Що робити, якщо неприємний запах статевого члена

У жінок молочниця зазвичай не має запаху, а в чоловіків грибкова інфекція статевого члена якраз часто пахне неприємно^[1]. Повторна молочниця в чоловіка є приводом перевірити рівень цукру в крові: при цукровому діабеті глюкоза потрапляє в сечу і живить грибки^[2]. Втім, найчастіше за різким запахом, схожим на запах кислого молока, стоїть звичайна смегма під крайньою плоттю^[3].

Запах інтимної зони складається з природних виділень, поту, стану шкіри та звичок догляду. Його посилює і недостатнє миття, і надто агресивне: мило та гелі для душу подразнюють шкіру голівки^[2]. Тісна білизна, що не пропускає повітря, утримує тепло й вологу, у яких легше розмножуються бактерії та грибки. Коли причина в догляді, її зазвичай вдається усунути простими кроками. Якщо ж запах поєднується з виділеннями, болем, почервонінням чи змінами сечі, треба шукати запалення або інфекцію.

Чому може з'являтися неприємний запах

Смегма

Смегма є густим білуватим виділенням зі шкірного сала, відмерлих клітин шкіри, поту та інших рідин. Вона зволожує голівку статевого члена і зменшує тертя^[3]. Найчастіше смегма накопичується в чоловіків без обрізання: вона збирається під крайньою плоттю та в складках шкіри, якщо їх не промивати регулярно. Буває вона й у жінок, у складках навколо клітора та статевих губ, а до статевого дозрівання її майже немає^[3]. Сама смегма нешкідлива і не є ні інфекцією, ні грибком, проте в ній добре розмножуються бактерії: у дослідженні смегми хлопчиків найчастіше знаходили кишкову паличку та ентерококи, причому більшість цих бактерій були стійкими до кількох антибіотиків^[4].

Накопичення смегми може проявлятися кількома ознаками^[3]:

• Почервоніння або зміна кольору шкіри: голівка й крайня плоть можуть ставати червоними, рожевими, фіолетовими чи сіруватими.
• Біль або обмеження руху крайньої плоті під час ерекції чи при спробі її відсунути.
• Підвищення ризику бактеріальної інфекції: залишки смегми подразнюють шкіру і стають живильним середовищем для мікробів.

Якщо смегма накопичується тривалий час, запах стає інтенсивнішим, бо густий шар утримує вологу та продукти розпаду клітин. Коли крайня плоть не відсувається (цей стан називають фімозом), промити під нею складно, і смегма збирається ще швидше^[3].

Баланіт

Баланіт, тобто запалення голівки статевого члена, протягом життя має приблизно 3–11% чоловіків^[5]. Голівка червоніє, набрякає, свербить і болить, а з-під крайньої плоті можуть з'являтися густі виділення з неприємним запахом^[2]. Якщо запалена ще й крайня плоть, стан називають баланопоститом. Баланіт не належить до статевих інфекцій, хоча їхні збудники можуть його спричиняти^[5].

Фактори, здатні спричинити баланіт^[5][2]:

• Недостатнє очищення: залишки виділень і смегми подразнюють шкіру.
• Надмірне миття: мило й гелі для душу пересушують і пошкоджують поверхневий шар шкіри.
• Інфекції: найчастіше грибок кандида, а також бактерії, зокрема збудники гонореї та хламідіозу.
• Шкірні хвороби, наприклад екзема
• Алергія на ліки, мило або презервативи: так розвивається контактний дерматит.
• Діабет і ліки від нього: окрім самого діабету, ризик підвищують препарати з групи гліфлозинів (інгібітори SGLT2). За метааналізом 98 рандомізованих досліджень, грибкові інфекції статевих органів на них трапляються приблизно в 3,7 раза частіше, ніж на плацебо^[6].

Коли запах поєднується з почервонінням, набряком чи болем голівки, найімовірніша причина саме в її запаленні. Корисно згадати все, що нещодавно контактувало з цією ділянкою: новий гель, мастило, презервативи, ліки.

Інфекції, що передаються статевим шляхом

Деякі інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), які в побуті досі називають «венеричними хворобами», змінюють запах через виділення та запалення тканин. Найчастіше це хламідіоз і гонорея: виділення змінюють колір і консистенцію, а сечовипускання стає болючим (лікарі називають це дизурією). Запах тут ніколи не буває єдиною ознакою, він з'являється разом з іншими проявами запалення. Водночас більшість людей із хламідіозом не мають жодних симптомів^[7], тож після незахищеного сексу з новим партнером обстеження потрібне навіть без скарг.

При хламідіозі запах може супроводжувати виділення та подразнення сечівника (уретри). Ознаки не завжди виражені, але саме поєднання симптомів підказує напрямок. Основні прояви^[7]:

• Білі, каламутні або водянисті виділення з голівки статевого члена
• Печіння під час сечовипускання
• Біль і набряк яєчок.

