Людина може виразно чути голос, бачити постать або відчувати дотик, хоча зовнішнього джерела немає. Для неї це не гра уяви: переживання здається справжнім і часом викликає сильний страх.
Галюцинації не є окремим діагнозом і не завжди означають шизофренію. Вони трапляються при психічних і неврологічних розладах, гострих хворобах, порушенні зору чи слуху, дії ліків і речовин, а іноді — на межі сну. Причину визначають за обставинами, супутніми симптомами й тим, як швидко все почалося.
Що таке галюцинації
Галюцинація — це сприйняття без відповідного зовнішнього подразника. Мозок створює звук, образ, запах, смак або тілесне відчуття, яке людина переживає як реальне. Це відрізняється від ілюзії, коли справжній предмет є, але його помилково розпізнають: наприклад, пальто в темряві здається людиною.
Галюцинація також не тотожна маренню. Марення — це стійке переконання, яке не відповідає дійсності, тоді як галюцинація стосується відчуттів. Обидва явища можуть виникати під час психозу, але одне не обов’язково супроводжує інше.[1]
Якими бувають галюцинації
- Слухові. Людина чує голоси, музику, кроки, стукіт чи інші звуки. Голос може бути знайомим або незнайомим, доброзичливим, нейтральним чи загрозливим.
- Зорові. Це можуть бути спалахи, візерунки, предмети, тварини або люди, яких інші не бачать.
- Тактильні. Виникає відчуття дотику, руху під шкірою, повзання комах або зміни положення тіла без реальної причини.
- Нюхові. Людина відчуває запах диму, хімікатів, квітів чи інший аромат, джерела якого немає.
- Смакові. У роті з’являється незрозумілий, часто неприємний або металевий присмак без їжі чи напою.
Окремий симптом не встановлює причину. Наприклад, слухові галюцинації трапляються при психозі, але також при втраті слуху, сильному виснаженні та деяких неврологічних станах; зорові можуть супроводжувати делірій, деменцію, хворобу Паркінсона або значне погіршення зору.[2]
Чи завжди причина психіатрична
Ні. Шизофренія, біполярний розлад і тяжка депресія з психотичними симптомами можуть спричиняти галюцинації, проте це лише частина можливих причин. Сам факт голосів або образів не дозволяє поставити психіатричний діагноз.
При першому епізоді лікар насамперед з’ясовує, чи немає гострої фізичної причини, дії речовини або побічного ефекту ліків. Особливо насторожує раптова поява галюцинацій разом із дезорієнтацією, порушенням уваги та коливаннями свідомості: так може проявлятися делірій через інфекцію, високу температуру, зневоднення, операцію, порушення обміну речовин або тяжку хворобу.[2]
Читайте:
Фізичні та неврологічні причини
Галюцинації можуть виникати при епілепсії, мігрені, хворобі Паркінсона, деменції, після травми голови або інсульту. Іноді причиною стають пухлина чи інфекція мозку, ниркова або печінкова недостатність. Нюхова галюцинація може бути проявом нападу при скроневій епілепсії, але сама по собі цього діагнозу не підтверджує.
Коли зір значно погіршується, мозок іноді «домальовує» складні образи — людей, тварин або візерунки. Це називають синдромом Шарля Бонне. Людина зазвичай розуміє, що побачене нереальне, а інших ознак психозу немає. Подібний принцип може діяти й при втраті слуху, коли виникають голоси або музика.[3]
Читайте:
Сон, ліки, алкоголь і наркотичні речовини
Короткий образ або звук під час засинання називають гіпнагогічною галюцинацією, а під час пробудження — гіпнопомпічною. На межі сну такі епізоди можуть траплятися без психічного розладу. Ризик зростає при тривалій нестачі сну, а повторні епізоди разом із неконтрольованою денною сонливістю потребують оцінки на розлади сну.[2]
Галюцинації можуть спричиняти інтоксикація, психоактивні речовини або різка відміна алкоголю й деяких заспокійливих препаратів. Синдром відміни алкоголю з галюцинаціями, судомами, тремтінням чи сплутаністю свідомості може швидко стати небезпечним, тому його не лікують самостійно.
