Ксантелазма: жовті плями на повіках

Данські дослідники 33 роки спостерігали за 12 745 мешканцями Копенгагена і на старті записали, в кого є жовті плями на повіках. Їх мали 4,4% учасників. Через десятиліття виявилося, що в людей із такими плямами інфаркт міокарда траплявся на 48% частіше, і ця різниця зберігалася навіть після врахування рівня холестерину та інших відомих чинників ризику^[1]. Ці плями називаються ксантелазмою повік (лат. xanthelasma palpebrarum, код H02.6 у МКХ-10). Це відкладення холестерину в шкірі, яке не зникає саме по собі. На вигляд м'яка жовта бляшка, зазвичай біля внутрішнього куточка ока, на дотик безболісна. Для організму це підказка: варто перевірити обмін жирів, щитоподібну залозу та стан серця й судин.

У побуті такі утворення часто називають «холестериновими бляшками на повіках» або «жировиками на повіках». Перша назва близька до суті. А от жировиком лікарі називають ліпому, тобто доброякісну пухлину з жирової тканини, яка лежить глибше під шкірою і з ксантелазмою не пов'язана.

Причини і фактори ризику

Чому жовта пляма утворюється саме в куточку повіки? Безпосередня причина одна: у шкірі накопичуються клітини, наповнені жирами, переважно холестерином. А от механізм, який запускає цей процес, у різних людей різний.

Приблизно половина людей із ксантелазмою справді має порушення ліпідного (жирового) обміну, найчастіше підвищений рівень холестерину^[2]. Це може бути спадкова гіперхолестеринемія або порушення обміну, пов'язані з іншими хворобами. Серед них хвороби печінки, за яких порушується відтік жовчі (холестаз), наприклад первинний біліарний холангіт, а також нефротичний синдром. Ксантелазму пов'язують і з прийманням деяких ліків, зокрема ретиноїдів та естрогенів^[2]. У таких випадках холестерину в крові більше, ніж потрібно, і частина його відкладається в шкірі повік, де вона особливо тонка.

В іншої половини ліпідограма (аналіз крові на жири) у нормі. Тобто ксантелазма не завжди є прямим наслідком високого холестерину в аналізах. Чому плями з'являються в таких людей, до кінця не з'ясовано. Серед можливих причин називають ендокринні порушення, запалення та надмірне вживання алкоголю^[3].

Відомо кілька чинників, з якими ксантелазма трапляється частіше. Якщо вони є, на нові плями біля очей варто звертати увагу.

Серед факторів ризику варто звернути увагу на такі:

• спадковий високий рівень холестерину: сімейна гіперхолестеринемія трапляється приблизно в 1 з 303 дорослих^[4], і за неї ксантелазма може з'явитися ще в молодому віці. Втім, навіть у цієї групи плями бувають нечасто: у реєстрі 2156 дорослих із сімейною гіперхолестеринемією ксантелазми мали 5,8%^[5]
• ожиріння або надмірна маса тіла: зайва вага йде поруч із порушеннями обміну жирів^[3]
• цукровий діабет: при діабеті 2 типу обмін жирів і вуглеводів часто порушується паралельно^[2]
• гіпотиреоз: знижена функція щитоподібної залози уповільнює обмін речовин і сприяє підвищенню холестерину^[2]
• артеріальна гіпертензія: хронічно підвищений тиск часто йде пліч-о-пліч із порушеннями ліпідного обміну (дисліпідемією)^[3]
• куріння: тютюн пошкоджує судини, а його вживання входить до чинників ризику ксантелазми^[3]
• вживання алкоголю: надмірні дози посилюють навантаження на печінку і змінюють обмін жирів^[3]
• жіноча стать: у жінок ксантелазма трапляється приблизно втричі-вчетверо частіше, ніж у чоловіків^[2]
• вік 35–55 років: ксантелазма буває у віці від 20 до 70 років, але найчастіше з'являється саме в цей період^[2].