Запах при хламідіозі зазвичай не головний симптом, але тримається, поки є виділення. Лікують хламідіоз антибіотиками, одноразово або курсом 7–14 днів^[7].

Гонорея (застаріла розмовна назва «трипер») дає рясніші виділення й гостріше подразнення, що впливають і на запах. Запалення швидко захоплює тканини навколо сечівника та крайню плоть. Основні симптоми^[8]:

• Білі, жовті або зелені виділення: густі та помітні одразу
• Біль або печіння при сечовипусканні
• Запалення (набряк) крайньої плоті
• Біль або чутливість яєчок, хоча це буває рідко.

Приблизно в 1 з 10 інфікованих чоловіків гонорея не дає помітних симптомів. Зазвичай її лікують одним уколом антибіотика^[8]. Усі статеві контакти, зокрема оральні, відкладають, доки лікування не завершать обидва партнери і контрольний тест не підтвердить одужання^[9].

Читайте:

Ознаки статевих інфекцій у чоловіків

Виділення, печіння під час сечовипускання, виразки чи висип на долонях: як статеві інфекції проявляються в чо...

Негонококовий уретрит

Негонококовий уретрит (його ще називають неспецифічним) означає запалення сечівника, коли гонорею не виявлено^[10]. Серед чоловіків це найпоширеніше захворювання, що передається статевим шляхом^[11]. Найчастіше його спричиняють хламідії, дедалі частіше знаходять мікоплазму геніталіум (Mycoplasma genitalium), рідше збудника трихомоніазу^[12]. Запалення може виникнути й через подразнення чи травму сечівника, наприклад катетером, а інколи причину так і не знаходять. Симптоми з'являються через кілька днів або тижнів після сексу, і запах буває супутнім наслідком подразнення^[10].

Цей стан має характерні прояви^[10]:

• Каламутні або білі виділення: результат запалення стінок сечівника.
• Часті позиви до сечовипускання: їх особливо часто дає трихомонадна інфекція^[13].
• Печіння або біль під час сечовипускання
• Подразнення або болючість голівки статевого члена

Препаратом першої лінії при негонококовому уретриті за настановами Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC) 2021 року є доксициклін по 100 мг двічі на день протягом 7 днів^[12]. Повністю симптоми минають за тиждень-два, а лікування можуть потребувати й поточні партнери^[10].

Грибкова інфекція (кандидоз)

Грибкова інфекція виникає, коли на голівці та під крайньою плоттю надмірно розмножується грибок роду кандида (Candida). У побуті її називають «молочницею», так само як вагінальний кандидоз у жінок. Кандида зазвичай безпечно живе на шкірі, а розростатися починає після курсу антибіотиків, при погано контрольованому діабеті, ослабленому імунітеті чи пошкодженні шкіри^[1]. Волога та тепло посилюють ці зміни, тому дискомфорт може наростати поступово. Статевою інфекцією молочниця не вважається, хоча секс інколи її провокує або, рідше, передає^[1].

Прояви грибкової інфекції впізнати нескладно^[1]:

• Печіння або свербіж: реакція шкіри на надмірну кількість грибка.
• Подразнення поверхні: почервоніння голівки та під крайньою плоттю.
• Біла речовина з консистенцією сиру: типовий наліт при активному рості грибка.
• Надмірна вологість: умови, що утримують грибок і підтримують його розвиток.
• Труднощі з відсуванням крайньої плоті через набряк і подразнення.

Без лікування запалення може затягнутися й захопити більшу ділянку шкіри. Протигрибкові засоби зазвичай прибирають симптоми за 7–14 днів, а партнерові лікування потрібне, лише якщо в нього теж є симптоми. Протигрибковий крем може пошкоджувати презервативи, тому на час лікування вони захищають гірше^[1].

Інфекція сечових шляхів

Інфекція сечових шляхів виникає, коли в сечову систему потрапляють бактерії, найчастіше кишкові^[14]. Запалення змінює вигляд і запах сечі, і людина може сприймати це як запах статевого члена. Сеча стає каламутною, а сечовипускання супроводжується печінням. У чоловіків такі інфекції бувають рідше, ніж у жінок, і лікарі вважають будь-яку з них ускладненою, тобто такою, що потребує обстеження^[15]. Ризик підвищують стани, що заважають повністю спорожнити сечовий міхур, як-от збільшена простата, а також сечовий катетер, камені, погано контрольований діабет і недостатнє пиття^[14].

