Ромашка

За оцінками дослідників, у світі щодня випивають близько мільйона чашок ромашкового чаю^[1]. Проте Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) не знайшло достатньо клінічних досліджень, щоб визнати бодай одне застосування ромашки науково доведеним. Усі п'ять показань у європейській монографії ґрунтуються лише на тому, що люди безпечно користуються ромашкою щонайменше 30 років^[2]. Тобто довіра до ромашки тримається на досвіді поколінь, а дослідження поки що лише підтягуються.

Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla, синонім Matricaria recutita) є однорічною рослиною родини айстрових. В Україні її також називають ромашкою аптечною, романцем і рум'янкою^[3]. Ромашкою в побуті часто помилково називають і королицю звичайну з великими білими квітами, листки якої, на відміну від ромашкових, не розсічені^[4]. Ворожити «любить – не любить» зручніше саме на королиці, проте для чаю знадобиться ромашка лікарська. Її легко впізнати, якщо розрізати кошик уздовж: квітколоже в неї конусоподібне й порожнисте всередині^[5]. Ромашка римська (Chamaemelum nobile) є іншою рослиною, її частіше використовують в ефірних оліях, і далі мова не про неї^[6].

Ромашку описували ще в медичних текстах стародавнього Китаю, Єгипту, Греції та Риму. Сьогодні її пропонують при застуді, розладах травлення, тривожності, безсонні, кольках у немовлят, кашлі та бронхіті, а зовнішньо для догляду за шкірою і для полоскання рота^[6]. У квітках знайшли близько 120 речовин, зокрема флавоноїд апігенін та ефірну олію з хамазуленом. Щойно отримана олія буває яскраво-синьою, а під час зберігання жовтіє^[1].

Застосування ромашки

Ромашку широко застосовують у народній медицині, а частина цих застосувань увійшла в європейську монографію як традиційні^[7]. Основні напрямки такі:

• Застуда та кашель: ромашковий чай і парові інгаляції EMA визнає традиційним засобом для полегшення симптомів застуди. При болю в горлі і запаленнях у роті ромашковим настоєм полощуть горло^[7]. Кашлю як окремого показання в монографії немає.
• Шлункові розлади: чай із ромашки традиційно п'ють при здутті, легких спазмах у животі та інших незначних розладах травлення^[7].
• Тривожність та стрес: ромашку п'ють як чай або приймають у капсулах з екстрактом. Найбільше даних є саме щодо генералізованого тривожного розладу, про них нижче.
• Безсоння: ромашка традиційно слугує вечірнім напоєм для заспокоєння, але якість сну й безсоння як хвороба дали в дослідженнях різні результати.
• Шкірні захворювання: EMA визнає традиційне застосування ромашки при легких запаленнях шкіри, як-от сонячний опік, при поверхневих ранах і дрібних фурункулах, а також як допоміжний засіб при подразненні шкіри в ділянці ануса й статевих органів, коли лікар уже виключив серйозну причину^[7]. При екземі крем з екстрактом ромашки за 2 тижні діяв трохи краще за 0,5% гідрокортизон, але від крему-плацебо майже не відрізнявся^[8].
• Грибкові інфекції: ромашку інколи радять при мікозі стоп (у побуті «грибок») і грибку нігтів. Клінічних досліджень, які б це підтвердили, немає, і в європейській монографії такого застосування немає^[7].

Усі визнані застосування EMA вважає традиційними. Комітет розглянув кілька клінічних досліджень і бачив можливу користь, але в цих дослідженнях ромашку ні з чим не порівнювали, тож доказом ефективності вони бути не можуть^[2]. Якщо симптоми не минають довше тижня, потрібно звернутися до лікаря чи фармацевта^[7].

Наукові дані про ромашку

Найкраще ромашку вивчено при генералізованому тривожному розладі, тобто постійній надмірній тривозі без конкретної причини. У невеликому рандомізованому дослідженні 2009 року капсули екстракту ромашки за 8 тижнів зменшили тривогу трохи сильніше, ніж плацебо^[9]. У більшому дослідженні 2016 року 179 людей із помірним і тяжким розладом 12 тижнів приймали по 1500 мг екстракту на добу. Тих, кому стало краще, далі розділили на дві групи: одні продовжували ромашку, інші непомітно для себе перейшли на плацебо. Повернення симптомів трапилося у 15,2% проти 25,5%, але ця різниця не була статистично значущою, хоча тривога в групі ромашки трималася нижчою^[10]. У пошуковому аналізі в людей із тривогою ромашка також трохи зменшувала симптоми депресії^[11].