Причиною іноді бувають і призначені ліки. Це не означає, що препарат треба негайно скасувати: різка відміна теж може зашкодити. Запишіть назви всіх рецептурних і безрецептурних засобів, добавок та речовин, які людина приймала, і повідомте лікарю.[4]
Читайте:
Коли потрібна невідкладна допомога
Телефонуйте 103 або 112, якщо голоси наказують нашкодити собі чи іншому, людина має намір виконати наказ, дуже збуджена або агресивна, раптово стала сплутаною, говорить незрозуміло, втратила свідомість чи має судоми. Невідкладної оцінки також потребують галюцинації після травми голови, разом з ознаками інсульту, високою температурою, ригідністю шиї або швидким погіршенням стану.[4]
Не залишайте людину саму, якщо є ризик небезпечної поведінки. Приберіть зброю, гострі предмети, алкоголь і доступ до кермування, але не намагайтеся силоміць утримувати її без безпосередньої потреби. Говоріть коротко й спокійно, не висміюйте переживання та не сперечайтеся про те, «реальне» воно чи ні. Краще сказати: «Я цього не чую, але бачу, що тобі страшно. Я залишуся поруч і допоможу знайти лікаря».[2]
Як лікар шукає причину
Під час розмови уточнюють, що саме людина чує або бачить, коли це почалося, як довго триває, чи зберігається розуміння нереальності переживання і чи є накази нашкодити. Важливі температура, сон, настрій, пам’ять, травма голови, інші хвороби, усі ліки, алкоголь і наркотичні речовини.
Єдиного «аналізу на галюцинації» немає. Залежно від картини лікар перевіряє неврологічний і психічний стан, життєві показники, зір і слух. Можуть знадобитися аналізи крові та сечі, токсикологічний тест, електроенцефалографія, КТ або МРТ голови; люмбальну пункцію роблять лише за відповідними показаннями. Обстеження добирають за підозрюваною причиною, а не призначають усім однаково.[4]
Як лікують галюцинації
Лікують не сам образ чи голос окремо, а його причину. При інфекції, порушенні обміну, нападі, побічній дії препарату або синдромі відміни план буде зовсім іншим, ніж при психотичному розладі. Тому чужі таблетки, алкоголь, трави чи добавки можуть не допомогти й ускладнити діагностику.
При психозі лікар може призначити антипсихотичний препарат; вибір залежить від діагнозу, віку, інших хвороб і ризику побічних ефектів. Психотерапія, навчання способам упоратися з голосами, підтримка родини та відновлення повсякденних навичок доповнюють лікування. Після першого психотичного епізоду раннє комплексне втручання пов’язане з кращим відновленням. Препарати не скасовують раптово без лікаря.[1]
Поліпшення сну, відмова від наркотичних речовин і зменшення вживання алкоголю можуть бути частиною плану, якщо ці чинники підтримують симптоми. Але вони не замінюють огляду при першій, повторній або незрозумілій галюцинації.
Поширені запитання
Чи означають голоси шизофренію?
Ні. Голоси є одним із можливих психотичних симптомів, але виникають також при розладах настрою, травматичних переживаннях, втраті слуху, хворобах мозку, дії речовин і на межі сну. Діагноз ставлять за повною картиною, а не за одним симптомом.
Чи бувають галюцинації у здорових людей?
Короткі образи або звуки під час засинання й пробудження можуть траплятися без хвороби. Деякі люди ненадовго чують голос або бачать померлу близьку людину під час гострого горя. Проте новий, частий, тривалий або лячний досвід варто обговорити з лікарем, особливо якщо він заважає спати, працювати чи залишатися в безпеці.
Чи небезпечні люди з галюцинаціями?
Галюцинації самі по собі не роблять людину небезпечною. Більшість людей із шизофренією не є насильницькими й частіше самі зазнають шкоди. Ризик оцінюють окремо: він вищий, коли є накази нашкодити, сильне збудження, втрата контролю, намір діяти або одночасне вживання алкоголю чи наркотичних речовин.[1]
Підсумок
Галюцинація — це реалістичне відчуття без зовнішнього джерела, а не окрема хвороба. Причиною може бути психічний або неврологічний розлад, делірій, погіршення зору чи слуху, ліки, речовини, тяжка фізична хвороба або стан на межі сну. Новий симптом потребує медичної оцінки. Якщо голоси наказують завдати шкоди, людина раптово сплутана, дуже збуджена, має судоми чи ознаки інсульту, потрібна невідкладна допомога.
Джерела4
- Schizophrenia. NIH.
- Hallucinations and hearing voices. NHS.
- Огляд. Charles Bonnet Syndrome - StatPearls. NCBI Bookshelf.
- Hallucinations: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
