Червона конюшина

У великому рандомізованому дослідженні жінки з припливами рік приймали екстракт червоної конюшини, екстракт клопогону, гормональну терапію або плацебо. Через 12 місяців кількість припливів у групі конюшини зменшилася на 57%. Звучить вражаюче, але в групі плацебо вона зменшилася навіть на 63%, а справжню різницю показала лише гормональна терапія з її 94%^[1]. Ця історія добре пояснює, чому щодо червоної конюшини так багато суперечливих відгуків: припливи часто слабшають із часом самі, а ефект плацебо в цій темі дуже сильний.

Що таке червона конюшина

Червона конюшина (Trifolium pratense) є рослиною з родини бобових із рожево-пурпуровими кулястими суцвіттями. Вона походить з Європи, Центральної Азії та Північної Африки^[2] і добре знайома кожному, хто бував на луках. Здавна її вирощують на корм худобі, а бобові ще й збагачують ґрунт азотом.

Рослина невибаглива й росте навіть на бідних ґрунтах, тому її здавна сіють на пасовищах і полях, а згодом конюшину почали широко вирощувати як кормову культуру і в Південній Америці^[3].

Інтерес медицини до конюшини пов'язаний з ізофлавонами. Ці речовини за будовою схожі на жіночий гормон естроген^[2], тому їх зараховують до фітоестрогенів. Головними ізофлавонами конюшини є біоханін А й формононетин, а також у меншій кількості геністеїн і дайдзеїн, які відомі й за соєю^[4]. Саме ізофлавони стандартизують у добавках, тому на упаковці зазвичай вказують їхню кількість у міліграмах.

Крім ізофлавонів, у квіткових голівках червоної конюшини знайшли понад сотню інших речовин^[5]. Серед них:

• Флавоноїди, які мають антиоксидантні властивості.
• Дубильні речовини з в'яжучою дією.
• Ефірна олія, полісахариди й сапоніни.
• Кумарини. Ці природні речовини споріднені з варфарином, тому конюшина теоретично може знижувати згортання крові^[5].
• Вітаміни й мінерали: вітамін C, вітаміни B1 і B3, кальцій, магній, калій, фосфор і хром^[6].

Проте сама наявність цих речовин ще не гарантує лікувального ефекту: усе залежить від їхньої кількості та того, як вони засвоюються.

Сьогодні добавки з червоною конюшиною рекламують насамперед для жіночого здоров'я: при припливах, для кісток і серця^[2].

Менопауза та припливи

Під час менопаузи рівень естрогену знижується, і в багатьох жінок з'являються припливи, нічна пітливість, порушення сну. Ідея проста: якщо ізофлавони схожі на естроген, вони могли б частково замінити його.

Що показують дослідження:

• Мета-аналіз 2021 року 8 рандомізованих досліджень показав, що червона конюшина зменшувала кількість припливів у середньому на 1,7 на день порівняно з плацебо. Помітнішим ефект був у жінок, які мали 5 і більше припливів на день, при дозі ізофлавонів від 80 мг на день і тривалості прийому 12 тижнів. Автори оцінили зв'язок як помірний і закликали до нових досліджень^[7].
• Кокранівський огляд 43 досліджень фітоестрогенів у п'яти дослідженнях екстракту червоної конюшини, дані яких можна було об'єднати, не знайшов вірогідної різниці з плацебо в кількості припливів^[8].
• Однорічне дослідження, описане вище, також не виявило переваги конюшини над плацебо^[1].

Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH) підсумовує, що результати непослідовні, а частина досліджень мала високий ризик упередженості^[2]. Тобто деяким жінкам конюшина може трохи допомогти, але розраховувати на ефект, порівнянний з гормонозамісною терапією, не варто.

Кістки

Після менопаузи кістки швидше втрачають щільність, і зростає ризик остеопорозу. Кілька досліджень вивчали, чи можуть ізофлавони сповільнити цей процес.

У 12-тижневому дослідженні жінок у менопаузі щільність кісток поперекового відділу хребта знизилася лише в групі плацебо, а в групі, яка щодня пила 150 мл екстракту червоної конюшини з 37 мг ізофлавонів, залишилася стабільною^[9]. У річному рандомізованому дослідженні жінок з остеопенією екстракт конюшини разом із пробіотиками зменшував втрату кісткової маси в хребті й стегні: наприклад, у шийці стегнової кістки вона становила близько 1% проти 3% у групі плацебо^[10].

Проте в тривалішому трирічному дослідженні різниці в щільності кісток між ізофлавонами конюшини й плацебо не виявили^[11]. Не вплинув на щільність кісток і екстракт конюшини з 50 мг ізофлавонів у дворічному дослідженні^[12]. NCCIH зазначає, що досліджень мало, а їхні результати непослідовні^[2]. Основою профілактики остеопорозу залишаються достатня кількість кальцію й вітаміну D, силові вправи й ходьба, а за потреби ліки.

