допомагає виявити запальні процеси чи інфекції.

Ці обстеження дозволяють лікарю зрозуміти природу болю і спланувати оптимальне лікування. У багатьох випадках обстеження не потрібні, якщо причину болю можна визначити за результатами огляду та симптомами. Американська колегія лікарів наголошує: знімки показані лише при тяжких неврологічних порушеннях, що наростають, або при ознаках серйозної причини, а рутинна візуалізація не дає відчутної користі і може зашкодити, бо виявляє «знахідки», які не мають стосунку до болю[23].

Догляд і лікування: як полегшити біль у спині

Лікування болю в спині залежить від його причини і типу (гострий чи хронічний). Більшість людей із гострим і підгострим болем у попереку з часом одужують незалежно від лікування, тому лікарі радять починати з немедикаментозних методів[24]. Для зменшення болю і лікування основної проблеми лікар може запропонувати різні підходи.

Методи терапії

Фізіотерапія і лікувальні вправи є одними з основних способів зменшення хронічного болю: Американська колегія лікарів рекомендує їх як першу лінію[24]. Вправи, спрямовані на зміцнення м'язів спини та покращення гнучкості, допомагають зменшити навантаження на хребет і запобігти майбутнім проблемам. Добрі результати показала когнітивно-функціональна терапія, що поєднує вправи з роботою над страхом руху: у дослідженні RESTORE за участю 492 людей її ефект на біль і обмеження активності зберігався навіть через 3 роки[25].

Методи інтегративної медицини, такі як акупунктура, мануальна терапія, масаж чи йога, також можуть бути корисними[24]. Вони знімають напруження в м'язах і сприяють релаксації. Утім, їхній ефект здебільшого помірний: наприклад, за даними Кокранівського огляду 21 дослідження, йога зменшує біль і покращує функцію спини лише трохи, на рівні, який навряд чи помітний для пацієнта[26]. При хронічному болю також рекомендують тайцзі, усвідомленість (mindfulness) і прогресивну релаксацію[24].

Транскутанна електрична стимуляція нервів (TENS) використовується для полегшення болю за допомогою слабких електричних імпульсів, які мають блокувати передачу больових сигналів. Проте Кокранівський огляд дійшов висновку, що даних для її рутинного застосування при хронічному болю в попереку недостатньо: результати щодо болю суперечливі, а функцію спини вона не покращувала[27].

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає людям впоратися з хронічним болем, змінюючи їхнє сприйняття болю і знижуючи рівень стресу. Американська колегія лікарів включає її до рекомендованих методів лікування хронічного болю в попереку[24].

Медикаментозне лікування болю у спині

Лікування болю в спині медикаментами залежить від причини та інтенсивності болю. Лікар підбирає препарати, які допомагають зменшити дискомфорт і водночас впоратися з його джерелом. Варто знати, що парацетамол, який багато хто п'є першим, при болю в попереку виявився неефективним: метааналіз досліджень високої якості не знайшов різниці з плацебо ні щодо болю, ні щодо функції[28].

Протизапальні препарати є базовим варіантом для полегшення болю: нестероїдні протизапальні засоби, такі як ібупрофен чи напроксен, рекомендовані як при гострому, так і при хронічному болю в попереку[24]. Вони зменшують запалення, яке часто посилює дискомфорт, і полегшують рухливість.

Міорелаксанти призначають при спазмах м'язів, які часто супроводжують гострий біль у спині. За настановою, вони є прийнятним варіантом при гострому болю поряд із протизапальними засобами[24]. Вони допомагають розслабити м'язи і зменшити напругу.

Ін'єкції стероїдів або блокади нервів використовують для лікування сильного болю, викликаного подразненням нервів[3]. Найчастіше їх застосовують при грижі міжхребцевого диска чи стенозі хребтового каналу з болем, що віддає в ногу. Огляд 25 плацебо-контрольованих досліджень за участю 2470 людей з ішіасом показав, що епідуральні ін'єкції стероїдів справді зменшують біль у нозі та обмеження активності, але ефект невеликий і короткочасний[29].

Антидепресанти, наприклад дулоксетин, можуть бути призначені при хронічному болю як препарати другої лінії[24]. Вони впливають на нейрохімічні процеси, зменшуючи чутливість нервової системи до болю.

