Можна бути у віці 80+ і при цьому мати пам’ять, як у молодого. Деякі люди дійсно так живуть — і наука вже знає, що саме відрізняє їхній мозок від інших.

Не всім людям з роками доводиться миритися зі згасанням розумової активності. Є ті, хто в глибокій старості зберігає чудову пам’ять, мислить швидко, активно цікавиться подіями, легко веде розмову. Їх називають суперейджерами — і ці люди викликають неабиякий інтерес у дослідників. Їх мозок працює так, ніби вік не має значення, а соціальна енергія не згасає. Як це можливо — пояснює наука.

Хто такі суперейджери

Суперейджери — це люди старше 80 років, чия пам’ять працює на рівні тридцяти- або навіть сорокарічних. Їх когнітивні здібності не тільки не згасають із віком — вони залишаються стабільними десятиліттями. Вчені вивчають таких людей вже понад 25 років, щоб зрозуміти, що саме робить їх мозок таким стійким до старіння.

Одне з головних спостережень: суперейджери — не ті, хто живе ідеальним здоровим життям. Багато з них мають звичайні звички, приймають ті ж ліки, що й їхні однолітки, і не завжди дотримуються дієт чи режимів. Але є одна річ, яка об’єднує майже всіх — це яскрава соціальна активність і щира емоційна залученість до життя. [джерело]

Мозкові особливості суперейджерів

Унікальні властивості пам’яті суперейджерів пов’язані не лише з поведінкою, а й з особливостями будови їхнього мозку. Одне з головних відкриттів — підвищена кількість особливих нервових клітин, які називають нейронами фон Економо.

Роль нейронів фон Економо

Ці клітини не зустрічаються в кожному мозку. Їх мають лише деякі великі соціальні ссавці — наприклад, мавпи, кити, слони. У людини вони пов’язані з емоційним зв’язком, турботою, здатністю до співпереживання й увагою до інших.

У мозку суперейджерів ці клітини буквально "ущільнені" в ділянці, яка відповідає за мотивацію, зосередженість та соціальну поведінку. Саме ця щільність може пояснювати, чому такі люди залишаються ментально активними, уважними й відкритими до спілкування навіть у поважному віці.

Анатомія поясної кори

Нейрони фон Економо локалізовані в передній частині поясної кори. Ця зона допомагає нам приймати рішення, зберігати увагу, вчитися й керувати мотивацією. І найцікавіше — у суперейджерів ця ділянка не лише зберігається, а часто має більшу товщину, ніж у людей, які молодші на 20 або навіть 30 років. Така відмінність у структурі мозку справді вражає.

Два типи мозку суперейджера

На перший погляд може здаватися, що всі суперейджери мають ідеально “чистий” мозок. Але це не зовсім так. У деяких з них виявили білкові утворення — амілоїдні бляшки й тау-клубки — які зазвичай пов’язують із хворобою Альцгеймера. І все ж вони не мали жодних симптомів когнітивного спаду.

Це відкриття призвело до розподілу суперейджерів на два типи. Вчені вважають, що існують дві різні стратегії, завдяки яким мозок може зберігати ясність мислення навіть у поважному віці [джерело]:

  • Резистентні суперейджери: у їхньому мозку не утворюються бляшки й клубки, що ушкоджують нервові клітини.
  • Резилієнтні суперейджери: мають ці зміни, але мозок залишається неушкодженим — клітини не руйнуються, пам’ять не страждає.

Це означає, що навіть за наявності типових ознак старіння мозку, деякі люди здатні зберегти його повноцінне функціонування. Причини цього ще досліджуються, але сама ідея відкриває нові шляхи для розуміння старіння.

Соціальна активність і емоції

Найпомітніша спільна риса суперейджерів — це не ідеальні звички, а яскраве соціальне життя. Вони не сидять у чотирьох стінах, не уникають людей і не занурюються в байдужість. Навпаки — вони активні, емоційно відкриті й охоче взаємодіють з іншими.

Дослідження показали, що суперейджери мають вищі показники за шкалами товариськості, теплоти, ентузіазму й емоційної виразності. Їм подобається бути серед людей, вони бачать сенс у спілкуванні та зберігають позитивне ставлення до стосунків з оточенням.

