Артрит рук може мати різне походження, але в будь-якому випадку він призводить до болю, скутості, набряку, а іноді — до деформацій. Ураження кистей значно ускладнює повсякденне життя, порушуючи навіть найпростіші дії.

Суглоби рук щодня виконують десятки дрібних рухів, від яких залежить усе — від того, як ми тримаємо чашку, до здатності писати або застібати ґудзики. Коли з’являється біль чи обмеження рухливості в пальцях, це помічається одразу. Найчастіше за цим стоїть артрит — запальне чи дегенеративне ураження суглобів. Треба розуміти, що під цією назвою ховаються різні хвороби, кожна з яких має свої причини, перебіг і варіанти лікування.

Що таке артрит рук

У здоровому суглобі всі елементи працюють злагоджено: хрящ амортизує навантаження, суглобова рідина змащує поверхні, зв’язки й сухожилля забезпечують рух. Але коли з'являється артрит, цей баланс порушується. Запалення або руйнування хряща призводять до болю, набряку, скутого руху, а іноді — до втрати нормальної форми пальців.

Хоча артрит — це узагальнена назва, він включає понад сотню окремих станів. Усі вони можуть вражати кисті, але по-різному. Одні — поступово й непомітно, інші — раптово, з гострим болем. Найбільш поширені форми, які уражають саме кисті й пальці, — це остеоартрит, ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, подагра, червоний вовчак і посттравматичний артрит.

Незалежно від типу, основними проявами стають:

Незалежно від типу, артрит кистей має схожі прояви. Основні симптоми включають:

  • Біль у суглобах: зазвичай посилюється під час руху або вночі
  • Набряк і припухлість: можуть з’являтись навколо одного або кількох суглобів
  • Ранкова скутість: обмеження рухів після сну або тривалої бездіяльності
  • Зменшення амплітуди рухів: стає складно розгинати або згинати пальці повністю
  • Зміна форми суглоба: у деяких випадках — помітні деформації.

Ураження суглобів рук особливо болісне з практичного погляду. Воно не просто викликає дискомфорт, а суттєво впливає на здатність людини доглядати за собою. Навіть якщо біль терпимий, обмеження рухів і слабкість м’язів можуть позбавити звичних дій — наче зникає дрібна моторика.

Найпоширеніші форми артриту рук

Існує кілька типів артриту, які найчастіше уражають суглоби кистей і пальців. Хоча симптоми можуть перетинатися, кожен із них має власні механізми розвитку, особливості перебігу й підходи до лікування. Нижче розглянуто найпоширеніші з них.

Остеоартрит

Остеоартрит – це форма дегенеративного артриту, яку іноді називають «зношувальним». Частіше виявляється у людей старшого віку, особливо в жінок. За даними досліджень, до 85 років остеоартрит кистей розвивається у половини всіх жінок і приблизно в чверті чоловіків.

Ураження може стосуватись будь-якого суглоба кисті, але найчастіше страждають:

  • Суглоб біля основи великого пальця: з’єднує палець із зап’ястям
  • Проксимальний міжфаланговий суглоб: середній суглоб пальця
  • Дистальний міжфаланговий суглоб: найближчий до нігтя

Однією з перших ознак хвороби може бути ситуація, коли людина перестає справлятися з простими побутовими діями — відкрутити кришку, застебнути сорочку, зав’язати вузол. Виникає хрускіт у суглобах, знижується рухливість, суглоби наче стають грубішими. З часом можуть з’являтись специфічні кісткові утворення:

  • Вузли Гебердена: щільні потовщення на дистальних суглобах пальців
  • Вузли Бушара: подібні утворення на середніх суглобах

У важких випадках остеоартрит великого пальця може призводити до деформації, при якій палець фіксується у розігнутому положенні. Інші суглоби при цьому можуть ставати надмірно рухомими, щоб компенсувати втрату функції.

Основні підходи до лікування включають:

  • Заняття з ерготерапевтом: допомагають адаптувати побут до обмежень
  • Нестероїдні протизапальні засоби: такі як ібупрофен, зменшують запалення та біль
  • Парацетамол: може бути ефективним на ранніх стадіях
  • Стероїдні ін’єкції: застосовуються для короткочасного полегшення
  • Шини для фіксації пальців: підтримують суглоб у стабільному положенні
  • Хірургічне втручання: розглядається у випадках вираженої деформації та втрати функції.

Ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит – це системне запальне захворювання, за якого імунна система атакує власні суглоби та інші тканини організму. Якщо хворобу не контролювати, вона може призводити до незворотних деформацій і втрати функції кистей.

Точна причина ревматоїдного артриту невідома, але відомо, що важливу роль відіграють спадкові чинники. Серед факторів ризику також фігурують:

  • Жіноча стать: захворювання частіше вражає жінок
  • Вік 30–60 років: найбільш типовий період появи перших симптомів
  • Сімейна історія запальних хвороб: особливо по материнській лінії
  • Куріння: підвищує ризик розвитку і тяжкість перебігу
  • Ожиріння або попередні інфекції: можуть впливати на запуск аутоімунних процесів.

