Щодня у світі люди віком 15–49 років отримують понад мільйон статевих інфекцій, які можна вилікувати. Лише за 2020 рік зафіксували близько 129 мільйонів нових випадків хламідіозу, 82 мільйони гонореї, 7,1 мільйона сифілісу і 156 мільйонів трихомоніазу[1].

Найпідступніше те, що більшість таких інфекцій минає без жодних симптомів[1]. Чоловік може почуватися цілком здоровим, не здогадуватися про хворобу і передавати її партнерам. А коли ознаки все ж з'являються, їх легко сплутати з подразненням після гоління, застудою чи «просто протягом».

Коли чекати перших симптомів

Кожна інфекція має свій інкубаційний період, тобто час від зараження до перших ознак. Тому відсутність симптомів через кілька днів після ризикованого контакту ще нічого не гарантує.

ІнфекціяКоли зазвичай з’являються симптомиЧи часто їх немає
ХламідіозЧерез кілька тижнів[2]Часто[2]
ГонореяБлизько 2 тижнів, інколи через місяці[3]Часто[4]
ТрихомоніазЧерез 5–28 днів[5]Приблизно у 70% людей[5]
СифілісЧерез 10–90 днів, у середньому 21 день[6]Виразка безболісна і часто непомітна[7]
Генітальний герпесВід 2 днів до 3 тижнів[8]У більшості симптомів немає або вони слабкі[9]
ВІЛЧерез 2–4 тижні, схоже на грип[10]Приблизно третина не помічає нічого[11]
Гепатит BБлизько 90 днів[12]У багатьох[12]
ВПЛЧасто ніколи[13]У більшості минає сам за 2 роки[13]

З таблиці видно головне: для більшості інфекцій «немає симптомів» не означає «немає хвороби». Єдиний спосіб знати напевно — тест.

Виділення, печіння і біль у яєчках

Хламідіоз, гонорея й трихомоніаз дають схожу картину, бо вражають сечівник. У чоловіків із хламідіозом можуть бути виділення зі статевого члена і печіння під час сечовипускання, рідше біль і набряк яєчок[2]. При гонореї виділення бувають білими, жовтими чи зеленими, сечовипускання болісне, іноді болять яєчка[4][3]. Трихомоніаз проявляється свербежем або подразненням усередині статевого члена, печінням після сечовипускання чи сім'явиверження та виділеннями[5]. Усе це ознаки уретриту, запалення сечівника, а болісне сечовипускання лікарі називають дизурією.

Без лікування хламідіоз і гонорея можуть спричинити болюче запалення придатка яєчка, яке зрідка призводить до безпліддя[2][4]. Тому навіть легкий дискомфорт, який «сам пройшов», варто перевірити.

Коротко: печіння під час сечовипускання та виділення з пеніса найчастіше означають інфекцію сечівника. Навіть якщо симптоми минули, без лікування інфекція нікуди не дівається.

Реклама

Інфекції прямої кишки й горла

Хламідії та гонококи можуть оселитися й поза статевими органами. Після анального сексу інфекція прямої кишки може викликати біль в анальній ділянці, свербіж, виділення, кровотечу й болісну дефекацію, а може не давати жодних симптомів[2][4]. Після орального сексу гонорея здатна вразити горло і проявитися болем у горлі[3]. Це важливо, бо стандартний аналіз сечі таку інфекцію не виявить: лікарю треба сказати, які види контактів були.

Виразки, пухирці й висип

Перша ознака сифілісу — шанкр, кругла, щільна і безболісна виразка на місці проникнення бактерії, найчастіше на статевому члені, біля ануса чи в роті. Вона гоїться сама за 3–6 тижнів, і саме тому багато хто вирішує, що все минуло[6][7]. Насправді хвороба переходить у вторинну стадію: з'являється висип, що не свербить, часто на долонях і підошвах, а також гарячка, збільшені лімфовузли, біль у горлі, вогнищеве випадіння волосся, головний біль, утрата ваги, біль у м'язах і втома. Далі настає прихована стадія без симптомів, а через 10–30 років без лікування можливі ураження серця, мозку, очей і слуху[6][7].

Читайте:

Сифіліс: симптоми, стадії, ускладнення та лікування
Сифіліс: симптоми, стадії, ускладнення та лікування
Сифіліс — це бактеріальна інфекція, яка передається під час сексу (ІПСШ) і може залишатися непоміченою рокам...

Генітальний герпес спершу часто дає поколювання чи свербіж, а потім на почервонілій шкірі з'являються дрібні пухирці, які лопаються й перетворюються на болючі виразки. У чоловіків вони бувають на статевих органах, біля ануса, на сідницях і стегнах. Слабкий спалах легко сплутати з прищами чи врослими волосинками. Під час першого спалаху можуть бути головний біль, гарячка, втома й збільшені пахові лімфовузли[8]. Вірус простого герпесу 1 типу, який зазвичай викликає «застуду» на губах, через оральний секс може перейти на статеві органи. Вилікувати герпес не можна, але ліки скорочують спалахи й зменшують ризик передати вірус партнеру[9].

Коротко: безболісна виразка, яка зникла сама, не привід розслаблятися: так часто виглядає початок сифілісу.