Зв'язок з іншими захворюваннями

На перший погляд, ксантелазма схожа на ізольовану косметичну ваду. Проте це один із тих сигналів, які шкіра подає раніше, ніж з'являються скарги з боку серця або судин.

Інфарктом справа в копенгагенському дослідженні не обмежилася. Ризик ішемічної хвороби серця був на 39% вищим, тяжкого атеросклерозу на 69%, смерті з усіх причин на 14%. Зв'язку з ішемічним інсультом не знайшли. Абсолютні цифри теж показові: у чоловіків 70–79 років десятирічний ризик ішемічної хвороби серця становив 53% за наявності ксантелазм і 41% без них, у жінок того ж віку 35% і 27%^[1].

Плями можуть вказувати на атеросклероз навіть у людей з нормальною ліпідограмою. У невеликому дослідженні 17 пацієнтів із ксантелазмою порівняли з 21 людиною того ж віку. Бляшки в сонних артеріях знайшли в 64,7% пацієнтів проти 23,8% у контрольній групі, а стінки артерій виявилися однаково потовщеними і за нормальних, і за підвищених ліпідів^[6]. Метааналіз 15 досліджень із 854 пацієнтами підтвердив: у людей із ксантелазмою вищий рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ, так званого «поганого» холестерину) і товщі стінки сонних артерій, тобто вищий ризик атеросклерозу^[7].

Коротко: ксантелазма з нормальним холестерином не означає, що все гаразд; це привід оцінити весь серцево-судинний ризик, і одних цифр ліпідограми для цього мало.

Ксантелазму також пов'язують із метаболічним синдромом, тобто поєднанням зайвої ваги на талії, підвищених тиску, глюкози та жирів крові. У дослідженні 106 пацієнтів із ксантелазмою метаболічний синдром і порушення ліпідів частіше траплялися при великих ураженнях і плямах на обох очах^[8]. Тож поява ксантелазми є приводом перевірити ліпідний профіль, стан щитоподібної залози, рівень глюкози та функцію печінки. Що раніше вдасться знайти приховане порушення, то більше шансів не дати йому дійти до інфаркту міокарда чи інших серцево-судинних захворювань.

Як виглядає ксантелазма: симптоми і типові ознаки

Її важко сплутати з висипом чи подразненням. Ксантелазма має характерний вигляд: м'яка жовтувата пляма або вузлик, іноді трохи піднятий над шкірою. Найчастіше вона розташована з внутрішнього боку верхньої повіки, рідше на нижній повіці або біля зовнішнього куточка ока. Зазвичай плями симетричні, по обидва боки носа, але можуть бути й з одного боку^[2].

Форма зазвичай овальна або довгаста, контури чіткі. Колір від світло-жовтого до жовто-білого. Консистенція м'яка, іноді трохи щільніша за навколишню шкіру. Пляма не болить, не свербить, не пече і не змінює шкіру навколо. Проте через розташування та колір її часто сприймають як естетичну ваду.

Розміри бувають різними, від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Іноді утворюється одна пляма, іноді кілька, які поступово зливаються.

Коротко: ксантелазма доброякісна і не переростає в рак (не схильна до малігнізації)^[2]. Це видима ознака змін в обміні речовин, і до онкології вона стосунку не має.

Чи завжди ксантелазма означає високий холестерин?

Часто, але не завжди. Приблизно половина людей із ксантелазмою має підвищений рівень холестерину^[3]. Ідеться і про загальний холестерин, і про окремі показники: «поганий» холестерин та тригліцериди. В іншої половини ліпідограма залишається в межах норми.

Міф: якщо холестерин у нормі, ксантелазма нічого не означає. Насправді: у копенгагенському дослідженні ксантелазми передбачали інфаркт незалежно від рівня холестерину і тригліцеридів у крові^[1].

Парадокс у тому, що навіть за нормальних цифр в аналізах у частини людей уже є зміни в судинах або спадкова схильність до атеросклерозу. Тому ксантелазму розглядають як можливий маркер ризику незалежно від результатів ліпідограми.