Один із різновидів перебігу — паліндромний ревматизм. Його особливість — раптові напади болю, набряку та скутості, які повністю зникають між епізодами. Близько половини людей із цим діагнозом згодом переходять у класичний ревматоїдний артрит.

Кисті при ревматоїдному артриті уражаються майже завжди. Найбільше страждають:

  • П’ястно-фалангові суглоби: розташовані на рівні "кісточок" руки
  • Проксимальні міжфалангові суглоби: суглоби середньої фаланги пальців

Для цієї форми артриту характерні:

  • Сильна ранкова скутість: зменшується лише після активного руху
  • Набряки й тепло в суглобах: ознаки активного запалення
  • Деформації: пальці можуть викривлятись у бік ліктя (ульнарна девіація), з’являються сван-неки або бутоньєрки
  • Ревматоїдні вузлики: підшкірні утворення, зазвичай навколо уражених суглобів.

Лікування спрямоване не лише на полегшення симптомів, а й на контроль системного запалення. Якщо вчасно розпочати терапію, деякі біологічні препарати здатні не тільки сповільнити прогресування, а й частково зупинити пошкодження суглобів.

Основні методи включають:

  • Препарати, що модифікують перебіг хвороби: метотрексат, сульфасалазин тощо
  • Біологічні засоби: застосовуються при неефективності базисної терапії
  • Нестероїдні протизапальні засоби і кортикостероїди: для контролю симптомів під час загострення
  • Ерготерапія: допомагає адаптувати дії до змін у суглобах

Псоріатичний артрит

Псоріатичний артрит – це хронічне запальне захворювання суглобів, яке розвивається у частини людей із псоріазом. Найчастіше вражає великі суглоби, зокрема коліна та зап’ястки, але може уражати й пальці рук. Іноді перші прояви з’являються ще до появи шкірних висипань.

Точна причина псоріатичного артриту невідома, але близько 40% пацієнтів мають родичів із псоріазом або іншими формами артриту, що вказує на суттєвий вплив генетики. Псоріатичний артрит може мати різні форми — від помірного болю до важких деформацій пальців.

Ураження кистей має низку характерних особливостей. Зокрема:

  • Ямки на нігтях: точкові вдавлення, схожі на поверхню наперстка
  • «Масляні плями»: жовтуваті або коричневі зміни кольору нігтя
  • Дактиліт: повне набрякання пальця, який стає схожим на сосиску

У рідкісних випадках розвивається деструктивна форма псоріатичного артриту — артрит мутілянс. При цьому суглоби майже повністю руйнуються, а пальці деформуються до такого ступеня, що вкорочуються і немов "втягуються" — це явище називають деформацією за типом оперного бінокля.

Основною метою лікування є зменшення запалення в усьому організмі. Як і при ревматоїдному артриті, використовуються кілька груп препаратів:

  • Нестероїдні протизапальні засоби: зменшують біль і набряк
  • Кортикостероїди: для короткочасного контролю загострень
  • Препарати, що змінюють перебіг ревматичних захворювань.: такі як метотрексат або лефлуномід
  • Біологічні препарати: застосовують у випадках недостатньої відповіді на класичну терапію.

Подагра

Подагра – це форма запального артриту, яка виникає внаслідок накопичення кристалів сечової кислоти в суглобах. Найчастіше подагра вражає великий палець стопи, але також може проявлятися в кистях і пальцях рук. У таких випадках вона призводить до раптових, надзвичайно болісних нападів.

Причини накопичення сечової кислоти можуть бути різними:

  • Дієта з високим вмістом пуринів: вживання алкоголю, червоного м’яса, печінки, деяких видів риби та морепродуктів
  • Надлишкове вироблення сечової кислоти: може бути пов’язане з метаболічними порушеннями
  • Порушення виведення сечової кислоти: зниження функції нирок або вплив деяких ліків

Уражені суглоби виглядають запаленими й болісно чутливими. Зазвичай це:

  • Почервоніння: шкіра над суглобом може ставати багряною або пурпуровою
  • Набряк і жар: суглоб теплий на дотик, припухлий
  • Різкий біль: навіть легкий дотик викликає сильний дискомфорт.

Хронічна подагра може призводити до утворення тофусів — щільних, білуватих відкладень кристалів сечової кислоти. Вони часто з’являються у ділянці дистальних і проксимальних суглобів пальців рук, спотворюючи контури суглобів.

Оскільки подагра має хвилеподібний перебіг із гострими нападами, важливо не лише знімати загострення, а й контролювати рівень сечової кислоти в довготривалій перспективі.

