Опис

Алюра червоний AC (харчова добавка E129) — синтетичний червоний барвник з групи азобарвників. Так називають барвники, молекули яких містять азогрупу — два атоми азоту, з'єднані подвійним зв'язком. Саме вона дає яскравий колір. В оригінальній назві, Allura Red AC, «AC» — лише частина торгової назви.

Це темно-червоний порошок або гранули, які добре розчиняються у воді й дають колір від помаранчево-червоного до вишневого. Його часто поєднують з іншими барвниками, щоб отримати потрібний відтінок.

Застосування

У ЄС E129 входить до групи барвників зі спільною максимальною межею: у дозволених продуктах його можна поєднувати з іншими барвниками групи, але в сумі не більше за встановлений ліміт[1]. Типові продукти:

  • Солодкі напої, желе, цукерки, десерти й морозиво червоного чи рожевого кольору.
  • Консервовані червоні фрукти та ягоди — до 200 мг/кг.
  • Сніданкові сосиски з крупами й бургерне м'ясо з рослинними добавками, а також ланчон-міт — до 25 мг/кг.
  • Попередньо зварені ракоподібні — до 250 мг/кг.
  • Деякі ароматизовані вина й напої на їх основі — до 100 мг/л.
  • Позначки на свіжому м'ясі — ветеринарне клеймо.

Ці окремі межі перелічено в Регламенті (ЄС) № 1333/2008[1]. Барвник також використовують у ліках і косметиці.

Реклама

Користь для організму

Користі для здоров'я E129 не має: це барвник, який змінює лише колір продукту.

Шкода для організму

  • Поведінка дітей. Найвідоміше дослідження про E129 провели в Саутгемптоні (2007). Діти 3 років і 8–9 років пили соки з сумішшю синтетичних барвників і консерванту бензоату натрію або плацебо. Одна із сумішей містила алюра червоний. Після напоїв з барвниками в частини дітей трохи посилювалися ознаки гіперактивності, хоча ефект був невеликим і не однаковим для обох сумішей та вікових груп[2]. Оскільки діти отримували суміш, а не окремі барвники, неможливо сказати, який саме з них відповідає за ефект. Проте після цього в ЄС продукти з E129 та ще п'ятьма барвниками мають містити попередження: «може негативно впливати на активність і увагу дітей»[1].
  • Кишківник. У 2022 році дослідження на мишах показало, що тривале щоденне отримання E129 у дозі, яка трапляється в поширених продуктах, посилювало експериментальне запалення кишківника. Механізм пов'язують із підвищенням серотоніну в кишці та змінами мікробіоти. Коли ж миші отримували барвник з перервами, як це частіше буває в людей, ризик не зростав. Чи діє E129 так само на людей, невідомо[3]. Тож поки це сигнал для подальших досліджень, а не доведений ризик, наприклад, для людей з виразковим колітом.
  • ДНК. У дослідженні 2001 року на мишах великі одноразові дози E129 та інших червоних азобарвників пошкоджували ДНК клітин товстої кишки. Автори закликали до ширшої оцінки таких барвників[4]. Допустиму межу для E129 після цього не змінювали: EFSA і в 2009, і в 2015 році залишила її на рівні 7 мг на кілограм маси тіла[5].
  • Алергія й непереносимість. E129, як і інші азобарвники, іноді згадують серед можливих причин непереносимості чи кропив'янки, але надійних досліджень про те, як часто це трапляється, немає.

Що відбувається в організмі. Коли щури їли корм із барвником, близько 29% його виходило з калом незміненим, а в сечі незміненого барвника було менше 0,1%. Решту розщеплювали кишкові бактерії за азозв'язком. Очікувані продукти розпаду — похідна крезидину та 1-аміно-2-нафтол-6-сульфокислота, та сама, що утворюється з E110[6].

Класичні досліди на тваринах[6]:

  • Собаки-бігль два роки отримували корм із барвником до 5,19%. Зовнішній вигляд, поведінка, аналізи й будова органів лишалися нормальними, лише кал і сеча забарвлювалися.
  • Щури 92 тижні отримували корм із 0,37–5,19% барвника. За найвищої дози тварини росли повільніше, інших змін не знайшли.
  • Вагітні щури отримували до 200 мг/кг на день, а кролиці — до 700 мг/кг. Вад розвитку плодів і шкоди для вагітності не виявили.
  • Гостра токсичність дуже низька: для щурів смертельна разова доза перевищує 10 г на кілограм маси тіла.

Читайте:

Чи небезпечний E129?

У межах, дозволених у ЄС, барвник вважають безпечним. Але через можливий вплив на поведінку дітей продукти з ним мають попереджувальний напис, а дані на мишах щодо кишківника ще потребують перевірки. Якщо ви помічаєте, що яскраві солодощі чи напої впливають на поведінку дитини, їх розумно обмежити.

Регулювання

E129 дозволений у ЄС. У 2009 році Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) переоцінило барвник і залишило допустиме добове споживання (ДДС) на рівні 7 мг на кілограм маси тіла. ДДС — це кількість речовини, яку людина умовно може отримувати з їжею щодня впродовж життя без шкоди для здоров'я. Тоді ж EFSA вважала, що діти від 1 до 10 років за певних сценаріїв можуть перевищувати цю межу[7].

У 2015 році EFSA переглянула розрахунок, отримавши від виробників і лабораторій держав ЄС реальні дані про вміст барвника в продуктах. Нова оцінка показала, що споживання E129 не перевищує ДДС у жодній групі населення[5].

На етикетці барвник позначають назвою чи кодом E129, а в ЄС — ще й попередженням про можливий вплив на активність і увагу дітей[1].

Підсумок

E129 — синтетичний червоний азобарвник для напоїв, солодощів, десертів і деяких м'ясних та рибних продуктів. Користі він не має, але EFSA вважає його безпечним у межах 7 мг на кілограм маси тіла, і реальне споживання нижче. Через Саутгемптонське дослідження продукти з ним у ЄС мають попередження щодо поведінки дітей, а нові дані на мишах про кишківник поки не підтверджені для людей.

Джерела7
  1. EUR-Lex - 02008R1333-20260818 - EN. EUR-Lex.
  2. Дослідження. McCann D. та ін. Food additives and hyperactive behaviour in 3-year-old and 8/9-year-old children in the community: a randomised, double-blinded, placebo-controlled trial. Lancet, 2007.
  3. Дослідження. Kwon YH. та ін. Chronic exposure to synthetic food colorant Allura Red AC promotes susceptibility to experimental colitis via intestinal serotonin in mice. Nat Commun, 2022.
  4. Дослідження. Tsuda S. та ін. DNA damage induced by red food dyes orally administered to pregnant and male mice. Toxicol Sci, 2001.
  5. EFSA
  6. Огляд. 360. Allura red AC (WHO Food Additives Series 6). INCHEM (WHO/IPCS).
  7. EFSA