Це не означає, що її поява автоматично свідчить про хворобу. Але це привід перевірити обмін речовин, навіть якщо попередні аналізи були задовільними.

Читайте:

Діабет 2 типу: як змінюється шкіра

Діабет 2 типу і шкіра: чому при цукровому діабеті шкіра сохне, свербить і погано загоюється, які інфекції та де...

Діагностика

Здебільшого діагноз ставлять уже під час огляду: форма, колір і розташування ксантелазми дуже характерні. Лише коли вигляд нетиповий, лікар може взяти невеликий шматочок шкіри на дослідження (біопсію), щоб відрізнити її від інших утворень^[2].

Сам факт наявності бляшок є лише початком. Далі головне з'ясувати, чому вони виникли саме в цієї людини і чи стоять за ними порушення обміну речовин або ендокринні розлади.

Аналізи, які зазвичай призначають після виявлення ксантелазми:

• Ліпідограма (ліпідний профіль): загальний холестерин, «поганий» і «хороший» холестерин (ліпопротеїни низької та високої щільності), тригліцериди. Кров для неї здають натще^[2]
• Глюкоза крові натще: щоб виключити або виявити діабет чи предіабет; людям із діабетом додатково визначають глікований гемоглобін (HbA1c)^[2]
• Тиреотропний гормон (ТТГ) і вільний тироксин (вільний Т4): для перевірки функції щитоподібної залози^[2]
• Печінкові проби: аналізи крові, що показують роботу печінки та відтік жовчі, якщо є підозра, що порушення жирового обміну пов'язане з хворобою печінки^[2].

Комплексне обстеження дає змогу зрозуміти, що саме спричинило ці зміни. Видалити пляму можна в будь-який момент, а от причину, яка за нею стоїть, краще знайти якомога раніше.

Лікування і видалення

Ксантелазма не зникає сама. Вона не розсмоктується і не зменшується з часом: якщо нічого не робити, пляма або залишиться такою, як є, або повільно збільшуватиметься^[2]. Тож якщо її хочеться прибрати, потрібна процедура.

Міф: ксантелазму можна «розсмоктати» часником, оцтом чи олією. Насправді: без лікування вона не зникає^[3], а агресивні засоби на тонкій шкірі повік ризикують залишити опік, рубець і темну пляму.

Зміна харчування, фізична активність або препарати для зниження холестерину важливі для серця і судин, але на вигляд уже наявних бляшок впливають мало^[2]. Ці заходи зменшують ризик рецидиву, однак не замінюють видалення.

Як саме прибирають ксантелазму

Метод вибирають залежно від розміру, глибини та кількості уражень. Найчастіше обходяться без госпіталізації. Поверхневі плями добре піддаються лазеру, а глибші за 1 мм краще видаляти хірургічно^[2]. Систематичний огляд 49 досліджень із 1329 пацієнтами показав, що більшість методів дає помірний або відмінний результат, хоча порівняльних досліджень мало^[9].

Найбільш поширені способи видалення:

• Кріотерапія: заморожування рідким азотом, найчастіше при дрібних поодиноких утвореннях^[3]; на тонкій шкірі повік вона може залишати рубці та зміну кольору шкіри^[2]
• Лазерна хірургія: точкове випаровування ураженої ділянки. Найкраще вивчені CO2-лазер і ербієвий лазер (Er:YAG): поліпшення понад 75% отримали понад 90% і 80% пацієнтів відповідно^[9]
• Хірургічне висічення: для більших і глибших уражень; за великих плям його поєднують із пластикою повік (блефаропластикою) або пересадкою шкіри^[9]
• Радіочастотна абляція: руйнування тканини струмом високої частоти; ускладнень менше, але ефективність зазвичай нижча, ніж в інших методів^[2]
• Хімічний пілінг: розчин трихлороцтової кислоти, який наносить лікар, руйнує клітини, що накопичили жир; у порівняльних дослідженнях CO2-лазер виявився ефективнішим^[9]
• Електрокоагуляція (термічне припікання): видалення високою температурою, застосовують рідше через ризик рубців.