Опіоїди є крайнім варіантом, який розглядають лише тоді, коли інші методи не допомогли, і тільки якщо очікувана користь переважає ризики[24]. Їх призначають на короткий термін через високий ризик розвитку залежності.

Хірургічне втручання

У складних випадках, коли інші методи не приносять результату, може знадобитися хірургія. Найчастіше це стосується таких станів, як грижі міжхребцевих дисків, стеноз хребтового каналу чи серйозні травми хребта[9]. Навіть при ішіасі ранній операції не завжди віддають перевагу: у нідерландському дослідженні за участю 283 пацієнтів операція швидше знімала біль у нозі, але через рік 95% людей відчували одужання і в групі ранньої операції, і в групі консервативного лікування[30].

Сучасні мінімально інвазивні операції дозволяють зменшити крововтрату і скоротити перебування в лікарні: в огляді 45 досліджень госпіталізація після них була на 15–64% коротшою, ніж після відкритих втручань, а віддалені результати та частота ускладнень не відрізнялися[31]. Зазвичай такі процедури спрямовані на усунення тиску на нервові корінці, стабілізацію хребта або видалення пошкоджених структур.

Коротко: рішення про операцію ухвалюють лише після ретельного обстеження, коли інші методи лікування виявилися неефективними, або терміново, якщо є загрозливі неврологічні симптоми.

Як полегшити біль у спині вдома

Домашні методи можуть допомогти швидко зменшити дискомфорт і сприяти одужанню. Вони особливо корисні при гострих станах або як доповнення до основного лікування[7].

Теплова грілка допомагає розслабити напружені м'язи, зняти спазми і скутість[3]. Поверхневе тепло є одним із небагатьох методів при гострому болю в попереку, ефективність якого підтверджена доказами помірної якості[24].

Лід корисний у перші 24–48 годин після травми, бо зменшує набряк і полегшує біль. Холодний компрес загортають у вологий рушник і прикладають на 10–15 хвилин на невеликі ділянки або до 20 хвилин на великі м'язові, кожні 2 години протягом дня. Для свіжого розтягнення попереку зроблено виняток: тут тепло можна застосовувати одразу[32].

Легкі вправи та розтяжки підтримують гнучкість спини та кровообіг[7]. Вправи на кшталт «кішка-корова» з йоги або плавні нахили вперед можуть допомогти зменшити скутість. Дихальні техніки допомагають розслабити тіло і зняти напруження.

Хоча відпочинок здається логічним кроком, надмірна нерухомість може сповільнити відновлення: порада залишатися активним дає трохи кращі результати, ніж постільний режим[10].

Як обрати підхід до лікування

Кожна людина реагує на лікування по-своєму, і методи, які працюють для одних, можуть бути менш ефективними для інших. Наприклад, ін'єкції стероїдів можуть допомогти при болю, викликаному подразненням нервового корінця[29], але навряд чи корисні при м'язовому болю. Важливо враховувати характер болю, причину його виникнення та реакцію організму на попереднє лікування.

Якщо обраний метод не приносить результатів, потрібно обговорити з лікарем можливі альтернативи. Це може бути зміна медикаментозної терапії, додавання фізіотерапії чи залучення інших підходів, таких як когнітивно-поведінкова терапія чи мануальна терапія. Для людей із хронічним болем добре працює і мультидисциплінарна реабілітація, коли пацієнтом одночасно займаються кілька фахівців[24].

Поєднання різних підходів, від фізичних вправ до медикаментів і психологічної допомоги, дозволяє знайти оптимальне рішення для зменшення болю і покращення якості життя.

Коли звернутися до лікаря

Не кожен біль у спині потребує негайного медичного втручання, але є випадки, коли консультація лікаря обов'язкова. Зверніться до лікаря, якщо[3]:

  • Біль у спині сильний і нестерпний.
  • Дискомфорт не зникає або не зменшується протягом тижня (NHS радить звертатися, якщо домашнє лікування не допомагає кілька тижнів)[7].
  • Разом із болем спостерігається раптова чи значна втрата ваги.
  • Ви помічаєте інші симптоми, такі як мутна або кривава сеча, біль під час сечовипускання чи дискомфорт у паху: це можуть бути ознаки інфекції сечової системи чи каменів[33].
  • У вас біль у грудях і спині, особливо під час кашлю (це може свідчити про інфекції, як-от пневмонія або бронхіт)[6].