Метааналіз 2019 року підтвердив невелике покращення при генералізованому тривожному розладі, але в трьох дослідженнях ситуативної тривоги, наприклад перед стресовою подією, різниці з плацебо не знайшов^[12]. Тож при справжньому тривожному розладі ромашка може бути хіба що доповненням до лікування, яке призначає лікар.

Дослідження показують, що продукти, які поєднують ромашку з іншими травами, можуть допомагати при діареї в дітей і кольках у немовлят. Сама ромашка такого ефекту не показала^[6]. У дослідженні 1993 року трав'яний чай з ромашки, вербени, солодки, фенхелю і меліси позбавив кольок 57% немовлят, а плацебо 26%^[13]. Екстракт ромашки, фенхелю і меліси скоротив час плачу в 85,4% немовлят проти 48,9% у групі плацебо^[14]. У дітей від 6 місяців до 5,5 року з гострою діареєю суміш яблучного пектину з екстрактом ромашки на додачу до звичайного випоювання частіше зупиняла пронос за 3 дні: у 33 з 39 дітей проти 23 з 40^[15]. Головним лікуванням діареї в дитини залишається відновлення рідини.

Деякі дослідження свідчать, що полоскання з ромашкою можуть зменшувати набряк і подразнення в роті, спричинені променевою терапією, хіміотерапією чи трансплантацією стовбурових клітин^[6]. Ідеться про оральний мукозит, тобто запалення й виразки слизової рота. У пілотному дослідженні 38 пацієнтів під час хіміотерапії тримали в роті лід із ромашкового настою або зі звичайної води, і мукозит розвинувся в 30% проти 50%^[16]. Проте в рандомізованому дослідженні 164 пацієнтів полоскання з ромашкою не вплинуло на частоту стоматиту від хіміотерапії^[17]. Міжнародні настанови з мукозиту 2020 року змогли дати рекомендацію лише щодо меду, а для інших природних засобів даних не вистачило^[18].

Із безсонням картина неоднозначна. У казці Беатрікс Поттер 1902 року мама кролика Пітера після його пригод на городі заварила ромашковий чай і призначила «одну столову ложку перед сном»^[19]. Науковці досі з'ясовують, чи мала вона рацію. Огляд 2019 року показав, що ромашка помітно покращувала якість сну, але знайшов лише одне дослідження саме з безсонням, і воно не виявило користі^[12]. Метааналіз 2024 року (10 досліджень, 772 учасники) підтвердив покращення якості сну за опитувальником, проте результати окремих досліджень сильно різнилися, а денна втома не зменшувалася^[20].

Коротко: чашка ромашки ввечері може трохи покращити відчуття якості сну, а капсули екстракту дають невеликий ефект при генералізованому тривожному розладі. Хронічне безсоння і тривожний розлад вона не лікує.

Безпека ромашки

Ромашка, найімовірніше, безпечна в кількостях, звичних для чаю та харчових продуктів, і, можливо, безпечна для короткочасного лікувального застосування дорослими й дітьми, всередину і зовнішньо^[6]. EMA вважає ромашковий чай безпечним під час вагітності й годування груддю. Для рідких і сухих екстрактів безпечність не встановлена, тож їх у цей час не рекомендують^[7]. Описано випадок передчасного звуження артеріальної протоки плода, судини, яка до народження оминає легені, після того як майбутня мати пила ромашковий чай^[21]. Це поодиноке спостереження, але воно нагадує, що й «безпечний» трав'яний чай наприкінці вагітності не варто пити без міри.

Хоча побічні ефекти рідкісні, вони все ж можливі^[6]. До них належать:

• Нудота або запаморочення.
• Алергічні реакції, зокрема тяжкі: задишка, набряк Квінке, різке падіння тиску й анафілаксія. Найчастіше їх описували після контакту рідких препаратів ромашки зі слизовими, наприклад під час полоскання чи клізми. Частота таких реакцій невідома^[7].

Люди з алергією на рослини родини айстрових, як-от амброзія, хризантеми, календула чи сама ромашка, мають вищий ризик алергічних реакцій^[6]. EMA прямо протипоказує їм препарати ромашки^[7]. Особливо уважними мають бути ті, хто страждає на пилкову алергію наприкінці літа. Серед 24 людей з алергією на пилок полину шкірна проба з ромашкою була позитивною у 21, а 13 відреагували на ромашковий чай свербежем і набряком губ. Описано й випадок, коли 8-річний хлопчик з алергією на пилок знепритомнів через кілька хвилин після чашки ромашкового чаю, яким мама хотіла полегшити його нічний кашель^[5]. На шкірі ромашка може спричиняти контактний дерматит: серед людей з позитивною пробою на суміш айстрових на ромашку реагувала більш ніж половина^[5]. Біля очей вона може подразнювати^[6], тож примочки з відваром при кон'юнктивіті небезпечні через алергію і мікроби з нестерильного настою^[22].