Холестерин і судини

Мета-аналіз 10 досліджень за участю 910 жінок у пери- й постменопаузі показав, що ізофлавони червоної конюшини трохи знижували загальний холестерин, у середньому на 0,29 ммоль/л. Змін рівнів «поганого» холестерину ЛПНЩ, «хорошого» ЛПВЩ і тригліцеридів, які б були статистично вірогідними, не виявили, а результати окремих досліджень дуже різнилися^[13]. NCCIH оцінює можливу користь для холестерину як таку, що потребує додаткових досліджень^[2].

Окремі дослідження все ж показують помітніший ефект. У дворічному рандомізованому дослідженні жінок у менопаузі екстракт ізофлавонів конюшини, збагачений формононетином, знизив рівень ЛПНЩ на 12%, тоді як у групі плацебо він знизився лише на 2%^[12].

Цікаві результати отримали й щодо судин. У перехресному дослідженні 80 здорових чоловіків і жінок у постменопаузі віком 45–75 років ізофлавони червоної конюшини по 80 мг на день протягом 6 тижнів зменшували жорсткість артерій порівняно з плацебо, хоча артеріальний тиск не змінювали^[14]. Чи означає це менший ризик інфаркту чи інсульту, невідомо.

Настрій

Менопауза нерідко супроводжується тривогою й пригніченим настроєм. У дослідженні 109 жінок у постменопаузі, які по 90 днів приймали ізофлавони червоної конюшини по 80 мг на день і плацебо, симптоми тривоги й депресії за шкалою HADS зменшилися на 77% на тлі конюшини і на 22% на тлі плацебо^[15]. Це лише одне невелике дослідження, і такі результати потребують перевірки. Конюшина не замінює лікування депресії.

Шкіра й волосся

Екстракт червоної конюшини додають у косметику. У невеликому дослідженні 30 добровольців із залисинами засіб для шкіри голови, що поєднував екстракт конюшини з пептидом, за 4 місяці збільшив частку волосся у фазі росту на 13%^[16]. Проте дослідження фінансував виробник інгредієнта, а ефект самої конюшини окремо не вивчали. Тож говорити про конюшину як про засіб від випадіння волосся поки зарано.

Інше дослідження стосувалося прийому конюшини всередину. 109 жінок у постменопаузі по 90 днів приймали 80 мг ізофлавонів конюшини та плацебо, і на тлі конюшини вони краще оцінювали стан шкіри та волосся на голові^[17]. Проте це лише суб'єктивна самооцінка, а не вимірювання.

Інші можливі переваги

Традиційно відвари конюшини також застосовували від кашлю й для «очищення крові», але сучасних клінічних даних на підтвердження цих застосувань немає.

Народна медицина використовувала конюшину й при кашлюку, болю в горлі, гарячці, а також при шкірних хворобах, як-от псоріаз та екзема^[5][18]. Їй приписують і здатність регулювати вагу, покращувати роботу печінки чи допомагати при хронічних хворобах дихальних шляхів. Проте NCCIH наголошує, що переконливої користі червоної конюшини не доведено для жодного стану^[2].

Іноді стверджують, що ізофлавони конюшини захищають від раку. Масштабних клінічних досліджень, які б це підтвердили, немає^[2], а добавки конюшини, за наявними даними, не допомагають запобігти раку ендометрія^[19].

Читайте:

ЗГТ при менопаузі: користь і ризики

Гормонозамісна терапія (ГЗТ) під час менопаузи: як вона працює, які гормони й форми застосовують, кому підходи...

Безпечність

Екстракти червоної конюшини використовували в клінічних дослідженнях до 2 років, і вони загалом добре переносилися^[2]. Поширене побоювання, що естрогеноподібні речовини можуть стимулювати тканину грудей або слизову матки, у трирічному дослідженні жінок із сімейною історією раку молочної залози не підтвердилося: щільність тканини грудей і товщина ендометрію в групі конюшини не відрізнялися від плацебо^[11].

Проте ці дані не стосуються жінок, які вже мають гормонозалежний рак чи отримують антиестрогенну терапію: для них досліджень безпеки недостатньо, тож прийом конюшини можливий лише після рішення онколога.

Більшість побічних ефектів легкі. Серед можливих^[19]:

• Висип та інші шкірні реакції.
• Біль у м'язах.
• Головний біль і нудота.
• Мажучі кров'янисті виділення з піхви.

При дозах понад 160 мг ізофлавонів на день описували втрату апетиту, набряки ніг і болючість живота^[20]. Через естрогеноподібну дію можливі також здуття живота, чутливість грудей, нерегулярні менструації, зміни настрою та набір ваги^[21]. Скарги на біль у спині трапляються й у тих, хто приймає плацебо: у 12-тижневому дослідженні 252 жінок небажані явища на тлі конюшини траплялися так само часто, як на плацебо^[22].

