Опис
Блискучий синій FCF (харчова добавка E133) — синтетичний яскраво-синій барвник з групи триарилметанових барвників. У США його називають FD&C Blue No. 1, і там він постійно дозволений для їжі з 1969 року. Його вперше синтезували на початку XX століття, коли хіміки створювали барвники з кам'яновугільної смоли й аніліну.[1]
Найцікавіша властивість E133 — він майже не засвоюється. У дослідах на гризунах близько 95% проковтнутого барвника виходило з калом. Водночас частина може всмоктуватися через язик чи поголену шкіру — саме тому після синіх цукерок язик довго залишається синім.[1]
Блискучий синій давно вийшов за межі кухні. Гідрологи фарбують ним воду й ґрунт, щоб простежити, куди рухається волога, бо колір довго не зникає. Біологи забарвлюють ним клітини й бактерії, а в медицині він входить до складу деяких кровоспинних засобів.[1]
Блискучий синій — один із найстаріших дозволених синтетичних барвників: у 1938 році він увійшов до перших барвників, сертифікованих для їжі за новим американським законом про харчові продукти, ліки й косметику. Найсильніше він поглинає світло з довжиною хвилі близько 628 нм, тому має чистий синій колір, і добре розчиняється у воді та гліцерині.[1]
Що E133 робить у продукті:
- Дає яскраво-синій колір. Ним фарбують морозиво, солодку вату, безалкогольні напої й цукерки.[1]
- Створює зелений. У поєднанні з тартразином E102 він дає різні відтінки зеленого — наприклад, для консервованого горошку.[1][2]
- Позначає м'ясо. Ним ставлять ветеринарне клеймо на свіжому м'ясі.[2]
Застосування
У ЄС E133 входить до групи III барвників: у багатьох продуктах для всіх барвників цієї групи разом встановлено спільну межу.[2] Окремо регламент згадує його в таких продуктах:
- Консервовані зелені горошки й пюре з гороху. До 20 мг/кг.[2]
- Консерви з червоних ягід. До 200 мг/кг разом з іншими барвниками.[2]
- Ветеринарне клеймо на свіжому м'ясі. Скільки потрібно.[2]
У дитячому харчуванні барвники групи III не дозволені.[2] Поза їжею E133 трапляється в ополіскувачах для рота, шампунях і милі.[1] На етикетці пишуть «барвник E133» або «барвник блискучий синій FCF».[3]
Користь для організму
Користі для здоров'я E133 не має: це синтетичний барвник без поживної цінності, потрібний лише для кольору.
Кілька уточнень, які часто плутають:
- Синій язик — не ознака хвороби. Барвник частково всмоктується через язик і тимчасово забарвлює його. Це минає само.[1]
- Майже не засвоюється. Основна частина барвника проходить кишківником і виводиться.[1]
- Колір — не смак. Синій напій чи морозиво можуть мати будь-який смак, а синій колір не означає ягід.[2]
Читайте:
E133 працює лише на зовнішній вигляд продукту.
Чи корисний E133?
Ні. Це синтетичний барвник, який робить продукт синім і майже не засвоюється організмом.
Шкода для організму
Блискучий синій вважають одним із найменш проблемних синтетичних барвників: він погано всмоктується і загалом вважається нетоксичним.[1] Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) переоцінило його і знизило безпечну межу з 10 до 6 мг на 1 кг маси тіла.[4]
Що відомо про ризики:
- Діти й високе споживання. За грубими розрахунками найактивніші діти могли б перевищувати нову межу, але за уточненими даними про реальні рівні використання споживання нижче за неї.[4]
- Зондове харчування. У 2003 році Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) попередило про можливу токсичність барвника в сумішах для зондового харчування.[1]
- Чутливість. Як і інші синтетичні барвники, E133 може зрідка спричиняти реакції непереносимості, наприклад кропив’янку, але в контрольованих дослідженнях такі реакції підтверджуються рідко.[5]
Попередження FDA стосувалося медичних сумішей для зондового харчування, а для звичайного вживання з їжею барвник загалом вважається нетоксичним і безпечним.[1]
Що відомо про засвоєння детальніше? У дослідах на гризунах близько 95% барвника знаходили в калі, тобто через стінку кишківника проходить лише невелика частина. Водночас з'ясувалося, що він може всмоктуватися через язик і поголену шкіру, тож «синій язик» — це не лише фарба на поверхні.[1] EFSA при переоцінці розглядало дані про всмоктування, виведення, вплив на гени, розмноження, розвиток і рак, і встановило безпечну межу за найчутливішим показником — тривалим дослідом на щурах.[4]
Синтетичні барвники часто підозрюють у тому, що вони провокують напади астми. Для E133 це перевіряли ще в 1979 році: у клінічному дослідженні в 42 з 43 пацієнтів з астмою барвник не вплинув на функцію легень.[1]
Читайте:
Найголовніше: у дозволених кількостях E133 безпечний, а реальне споживання нижче за безпечну межу.[4]
Чи небезпечний E133?
Ні. Він майже не засвоюється, а реальне споживання нижче за безпечну межу. Обережність була потрібна лише в медичних сумішах для зондового харчування.
Регулювання
У ЄС E133 дозволений Регламентом (ЄС) № 1333/2008 у групі III барвників і окремо для ветеринарного клейма на м'ясі.[2]
Допустиме добове споживання (ДДС) — кількість, яку людина може отримувати з їжею щодня все життя без шкоди. Для E133 EFSA встановило ДДС 6 мг на 1 кг маси тіла: дозу без шкоди з тривалого досліду на щурах, 631 мг/кг, поділили на стократний запас. Раніше, з 1984 року, межа становила 10 мг/кг. Для дитини вагою 20 кг нова межа — 120 мг на день.[4]
Що це означає на практиці? У консервованому горошку E133 може бути до 20 мг/кг, тож порція 300 г дає не більше 6 мг барвника — лише 5% добової межі для дитини вагою 20 кг.[2][4] Більше барвника буває в яскраво-синіх цукерках, солодкій ваті й напоях, тому EFSA і звернуло увагу на дітей, які їдять їх найбільше.[1][4]
Блискучий синій — один із барвників, які можна використовувати у вигляді «лаку», тобто сполуки з алюмінієм. Така форма не розчиняється у воді й підходить для глазурей і драже, де фарба не повинна «текти».[2]
Підсумок
Блискучий синій FCF E133 — синтетичний синій барвник, яким фарбують морозиво, цукерки, напої, консервований горошок і навіть ветеринарне клеймо на м'ясі. Він майже не засвоюється, тому синій язик після цукерок — його єдиний помітний прояв. EFSA знизило безпечну межу до 6 мг/кг, і реальне споживання її не перевищує.
Джерела5
- Brilliant blue FCF. Wikipedia.
- Consolidated TEXT: 32008R1333 — EN — 18.08.2026. EUR-Lex.
- Regulation - 1169/2011 - EN - Food Information to Consumers Regulation. EUR-Lex.
- EFSA
- Rajan JP. та ін. Prevalence of sensitivity to food and drug additives in patients with chronic idiopathic urticaria. J Allergy Clin Immunol Pract, 2014.