Ознаки інфекції сечових шляхів помітні доволі швидко^[14]:

• Неприємний запах сечі: втім, темна сеча з різким запахом частіше означає, що ви просто мало пили.
• Рожева або каламутна сеча
• Часті позиви до сечовипускання
• Печіння під час сечовипускання

Якщо інфекцію не лікувати, вона може перейти на нирки. Біль у попереку під ребрами, гарячка чи озноб, кров у сечі або погіршення протягом 48 годин після початку лікування вимагають швидкої допомоги. Чоловікам із симптомами інфекції сечових шляхів радять не лікуватися самостійно, а терміново записатися до лікаря^[14].

Коротко: запах без інших скарг, що зникає після кількох днів нормального миття, найчастіше пояснюється смегмою. Запах разом із сирнистим нальотом, виділеннями чи печінням означає запалення, і лікують його за причиною.

Як правильно очищати статевий член

Щоденний догляд зменшує ризик запалення й запаху, особливо коли ця ділянка контактує з потом, виділеннями та залишками засобів для тіла. Досить раз на день промивати голівку теплою водою, обережно відсуваючи крайню плоть. Мило й гель для душу дорослим краще замінити емолентом, тобто м'яким пом'якшувальним засобом без мила^[2]. Після миття шкіру потрібно м'яко, але ретельно висушити, бо волога між складками сприяє подразненню.

Додаткові кроки, що сприяють чистоті та зменшують ризик появи запаху:

• Очищення після статевої активності
• Чиста білизна з повітропроникних тканин^[3]
• Презерватив під час сексу
• Відмова від сексу за наявності інфекції
• Очищення під крайньою плоттю: особливо важливо для чоловіків без обрізання. У маленьких хлопчиків крайню плоть, яка ще не відходить, силою не відсувають^[2].

Регулярність догляду допомагає зберігати природний баланс цієї зони та уникати накопичення речовин, що посилюють запах.

Міф: що частіше митися з милом і ароматним гелем, то менше запаху. Насправді: мило, гелі для душу й надмірне миття самі подразнюють голівку і належать до причин баланіту, а запалена шкіра пахне сильніше^[2].

Лікування та домашні методи

Спосіб позбутися запаху залежить від того, що його спричиняє. Якщо проблема в догляді, досить регулярно промивати шкіру й не наносити на цю ділянку парфумовані креми, одеколон, дезодоранти чи інтимні спреї: вони подразнюють поверхню і можуть підвищувати ризик запалення^[2].

Коли запах супроводжується виділеннями, болем чи змінами шкіри, причина найчастіше в інфекції. Тоді лікування визначають за діагнозом: протигрибкові засоби при кандидозі, антибіотики при бактеріальних і статевих інфекціях. Протигрибковий засіб можна придбати в аптеці без рецепта, але застосовувати його частіше ніж двічі за 6 місяців без консультації фармацевта чи лікаря не радять^[1]. Антибіотики й протигрибкові препарати діють надійно лише тоді, коли пройдено повний курс, тому схему не переривають навіть після полегшення.

Коли варто звернутися до лікаря

Деякі зміни потребують огляду, особливо коли запах поєднується з ознаками запалення чи інфекції або не минає після кількох днів нормального догляду^[3].

Симптоми, на які варто звернути увагу:

• Незвичні виділення: зміна кольору, кількості або запаху.
• Біль чи печіння під час сечовипускання: ознака подразнення або інфекції.
• Часті позиви до сечовипускання: можливий прояв запалення сечових шляхів.
• Почервоніння або зміна кольору шкіри: реакція на подразнення або розвиток інфекції.
• Молочниця, що повертається: понад 4 рази за 12 місяців, з'явилася вперше або не минає після лікування^[1].
• Виразка, ущільнення чи наріст, що не загоюється 4 тижні, кровотеча з-під крайньої плоті або виділення з неприємним запахом, які не минають. Найчастіше за цим стоять інші причини, але так може проявлятися й рідкісний рак статевого члена^[16].

Огляд допомагає визначити точну причину змін і підібрати лікування, яке усуне і запах, і супутні прояви. Звернутися можна до сімейного лікаря, уролога чи дерматовенеролога.

Поширені запитання

Чи може запах бути ознакою інфекції, що передається статевим шляхом?

Може, особливо коли з'являються виділення або біль під час сечовипускання. Запах при цьому рідко буває головним симптомом, а його відсутність нічого не гарантує, тому після ризикованого контакту перевіряються навіть без скарг.

Чи впливають окремі продукти харчування на запах?

Деякі продукти можуть змінювати загальний запах тіла, однак достовірних даних про те, що певні страви впливають саме на запах статевого члена, немає.

Чи допомагають ароматизовані засоби зменшити запах?

Вони лише маскують запах і можуть спричиняти подразнення, особливо якщо шкіра суха або чутлива. Якщо запах повертається попри щоденне миття, його причину треба з'ясувати.