Реклама

Бородавки і ВПЛ

Вірус папіломи людини — найпоширеніша статева інфекція. У 9 із 10 випадків він зникає сам протягом двох років без жодних наслідків. Інші типи вірусу спричиняють генітальні бородавки, а треті — рак статевого члена, анального каналу чи ротоглотки. Типи, що викликають бородавки, рак не спричиняють. Тесту на ВПЛ для перевірки чоловіків немає, тож головний захист — вакцинація: її рекомендують до 26 років, а пізніше обговорюють із лікарем[13].

Читайте:

Вірус папіломи людини: все, що варто знати
Вірус папіломи людини: все, що варто знати
Вірус папіломи людини поширюється непомітно і часто не викликає жодних симптомів. Але іноді наслідки виявля...

ВІЛ і гепатит B

Ці інфекції не обмежуються статевими органами, тож і перші ознаки в них «загальні». Через 2–4 тижні після зараження ВІЛ приблизно в двох третин людей з'являються симптоми, схожі на грип: гарячка, озноб, висип, нічна пітливість, біль у м'язах і горлі, втома, збільшені лімфовузли, виразки в роті[11]. Їх легко прийняти за застуду, але саме в цей час вірусу в крові найбільше і він найлегше передається[10]. В Україні тестування й лікування ВІЛ безоплатні[14].

Гепатит B передається з кров'ю, спермою та іншими рідинами тіла навіть у мікроскопічних кількостях. У багатьох симптомів немає взагалі, а якщо вони є, то з'являються приблизно через 90 днів: темна сеча чи світлий кал, втома, гарячка, біль у суглобах, утрата апетиту, нудота, жовтяниця. Гостра інфекція може минути, а може перейти в хронічну, що загрожує цирозом і раком печінки. Найкращий захист — вакцина[12].

Не відкладайте візит до лікаря

  • Виділення, печіння, виразки, пухирці, бородавки чи висип на статевих органах або біля ануса[1].
  • Партнер повідомив про статеву інфекцію, навіть якщо у вас симптомів немає.
  • Був можливий контакт із ВІЛ менше ніж 72 години тому. Постконтактну профілактику треба почати якнайшвидше[15].

Як перевіритися і що далі

Чотири найпоширеніші інфекції (хламідіоз, гонорею, сифіліс і трихомоніаз) лікують антибіотиками чи протимікробними засобами[1]. Проблема в тому, що гонококи дедалі частіше стають стійкими до антибіотиків, тому самолікування тут особливо небезпечне[1][4]. Сифіліс лікують ін'єкціями бензатин-пеніциліну[7]. Але ліки зупиняють хворобу, а вже завдане ушкодження не відновлюють, тож що раніше почати, то краще.

Поки лікування не завершене і повторний аналіз не підтвердив одужання, від сексу утримуються[3]. Повторно перевіритися на хламідіоз, гонорею й трихомоніаз радять приблизно через три місяці після лікування, бо повторне зараження трапляється часто, навіть якщо партнер теж лікувався[2][4][5]. Герпес, ВІЛ і хронічний гепатит B поки не виліковуються, але сучасні ліки дають змогу тримати їх під контролем[9][12][14].

Читайте:

Що варто знати про статеві інфекції (ІПСШ)
Що варто знати про статеві інфекції (ІПСШ)
Статеві інфекції часто не дають жодних сигналів, але це не означає, що їх немає. Усе, що передається через секс...

Як захиститися

Презерватив, який використовують правильно і щоразу, — один із найефективніших способів захисту від статевих інфекцій, зокрема ВІЛ[1]. Утім, від герпесу й ВПЛ він захищає не повністю, бо ці віруси можуть бути на шкірі, яку презерватив не закриває[9][13]. Від гепатиту B і ВПЛ є вакцини, і це великий крок уперед у профілактиці[1].

Підсумок

Статеві інфекції в чоловіків часто не дають жодних симптомів, а коли дають, це виділення й печіння під час сечовипускання, біль у яєчках, виразки, пухирці, бородавки чи висип, зокрема на долонях і підошвах. Ознаки з'являються від кількох днів до кількох місяців після зараження, тож відсутність симптомів не гарантує здоров'я. Більшість бактеріальних інфекцій виліковні, а вірусні можна контролювати. Перевіряйтеся після ризикованих контактів, не займайтеся самолікуванням і користуйтеся презервативом і вакцинами.

Джерела15
  1. Sexually transmitted infections (STIs). World Health Organization.
  2. About Chlamydia. CDC.
  3. Gonorrhoea. NHS.
  4. About Gonorrhea. CDC.
  5. About Trichomoniasis. CDC.
  6. About Syphilis. CDC.
  7. Syphilis. World Health Organization.
  8. Genital herpes: Signs and symptoms. American Academy of Dermatology.
  9. About Genital Herpes. CDC.
  10. About HIV. CDC.
  11. Symptoms of HIV. HIV.gov.
  12. Hepatitis B Basics. CDC.
  13. About Genital HPV Infection. CDC.
  14. ВІЛ: де криється небезпека і як себе захистити | Центр громадського здоров’я.
  15. Preventing HIV with PEP. CDC.