Харчова добавка E161b (Лютеїн)

Опис

Лютеїн (харчова добавка E161b) — жовтий пігмент з родини каротиноїдів, який синтезують лише рослини. Він належить до ксантофілів — каротиноїдів, що містять кисень, і має формулу C₄₀H₅₆O₂. Усього відомо близько 600 каротиноїдів, і лютеїн — один з найпоширеніших у їжі.^[1]

Для харчової промисловості лютеїн екстрагують розчинниками з їстівних фруктів і рослин, трави, люцерни та пелюсток мексиканського чорнобривця Tagetes erecta. Основну частину барвника становлять лютеїн та його ефіри з жирними кислотами, а також трохи каротинів, жирів і восків рослини.^[2]

Найбагатші природні джерела лютеїну — сушена паприка (18,9 мг на 100 г), заморожений шпинат (15,7 мг на 100 г), капуста кейл, листя батату й кайєнський перець.^[1]

Назва «лютеїн» походить від латинського luteus — «жовтий». Лютеїн — ізомер зеаксантину: ці два пігменти відрізняються лише положенням одного подвійного зв'язку.^[1] Тварини лютеїн не синтезують і отримують його з кормом, тому людина отримує лютеїн і з яєчних жовтків та тваринних жирів.^[1]

Екстракт чорнобривців широко використовують і в тваринництві: його додають у корм курям, щоб жовтки були яскравішими, а на рибних фермах — щоб м'ясо риби мало колір, ближчий до дикої.^[1]

Що E161b робить у продукті:

• Дає жовтий колір. Лютеїн фарбує продукти в жовті й жовто-помаранчеві відтінки.^[1]
• Фарбує джеми й желе. Регламент окремо дозволяє його в джемах, желе й мармеладі до 100 мг/кг.^[3]
• Фарбує морепродукти й сири. У рибних пастах і плавлених сирах — до 100 мг/кг, у зварених ракоподібних — до 250 мг/кг.^[3]

Застосування

У ЄС лютеїн входить до групи III барвників: у багатьох продуктах для всіх барвників цієї групи разом встановлено спільну межу.^[3] Окремо регламент згадує його в таких продуктах:

• Джеми, желе, мармелад та інші фруктові пасти. До 100 мг/кг окремо або разом з карміном, зеленим S і лікопіном.^[3]
• Ароматизовані плавлені сири, рибні пасти й пасти з ракоподібних. До 100 мг/кг.^[3]
• Попередньо зварені ракоподібні. До 250 мг/кг.^[3]

У дитячому харчуванні барвники групи III не дозволені.^[3] На етикетці пишуть «барвник E161b» або «барвник лютеїн».^[4] У США лютеїн дозволений у харчових добавках і кормах, але використання його як барвника для звичайних продуктів обмежене.^[1]

Що означає «група III»? Це барвники, для яких у багатьох продуктах встановлено одну спільну межу: усі вони разом не можуть перевищувати цю кількість. До групи входять куркумін E100, тартразин E102, кармін E120, азорубін E122, червоний очарівний E129, патентований синій E131, індигокармін E132, блискучий синій E133, зелений S E142, блискучий чорний E151, коричневий HT E155, β-апо-8′-каротеналь E160e та лютеїн E161b.^[3]

Користь для організму

Лютеїн відомий як пігмент очей: разом із зеаксантином він накопичується в макулі — центральній частині сітківки, яка відповідає за чіткий зір. Саме тому його часто додають у вітаміни для очей.^[1]

Що кажуть дослідження:

• AREDS2. У великому клінічному дослідженні 2013 року добавки з лютеїном на 25% уповільнювали прогресування вікової макулодистрофії, але лише в людей, які спочатку отримували мало лютеїну з їжею.^[1]
• Кокранівський огляд 2023 року. Для профілактики макулодистрофії загалом добавки з лютеїном майже не відрізнялися від плацебо.^[1]
• Скільки ми отримуємо. У США люди споживають близько 1,7 мг лютеїну й зеаксантину на день; безпечним вважають рівень до 20 мг на день.^[1]

Читайте:

Макулодистрофія: симптоми, причини, діагностика та лікування

Макулодистрофія — це захворювання сітківки, при якому страждає макула — зона, що відповідає за чіткий центр...

Отже, лютеїн важливий для очей, але для цього потрібні зелені овочі чи спеціальні добавки, а не барвник у джемі.

Шкода для організму

Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у 2010 році встановило для лютеїну допустиме добове споживання (ДДС) 1 мг на 1 кг маси тіла на день. Межу розрахували з 90-денного досліду на щурах, де шкоди не було за дози 200 мг/кг, і застосували 200-кратний запас міцності, бо не було багатопоколінних і тривалих досліджень.^[5]

Що потрібно знати:

• Межа стосується конкретних препаратів. EFSA зазначило, що ДДС поширюється лише на оцінені препарати з чорнобривців і не переноситься на менш чисті препарати чи інші джерела без додаткових даних.^[5]
• Терпени в екстракті. У екстрактах чорнобривців можуть бути терпеноїди, як-от D-лімонен і ліналоол; EFSA рекомендувало зазначати їхній тип і вміст у специфікаціях.^[5]
• Бронзова шкіра. Надлишок лютеїну може спричинити каротинодермію — бронзовий відтінок шкіри; це єдиний чітко задокументований побічний ефект.^[1]

Ефіри лютеїну засвоюються так само добре, як вільний лютеїн, бо під час травлення вони розщеплюються. Тому EFSA у 2011 році поширило специфікацію й на екстракти, де ефірів каротиноїдів не менше 60%.^[5]

Скільки лютеїну-барвника ми отримуємо? За уточненою оцінкою EFSA 2011 року, дорослі в середньому отримують 0,1 мг/кг маси тіла на день, а ті, хто споживає найбільше, — 0,3 мг/кг, тобто значно менше за ДДС. У дітей середнє споживання становило 0,1–0,4 мг/кг, але в дітей з високим споживанням у Нідерландах і Великій Британії — до 1,0 мг/кг, тобто на рівні ДДС або вище.^[6]

Читайте:

Вітаміни для очей: що підтверджують дослідження, а що ні

Раціон впливає на зір сильніше, ніж здається. З'ясовуємо, які вітаміни та мінерали справді підтримують очі за ...

Найголовніше: лютеїн у продуктах безпечний, а єдиний відомий ефект надлишку — зміна кольору шкіри — оборотний.^[1]

Регулювання

У ЄС E161b дозволений Регламентом (ЄС) № 1333/2008 у групі III барвників, а вимоги до чистоти встановлює Регламент (ЄС) № 231/2012.^[3][2]

Допустиме добове споживання (ДДС) — кількість, яку можна отримувати щодня все життя без шкоди. Для лютеїну це 1 мг на 1 кг маси тіла: для дорослого вагою 70 кг — 70 мг на день, для дитини вагою 20 кг — 20 мг. Початково специфікація вимагала не менше 80% каротиноїдів (79% лютеїну і 5% зеаксантину), а згодом її поширили на екстракти з не менше ніж 60% ефірів каротиноїдів.^[5]