Що таке фімоз і як його лікують

Тісна крайня плоть у трирічного хлопчика зазвичай не є хворобою: у більшості хлопчиків вона не відходить від голівки приблизно до 5 років, а в деяких лише в 10 років і пізніше^[1]. Зовсім інша історія, коли крайня плоть стає тісною в дорослого чоловіка, який раніше не мав із нею проблем. У дослідженні 28 чоловіків із набутим фімозом і тріщинами на крайній плоті цукровий діабет, про який вони не знали, виявили в усіх^[2].

Крайня плоть є ніжною складкою шкіри, яка вкриває й захищає голівку статевого члена. Зазвичай вона рухається вільно, але іноді стає занадто щільною. У дитинстві це нормальний етап розвитку, а в дорослому віці може спричиняти біль, набряк і труднощі з гігієною. Лікування залежить від причини: часто досить мазі, а в окремих випадках потрібна операція. Фімоз не завжди є хворобою, однак біль, запалення чи проблеми із сечовипусканням ігнорувати не слід.

Що таке фімоз

Фімоз є станом, коли крайню плоть не вдається відтягнути назад, і голівка статевого члена залишається закритою^[3]. У побуті кажуть просто «тісна крайня плоть» або «голівка не відкривається». У нормі шкіра рухається вільно, а при звуженні отвір крайньої плоті надто вузький. Зовні це може виглядати як туге кільце на кінчику статевого члена. Такий стан буває безболісним або спричиняє дискомфорт.

Лікарі розрізняють два типи цього стану^[3]:

• Фізіологічний фімоз: природний у дітей, минає самостійно в міру росту, коли крайня плоть поступово відокремлюється від голівки й стає еластичнішою.
• Патологічний фімоз: виникає внаслідок запалення, інфекції або рубцювання тканин; потребує лікування.

Майже всі новонароджені хлопчики мають фізіологічне звуження крайньої плоті^[3]. У немовляти внутрішній листок крайньої плоті злипається з голівкою, і шкіра щільно її прикриває. Відокремлення відбувається поступово, у кожної дитини у свій час: інколи за кілька тижнів, частіше за місяці чи роки^[4]. З віком крайня плоть стає еластичнішою, і хлопчик може безболісно відтягувати її сам.

До підліткового віку фізіологічний фімоз зазвичай зникає, і лише близько 1% хлопців мають його в 16 років і пізніше^[3]. Справжній патологічний фімоз у хлопчиків трапляється рідше ніж в 1%^[3]. Коли ж крайня плоть рубцюється, біліє чи тріскається, а спроби її відтягнути спричиняють біль, стан уже вважають патологічним, і він потребує огляду лікаря.

Симптоми фімозу

Головна ознака фімозу полягає в тому, що крайню плоть не вдається відтягнути з голівки. Залежно від ступеня звуження можуть з'являтися й інші прояви, пов'язані з подразненням, інфекцією або накопиченням виділень під шкірою^[3].

Найчастіше спостерігаються такі симптоми:

• Зміна кольору шкіри: почервоніння, синюшність або потемніння через подразнення чи запалення.
• Набряк і ущільнення
• Біль чи печіння
• Біль під час сечовипускання і слабкий струмінь сечі^[1].
• Домішки крові в сечі
• Накопичення смегми, а також густі виділення чи неприємний запах з-під крайньої плоті^[1].
• Біль під час ерекції або статевого акту.

У маленьких хлопчиків під час сечовипускання крайня плоть може роздуватися «кулькою». Саме по собі це зазвичай нешкідливо, якщо немає болю, набряку чи частих інфекцій^[1]. У деяких випадках звуження настільки сильне, що отвір крайньої плоті виглядає як тугий гумовий обідок і зовсім не дає оголити голівку. Такі зміни є підставою звернутися до лікаря, бо можуть призводити до інфекцій і запалень.

Причини фімозу

Патологічний фімоз виникає, коли тканини крайньої плоті втрачають еластичність через інфекції, запалення або травми. На місці пошкоджень формується рубцева тканина, яка заважає шкірі рухатися. Найчастіше до цього призводять інфекції та рубцювання^[3].