Серйозні реакції рідкісні, але можливі:

• Алергічні реакції. Алергія на конюшину може проявлятися свербежем, висипом і утрудненим диханням. При тяжкій реакції потрібна невідкладна допомога.
• Кровотечі. Описано випадок 65-річної жінки, яка приймала добавки конюшини від припливів і без інших причин мала крововилив під тверду мозкову оболонку. Аналізи вказували на порушення роботи тромбоцитів^[23].
• Гіперплазія ендометрію. Так називають аномальне потовщення слизової оболонки матки, яке проявляється нерегулярними кровотечами чи кров'янистими виділеннями після менопаузи. Естрогеноподібні речовини теоретично можуть його спричиняти^[20], але в трирічному дослідженні товщина ендометрію на тлі конюшини не відрізнялася від плацебо^[11].
• Рецидив раку молочної залози. У лабораторних дослідах ізофлавони конюшини стимулювали ріст клітин гормоночутливого раку грудей^[18]. Насторожити мають зміни шкіри грудей, виділення із сосків чи біль у грудях.

Запобіжні заходи

Червону конюшину не радять у таких випадках:

• Алергія на конюшину чи її компоненти.
• Рак молочної залози чи інші гормонозалежні хвороби. Ізофлавони можуть взаємодіяти з препаратами, які призначають для запобігання рецидиву, як-от тамоксифен і летрозол^[20].
• Вагітність і годування груддю. Добавки з червоною конюшиною можуть бути небезпечними в цей період^[2].
• Діти. Безпечність для дітей не вивчали, тож давати їм добавки з конюшиною не варто.
• Порушення згортання крові та планова операція. Конюшина може сповільнювати згортання крові, тому її радять припинити принаймні за 2 тижні до операції^[19].
• Літній вік і прийом багатьох ліків. Літні люди частіше приймають кілька препаратів одночасно, тож можливі взаємодії варто обговорити з лікарем.

Безпечна доза і передозування

Про токсичність червоної конюшини відомо мало. Проте описано випадок 28-річної жінки, яка два тижні пила по 5–6 чашок трав'яного чаю з червоною конюшиною й люцерною. У неї почалися носові кровотечі, з'явилися синці й кров у сечі, а аналізи нагадували отруєння варфарином, хоча цього препарату вона не приймала. Автори пояснюють це природними кумаринами конюшини, хоча жінка мала й аутоімунну хворобу, системний червоний вовчак^[5].

Взаємодія з ліками

• Антикоагулянти. Червона конюшина входить до переліку рослин, які потенційно можуть посилювати дію варфарину й підвищувати ризик кровотечі^[24].
• Метотрексат. Описано випадок 52-річної жінки, яка отримувала високі дози метотрексату через тяжкий псоріаз. Вона почала приймати капсули червоної конюшини від припливів, і вже на третій день у неї з'явилися сильне блювання й біль у верхній частині живота, схожі на ознаки токсичності метотрексату^[25].
• Гормональні засоби. Через естрогеноподібну дію ізофлавонів поєднувати конюшину з гормональною терапією, контрацептивами чи протипухлинними гормональними препаратами можна лише після консультації з лікарем.

NCCIH радить усім, хто приймає будь-які ліки, обговорити з лікарем прийом трав'яних засобів^[2].

Форми та дози

Червону конюшину продають у вигляді капсул і таблеток зі стандартизованим екстрактом, рідких екстрактів, настоянок і трав'яного чаю. У дослідженнях припливів зазвичай використовували 40–80 мг ізофлавонів на день, причому дози від 80 мг давали помітніший результат^[7]. Кількість ізофлавонів у чаї з квіток залежить від сировини й способу заварювання, а клінічні дослідження з чаєм не проводили. Обирайте продукти, на яких указано вміст ізофлавонів, і не перевищуйте дози з упаковки.

Чай

Чай з червоної конюшини зазвичай готують так^[3]:

• Візьміть 4 г сушених квіткових голівок або пакетик чаю.
• Залийте 250 мл окропу.
• Настоюйте 5–10 хвилин.

Через повідомлення про побічні ефекти при вживанні 5 чашок (близько 1,2 л) на день радять обмежуватися 1–3 чашками (240–720 мл) на день^[3]. Настоянки й екстракти концентрованіші за чай, тому їх приймають лише за інструкцією виробника чи порадою лікаря.

Коротко: червона конюшина може трохи зменшувати кількість припливів, але ефект невеликий і в частині досліджень не відрізнявся від плацебо. Для кісток і холестерину дані непослідовні. Перед прийомом порадьтеся з лікарем, особливо якщо приймаєте варфарин, метотрексат або гормони.

Обговоріть із гінекологом будь-які засоби від припливів, якщо вони заважають спати й працювати: існують перевірені методи лікування. Обов'язково зверніться до лікаря при будь-якій кровотечі з піхви після менопаузи, ущільненні в грудях, а також якщо під час прийому конюшини з'явилися незвичні синці, кровоточивість ясен, носові кровотечі, кров у сечі, блювання чи сильний біль у животі. Набряк обличчя чи утруднене дихання після чаю або добавки з конюшиною потребують невідкладної допомоги.