Ромашка може взаємодіяти з деякими лікарськими засобами. Найвідоміша історія стосується варфарину, антикоагулянту (у побуті кажуть «ліки, що розріджують кров»). 70-річна жінка, яка приймала варфарин, випивала до 10 чашок ромашкового чаю на день і втирала в ноги ромашковий лосьйон, після чого в неї виникла велика внутрішня кровотеча в черевній порожнині^[23]. Проте це єдиний такий випадок: EMA вважає запропонований механізм малоймовірним і зазначає, що чай заварювали з листя, а лікарською сировиною є квітки^[5]. Єдина взаємодія в монографії стосується людей після пересадки нирки, які довго, близько двох місяців, пили багато ромашкового чаю^[7]: в описаних випадках 1,5–2 л на день змінювали рівень циклоспорину в крові^[5]. Американський Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я (NCCIH) допускає взаємодію і з заспокійливими препаратами та ліками, які розщеплюються в печінці^[6]. Якщо ви постійно приймаєте ліки, особливо антикоагулянти чи імуносупресанти, обговоріть ромашку з лікарем.

Ромашка може мати деякі властивості, схожі на естроген. NCCIH посилається на попередні дані, що вона може послаблювати дію протизаплідних таблеток, а також посилювати хвороби, чутливі до естрогену, як-от рак молочної залози чи рак тіла матки (ендометрія)^[6]. Європейська монографія такої взаємодії з контрацептивами не наводить^[7]. Людям з гормонозалежними пухлинами варто обговорити регулярне вживання ромашки з онкологом.

Вплив на репродуктивну функцію відомий лише з дослідів на тваринах. Щурам-самцям 8 тижнів щодня давали 400 мг водно-спиртового екстракту ромашки на кілограм маси тіла. У них знизився рівень тестостерону, зріс рівень естрадіолу, зменшилися кількість і рухливість сперматозоїдів, а їхні хвости стали коротшими^[24]. Це дуже велика доза, і на людях такого не перевіряли. EMA зазначає, що даних про вплив ромашки на фертильність людини немає^[7]. Тим, хто планує зачаття, розумно не захоплюватися концентрованими екстрактами.

Практичний гід

Внутрішнє застосування

Для чаю EMA рекомендує 1,5–4 г сухих квіток на 150 мл окропу, 3–4 рази на день для дорослих і підлітків^[7]. Дітям від 6 місяців до 2 років дають по 0,5–1 г, від 2 до 6 років по 1–1,5 г, від 6 до 12 років по 1,5–3 г на прийом 2–4 рази на день. Немовлятам до 6 місяців ромашковий чай не рекомендують з міркувань харчування й водного балансу малюка^[7]. Є й ще одна причина. У 7,5% із 200 зразків ромашки знайшли спори збудника ботулізму, частіше у ваговій сировині, ніж у фільтр-пакетиках^[25]. Для немовлят до року такі спори становлять ризик дитячого ботулізму.

Єдиної дози для капсул і таблеток немає, бо екстракти дуже різні. У дослідженнях при тривожному розладі давали від 220 до 1500 мг екстракту на добу^[9][10]. Настоянки містять спирт, тож дітям і вагітним вони не підходять^[7].

Для парової інгаляції при застуді EMA наводить 3–10 г квіток на 100 мл гарячої води^[7]. Проте в Нідерландах щороку в середньому троє людей потрапляють до опікових центрів через такі інгаляції, найчастіше діти, яким частіше потрібна пересадка шкіри^[26]. Дітям миску з окропом під рушником краще не давати, бо опік окропом значно небезпечніший за застуду.

Зовнішнє застосування

Для компресів і промивання шкіри EMA наводить 3–10 г квіток на 100 мл води, а для полоскання рота й горла 1–5 г на 100 мл, кілька разів на день^[7]. Настій проціджують, охолоджують до теплого і змочують ним марлю, яку прикладають до подразненої ділянки. Повні ванни з ромашкою не рекомендують при відкритих ранах, великих ушкодженнях шкіри, гострих шкірних хворобах, високій температурі, тяжких інфекціях, тяжкій серцевій недостатності та порушеннях кровообігу. Годувальницям радять змивати ромашкові засоби з сосків перед годуванням, щоб у дитини не розвинулася алергія^[7].

Коротко: ромашковий чай для дорослого здебільшого безпечний, але людям з алергією на амброзію, полин чи інші айстрові краще його уникати, а немовлятам до 6 місяців ромашковий чай не потрібен.

Читайте:

Валеріана

Валеріана є, мабуть, найвідомішим рослинним заспокійливим засобом, який приймають для сну й від нервів. Її ді...