До найпоширеніших причин належать^[3]:

• Запальні процеси: інфекції, зокрема ті, що передаються статевим шляхом, спричиняють рубцювання тканин.
• Шкірні захворювання: екзема, псоріаз, червоний плоский лишай і ліхен склероз (склероатрофічний лишай) можуть спричиняти потовщення та втрату еластичності шкіри.
• Рубцювання або зрощення після травм: пошкодження тканин призводять до утворення спайок між крайньою плоттю і голівкою.
• Недостатня гігієна: накопичення смегми та мікроорганізмів сприяє повторним запаленням, після яких крайня плоть може рубцюватися.
• Цукровий діабет: глюкоза в сечі живить грибки, тому запалення під крайньою плоттю повторюються частіше^[5], а тріщини на тісній крайній плоті в дорослого можуть бути першою ознакою діабету^[2].

У дорослих головною причиною набутого фімозу є ліхен склероз крайньої плоті: за оцінкою довідника StatPearls, на нього припадає близько 85% таких випадків^[6]. Шкіра при цьому біліє, тоншає і стягується кільцем. Тому новий фімоз у дорослого чоловіка завжди є приводом для огляду в дерматовенеролога чи уролога.

Можливі ускладнення

Звуження крайньої плоті заважає очищати ділянку під нею, тому там накопичуються бактерії та відмерлі клітини.

Найчастіші ускладнення^[3]:

• Постит, баланіт і баланопостит: запалення крайньої плоті, голівки або обох частин одночасно, що супроводжується болем, свербежем і виділеннями.
• Інфекції сечових шляхів: бактерії зі скупчених під крайньою плоттю виділень потрапляють у сечівник. У систематичному огляді повторні інфекції сечових шляхів мали 16% немовлят із фімозом без лікування і жодне з 27 немовлят, яким наносили стероїдну мазь^[7].
• Мікророзриви та зрощення тканин: утворюються через спроби відтягнути шкіру силою.
• Парафімоз: стан, коли відтягнута крайня плоть застряє за голівкою й не повертається назад, спричиняючи сильний біль і набряк. Це невідкладна ситуація, що потребує термінової допомоги^[1].
• Підвищений ризик раку статевого члена: сам рак трапляється рідко, але фімоз належить до чинників ризику поряд із курінням і поганою гігієною, а головними чинниками вважають ліхен склероз і стійку інфекцію онкогенними типами вірусу папіломи людини^[8]. У метааналізі обрізання в дитинстві знижувало ризик інвазивного раку статевого члена приблизно втричі, і цей захисний ефект, імовірно, частково пов'язаний саме з усуненням фімозу^[9].

Парафімоз особливо небезпечний: стиснене кільце порушує кровообіг, і тканини голівки можуть почати відмирати^[1].

Діагностика фімозу

Лікар визначає фімоз під час звичайного огляду: оцінює, наскільки рухлива крайня плоть і чи є ознаки запалення^[3]. Додаткові обстеження потрібні, щоб з'ясувати, чи не пов'язане звуження з інфекцією, діабетом або хворобою шкіри.

Найчастіше призначають такі аналізи:

• Аналіз сечі: допомагає виявити запальні зміни або інфекцію сечових шляхів^[3].
• Бактеріологічне дослідження виділень: проводять, щоб визначити збудника, якщо з сечівника виділяється гній або слиз^[3].
• Глюкоза в крові: дорослим із набутим фімозом, тріщинами крайньої плоті чи повторними запаленнями варто перевірити рівень цукру^[2].

Здебільшого цього достатньо для діагнозу. Ці дослідження безболісні й не потребують спеціальної підготовки. Якщо шкіра крайньої плоті біла, рубцева і діагноз неясний, лікар може взяти невеликий шматочок тканини на аналіз (біопсію), щоб підтвердити ліхен склероз і виключити передракові зміни^[6]. Після уточнення причини лікування підбирають з огляду на вік пацієнта і стан крайньої плоті.

Лікування фімозу

Метод лікування залежить від віку, ступеня звуження та причини. Фізіологічний фімоз у дітей зазвичай не потребує втручання, бо крайня плоть із віком стає вільнішою^[1]. Лікування потрібне, якщо є біль, інфекція або утруднене сечовипускання.

Консервативна терапія

Перший крок при патологічному фімозі становлять мазі або креми з кортикостероїдами, які наносять безпосередньо на звужену ділянку крайньої плоті^[3]. У кокранівському огляді 14 досліджень за участю 1459 хлопчиків після 4–8 тижнів такої терапії звуження повністю минало приблизно в 69 зі 100 хлопчиків, а без лікування лише в 25 зі 100^[10]. Приблизно через два тижні від початку лікування можна обережно розтягувати шкіру, відтягуючи крайню плоть лише настільки, наскільки це не болить^[3]. Якщо є запалення або інфекція, лікар призначає антибіотики^[1]. Побічні реакції на стероїдні мазі в дослідженнях траплялися рідко^[10]. Якщо причиною є ліхен склероз, потрібні дуже сильні стероїдні мазі разом із пом'якшувальними засобами (емолентами), і лікування часто триває довго^[11].