Коли потрібно негайно звертатися до швидкої допомоги

Деякі симптоми можуть вказувати на серйозні проблеми зі здоров'ям, що потребують термінового лікування. Негайно викличте швидку допомогу, якщо[3]:

  • Біль у спині супроводжується гарячкою, нудотою або блюванням.
  • Є сильний біль у животі.
  • Ви відчуваєте оніміння, поколювання чи слабкість у руках або ногах.
  • Сильний біль у спині супроводжується спазмами м'язів або слабкістю.
  • Ви втратили здатність контролювати сечовипускання чи дефекацію (нетримання сечі або калу), або відчуваєте оніміння в ділянці статевих органів і заднього проходу[7].
  • У вас виникають проблеми з повним спорожненням сечового міхура (затримка сечі).
  • Ви помічаєте труднощі з ходьбою, рівновагою чи координацією рухів.
  • Біль почався після серйозної травми, наприклад аварії чи падіння, або супроводжується болем у грудях[7].

Ці симптоми можуть свідчити про серйозні захворювання, як-от інфекції, стиснення спинного мозку, аневризму чи інші загрозливі для життя стани[3]. У таких випадках важливо отримати медичну допомогу якомога швидше.

Біль у спині під час вагітності

Під час вагітності спина болить дуже часто: за даними систематичного огляду, біль у попереку або в ділянці таза відчувають близько 45% вагітних і 25% жінок після пологів, причому серйозним він буває приблизно в чверті випадків[34]. Такий біль у спині під час вагітності може варіюватися від легкого дискомфорту до сильного болю, що впливає на повсякденне життя. Основними причинами болю в спині під час вагітності є:

  • Зміщення центру ваги. Матка, що росте, зміщує центр ваги, розтягує і послаблює м'язи живота, і це збільшує навантаження на м'язи та хребет[35].
  • Гормональні зміни. Під час вагітності зв'язки розм'якшуються і розтягуються, готуючи тіло до пологів, і це навантажує суглоби попереку й таза[36]. Цю дію часто приписують гормону релаксину, проте дослідження не знайшли переконливого зв'язку між його рівнем і болем у тазовому поясі[37].
  • Збільшення ваги. Додаткова вага під час вагітності створює додатковий тиск на суглоби і м'язи спини[35].
  • Позиція плода. Розташування дитини та ріст живота змінюють поставу і можуть посилювати біль, особливо в пізніх триместрах[35].

Як полегшити біль у спині під час вагітності:

  • Практикуйте правильну поставу. Тримайте плечі розправленими і намагайтеся не сутулитися під час ходьби чи сидіння. Піднімаючи щось, згинайте коліна і тримайте спину прямою[36].
  • Носіть зручне взуття без високих підборів для зменшення навантаження на спину: Американська колегія акушерів і гінекологів (ACOG) радить низький (але не зовсім плаский) підбор із доброю підтримкою склепіння стопи[35].
  • Виконуйте спеціальні вправи для вагітних, які зміцнюють м'язи спини та таза. Корисні ходьба і вправи у воді, але перед початком занять порадьтеся з лікарем[35].
  • Використовуйте подушки для вагітних, щоб підтримувати спину під час сну. На пізніх термінах найкраще спати на боці із зігнутими колінами[35].
  • Розгляньте масаж чи фізіотерапію за рекомендацією лікаря: NHS радить масаж, теплу ванну і направлення до фізичного терапевта, який працює з вагітними[36].

Якщо біль у спині стає інтенсивним або супроводжується іншими симптомами, такими як гарячка, кровотеча з піхви, біль під час сечовипускання чи сильна слабкість, обов'язково зверніться до лікаря[36]. Терміново потрібна допомога, якщо зникла чутливість у ногах, сідницях чи ділянці статевих органів[36].

Підсумок

Біль у спині часто стає серйозною перешкодою для активного життя і є головною причиною інвалідності у світі. Причини можуть бути різними: від травм і м'язового перенапруження до хронічних захворювань хребта або внутрішніх органів, хоча в більшості людей конкретне джерело так і не знаходять. Важливо вчасно розпізнати проблему, щоб визначити оптимальний підхід до лікування.