Саме ця активність проявляється в реальному житті:

  • Спілкуються з іншими: не уникають розмов, охоче підтримують дружні та сімейні зв’язки.
  • Виконують громадські ролі: беруть участь у волонтерстві, клубах за інтересами, допомагають іншим.
  • Зберігають емоційне вираження: не приглушують почуттів — проявляють радість, симпатію, емпатію.

Соціальна залученість, як виявляється, може бути не менш важливою для збереження ясності розуму, ніж правильне харчування чи фізична активність.

Звички, які не є вирішальними

Логічно було б припустити, що суперейджери — це люди з ідеальним способом життя: ніколи не курили, харчувалися виключно овочами, медитували щодня. Але реальність не така однозначна. Частина з них має звички, які важко назвати здоровими: вживають алкоголь, курять, нехтують сном.

До речі, вони приймають приблизно таку ж кількість ліків, як і решта людей їхнього віку. Тобто в них немає якихось особливих фізичних переваг — вони не здоровіші за інших, якщо оцінювати за медичними показниками.

Це зовсім не означає, що здоровий спосіб життя не має значення. Просто приклад суперейджерів показує: одного лише режиму недостатньо — і навпаки, навіть при неідеальних звичках мозок може залишатись активним.

Суперейджинг — це не формула, яку можна повторити. Не існує чітких гарантій або перевірених інструкцій. У кожному випадку впливають генетика, середовище, звички, рівень стресу, навіть темперамент. І головне — зв’язок із іншими людьми.

Як підтримати мозок у хорошому стані

Хоча стати суперейджером напевно не можна "за планом", деякі звички все ж допомагають зберегти ясність розуму. Це довели результати великого дослідження під назвою U.S. POINTER [джерело], де група людей дотримувалась конкретного способу життя протягом тривалого часу. Найкращі результати були саме в тих, хто поєднував фізичну активність, розумове навантаження, здорове харчування та стежив за медичними показниками.

Фізична активність

Рух — це не лише про тіло. Це про мозок. Дослідження показали, що:

  • Аеробні навантаження: 30–35 хвилин ходьби, бігу чи танців 4 рази на тиждень — це вже користь.
  • Силові вправи: 2 рази на тиждень — для підтримки м’язів, але й для активізації обміну речовин у мозку.

Інтелектуальна стимуляція

Мозок любить виклики. Добре працюють як цифрові тренажери, так і звичайні розмови:

  • Тренування пам’яті: спеціальні програми 3 рази на тиждень по 30 хвилин.
  • Живе спілкування: дискусії, обговорення книжок, спільні ігри — усе це підтримує мозкову активність.

Харчування

Немає чарівного продукту, який захищає мозок. Але є цілі моделі харчування, як-от дієта MIND, які дають результат:

  • Пріоритет: зелень, ягоди, горіхи, цільнозернові продукти, риба, оливкова олія.
  • Обмеження: мінімум солодкого, смаженого та обробленого.

Контроль здоров’я

Підтримка розумової активності неможлива без базових медичних речей. Один з компонентів, який довів свою ефективність у дослідженнях — це регулярний контроль стану здоров’я. Йдеться про звичні, але важливі речі: артеріальний тиск, масу тіла та лабораторні показники.

Саме такі перевірки допомагали учасникам дослідження уникати зайвих ризиків, які з віком можуть впливати на загальний стан і самопочуття. Це не складно, але дуже корисно: стабільні результати аналізів і тиску — частина формули для збереження пам’яті.

Такі дії не гарантують, що когнітивні функції залишаться незмінними, але вони суттєво знижують ризик небажаних змін. І головне — це речі, які реально контролювати в повсякденному житті.

Підсумок

Старіння мозку не обов’язково веде до згасання пам’яті. Приклад суперейджерів показує: зберігати ясний розум у старшому віці можливо — і це не завжди пов’язано з дієтами чи вправами. Часто головну роль відіграє те, наскільки ми залишаємося залученими до життя, цікавимося людьми, не втрачаємо внутрішньої енергії. Можливо, найкращий рецепт довголіття для мозку — не відгороджуватись від світу, а залишатися в ньому живим учасником.