Коротко: у більшості випадків фімозу спочатку пробують стероїдну мазь, і операцію обговорюють лише тоді, коли мазь не допомогла або причиною є ліхен склероз.

Хірургічне лікування

Якщо мазі не допомагають, лікар може запропонувати обрізання (циркумцизію), тобто видалення крайньої плоті, після якого голівка залишається відкритою постійно. Дітям інколи роблять щадніше втручання: кілька невеликих розрізів на кінчику крайньої плоті, щоб вона легше відтягувалася^[1]. Обрізання є радикальним, але надійним методом: без крайньої плоті фімоз не може повторитися^[3].

Обрізання розглядають у таких випадках^[3]:

• Ліхен склероз: коли ураження шкіри спричиняє стійке звуження. Якщо мазі не допомагають, повне обрізання може вилікувати цю хворобу в чоловіків^[11].
• Виражене звуження: крайня плоть зовсім не відтягується.
• Відсутність ефекту від мазей: після курсу лікування звуження зберігається.
• Біль під час ерекції або статевого акту: крайня плоть натягується і травмує тканини.

Відновлення після операції зазвичай триває 7–10 днів. Можливі ускладнення: кровотеча, інфекція, біль, а також надто коротко або недостатньо видалена крайня плоть^[3]. У більшості пацієнтів результат стабільний.

Профілактика і догляд

Фізіологічний фімоз неможливо попередити, бо це природний стан у дітей^[3]. Проте правильна гігієна допомагає уникнути запалень, через які крайня плоть рубцюється. Крайню плоть малюка, яка ще не відходить, не відтягують. До відокремлення статевий член дитини просто обмивають теплою водою, а в підлітковому віці хлопця вчать промивати під крайньою плоттю під час душу^[4].

Для профілактики фімозу корисно дотримуватися таких правил:

• Акуратне очищення: хлопцям, у яких крайня плоть уже відходить, і дорослим щодня обережно відтягувати її настільки, наскільки це не боляче, промивати голівку теплою водою і повертати крайню плоть на місце^[1]. Мило, гель для душу, тальк і дезодоранти подразнюють шкіру, тому їх краще уникати; замість мила підійде емолент^[5].
• Ретельне висушування: після купання або душу шкіру м'яко промокнути, щоб під крайньою плоттю не залишалася волога^[5].
• Чиста білизна: міняти щодня; зручна білизна, яка не натирає й пропускає повітря, менше утримує вологу.
• Захист під час статевого контакту: презерватив знижує ризик статевих інфекцій, а мастило зменшує тертя і травмування тісної крайньої плоті.

Міф: крайню плоть хлопчика треба регулярно відтягувати, щоб «розробити» її і не допустити фімозу. Насправді: відтягування силою спричиняє біль, кровотечу й надриви шкіри^[4], а крайня плоть із віком відходить сама^[1]. Дбайлива щоденна гігієна теплою водою зменшує також ризик неприємного запаху статевого члена.

Якщо фімоз спричинили рубцеві зміни, обрізання усуває проблему назавжди. Для решти чоловіків найкращий захист від ускладнень дає щоденний м'який догляд і увага до змін шкіри.

Читайте:

Ознаки статевих інфекцій у чоловіків

Виділення, печіння під час сечовипускання, виразки чи висип на долонях: як статеві інфекції проявляються в чо...

Фімоз і парафімоз

Фімоз і парафімоз є різними станами крайньої плоті, хоча обидва стосуються її рухливості. Фімоз означає звуження, через яке шкіра не відтягується, а парафімоз виникає, коли відтягнута плоть застряє за голівкою й не може повернутися назад. У цьому разі голівка стискається, швидко з'являються набряк і біль^[1].

Парафімоз є невідкладним станом. Якщо крайня плоть застрягла, треба викликати швидку або їхати у відділення невідкладної допомоги, але не сідати самому за кермо^[1]. Фімоз, навпаки, не є ургентним і лікується поступово, маззю або хірургічно. Тісну крайню плоть після миття чи сексу завжди повертають на голівку, щоб вона не застрягла^[3].