Найчастіше ускладнення після будь-якого методу полягає в зміні кольору шкіри^[9]. Після операцій на повіках зрідка бувають вивертання повіки (ектропіон) або її опущення^[2]. Іноді потрібні кілька процедур^[3].

Чи повертається ксантелазма після лікування?

Більшість методів видалення справді ефективні, проте жоден не гарантує, що бляшка не з'явиться знову. Ксантелазма часто повертається після будь-якого способу лікування^[3]. Частота рецидивів зазвичай не перевищує 50% і залежить від методу; після повторного лікування вона сягає близько 60%, а глибокі ураження повертаються частіше^[2]. Нові плями можуть з'явитися на тому самому місці або на іншому оці, іноді через кілька місяців, іноді через роки.

Імовірність рецидиву вища, якщо не скоригували основну причину: підвищений холестерин, гіпотиреоз, діабет.

Щоб зменшити ризик повернення ксантелазми, потрібно тримати під контролем обмінні показники. Зниження холестерину разом із лікарем зменшує шанс, що плями з'являться знову^[3].

Догляд після процедури

Після видалення ксантелазми шкіра повік потребує делікатного догляду. Повіки є чутливою зоною, де навіть незначне пошкодження може спричиняти дискомфорт або тимчасово змінювати вигляд.

Перші дні можливі легке почервоніння, набряк або відчуття стягнутості. Зазвичай відновлення триває 3–4 дні, хоча зміна кольору шкіри іноді тримається кілька місяців^[3]. Щоб загоєння пройшло рівно і без ускладнень, варто дотримуватися кількох простих правил.

Основні етапи догляду включають:

• Антибактеріальний захист: мазь з антибіотиком, якщо її призначив лікар^[3]
• Уникнення сонця: ультрафіолет може спричинити гіперпігментацію, тобто темну пляму на місці загоєння
• Гігієна: не терти повіки, не наносити косметику до повного загоєння шкіри
• Контроль результатів: повторні огляди зазвичай призначають приблизно через 1 і через 3 місяці після процедури^[3]
• Відмова від самостійних засобів: жодних кремів або мазей без призначення лікаря.

Якщо з'являються нетипові симптоми, як-от різкий біль, наростання набряку чи гній, слід швидко звернутися до лікаря. У переважній більшості випадків усе минає без ускладнень, і слід на шкірі стає майже непомітним.

Читайте:

Жировий гепатоз: симптоми і лікування

Жировий гепатоз, або жирова хвороба печінки (стеатоз печінки), розвивається через надмірне накопичення жиру ...

Профілактика

Навіть якщо ксантелазму вже видалили, важливо мінімізувати умови, за яких вона може повернутися. Профілактика тут має метаболічну основу: зміни способу життя впливають на ймовірність рецидиву і водночас захищають серце.

Найдієвіший підхід полягає в контролі показників, пов'язаних із появою ксантелазми: холестерину, глюкози, артеріального тиску, стану печінки та щитоподібної залози.

Практичні кроки, які знижують ризик нової появи ксантелазми:

• Зниження холестерину: дієта зі зменшеним вмістом насичених жирів і трансжирів, а також приймання препаратів, якщо їх призначив лікар^[3]
• Відмова від куріння: тютюн шкодить судинам і посилює обмінні порушення
• Контроль ваги: стабільна маса тіла зменшує метаболічне навантаження
• Фізична активність: регулярне навантаження покращує чутливість до інсуліну і ліпідний обмін
• Контроль діабету та гіпертензії: регулярні обстеження і приймання призначених препаратів^[3]
• Моніторинг аналізів: ліпідограма, глюкоза крові, тиреотропний гормон з тією періодичністю, яку радить лікар.

Ці заходи зменшують ризик нових ксантелазм і водночас працюють на довгострокове здоров'я серця і судин. Тож навіть якщо бляшка здається дрібницею, її не варто ігнорувати.