Залежно від характеру болю підходи можуть бути різними: від руху, тепла і вправ до медикаментів, ін'єкцій чи хірургії. Тривалий постільний режим і рутинні знімки зазвичай не допомагають. Натомість активність, вправи і терпіння дають найкращі шанси на одужання. Якщо біль триває довго, посилюється або супроводжується іншими симптомами, консультація лікаря дозволить полегшити стан і уникнути серйозних ускладнень.

Джерела37
  1. Дослідження. Global, regional, and national burden of low back pain, 1990-2020, its attributable risk factors, and projections to 2050: a systematic analysis of the Global Burden of Disease Study 2021. Lancet Rheumatol, 2023.
  2. Огляд. Hartvigsen J. та ін. What low back pain is and why we need to pay attention. Lancet, 2018.
  3. What Causes Back Pain?. Cleveland Clinic.
  4. Мета-аналіз. Briggs AM. та ін. Thoracic spine pain in the general population: prevalence, incidence and associated factors in children, adolescents and adults. A systematic review. BMC Musculoskelet Disord, 2009.
  5. Mayo Clinic
  6. Pneumonia. NHS.
  7. Back pain. NHS.
  8. Spinal Stenosis. NIH.
  9. Sciatica. NHS.
  10. Мета-аналіз. Dahm KT. та ін. Advice to rest in bed versus advice to stay active for acute low-back pain and sciatica. Cochrane Database Syst Rev, 2010.
  11. Scoliosis. NHS.
  12. Mayo Clinic
  13. Mayo Clinic
  14. Mayo Clinic
  15. Довідник. NCBI Bookshelf
  16. Mayo Clinic
  17. Довідник. NCBI Bookshelf
  18. Endometriosis. NHS.
  19. Fibroids. NHS.
  20. Довідник. NCBI Bookshelf
  21. Довідник. statpearls.com
  22. Mayo Clinic
  23. Довідник. Chou R. та ін. Diagnostic imaging for low back pain: advice for high-value health care from the American College of Physicians. Ann Intern Med, 2011.
  24. Довідник. Qaseem A. та ін. Noninvasive Treatments for Acute, Subacute, and Chronic Low Back Pain: A Clinical Practice Guideline From the American College of Physicians. Ann Intern Med, 2017.
  25. Дослідження. Hancock M. та ін. Cognitive functional therapy with or without movement sensor biofeedback versus usual care for chronic, disabling low back pain (RESTORE): 3-year follow-up of a randomised, controlled trial. Lancet Rheumatol, 2025.
  26. Мета-аналіз. Wieland LS. та ін. Yoga for chronic non-specific low back pain. Cochrane Database Syst Rev, 2022.
  27. Мета-аналіз. Khadilkar A. та ін. Transcutaneous electrical nerve stimulation (TENS) versus placebo for chronic low-back pain. Cochrane Database Syst Rev, 2008.
  28. Мета-аналіз. Machado GC. та ін. Efficacy and safety of paracetamol for spinal pain and osteoarthritis: systematic review and meta-analysis of randomised placebo controlled trials. BMJ, 2015.
  29. Мета-аналіз. Oliveira CB. та ін. Epidural Corticosteroid Injections for Sciatica: An Abridged Cochrane Systematic Review and Meta-Analysis. Spine (Phila Pa 1976), 2020.
  30. Дослідження. Peul WC. та ін. Surgery versus prolonged conservative treatment for sciatica. N Engl J Med, 2007.
  31. Мета-аналіз. Goldstein CL. та ін. Comparative Effectiveness and Economic Evaluations of Open Versus Minimally Invasive Posterior or Transforaminal Lumbar Interbody Fusion: A Systematic Review. Spine (Phila Pa 1976), 2016.
  32. Ice and heat treatment. NHS.
  33. Kidney infection. NHS.
  34. Мета-аналіз. Wu WH. та ін. Pregnancy-related pelvic girdle pain (PPP), I: Terminology, clinical presentation, and prevalence. Eur Spine J, 2004.
  35. Back Pain During Pregnancy.
  36. Back pain in pregnancy. NHS.
  37. Мета-аналіз. Aldabe D. та ін. Pregnancy-related pelvic girdle pain and its relationship with relaxin levels during pregnancy: a systematic review. Eur Spine J, 2012.