До ефективних підходів лікування належать:

  • Дієта з низьким вмістом пуринів: обмеження продуктів, які сприяють підвищенню рівня сечової кислоти
  • Нестероїдні протизапальні засоби: для зменшення запалення під час гострого нападу, наприклад, Ібупрофен
  • Кортикостероїди: у вигляді таблеток або ін’єкцій для швидкого зняття симптомів
  • Колхіцин: застосовується для купірування нападів та їх профілактики
  • Препарати для зниження сечової кислоти: алопуринол, фебуксостат, пеглотіказа.

Червоний вовчак

Червоний вовчак – це автоімунне захворювання, при якому імунна система атакує власні здорові тканини. Вовчак вражає різні органи та системи, включаючи суглоби. Найчастіше хвороба проявляється у жінок репродуктивного віку, але може виникнути в будь-кого.

Причина виникнення червоного вовчака досі не встановлена. Генетичні чинники, гормональний фон і вплив зовнішніх факторів, як-от інфекції чи ультрафіолетове опромінення, вважаються потенційними пусковими механізмами.

Ураження суглобів при вовчаку має кілька характерних ознак:

  • Біль і скутість: виникає зазвичай уранці або після періоду бездіяльності
  • Набряки суглобів: особливо в ділянках пальців і зап’ясть
  • Висипи на кісточках: червоні або рожеві плями, які можуть з’являтися на суглобах пальців.

У деяких випадках запалення у суглобах може проходити без помітного руйнування хряща чи кістки, але зберігати хронічну активність, що значно знижує якість життя. Суглобові прояви можуть посилюватись під час загострень вовчака й зменшуватись у періоди ремісії.

Для контролю хвороби та полегшення симптомів застосовують:

  • Протизапальні препарати: зменшують біль і набряк
  • Гормональні засоби (кортикостероїди): використовують при сильному запаленні
  • Препарати для контролю імунної системи: знижують активність захворювання — наприклад, гідроксихлорохін
  • Сучасні імунні ліки: застосовуються у важких випадках, якщо звичайне лікування не допомагає
  • Допомога ерготерапевта: полегшує виконання щоденних справ попри біль і обмеження рухів.

Посттравматичний артрит

Посттравматичний артрит виникає як наслідок попереднього пошкодження кисті або пальців. Навіть якщо травма давно загоїлась, через місяці чи роки в ділянці колишнього ушкодження може розвинутись запалення суглоба. Такий стан часто зустрічається після переломів, вивихів, а також розривів зв’язок чи сухожиль.

Симптоми, які з’являються після травми, можуть бути схожими на прояви інших форм артриту:

  • Біль у місці ушкодження: особливо під час навантаження чи рухів
  • Набряк і припухлість: можуть бути постійними або з’являтись періодично
  • Деформація суглоба: як наслідок неправильно зрощеного перелому або вивиху.

У деяких випадках посттравматичний артрит розвивається дуже швидко, особливо після тяжких травм. В інших — зміни в суглобах накопичуються поступово, і людина починає відчувати біль лише через тривалий час.

Якщо травма ще свіжа, важливо негайно звернутися до лікаря. Своєчасне накладення шини чи гіпсу, правильне вправлення вивиху або лікування розриву зв’язки значно зменшують ризик розвитку артриту в майбутньому.

Коли ж зміни в суглобі вже стали хронічними, застосовують ті самі методи, що й при остеоартриті:

  • Фіксуючі пов’язки або ортези: підтримують суглоб і зменшують навантаження
  • Знеболювальні та протизапальні препарати: полегшують симптоми
  • Ін’єкції стероїдів: дають короткочасне полегшення при вираженому запаленні
  • Хірургічне втручання: розглядається в разі значного обмеження функції або деформації.

Поширеність та наслідки

Артрит є однією з найпоширеніших причин тривалого болю в суглобах і функціональних обмежень. За оцінками, понад 20% дорослого населення мають ту чи іншу форму цього захворювання. І хоча ураження може виникати в будь-якій частині тіла, саме артрит кистей створює особливі труднощі — він безпосередньо впливає на здатність обслуговувати себе.

Суглоби рук щодня задіяні у виконанні сотень дрібних дій — тримати ложку, застібати ґудзики, писати, користуватися телефоном. Коли біль або скутість перешкоджають цим рухам, людина втрачає незалежність, що веде до психологічного виснаження та соціального відчуження.

Крім того, артрит має і значне економічне навантаження — витрати на лікування, втрату працездатності, потребу в сторонній допомозі. У системному вимірі це одна з головних причин інвалідності, зокрема серед людей середнього та старшого віку.

Зрозуміти природу артриту — це перший крок до того, щоб взяти хворобу під контроль. Але без раннього втручання й чіткого плану лікування ураження може прогресувати, знижуючи якість життя навіть у молодому віці.

Підсумок

Артрит кистей — це не просто біль у суглобах. Це щоденне випробування, коли звичні рухи перетворюються на зусилля, а дрібні дії вимагають сторонньої допомоги. Та попри це, своєчасне розуміння типу артриту й грамотний підхід до лікування дають шанс зберегти не лише рухливість, а й незалежність.